Стартовий експеримент для іспанського президентства в нових «лісабонських» координатах ЄС

Поділитися
З 1 січня 2010 року Іспанія стала країною-першопрохідцем у ЄС, узявши на себе обов’язки головування в абсолютно нових інституційно-правових координатах, визначених Лісабонським договором...

З 1 січня 2010 року Іспанія стала країною-першопрохідцем у ЄС, узявши на себе обов’язки головування в абсолютно нових інституційно-правових координатах, визначених Лісабонським договором. Це головування корінним чином відрізнятиметься від останнього іспанського лідерства в ЄС у першій половині 2002 року, коли тільки-но розпочинав роботу Конвент з вироблення Конституційного договору ЄС.

Президентство Іспанського Королівства буде одним із найскладніших у сучасній історії ЄС, і ця складність уже нині характеризується такими основними викликами.

Фактично, соціально-економічна ситуація в ЄС нині є депресивно-посткризовою. При цьому саме Іспанія стала одним із «лідерів» негативного економічного розвитку. Відкрито заявляється, що країна може припинити свою діяльність у зоні євро.

ЄС надзвичайно потребує вироблення нової стратегії економічного та соціального розвитку. Лісабонська стратегія, прийнята у 2000 році з метою зробити європейську економіку такою, що найшвидше розвивається та є найбільш конкурентоспроможною у світі, зазнала поразки.

Лісабонський договір ЄС, який набрав чинності 1 грудня 2009 року, визначив безпрецедентну передачу національних повноважень інститутам Європейського Союзу й істотно вплинув на самому природу головування. По суті, іспанське президентство — істотно урізане, порівняно з «долісабонськими» головуваннями, особливо у виробленні та реалізації основних напрямів функціонування ЄС у сфері зовнішніх відносин і безпеки та позиціювання ЄС на міжнародній арені.

Можливість серйозних політичних конфліктів як між новоствореними інститутами ЄС (президент Європейської ради ЄС, високий представник з міжнародних справ і політики безпеки, генеральний секретар Ради міністрів ЄС, Європейська зовнішньополітична служба, що формується), так і між ними й національним (у даному разі — іспанським) головуванням. Передбачаючи можливість таких конфліктів, вище політичне керівництво піренейської держави заявило, що іспанське головування намагатиметься «бути тінню» нових інститутів і персон вищої ієрархії ЄС.

Надзвичайно амбітний план зовнішньополітичної діяльності, ключовими подіями якого стануть саміти ЄС—США, ЄС—Латинська Америка, ЄС—Росія. Проте можливість згадуваних інституційних, а також особистісних конфліктів може серйозно позначитися як на іміджі Іспанії, так і на реальності досягнення необхідних практичних результатів.

Пріоритети іспанського уряду для ротаційного президентства в ЄС

Іспанія відкриває каденцію головування нової трійки країн — членів ЄС: 1 липня 2010 року вона передасть естафету Бельгії, а та, у свою чергу, — Угорщині. Відповідно до схеми формування таких державно-політичних трійок, спільну програму дій складають також терміном на 1,5 року. І все ж кожна держава окремо складає і подає свою власну програму президентства як більш деталізований варіант спільної програми.

Іспанський уряд визначив такі сфери, робота в рамках яких буде найбільш активною впродовж перших шести місяців 2010 року:

Спільне управління у сфері економіки.

Спільна зовнішня політика і політика безпеки.

Соціальна політика.

Правосуддя і внутрішня політика.

Перш ніж докладно зупинитися на кожному пріоритетному напрямі окремо, не завадить виділити кілька спільних положень, які є основою іспанського президентства. Основним завданням на найближчих півтора року всі учасники трійки визначили поглиблення інтеграції та згуртованості в межах Союзу, чому сприяє Лісабонський договір. Імплементація положень цього документа, створення інституційного фундаменту для спільної зовнішньої політики, перетворення ЄС на самостійного актора на міжнародній арені, реформування у сферах економічного та фінансового управління — ось опорні точки іспанського президентства, які були особливо наголошено прем’єр-міністром Іспанії Хосе Луїсом Сапатеро під час урочистої церемонії в Мадриді 8 січня, що ознаменувала старт головування.

Спільне управління у сфері економіки

На думку членів уряду Іспанії, наявність спільного ринку та спільної валюти передбачає створення системи спільного економічного управління на наднаціональному рівні з наданням її інститутам можливості в умовах економічних ризиків впливати на національну економічну політику та заходи, які вживаються в її рамках.

У зв’язку з цим передбачається створення на наднаціональному рівні двох нових контрольних органів у фінансовій сфері Європейської ради з питань ризиків, а також Європейської системи фінансового контролю. Причиною створення цих інституцій іспанський прем’єр, зокрема, називає необхідність запобігти повторенню кризи кінця 2008 року, оскільки, на думку політика, саме недостатній контроль на наднаціональному рівні за розвитком процесів у національних економіках лише погіршив кризовий стан.

Понад те, до пріоритетів іспанського президентства належить прискорення структурного оформлення ще трьох інституцій, відповідно до пропозицій Європейської комісії, компетенція яких поширюватиметься на регулювання банківського сектору, системи страхування і безпеки фінансових операцій. Система Європейських органів контролю, за словами французького міністра фінансів Крістін Лагард, стане справжнім загальноєвропейським контролером, оскільки буде наділена рядом більших, ніж у національних органів, повноважень.

Таким чином, вектор економічної інтеграції, який і так найбільш розвинений і найінтенсивніший у системі зв’язків між членами ЄС, отримує новий поштовх до ще більшого поглиблення.

Спільна зовнішня політика та політика безпеки

Іспанське президентство буде ознаменоване і глибокими перетвореннями в сфері формування спільної для країн — членів зовнішньої політики та політики безпеки. Зокрема, іспанський уряд планує активно сприяти формуванню Європейської зовнішньополітичної служби, яка, фактично, виконуватиме роль апарату високого представника з міжнародних справ та політики безпеки. Крайнім терміном подання бюджету для інституту, що формується, визначення його штату, уточнення структури та основних норм функціонування визначено початок квітня 2010 року. Але іспанська сторона обіцяє завершити підготовчу роботу раніше. Великою мірою такий поспіх пов’язаний із бажанням вищого керівництва ЄС устигнути закінчити ці процеси до загальних виборів у Великобританії. Майже гарантована перемога консерваторів обіцяє різко ускладнити імплементацію Лісабонського договору і, більше того, повністю переглянути принципи перебування британської держави в ЄС.

Важливо, що ця служба розглядається саме як самостійний інститут у наднаціональній системі, а також є надією прибічників федералістського підходу до розвитку інтеграції. Зокрема, прем’єр-міністр Іспанії Сапатеро недавно заявив, що в перспективі можна розраховувати на заснування посольств ЄС, дипломатів ЄС, формування єдиної позиції в рамках НАТО для тих членів ЄС, які входять до цієї організації. І хоча на даний момент такі прогнози багатьом здаються утопічними, все-таки недооцінювати явного, хай повільного й поступального, руху у бік федералізації наднаціонального рівня не варто.

Соціальна політика

Основними пріоритетами в соціальній сфері для Іспанії, яка головує в ЄС, є розвиток «європейського громадянства», а також законодавче вирішення низки соціальних проблем.

До першого належить всебічне забезпечення дотримання основних прав та свобод відповідно до Хартії фундаментальних прав і свобод, яка є доповненням до Лісабонського договору.

До другого — перегляд директив ЄС, які стосуються захисту прав споживачів, порядку проведення консультацій із найманими робітниками, тривалості робочого тижня тощо. Таким чином, Іспанія планує наділити ЄС повноваженнями із забезпечення соціального захисту. Крім того, особлива увага прикута до проблеми гендерної рівності не тільки на ринку праці, а й у сфері надання різноманітних послуг. У планах іспанського президентства — прийняття Директиви із заборони дискримінації, а також реалізація норм Європейського молодіжного пакту, Європейського пакту з питань сім’ї.

Правосуддя і внутрішня політика

Основним завданням Іспанії в цій сфері стала реалізація Стокгольмської програми з міграції, перша оцінка якої буде зроблена вже в червні 2010 року. Іспанський прем’єр вважає цей напрям перспективним із погляду заснування європейської міграційної політики. У світлі набрання чинності Лісабонським договором під час президентства Іспанії планується заснування постійного Комітету оперативного співробітництва при Європейській раді, яку деякі західні аналітики вже тепер називають прототипом міністерства внутрішніх справ через схожість сфер компетенції.

Крім представлених чотирьох ключових напрямів, іспанський уряд, безумовно, приділятиме значну увагу й низці інших, не менш важливих питань, зокрема регулюванню економічного та монетарного союзу і початку підготовки бюджету ЄС на наступний семирічний термін.

Більше того, іспанський уряд планує провести небувалу кількість зустрічей у рамках ротаційного президентства. За шість місяців орієнтовно буде організовано 14 самітів та 300 зустрічей різнобічного характеру, у тому числі ряд двосторонніх зустрічей важливого міжнародного значення: з Російською Федерацією, Пакистаном, Мексикою, Канадою, США, Марокко, країнами Латинської Америки. На більш ніж 50 сторінках програми іспанського головування Україна згадується всього двічі.

Але саме при організації та проведенні зазначених зустрічей і засідань Європейської ради постає питання співвідношення повноважень головуючої країни і обраного президента Європейської ради. Адже, відповідно до Лісабонського договору, головуватиме на зустрічах глав держав — членів ЄС і двосторонніх зустрічах ЄС із керівництвом країн — не членів президент Ради, значно звужуючи роль як глави, так і всього уряду Іспанії.

Саме виходячи з того, що Лісабонський договір створив не нову систему управління в ЄС, а якийсь політико-правовий гібрид співіснування нової неротаційної схеми з колишньою, прогнозувати результати реалізації планів іспанського президентства досить складно. Одне можна сказати напевно: за наявності президента Європейської ради і високого представника ЄС Іспанії, попри її головування в Євросоюзі, впливати на формулювання та подальшу реалізацію порядку денного з багатьох питань — насамперед у зовнішній політиці ЄС — буде значно складніше, а відповідальність за можливі невдачі та провали доведеться взяти на себе спільно.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі