Сім днів, які потрясли Киргизстан: хотіли революцію, утворилася конституція - Політика - dt.ua

Сім днів, які потрясли Киргизстан: хотіли революцію, утворилася конституція

10 листопада, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 10 листопада-17 листопада

Це були дні потрясінь. Хоча насправді трясло землю в буквальному значенні слова лише 8 листопада — у день кульмінаційний, який стане поворотним моментом у новітній історії Киргизстану...

Це були дні потрясінь. Хоча насправді трясло землю в буквальному значенні слова лише 8 листопада — у день кульмінаційний, який стане поворотним моментом у новітній історії Киргизстану. Можливо, саме тому коливання грунту силою понад чотири бали за шкалою Ріхтера, крім місцевих сейсмологів, мало хто помітив. Такою потужною була політична напруга в Бішкеку. Тим важливішою стає та обставина, що народ, який під час «революції тюльпанів» наважився на силовий варіант зміни влади (а потім і на погроми з грабежами), цього разу зміг уникнути насильства і тим паче кровопролиття, і вирішити протиріччя миром. Утім, наскільки міцним буде цей мир, і що ж насправді змінила нинішня конституційна реформа, — суперечки про це триватимуть як у самому Киргизстані, так і за його межами.

Фактично в період, починаючи з березня 2005 року, коли з країни втік президент Аскар Акаєв і влада перейшла до опозиційних йому сил, політичний спокій у країні залишався нетривалим — у перемігших революціонерів кожного разу знаходилися дедалі нові причини для конфліктів. Влада та опозиція звикли вести діалог на підвищених тонах. Причому дуже часто на одному боці барикад опинявся президент Курманбек Бакієв та його прибічники, на другому — різношерста опозиція, яка за останні півтора року фактично постійно змінювала свою конфігурацію, але завжди, по суті, залишалася антипрезидентською.

Злі язики кажуть, що в постреволюційному Киргизстані влади та повноважень вистачило далеко не всім і не кожному з учасників бішкекського «майдану». Інші, навпаки, вбачають причину всіх лих у главі держави — у тому, як він веде державні справи, а також в його особистих якостях. Загалом, він розчарував якщо не всіх, то більшість учасників киргизького «майдану».

Проте нинішнє протистояння стало бурхливим, але цілком логічним завершенням іншого (на перший погляд, не пов’язаного з вищеописаним протистоянням влада—опозиція) постреволюційного процесу політичної трансформації, а саме конституційної реформи. Ще торік після революції і виборів до нового парламенту на владному олімпі країни розгорнулася дискусія про систему державного устрою. Акаєвська конституція 1993 року, як говорилося тоді, створила умови для узурпації влади главою держави та його сімейного клану. Як висловився нинішній прем’єр країни Фелікс Кулов, стара конституція, «згвалтована поправками» «під потреби конкретної людини та конкретної сім’ї», залишала шлях до всевладдя для Бакієва тією самою мірою, що й для вигнаного Акаєва. Обвинувачення в тому, що влада уражена «сімейністю, корупцією, клановістю і трайбалізмом», а також такими локальними вираженнями цієї хвороби як «киргизчилик» і «тууганчилик» (приблизно можна перекласти як «киргизбайство» і «кровнородинні стосунки, кревність»), тепер висувають і нинішньому президенту.

У вересні нинішнього року на обговорення громадськості були винесені три проекти конституції, створені комісією парламентарія Азімбека Бекназарова, які закріплювали б відповідно президентську, президентсько-парламентську (змішану) та парламентську форму правління. Цікавий факт: усі проекти були написані киргизькою мовою, що відірвало від обговорення проектів російськомовну частину населення країни (а це майже половина громадян), російською — офіційною мовою країни — тексти з’явилися дещо пізніше. Причому, як виявилося, у кожного з варіантів знайшлися прибічники. Хоча більшість поставилася до цих проектів критично, підкреслюючи, що в теорії всі вони хороші, але на практиці жодний із текстів не можна було брати за основу. Президентський, зрозуміло, особливо нічого не змінював. Змішана система мала найбільшу кількість прибічників, проте варіанти конфігурації системи влади при президентсько-парламентській моделі та головні умови збалансування ролі гілок влади викликали дискусію, зокрема з питання про ліквідацію посади прем’єра. Парламентська модель, до якої схилялась опозиція, теж не була панацеєю, тому що в країні партійне будівництво триває бурхливо, і до пропорційної системи виборів готові далеко не всі. І тут необхідно було шукати компроміс.

Утім, переговорний процес влади та опозиції про державний устрій країни був похований на самому початку. 7 вересня нинішнього року в аеропорту Варшави був заарештований депутат (а раніше спікер) жогорку кенеша (парламенту) і лідер опозиційної партії «За реформи» Омурбек Текебаєв. У його багажі — у матрьошці — знайшли наркотики. Сувенір був переданий йому нібито перед самим відльотом. Попри те, що було виявлено 500 г зілля (суміші героїну з кокаїном), поляки відпустили політика і навіть, за словами Текебаєва, «вибачилися перед ним, заявивши: вони переконалися, що парламентарій став жертвою політичних інтриг як опозиційний лідер Киргизії». Ця версія стала в Бішкеку домінуючою. Причому всі звинувачення посипалися передусім на президента, на службу нацбезпеки та почасти прем’єра. Хоча ряд експертів не виключає, що за провокацією могли стояти іноземні спецслужби. Проте опозиція накинулася на брата президента Жаниша Бакієва, котрий на той момент обіймав посаду першого заступника глави СНБ. У парламенті опозиціонери вимагали від президента порушити кримінальну справу проти родича, а також розпустити Кабінет Кулова і замість нього створити уряд національної єдності. Президент зайняв найзручнішу позицію — залишив вимоги опонентів без відповіді. І тоді 2 жовтня опозиція висунула ультиматум президенту, повідомивши, що через місяць розпочнуться масові безстрокові акції протесту, нова революція.

При цьому в центрі дискусії цього неспокійного місяця було питання саме конституційної реформи. Опозиція виступила з альтернативним рішенням. За основу мав бути взятий не варіант, розроблений Бекназаровим (хоча він сам опозиціонер), а проект конституції, затверджений першою конституційною нарадою постреволюційного Киргизстану 2005 року. Над його доопрацюванням розпочали роботу в парламенті депутатські групи.

Спроби президента почати діалог ні до чого не привели, і, як наслідок, 2 листопада опозиція вивела на вулиці своїх прибічників. Президент спробував було виграти час, попросивши відстрочку до 6 листопада, щоб внести в парламент свій варіант конституції, проте цей документ не задовольнив опозиційних лідерів, і уже ввечері сьомого вони почали збирати підписи депутатів під своїм проектом, передаючи всі повноваження установчим зборам. Саме в рамках цього органу й народився компроміс.

Було обрано змішану парламентсько-президентську модель, хоча аналіз тексту показує, що президент не тільки не втратив багатьох своїх повноважень, а навіть, навпаки, у питанні, наприклад, відставки міністрів дістав додаткові права. Він також домігся ускладнення процедури імпічменту глави держави. Водночас, за словами Текебаєва, основою компромісу стало те, що президент і спікер залишаться на посадах до закінчення конституційних повноважень. Парламент, своєю чергою, буде збільшений чисельно до 90 депутатів, і половина його складу обиратиметься на пропорційній партійній основі.

На положення про те, що Киргизстан більше не є «світською державою», чомусь не надто звернули увагу. Хоча це, на думку експертів, не менш важливе рішення, ніж політичний компроміс. За російською мовою збережено статус офіційної, що, можливо, також є компромісом. Проте цікавий факт: у російському варіанті тексту нової конституції країни (який був вивішений на всіх сайтах Киргизстану) виявилися три орфографічні помилки, зокрема, таке написання, як «опеределяются законом», «мединицининских учреждений», а також в іншому місці — «учереждений». Невідомо, чи були ці помилки в тексті, який був прийнятий парламентом 8 листопада. Проте це турбувало переговірників найменше. Рівно о 13:00 за місцевим часом 9 листопада президент Бакієв підписав нову Конституцію. «Революція» закінчилася.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво