Шпигуна послали на… Прага випровадила двох офіцерів російських спецслужб

Нинішній серпень — не найбільш вдалий місяць для Кремля. Вдруге за останні три тижні російські спецслужби опинилися в центрі міжнародного скандалу: Прага слідом за Києвом прийняла рішення вислати двох російських дипломатів через діяльність, несумісну зі статусом дипломата. За даними чеського інформаційного порталу iDnes, Чехію запропоновано залишити заступникові російського військового аташе. Ще одному дипломату, також працівникові військового аташату, рекомендовано не повертатися з відпустки. За інформацією агенції «Інтерфакс», дотримуючись принципу взаємності, Москва без зайвого галасу вислала у відповідь двох працівників чеського посольства.

Прага офіційно не коментує цієї історії. Нагадаємо читачам, що стаття 9 Віденської конвенції про дипломатичні відносини від 1961 року передбачає: будь-яка держава може заявити про небажаність перебування на її території будь-якого дипломата без пояснення причин. Але місцеві ЗМІ процитували неназваного представника чеської спецслужби, котрий заявив, що «військова розвідка захищає інтереси Чеської Республіки відповідно до закону і не оприлюднює оперативної інформації з певних причин». Ще одне неназване дипломатичне джерело в коментарі чеським журналістам прямо пов’язало цих російських дипломатів зі шпигунством.

Якщо два тижні тому Москва звинуватила Київ, який зажадав, за словами російського президента Дмитра Медведєва, «відкликання з України двох наших дипломатичних представників без будь-яких на те підстав», у «безпрецедентній провокації», то тут все мало інший вигляд. Російська сторона не була налаштована на публічне обговорення інциденту з висилкою двох своїх дипломатів. «Ми не коментуємо такі випадки», — повідомили журналістам у російському МЗС. Втім, глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров усе ж не втримався, щоб не заявити журналістам, що висилка російських дипломатів із Чехії — «чергова провокація».

Висилка дипломатів — подія екстраординарна. І вона ніколи не поліпшує взаємин між країнами. Тим більше, якщо інформація про це стає надбанням гласності. А чехи допустили витік інформації. Та все ж украй малоймовірно, що Москва захоче використати цей шпигунський скандал для конфронтації з Прагою. Чехія — не Україна. Ця країна — член ЄС і НАТО. А Росія, як свідчить історія, дуже рідко йде на загострення відносин із членами цих організацій на грунті шпигунських скандалів. Адже навіть після того, як наприкінці квітня керівництво північноатлантичного альянсу оголосило про позбавлення акредитації двох російських дипломатів, а МЗС Бельгії попросило їх покинути країну, російське зовнішньополітичне відомство обмежилося висилкою двох канадських дипломатів, котрі працювали в Москві по лінії НАТО. Що ще важливо зазначити — у Чехії «шпигуни Путіна» в останні півтора десятиріччя почуваються привільно, навіть особливо не приховуючи своєї приналежності до спецслужб. Тому посилення конфронтації у двосторонніх відносинах — не в інтересах російської розвідки в Чехії, оскільки це може серйозно ускладнити життя її співробітникам. А вже саме те, що чехи допустили витік інформації, — неприємний знак для Москви.

Останній випадок, коли Прага прийняла рішення вислати російського дипломата за діяльність, несумісну з його статусом, стався на початку 2000 року. Інший шпигунський скандал у відносинах Москви і Праги відбувся у квітні 2006-го, коли військовий аташе Росії в Чехії полковник Олександр Скетін вчинив бійку з чеськими поліцейськими після того, як йому не вдалося дістати конфіденційну інформацію у глави чеського центру атомного, хімічного і біологічного захисту Станіслава Брадкі. Чеські ЗМІ тоді писали, що російський офіцер до того ж був у нетверезому стані.

Нинішня висилка російських дипломатів стала наслідком проведеної Прагою в останні півтора року реорганізації спецслужби: її чисельність було збільшено. Це, своєю чергою, стало відповіддю на посилення розвідувальної діяльності з боку Росії. Про активність російських спецслужб було зазначено в доповіді інформаційної служби безпеки (BIS) Чехії восени 2008 року. Тодішній прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек заявив, що це викликає серйозне занепокоєння.

У російському посольстві в Празі і консульствах у Брно і Карлових Варах працює близько двохсот осіб. За інформацією чеських спецслужб, дві третини з них — працівники російських спецслужб. Вони займаються не лише економічним шпигунством, а й організацією протидії планам Сполучених Штатів установити в Чехії радари, які входять до американської системи протиракетної оборони в Європі. У згаданій доповіді BIS зазначається, що працівники російських спецслужб схиляють політиків і громадських діячів голосувати проти радара, а також про те, що кампанія «Ні радару!» фінансується з російських джерел. До речі, вислані працівники російського посольства саме безпосередньо займалися проблематикою ПРО. Нарешті, експерти зазначають, що Прага стала регіональним центром операцій російської військової розвідки (ГРУ).

«Інтерес РФ до того, як розвиваються події в Чехії, було виявлено відразу ж після падіння залізної завіси. Не можна сказати, що Росію передусім цікавив стан чеської армії або наше міністерство оборони. Вона насамперед хоче бути поінформована про наші зобов’язання щодо колективної оборони, про питання безпеки, вирішувані в рамках НАТО, двосторонні відносини між Чехією та США», — цитує колишнього начальника чеської військової розвідки Андора Шандора «Радіо Прага».

З моменту приходу в Кремль Володимира Путіна Росія стала посилювати розвідувальну діяльність у країнах — членах Європейського Союзу і Північноатлантичного альянсу. І, за оцінками експертів у галузі безпеки, вже у 2003—2004 рр. в інтенсивність роботи розвідників сягнула рівня часів холодної війни. Відповідно до висновків контррозвідок Нідерландів, Німеччини, Великобританії та Сполучених Штатів, російські спецслужби активно збирають економічну інформацію. Москві насамперед потрібні відомості про дослідження у сфері високих технологій оборонної промисловості, енергетики. І, звісно ж, російських лицарів плаща і кинджала цікавить інформація про плани НАТО і підкилимові взаємини Сполучених Штатів із їхніми європейськими союзниками.