Справа подвійного призначення

Поділитися
Навіщо Генпрокуратура вирішила обвинуватити Юлію Тимошенко у перевищенні повноважень?

Третя за ліком кримінальна справа, відкрита Генеральною прокуратурою проти екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, пов’язана з «перевищенням влади і службових повноважень при укладанні газових контрактів у січні 2009 р.». Зауважу відразу, що, попри безліч піар-приповідок, пов’язаних зі шкідливим змістом документів, підписаних Олегом Дубиною і Олексієм Міллером у присутності прем’єрів Тимошенко і Путіна, Генпрокуратуру цікавить саме технічна роль ЮВТ у долі січневих угод. Адже якби наріжним каменем було поставлено розслідування якості угод і причин їхнього низького для інтересів України рівня, то основними відповідачами мали б стати: а) Віктор Ющенко, який відкликав Олега Дубину 31 грудня 2008 р. з переговорів у «Газпромі», не давши підписати угоду на раніше узгоджених, більш вигідних для України умовах;
б) гінці «РосУкрЕнерго», які пропонували газпромівцям купувати газ для України за ціною суттєво вищою за ту, що була наприкінці 2008 р. узгоджена між Путіним і Тимошенко. Але Фірташ - процвітає, Бойко - чаклує, Ющенко - відпочиває.

Зважаючи на все, від розвитку порушеної кримінальної справи не варто очікувати гучних викриттів, пов’язаних з відпливом коштів від газового бізнесу на офшори та в особисте користування Юлії Тимошенко.

Завдання слідства в іншому - для початку довести, що Юлія Тимошенко перевищила свої повноваження, здійснивши одноособовий вплив на підписання угоди. На допомогу слідству - свідчення Олега Дубини, екс-голови правління НАК «Нафтогаз України», отримані в результаті порушення кримінальної справи проти нього. За даними DT.UA, Олег Вікторович не став приховувати від слідства тиску, вчиненого на нього Юлією Володимирівною, нібито заявивши, що в житті не поставив би підпису під подібним текстом, якби його не змусила це зробити прем’єр-міністр. Чесно кажучи, Олег Дубина під жодною угодою не поставив би підпису без чіткої вказівки згори. Але це - деталі. Логіка ж слідства така. Згідно з указом президента України Віктора Ющенка всі директиви на газові переговори для НАК «Нафтогаз України» затверджує президент. Цей указ у 2005 році Ющенко підписав, коли запідозрив дві речі: по-перше, що Юлія Тимошенко хоче втягти у схему постачання газу «Ітеру»; а по-друге, що він особисто захоче в цю саму схему затягнути «РосУкрЕнерго». Зміст угод, підписаних у січні 2009 року, м’яко кажучи, не співвідносився з ЦВ, які Банкова видавала «Нафтогазу». Це перша опора слідства. Друга - відсутність рішення Кабінету міністрів, яке дозволяє Олегу Дубині поставити підпис під угодами 19 січня. За даними DT.UA, у розпорядженні слідства є стенограма засідання Кабінету міністрів на чолі з Юлією Тимошенко, на якому обговорювалося це питання. Джерела стверджують, що під час засідання висловлювалися різні думки, у результаті чого уряд не ухвалив ніякого рішення щодо директив голові НАК «Нафтогаз». Оскільки уряд на той момент був колективним органом, то одноособову дію прем’єр-міністра, яка взяла на себе ухвалення рішення, слідство вважає нелегітимною.

На запитання: навіщо нинішній владі потрібно копирсатися в казуїстиці газових боїв трирічної давності, є кілька варіантів відповідей.

Варіант перший: щоб дискредитувати Тимошенко. Волюнтаризм, диктат, перевищення повноважень, які призвели до того, що в Україні ціни на газ найвищі в Європі. Однак. Те, що договір поганий - коню зрозуміло. Та чи міг він бути іншим після «газової війни», до якої призвели дії українського президента в тилу українського прем’єра? Далі. Тимошенко за рейтингами Януковичу в спину не дихає. Вона, звичайно, найрейтинговіший опозиційний політик, але відсотки, що втікають від Януковича і Партії регіонів, не переходять до Тимошенко і «Батьківщини». Принаймні помітно й пропорційно. Сидячи на підписці про невиїзд, пов’язаній з попередніми кримінальними справами, які розсипаються, проте все ще залишаються відкритими, Юлія Тимошенко не може зробити серйозних спроб перетворити суспільний гнів та роздратування діями нинішньої влади на конкретне масове протистояння їй. Тож на Банковій, з технологічного погляду, Юлію Володимирівну, як серйозний головний біль, не сприймають. Що ж стосується перспектив дискредитації Тимошенко в очах населення, то «тема» нової кримінальної справи - неефективна. Занадто складно. Перевірено DT.UA: закручені газові схеми, які завдали країні багатомільярдних збитків, не цікавлять широкі маси. Інша річ - «мерседес» з підігрівом, придбаний главою «Нафтогазу», - це зрозуміло. В даній ситуації глядачі ток-шоу залишаться байдужими і до наїздів Богословської, і до виправдань Тимошенко.

Варіант другий. Свою версію виникнення нової кримінальної справи висунула Юлія Володимирівна: «Чому взагалі ця справа з’явилася і чому вона з’явилася саме зараз, саме в ці дні?». За її словами, президент України Віктор Янукович цією справою готує собі «ідеологічну базу для здачі національних інтересів». Ю.Тимошенко переконана, що «здача національних інтересів» виглядатиме приблизно так: «Ви бачите, що Тимошенко підписала таку угоду і тепер ми змушені відмовитися від нашої європейської перспективи, ми змушені відмовитися від зони вільної торгівлі з Європою і йти в Митний союз». А ще вони будуть змушені здати НАК «Нафтогаз». За словами екс-прем’єра, представникам влади треба «прикрити масштабну, безпрецедентну для незалежної України здачу національних інтересів».

Здавати чи не здавати національні інтереси - у Януковича є час подумати: Путін дав строк до 7 червня. З одного боку, президент розуміє, що вступ у Митний союз - це можливість отримати ресурс для проведення соціальної політики, що дасть змогу знизити градус напруги в суспільстві. Янукович відчуває, наскільки участь України в Митному союзі важлива для Путіна. Він знає, у зв’язку з чим Путін наполіг на своєму візиті в Київ саме напередодні саміту БРІКС: похизуватися хотілося... Україна важлива для ВВП як трофей: економічний, геополітичний, внутрішньополітичний. І за це Путін готовий щедро платити, даючи можливість Януковичу цими грошима розплачуватися. Але, крім того, хазяїн Банкової розуміє й інше, що згодом доведеться розплачуватися йому - самостійністю, суспільною стабільністю, владою. І, найголовніше, Митний союз - це відкриття всіх шлюзів для переливання російського капіталу, якому зараз команда Януковича дозволяє просочуватися вибірково і взаємовигідно. Поки Янукович вважає, що «Техас мають грабувати техасці», згоди на Митний союз він не дасть.

Проте є одна проблема, без розв’язання якої влада не зможе забезпечити навіть нинішнього рівня соціальної політики - ціна на газ. У IV кварталі, за офіційними даними, вона може становити 347 дол. за тисячу кубів. На останньому засіданні Кабінету міністрів пролунали інші цифри: 467-500 дол. Мінус 100-доларова знижка за Чорноморський флот. І це на кордоні. Додайте 20% ПДВ і витрати на доставку територією України. Без входження в Митний союз Путін предметно говорити про перегляд контракту 2009 р. не бажає. Що робити?

Варіант третій. Юлія Тимошенко правильно зауважила: кримінальна справа про перевищення нею повноважень під час підписання газових контрактів виникла напередодні візиту Путіна в Україну. Екс-прем’єру в ГПУ пред’явили справу на дві з половиною сторінки, зшиту поспіхом і еклектично. З нею явно поспішали. Навіщо? Тимошенко, що, вже стоїть на сцені Майдану перед півмільйонною площею? Насправді сигнал про відкриття справи було адресовано не їй, а Володимиру Путіну. Але Володимир Володимирович виявився неуважним. Учасники переговорів з подивом знизують плечима, констатуючи: він чує тільки себе, захоплено мовлячи 80% часу. Можливо, тому російські переговірники не надали значення повідомленню про відкриття кримінальної справи проти Тимошенко за перевищення повноважень. Не ухваливши рішення про вступ у Митний союз, українська влада пробує відкрити для себе іншу опцію усунення проблеми кабального газового договору 2009 р. Розірвати. Саме цим шляхом свого часу пішла Болгарія, опинившись практично в ідентичній з Україною ситуації. На самому початку роботи нинішньої влади «ДТ» розповідало про болгарський досвід: Софія уклала з Москвою невигідний газовий контракт; влада в Болгарії змінилася і, звинувативши своїх попередників у перевищенні повноважень, розірвала контракт, уклавши новий. Якщо Банкова вирішила піти болгарським шляхом - а наші конфіденти у владі підтвердили можливість подібного варіанта розвитку подій, - то це означає, що відкриття кримінальної справи проти Тимошенко - не мета, а засіб.

Яким шляхом піде Янукович? Чи готовий він не до підкилимної, а до відкритої конфронтації з Москвою? А якщо раптом готовий, то чи не залишиться Україна вкотре сам на сам з Росією, незважаючи на те що з деякими керівниками країн ЄС Київ уже обережно проговорював можливість підтримки ними України в разі розірвання договору 2009 року? Як поведеться європейське російське лобі - Німеччина, Франція, Італія, Австрія? Скільки часу забере процедура розірвання газових угод? Чи можлива вона в українському варіанті з юридичної точки зору? У Болгарії для торгів був «Південний потік», а чим цього разу торгуватиметься Україна? Яким буде договір, що прийде на зміну тому, який було підписано 2009-го? І врешті Чорноморський флот покине Україну у 2017-му чи залишиться в Криму forever? Сумніваюся, що на Банковій є відповіді на всі ці запитання. Але знаю, що вона їх шукає.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі