Стокгольмська газова дружба: з арбітражними застереженнями і без них - Політика - dt.ua

Стокгольмська газова дружба: з арбітражними застереженнями і без них

13 березня, 2009, 18:37 Роздрукувати Випуск №9, 13 березня-20 березня

У боротьбі за права «РосУкрЕнерго» на 11 млрд. кубометрів газу Служба безпеки України не обмежилася облогою центрального офісу НАК «Нафтогаз України» і спробою передати якісь документи голові ДК «Укртрансгаз»...

У боротьбі за права «РосУкрЕнерго» на 11 млрд. кубометрів газу Служба безпеки України не обмежилася облогою центрального офісу НАК «Нафтогаз України» і спробою передати якісь документи голові ДК «Укртрансгаз». Тепер у рамках розслідування кримінальної справи щодо НАК «Нафтогаз України» СБУ вимагає від Кабінету міністрів надати документи щодо розмитнення спірного, на думку служби, газу, і договори, на підставі яких здійснювалася ця операція. Про це повідомив перший заступник голови СБУ Валерій Хорошковський на брифінгу в середу у Києві. Він заявив: «Ми вже там (тобто в Кабінеті міністрів. — А.Є.) були, залишили повідомлення про те, що ми маємо одержати ці документи під розписку. Далі ми подивимося, як виконуватимуться наші доручення».

Очевидно, тепер Кабміну доручення дає і СБУ. Цілком зрозуміло, чому уряд і НАК «Нафтогаз України» не віддають службі оригіналів контрактів та інших необхідних документів — без них неможливо ні здійснювати своєчасно платежі за імпортний газ, ні розмитнити його. Але чому не надають копій цих документів, якими у цій ситуації Службі безпеки довелося б задовольнитися, незрозуміло. Напевно, не все там так гладко. Адже СБУ, проводячи виїмку документів в офісі НАК «Нафтогаз України» 4 березня, задовольнилася копіями документів. Про це свідчить протокол виїмки, копію якого має «Дзеркало тижня» (див. докладніше сайт «ДТ»). У переліку десятків вилучених у НАКу паперів — копії, скажімо так, робоче листування. Воно, звичайно, для спостережливої людини багато чого розповість. Проте доказом не є. Принаймні для банків і митниці.

Усе вищесказане відбувається тоді, коли державна компанія НАК «Нафтогаз України» реально повинна готуватися до судової суперечки з «РосУкрЕнерго». Компанія «РосУкрЕнерго» — колишній газовий посередник, зареєстрований у швейцарському кантоні Цуг (у цивілізованому світі його називають «податковим раєм»), звернулася з двома позовами до НАК «Нафтогаз України». В одному з них міститься вимога стягнути з «Нафтогазу» понад 600 млн. дол. Очевидно, йдеться про пеню, нараховану компанією «РосУкрЕнерго» «Нафтогазу». Другий позов стосується відшкодування збитків РУЕ у зв’язку з невиконанням «Нафтогазом» заявок з відбору газу з підземних сховищ газу (ПСГ) і його транзиту в європейські країни.

Прес-секретар «РосУкрЕнерго» Андрій Кнутов підтвердив «ДТ» у четвер, що такі позови справді є. Але буквально того ж дня від високопоставленого чиновника нам стало відомо, що виконавчий директор РУЕ від «Газпрому» Микола Дубик (він, між іншим, голова юридичного департаменту «Газпрому») свій підпис під другою позовною заявою відкликав. Очікується, що і з першою заявою — про стягнення з НАКу понад 600 млн. дол. пені і штрафу — співдиректор від «Газпрому» М.Дубик вчинить так само.

Нюанс полягає в тому, що відповідно до статуту «РосУкрЕнерго» документи від імені цієї компанії мають юридичну силу тільки в тому разі, якщо їх підписали два виконавчі директори. Один із них (від «Газпрому») — Микола Дубик, другий (від Фір­таша і Фурсіна) — пан Глєбко.

Відкликання паном Дубиком свого підпису під другою позовною вимогою може означати, що «Газпром» як співзасновник «РосУкрЕнерго» (50% належить російській газовій монополії, 45% — Дмитру Фірташу, 5% — Івану Фурсіну) відмовляється від вищезгаданих претензій РУЕ до НАК «Нафтогаз України». Щоправда, документально підтвердити цю інформацію нам поки що не вдалося.

Та вже сама інформація про це робить честь «Газпрому», який на тлі божевільної політичної боротьби між президентом і прем’єром України хоча б у питанні претензій РУЕ до НАКу про транзит газу, який зберігається в ПСГ України, не ставить очевидної підніжки «Нафтогазу».

Між іншим, частково відкликаний завдяки «Газпрому» другий позов «РосУкрЕнерго» до «Нафтогазу» стосується і 11 млрд. кубометрів переданого НАКу росукренергівського газу.

Стокгольм. Арбітраж. До запитання…

У пошуках розрекламованого окремими ЗМІ нібито третього — основного — позову «РосУкрЕнерго» до «Нафтогазу» на предмет повернення тих самих 11 млрд. кубометрів газу «Дзеркало тижня» переполошило представників як мінімум
трьох країн. Але всі розмови про позов РУЕ до НАКу про повернення 11 млрд. кубометрів газу виявилися банальною газетною качкою.

Зате в пошуках газової істини «ДТ» удалося знайти не менш цікаві документи (див. сайт «ДТ»). Дотепер ми тільки чули про наміри «Газпрому» подати до суду на НАК «Нафтогаз України» через, скажімо так, недоотриманий прибуток і попсований в очах європейської громадськості імідж у результаті так званої січневої газової війни.

Такі погрози звучали з вуст президента РФ Дмитра Медведєва ще до підписання газових угод 19 січня між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром». І «Газпром» справді звернувся з проханням про арбітраж до Арбітражного інституту Торговельної палати Сток­гольма. Звернувся ще 16 січ­ня! Вид спору, як зазначено в проханні про арбітраж, — «транзит російського природного газу територією України».

ВАТ «Газпром» у заявленій вимозі вказував на те, що між «Нафтогазом України» і «Газпромом» існує довгостроковий контракт про обсяг і умови транзиту російського природного газу через територію України на період із 2003-го по 2013 рік (від 21 червня 2002 року) і відповідні доповнення до нього. Зокрема, доповнення №4 від 9 серпня 2004 року і доповнення №1 ГУ-07 від 20 квітня 2007 року. Так от, відповідно до цих документів, на думку «Газпрому», відповідач (НАК «Нафтогаз України») не тільки «не дотримувався юридичних зобов’язань щодо транзиту природного газу через територію України в Європу», а ще й вилучав транзитний газ (правда, що можна вилучити, коли поставки газу на початку січня взагалі було припинено, залишається загадкою). Однак у Стокгольмському арбітражі ВАТ «Газпром» просило, зокрема, про таке:

«Зобов’язати відповідача відновити і продовжувати виконання своїх зобов’язань із надання послуг транзиту позивачу відповідно до умов довгострокового контракту» (повторюся, це при тому, що сам «Газпром» демонстративно спочатку скоротив поставки газу на адресу України, а потім і зовсім припинив транзит. — А.Є.);

визнати вилучення відібраного газу триваючим порушенням довгострокового контракту;

зобов’язати відповідача повернути позивачу відібраний газ (або його еквівалент);

стягнути зазнані позивачем збитки...»

Окрім того, «Газпром» направив у Стокгольмський арбітраж додаткового листа з уточненням позовних вимог. Останній пункт у ньому виражається цифрою в 100 тис. євро. Але річ навіть не в цім.

Нюанс у тому, що на досудове — мирове і взаємоприйнятне вирішення спору між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром», відповідно до тих же арбітражних застережень, на які посилається «Газпром», відведено 45 днів «із моменту виникнення спору». Про це 6 березня 2009 року НАК «Нафтогаз України» лаконічно сповістила Інститут ТПС у Стокгольмі. І попросила відхилити прохання «Газпрому» про арбітраж.

До речі, керівництво «Нафтогазу України», а тим більше юристи компанії категорично відмовилися коментувати цю історію, тому що вона, вочевидь, не закінчена.

Однак у «Нафтогазі України» «Дзеркалу тижня» повідомили, що на 24 березня в Стокгольмі призначено перше і, як підкреслили, процедурне засідання за позовом «РосУкрЕнерго» до «Нафтогазу України». Як очікується, під час цього засідання стане остаточно зрозуміло, скільки і з яких питань надійшло позовних заяв від «РосУкрЕнерго» до НАК «Нафтогаз України». І, швидше за все, всі претензії позивача (РУЕ) до одного відповідача (НАКу) буде об’єднано в одне провадження.

Така от стокгольмська газова дружба виходить. З арбітражними застереженнями…

На що митниця дає добро

Однак повернімося до історії, що витає в повітрі, стосовно переуступки і розмитнення 11 млрд. кубометрів газу. Як уже відомо читачам «ДТ», за версією «Нафтогазу», цей обсяг передано НАКу як оплату боргу компанії «РосУкрЕнерго» перед «Газпромом» у розмірі 1,7 млрд. дол. Борг цей викупив «Нафтогаз» і як компенсацію зажадав від «РосУкрЕнерго» 11 млрд. кубометрів газу, котрі перебувають у ПСГ. Та коли справа дійшла до розмитнення цього газу, тодішній голова Державної митної служби Валерій Хорошковський заявив протест. Крапки над «і» в цій історії можна було б поставити, якби принаймні уповноваженим службам було пред’явлено всі документи. Але досі цього не зробили.

«Дзеркало тижня» було приголомшене як захопленням «альфівцями» офісу НАК «Нафтогаз України», так і допитом із пристрастю, влаштованим учорашніми колегами екс-голові Держмитслужби, а нині першому заступнику голови СБУ Валерію Хорошковському. Ми попросили митників прокоментувати дії стосовно, умовно кажучи, їхнього вчорашнього керівника. Але вони на цю тему говорити не стали. Щоправда, спочатку обіцяли докладно відповісти на такі запитання «ДТ»:

1. Якою є про­цедура розмитнення імпортного природного газу? У чому її особливість? Яка відмінність при оформ­ленні документів щодо транзитного газу і газу, котрий поставляється для споживачів України?

2. Які конкретно документи пред’явили представники НАК «Нафтогаз України» при розмитненні газу, що зберігається в підземних сховищах?

3. Поясніть, будь ласка, чому 6,3 млрд. кубометрів газу із 11, які були спрямовані свого часу на адресу «РосУкрЕнерго» і які зберігаються в ПСГ «Укртранс­газу», можна було розмитнити на користь «НАК «Нафтогаз України», а всі 11 млрд. кубометрів — ні?

4. Чи можете ви дати однозначну відповідь: законна ця операція (із розмитненням 11 млрд. кубометрів газу) чи ні? І чому?

Відповідь ми отримали в такому вигляді:

«Держмитслужба підтвердила, що процедура митного оформлення газу пройшла відповідно до законодавства. Це підтверджено і закріплено матеріалами митного оформлення, які, до речі, передано в СБУ під час проведених відомих слідчих дій».

Втім, інші відповіді ми знайшли самі.

Головне, що Державна митна служба підтвердила, що розмитнення 6,3 млрд. кубометрів відбулося, як-то кажуть, чисто. Чому не розмитнили відразу усі 11 млрд. кубометрів? У «Нафтогазі» говорять, що для цього треба відразу викласти надто велику суму.

Що ж стосується особливостей розмитнення природного газу, то вони істотні тільки при вилученні або арешті товару: адже газ із труби не вилучиш у нікуди. Та й суттєвий цей нюанс тільки при розслідуванні контрабанди. А щодо решти — за достовірність поданої і задекларованої інформації відповідальність несе той, хто заповнює декларацію.

Ще кілька слів про РУЕ. Як відомо «ДТ», у першій декаді квітня Рахункова палата Ро­сійської Феде­рації має завершити розслідування у справі «РосУкрЕнерго». Одно­часно розслідування щодо цієї компанії здійснює і Слідчий комітет при Прокуратурі РФ. Тож власникам РУЕ, зокрема, особисто Дмитру Фірта­шу доведеться відповісти на запитання спеціального слідчого комітету, котрий після неявки співвласника РУЕ видав розпорядження про доставку Д.Фірташа для надання показань у примусовому порядку. І про це сповіщено всіх на території РФ. Тож тільки-но пан Фірташ ступить на російську землю, зустрічі зі слідчими йому не уникнути. Але це так, до слова.

Здається, перезимували…

Тим часом споживання газу в січні в Україні, за даними НАК «Нафтогаз України», становить загалом 7,46 млрд. кубометрів, що на 2,62 млрд. кубометрів менше, ніж у січні 2008 року. З цього обсягу на імпортний газ припадає 3,971 млрд. кубометрів. Причому основну його частину було взято з підземних сховищ газу, тому що імпорт із Російської Федерації становив у січні всього 549 млн. кубометрів.

Скоротили споживання газу практично всі категорії споживачів. Наприклад, населення використало тільки 2,98 млрд. кубометрів (на 279 млн. кубометрів менше, ніж у січні 2008-го), бюджетні організації — 187 млн. кубометрів (на 10,7 млн. кубометрів менше), підприємства теплокомунальної енергетики — близько 2 млрд. кубометрів (менше на 138 млн. кубометрів). Технічного газу було використано тільки 297 млн. кубометрів, що на 599 млн. кубометрів менше, ніж у січні 2008 року, переважно через відсутність транзиту російського газу протягом двох тижнів. Хімічна і металургійна промисловості скоротили газоспоживання в січні відповідно на 448 і 475 млн. кубометрів.

За попередніми даними, у лютому в Україні використано близько 6 млрд. кубометрів газу, що на 2,3 млрд. кубометрів менше, ніж у лютому 2008-го.

За весь імпортований із Російської Федерації газ НАК «Нафтогаз України» розплатилася своєчасно. Так компанія планує робити і надалі. А всілякі плітки і панічні настрої, що, мовляв, сьоме число — останній день платежу, то нічого страшного в цьому немає. Це записано в контракті. Адже в кожному документі стоїть дата. І в договорі з «Газпромом» теж. Цього року це «до сьомого числа місяця, наступного за місяцем розрахунку». Колись це були 10-те або 15-те число. І в цьому немає нічого незвичного, якщо, звісно, вчасно платити за рахунками.

Напевно, не даремно прем’єр-міністр Росії Володимир Путін публічно розповідає, що російська сторона, так би мовити, пробачила Україні штрафні санкції, які мали бути нараховані за не повністю вибраний відповідно до контракту газ.

Проте ніхто публічно не говорить, що це справа комерційних організацій — «Нафтогазу» і «Газпрому» — домовлятися про уточнення обсягів купівлі газу. Тим більше що контракт дозволяє недобір порівняно з законтрактованим обсягом у межах 20% за підсумками року. Але якщо вийти за межі цих 20%, то санкції неодмінно застосують. Не зараз.

Поки що прем’єр і «Нафтогаз» усіляко борються за відносне здешевлення газу за рахунок тих самих 11 млрд. кубометрів для споживачів України. Поки що «Газпром» їм не заважає. Але поступки з його боку можуть дорого коштувати Україні. По-перше, у будь-який момент російська газова монополія може висунути штрафні санкції за недобір газу порівняно з контрактною заявкою. По-друге, від співдиректора «РосУкрЕнерго» від «Газпрому» М.Дубика тривалий час залежатиме, чи подасть РУЕ позов до «Нафтогазу» в арбітраж і з якого приводу. По-третє, не відкликано позов «Газпрому» до «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі. По-четверте, існує невизначеність із 11 млрд. кубометрів газу. Відповідно, компанія «Нафтогаз України» перебуватиме у постійному напруженні і, що називається, під прицілом «Газпрому». Так само, як і уряд, і прем’єр, і Україна.

Головне запитання, на яке поки що немає відповіді: чим заплатимо за невикористаний арсенал «Газпрому» і Росії?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво