СТІНА БЕЗПЕКИ ЧИ НОВА СТІНА ПЛАЧУ? - Політика - dt.ua

СТІНА БЕЗПЕКИ ЧИ НОВА СТІНА ПЛАЧУ?

27 лютого, 2004, 00:00 Роздрукувати Випуск №8, 27 лютого-5 березня

Уперше в історії хронічного ізраїльсько-арабського протистояння конфлікт між євреями й арабами став предметом розгляду в Міжнародному суді ООН в Гаазі, який розпочав свою роботу 23 і закінчив 25 лютого...

Уперше в історії хронічного ізраїльсько-арабського протистояння конфлікт між євреями й арабами став предметом розгляду в Міжнародному суді ООН в Гаазі, який розпочав свою роботу 23 і закінчив 25 лютого. Суд у складі 15 суддів із різних країн світу під головуванням китайця Ші Чійонга найближчими днями має винести постанову щодо легітимності спорудження Ізраїлем так званої «стіни безпеки» навколо Західного берега ріки Йордан — палестинської території площею близько 10 тис. кв. км, що лежить у центрі Ізраїлю.

За поданням арабських країн, 8 грудня Генасамблея ООН звернулася в Міжнародний суд із проханням розглянути це питання. Відповідну резолюцію ГА ООН підтримали 90 країн світу, вісім країн проголосували проти, а 74 країни, зокрема члени Євросоюзу, утрималися. 44 країни світу, включно з Ізраїлем, США, Росією та країнами ЄС, подали до суду в Гаазі свої письмові меморандуми. Головні претензії Генасамблеї ООН зводяться до того, що лінія захисної стіни не відповідає так званій «зеленій лінії» (ізраїльському кордону до шестиденної війни 1967 року) і фактично анексує палестинські землі, включно з територією Східного Єрусалима.

У відповідь на ці обвинувачення прем’єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон заявив, що «стіну побудував терор» і що захисна стіна — це тимчасовий захід, на який Ізраїль пішов задля недопущення терористичних нападів на період до повного політичного врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Ізраїльські юристи стверджують, що «зелена лінія» не має ніякого юридичного статусу, і тому вимоги відповідності між нею та лінією захисної стіни позбавлені юридичних підстав.

Уряд А.Шарона вирішив бойкотувати слухання в Міжнародному суді в Гаазі. Ізраїльське керівництво вважає, що питання будівництва «стіни безпеки» узгоджується з правом Ізраїлю на самооборону. На думку представників палестинського уряду, Ізраїль вирішив бойкотувати Міжнародний суд тому, що він не зможе відстояти свою позицію, яка є не чим іншим, як «проявом расизму». У разі продовження будівництва стіни палестинці погрожують проголошенням в односторонньому порядку незалежності палестинської держави.

Перше засідання суду відкрилося минулого понеділка виступом глави делегації Палестинської автономії, посла Палестини в ООН Насера аль-Кідви, який заявив, що будівництво стіни «закріплює окупацію і створює загрозу мирному розв’язанню ізраїльсько-палестинського конфлікту». Генеральний секретар Ліги арабських держав Амру Муса у своєму виступі наголосив, що «будівництво стіни, в результаті якого палестинці втратять 40% території Західного берега, є безпрецедентним порушенням загальновизнаних правових норм». У день початку слухань в Міжнародному суді ізраїльтяни й палестинці провели демонстрації на вулицях Гааги і пікетування біля Палацу миру. Щоб запобігти зіткненням між демонстрантами, в Гаазі було вжито безпрецедентних заходів безпеки.

Ідея відгородитися від арабів стінами спадала на думку практично всім попереднім вождям єврейського народу. Так, Теодор Герцель мріяв про єврейську державу як про «загороджувальний вал проти Азії». Давид Бен-Гуріон планував створення «живої стіни» уздовж ізраїльських кордонів. Зєєв Жаботинський пропонував спорудити «залізну стіну» проти арабів. Схоже, їхні задуми, з деяким запізненням, сьогодні втілює в життя їх послідовник Аріель Шарон.

Будівництво «cтіни безпеки» розпочалося у квітні 2002 року. «Стіна безпеки» — це складна фортифікаційна споруда. На деяких ділянках її ширина становить 60—70 метрів. За колючим дротом проходить рів, за ним — стіна заввишки шість-вісім метрів, оснащена електронною системою сигналізації; за стіною — незамощена доріжка, потім — асфальтова дорога, потім — знову колючий дріт. Стіна простягнеться приблизно на 650—700 км. Зараз споруджено близько третини від її довжини. Стіна проходить по палестинській території, відхиляючись на деяких ділянках на 6 — 30 км від «зеленої лінії» всередину Західного берега. Простір між стіною і «зеленою лінією» оголошено «забороненою зоною», хоча в ній лежать сотні палестинських поселень. За деяким даними, цей проект уже завдав матеріальних і моральних збитків близько
210 тис. палестинців. Близько
30 тис. малих палестинських фермерів, через землі яких проходить стіна, втратили засоби для існування.

На думку професора історії Тель-Авівського університету Гаді Альгазі, будівництво захисної стіни — це лише частина далекосяжного політичного проекту уряду А.Шарона, мета якого — перетворення Західного берега на анклави, бантустани і гетто, безпосередньо контрольовані Ізраїлем. Як зазначає ізраїльський аналітик Аківа Ельдар, «в результаті спорудження системи роз’єднувальних стін, палестинці стануть в’язнями у власній країні, цілком залежними від доброї волі окупаційних властей, загнаними, як худоба, в загороду за колючий дріт, звідки вони не вийдуть без спеціальних перепусток. Це — близькосхідна версія апартеїду, задумана і здійснювана А.Шароном».

Попри те, що переважна більшість ізраїльського населення підтримує план уряду А.Шарона на повне роз’єднання ізраїльтян і палестинців, частина депутатів кнесету, членів кабінету А.Шарона і навіть його партії виступають проти цього плану, що створює певну загрозу урядовій коаліції. На думку депутата кнесету О. Бенса, спорудження «стіни безпеки» призведе лише до посилення ненависті палестинців до Ізраїлю. Лідер опозиції в парламенті від партії Праці колишній прем’єр-міністр Ш.Перес нещодавно зазначив, що за короткий період «уряд Шарона допустився всіх можливих помилок за рахунок країни і народу, і особливо найбідніших верств населення».

Намагаючись отримати підтримку, ізраїльтяни й палестинці апелюють до світової спільноти. Схоже, палестинці мають більше успіху в цій справі. Цілком природно, що всі арабські і мусульманські країни, а їх понад 50, одностайно засуджують будівництво Ізраїлем «расистської роз’єднувальної стіни». Проте особливо важливе значення для палестинців має підтримка з боку європейських країн. З цією метою в середині лютого прем’єр-міністр Палестинської автономії Ахмед Крейа відвідав Німеччину, Італію, Іспанію, Бельгію, а також зустрівся з представниками Європейського Союзу. Звісно, в жодній європейській столиці він не почув схвальних відгуків щодо цієї стіни. Так, глава католицької церкви папа Іван-Павло ІІ заявив, що «порозуміння на святій землі потребує прощення, а не помсти, мостів, а не стін». Президент Франції Жак Ширак у недавньому інтерв’ю ізраїльській газеті «Йедіот Ахаронот» засудив будівництво Ізраїлем «стіни безпеки» на Західному березі річки Йордан, назвавши його «незаконним і таким, що зменшує шанси на мирне врегулювання конфлікту». Шведський уряд у своєму меморандумі на адресу Міжнародного суду відзначає, що будівництво стіни є порушенням низки міжнародних законів, зокрема Женевської конвенції 1947 року. Швеція закликає Ізраїль відшкодувати матеріально збитки тим палестинцям, чиї будинки були зруйновані в процесі будівництва стіни.

Протягом останніх місяців представники ЄС неодноразово наголошували, що будівництво роз’єднувальної стіни на Західному березі — «головна перешкода» на шляху мирного врегулювання. У день початку слухань в Міжнародному суді деякі міністри закордонних справ ЄС на своїй черговій місячній нараді в Брюсселі засудили «незаконну» ізраїльську акцію, зазначаючи, що вона буде «контрпродуктивною для близькосхідного мирного процесу».

Час від часу представники американської адміністрації роблять зауваження ізраїльському уряду щодо можливого негативного впливу роз’єднувальної стіни на процес утворення в майбутньому незалежної палестинської держави. Ці зауваження в основному стосуються контурів стіни, а не питання самої доцільності та легітимності її спорудження. Схоже, сьогодні американська адміністрація практично примирилася з будівництвом стіни. Головна вимога Вашингтона полягає в тому, щоб операції з роз’єднання між ізраїльтянами та палестинцями не суперечили «дорожній карті», яка передбачає створення у 2005 році палестинської держави поруч з ізраїльською.

Хоч би якими були майбутні висновки Міжнародного суду, вже сьогодні можна стверджувати: палестинці виграли цю справу хоча б тим, що спромоглися привернути увагу світової спільноти до однієї зі своїх численних проблем.

Намагаючись захистити себе від тероризму, ізраїльтяни ізолюють стінами не лише палестинців, а й самих себе, створюючи велике спільне гетто для двох народів. Ізраїльська «захисна стіна» нікого не захистить. Будівництво цієї стіни — прояв безсилля і спроба якось компенсувати брак політичної волі та здатності йти на компроміси заради примирення. Спорудження стіни лише посилить відчай і безвихідь серед палестинців, яким справді нічого не залишатиметься, як гинути в самогубних акціях, забираючи з собою життя невинних жертв...

Невже Берлінська стіна була зруйнована для того, щоб будувати нові стіни?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42-43, 10 листопада-16 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво