Слабка ланка Європи - Політика - dt.ua

Слабка ланка Європи

27 березня, 2009, 17:50 Роздрукувати Випуск №11, 27 березня-4 квітня

Східноєвропейські уряди намагаються шукати нестандартні політичні комбінації для того, щоб втриматися при владі в умовах жорстокої глобальної кризи...

Східноєвропейські уряди намагаються шукати нестандартні політичні комбінації для того, щоб втриматися при владі в умовах жорстокої глобальної кризи. Можновладці Угорщини і Латвії першими розписалися у своїй неспроможності впоратися з економічними труднощами, які спіткали їхні країни. Минулого тижня сумний ряд поповнив уряд Чехії, який став жертвою політичних інтриг. Східна Європа перетворюється на головний біль для всього Євросоюзу, оскільки нестабільність у регіоні позначається на ньому і здатна погіршити й без того складний стан ЄС, потягнувши у вир кризи все об’єднання.

Vlada padla! (уряд упав!) — раділи увечері у вівторок лідери чеської опозиції. Соціал-демократи з п’ятої спроби змогли повалити правоцентристський кабінет Мірека Тополанека, оголосивши йому вотум недовіри 101 голосом проти 100. На позачерговій сесії чеського парламенту долю кабінету вирішили чотири парламентарі, котрі раніше покинули стан прибічників прем’єра. В історії незалежної чеської держави це перший випадок позбавлення влади кабінету міністрів парламентом. І він став дуже доречним. Чехія — країна, яка нині головує в ЄС і на голову уряду якої до липня покладено обо­в’язок опікуватися цілою Європою. Так, уже 2 квітня в Лондоні Топола­нек представлятиме Європу на антикризовому саміті «великої двадцятки». Через місяць, 7 травня, він має головувати на найважливішому саміті Євросоюзу в Празі, який разом із антикризовими заходами для всього континенту повинен затвердити програму «Східне партнерство» для країн Східної Європи, у тому числі й України. Раніше Чехія називала цю програму коронним номером і одним із пріоритетів свого президентства в ЄС.

Від позиції однопартійців прем’єра зрештою залежить ратифікація сенатом Чехії Лісабонського договору та визначення строків інтеграції країни в зону євро.

Крім того, 5 квітня Чехію відвідає президент США Барак Обама. Відставка чеського уряду може призвести до того, що Прага і Вашингтон так і не досягнуть домовленостей про розміщення на чеській території радара системи ПРО США. Зусиллями лівої опозиції, доброзичливо настроєної до Росії, справу в кращому разі буде відкладено в довгу шухляду, і тоді влада США може взагалі відмовитися від проекту.

Із цього далеко не повного списку завдань і клопотів чеського прем’єра на найближчі місяці видно, що в становищі «відставленого» йому буде складніше домогтися бажаних результатів, його голос звучатиме менш упевнено не тільки на великих міжнародних заходах, а й у себе в країні. Деякі експерти навіть заявили, що друга половина чеського головування в ЄС буде лише формальністю. З відставкою чеського уряду воно фактично закінчилося.

За злою іронією, першою це відчула на собі Україна. Із днем голосування щодо відставки кабінету Тополанека збігся початок державного візиту президента України Віктора Ющенка до Чехії. Переговори з керівництвом країни, що головує в ЄС, звелися до формального обміну люб’язностями і не додали нічого нового у відносини Києва та Євросоюзу. Частково це сталося тому, що «Східне партнерство», над яким так довго працювали Чехія і Ко, вже сьогодні не в усьому задовольняє євроінтеграційні устремління Києва. Візит українського лідера в інший, сприятливіший час, міг би дати шанс іще раз окреслити для Європи принципові для України моменти нинішніх і майбутніх відносин з ЄС. Але, на жаль, переговори в Празі завершилися без якихось певних результатів. Адже чеські політики були надто занурені у внутрішні розбірки, щоб дослухатися слів гостя.

Найімовірніше, навіть без вотуму довіри Тополанек залишиться на своєму посту аж до закінчення строку чеського головування в ЄС. Конституція країни дозволяє главі держави Вацлаву Клаусу знову покласти на нього завдання сформувати новий кабінет, оскільки політична сила, яка його підтримує, — громадянська демократична партія — залишається найбільшою в парламенті. Лідер опозиції соціал-демократ Іржі Параубек також не проти, щоб нинішній прем’єр продовжував виконувати свої обов’язки до літа, а потім хотів би почати з ним переговори про формування нового кабінету технократів для боротьби з економічним спадом. Або найбільші партії все ж таки домовляться про розпуск парламенту та дострокові вибори. Громадянські демократи поки що проти ідеї перехідного уряду технократів, вважаючи, що до літа їм вдасться сформувати нову коаліцію з участю комуністів. Але якщо вибори і будуть, то, швидше за все, ближче до осені, а то й наступної весни, адже парламент має ще ухвалити нову редакцію закону про вибори.

Слід зазначити, що причини падіння уряду Тополанека, на відміну від причин відставок в Угорщині та Латвії, лежать у політичній площині. Але на тлі уповільнення в економіці — спаду зростання ВВП країни на 2% та падіння промислового виробництва на 23% в січні — його теж почали звинувачувати в нездатності подолати кризу. Однак у банківському секторі Чехії кризи немає, населення не загрузло в боргах так сильно, як у сусідніх країнах.

Таким чином, для чеської опозиції, навіть якщо вона прийде до влади, простір для маневрування буде дуже вузьким. Жорсткі вимоги ЄС напередодні можливого прийняття країни в зону євро (рішення про строки прийняття може бути оголошене в листопаді) вимагатимуть і від есдеків перегляду низки соціально орієнтованих програмних положень, наприклад щодо податкової політики та медичної реформи. Таким чином, прихід до влади в Празі опозиції мало що змінить.

Тому Чехія й надалі виглядатиме привабливіше в очах партнерів по ЄС на тлі сусідів, які потерпають від рецесії.

* * *

Минулої суботи непотоплюваний угорський прем’єр-соціаліст Ференц Дюрчань оголосив про свою відставку. За його словами, він вирішив поступитися дорогою новому уряду, більш здатному упоратися з фінансовою кризою. Зробивши цю заяву з трибуни партійного конгресу, Дюрчань водночас дав зрозуміти, що хотів би передати кермо влади однопартійцю. В цьому разі 14 квітня на спеціальній сесії парламенту правляча партія сама ініціює вотум недовіри кабінету Дюрчаня і замінить його новим лідером, якого обере 5 квітня. Кандидатом вважали колишнього міністра фінансів Лайоша Бокроса, але у вівторок стало відомо про ще дві обговорювані в кулуарах парламенту персони — колишнього керівника нацбанку Дьєрдя Суранія (найбільш прохідного з кандидатів) і глави академії наук Ференца Глаца.

Таке неординарне рішення викликане складною економічною ситуацією в Угорщині. Економіка країни за рік може скоротитися на 5%. Із жовтня армія безробітних поповнилася 30 тисячами осіб. Угорщина звернулася до МВФ по кредит у 27 млрд. дол. для підтримки своєї валюти — форинта, який втратив 36% вартості. Уряд виявився нездатним вирішувати складні економічні питання, але Дюрчань усе ще намагається взяти реванш на політичному фронті: план Дюрчаня спрацює, якщо Дьєрдя Суранія підтримають ліберальні вільні демократи.

Однак опозиціонери із правоцентристської партії «Фідеш» уже заявили, що зроблять усе можливе, аби зірвати його. Противники Дюрчаня вважають, що було б справедливо не перетасовувати міністерські портфелі, а провести дострокові вибори. За нинішнього розкладу «Фідеш», імовірно, вийшла б переможцем із передвиборних перегонів, тому лідер партії Віктор Орбан уже заявив, що не підтримає нікого з кандидатів на пост прем’єра, які будуть запропоновані соціалістами. На його боці президент Угорщини Ласло Шойом, який також виступив за дострокові вибори, оскільки тільки в результаті їх до влади прийде уряд, котрий має широку підтримку в парламенті і мандат довіри для ухвалення непопулярних заходів для боротьби з кризою. На тлі загострення боротьби за кандидатуру прем’єра Сураній уже заявив, що стане на чолі технократичного та «позапартійного» кабінету лише в тому разі, якщо його підтримають всі партії. Проте міжпартійні консультації, які, вочевидь, відбуватимуться, тепер проходитимуть дуже складно, і їхні наслідки не очевидні. «Фідеш» не знімає з порядку денного самороспуску парламенту, і загроза перевиборів може позначитися як на політичній, так і на економічній ситуації в країні.

Цікаво, що на цьому тлі МВФ вирішив виділити Угорщині 3,2 млрд. дол. чергового траншу на підтримку банків і ще вирішив відкрити в Будапешті новий офіс, щоб на місці спостерігати за тим, як угорська влада виконує взяті на себе обіцянки з порятунку економіки.

* * *

Дві останні відставки — в Чехії та Угорщині — не додадуть оптимізму в Брюсселі. Євросоюз усіма силами намагається встояти перед викликами кризи. І водночас зберегти хоча б видимість європейської солідарності і допомогти східним європейцям пережити важкий час. Для політиків цих країн нинішній рік став іспитом на політичну зрілість і примушує ухвалювати нестандартні політичні рішення, які цілком узгоджуються з європейською демократичною практикою, але були б неможливими ще зовсім недавно, до кризи.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво