ШОС грає м’язами. Російська тактика, китайська стратегія й американські інтереси

Найбільше за територією, яку охоплює, та населенням держав, котрі у нього входять, регіональне об’єднання Євразії — Шанхайська організація співробітництва — провела свій черговий 7-й саміт у Бішкеку. Як і багато чого, що робиться в рамках цього дуже неоднорідного об’єднання Росії, Китаю та чотирьох країн Центральної Азії — Узбекистану, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану, — ця зустріч викликала полярні оцінки у ЗМІ і відгуки в причетних до об’єднання політиків та спостерігачів. Подія набула розголосу не лише завдяки складу учасників: до глав держав пізніше приєдналися представники і керівники Індії, Пакистану Монголії, Афганістану та Ірану. Одночасно під Челябінськом пройшли масштабні антитерористичні маневри, у яких взяли участь військовослужбовці Росії, КНР та інших країн. Зауважимо, що США отримали відмову, коли звернулися з проханням надіслати своїх спостерігачів.

Цей факт і сама атмосфера зустрічі, на думку багатьох, — свідчення перетворення ШОС на головну противагу політики США в регіоні. З претензією на глобальну роль євразійського «Анти-НАТО» — альянсу з дедалі яскравіше вираженими військово-політичними рисами, ніж створений спочатку для економічного співробітництва. Але це лише на перший погляд. Однак схоже, що це об’єднання, яке у консолідації своїх зусиль рухається дуже повільно, поки що остерігається робити якісь радикальні кроки для свого формального позиціювання в новій ролі, щоб не дражнити опонентів.

Захистити тил і наступати на всіх фронтах

У кожній перемозі на фронті є доробок тих, хто забезпечує перемогу в тилу воюючих армій. Військові і політико-дипломатичні маневри, до яких Росія вдалася під час підготовки й проведення саміту, чітко вказували, що для Володимира Путіна засідання глав ШОС стало зручною нагодою, аби проявити свою турботу про відновлення бойового духу російської армії і ще раз продемонструвати Заходу лінію на боротьбу з «гегемонією однієї наддержави». Під час маневрів президент РФ Володимир Путін оголосив про поновлення регулярних патрульних польотів російської стратегічної авіації поблизу кордонів країн НАТО, як це було ще за часів СРСР. Самі антитерористичні маневри виявилися безпрецедентними тому, що вперше армії Росії, Китаю та інших країн взаємодіяли для вирішення конкретних бойових завдань із підтримки стабільності в регіоні. Маневри «Мирна місія-2007» дали Китаю можливість відпрацювати різні способи швидкого перекидання на великі відстані 1700 своїх військовослужбовців, а також показати світові їхню бойову виучку. Тепер такі навчання в рамках ШОС можуть стати постійними.

Спостерігачі відзначали, що саме з подачі Росії військове співробітництво членів ШОС постійно зміцнюється. У червні нинішнього року планували розробити окремий документ із цього питання, але обмежилися проектом про співробітництво ШОС із країнами—членами Договору про колективну безпеку, учасником якого, крім уже зазначених центральноазіатських республік, є й Білорусь. У рамках цієї угоди Росія намагається створювати справді наднаціональну оборонну структуру. У Бішкеку російські дипломати неодноразово підкреслювали, що про підміну ШОС ОДКБ не йдеться, однак у деяких питаннях вони могли б взаємодіяти. Адже, наприклад, серед основних завдань двох організацій — боротьба з сепаратизмом і тероризмом, наркоторгівлею. Обидві організації мають намір активізувати свою участь у відновленні Афганістану, де, зауважимо, левова частка відповідальності за безпеку нині лежить саме на військовослужбовцях НАТО.

За словами Володимира Путіна, ШОС може створити пояс безпеки в регіоні, а його основою стане підписаний у ході саміту Договір про довгострокові добросусідство, дружбу і співробітництво ШОС.

Володимир Путін також підкреслював, що не слід порівнювати ШОС і НАТО. «Блокове мислення відходить у минуле», — заявив Путін. Будь-які спроби поодинці вирішити регіональні і глобальні проблеми не мають перспективи. Росія виступає за створення багатополярної міжнародної системи, і її президент вважає позитивним факт створення у світі нових центрів впливу та економічного зростання. І хоча на зустрічі за столом з цим погодилися багато учасників, у комюніке за підсумками саміту лідери обмежилися тільки тим, що зазначили: механізм колективного реагування на виклики безпеки потребує дальшого вдосконалення.

Економічні стратегеми Китаю та інших країн

Голова КНР Ху Цзіньтао, на відміну від Путіна, тримався ніби в тіні протягом усього саміту. Говорив не про військові справи, а більше про економічне співробітництво. І взагалі, для китайського лідера ця зустріч не була тим, чим вона мала стати для Володимира Путіна. Можна погодитися з думкою, яку у дні саміту подавали киргизькі газети: у ШОС ще не відбулося притирання інтересів, і кожна країна протягує свою лінію. Китай як найпотужніша держава в організації послідовно і дуже непомітно проводить через ШОС свою експансію в регіоні, що рано чи пізно дасть йому політичні плоди і відкриє доступ до енергетичних ресурсів. Це перспектива не найближчих років, тому козиритися, як це робив Путін, китайському лідеру було нічого. За рамками саміту під час візитів у Бішкек і Астану він озвучив нові ініціативи щодо надання фінансової допомоги країнам регіону. Насамперед Бішкеку, який, на думку багатьох, Китай обрав як найефективніше місце докладання своїх зусиль. У Казахстані він отримав договір про доступ КНР до сировини Каспію. І, в кожному разі, ця стратегія Китаю не збігається з тим, що озвучують росіяни. В економічному блоці питань російські представники говорили про інтеграцію, давши зрозуміти, що ідея створення ЄЕП (у яку довго тягнули й Україну) як самостійної організації і об’єднання, напевно, померла, надалі всі інтеграційні проекти здійснюватимуться під дахом ЄврАзЕС — Євразійського економічного співтовариства. Міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав його інтеграційним ядром, яке «буде спрягатися з ОДКБ».

Тим часом Нурсултан Назарбаєв та Іслам Карімов відстоювали тему створення енергетичного клубу ШОС. Киргизстан запропонував назвати його «водно-енергетичним», оскільки для регіону вода — стратегічна сировина. Проте Казахстан і Узбекистан заперечили, що вода — це не товар. Вони хочуть довести до киргизів думку, що самі домінуватимуть в енергетичному клубі ШОС. Правда, це буде можливо доти, доки в організацію не приймуть Іран, який активно туди прагне. Президент Ахмадінежад на правах спостерігача запропонував створити єдиний енергоринок ШОС. На жаль, організація не змогла зацікавити співробітництвом Туркменистан, який має намір вирішувати питання енергоекспорту самостійно.

Мовчання Заходу

Нарощування м’язів ШОС як регіонального політичного, економічного, енергетичного об’єд­нання і, зрештою, якогось оборонного альянсу не залишилось непоміченим у Європі й Америці. Проте бурхливої реакції на переговори в Бішкеку, на яку так розраховували у Кремлі, у столицях західного світу не було. Посольство США в Киргизстані у дні саміту демонстративно було зачинене, а в держдепі США навіть попередження Путіна про поновлення польотів стратегічної авіації коментували поблажливо. Однак преса рекомендувала приділити процесам в Азії дуже пильну увага, адже альянс Росії з Китаєм — це те, проти чого американська дипломатія боролася останніх 30 років. Втім, у США є й ті, хто цілком усвідомлює, що бажання Кремля дружити з Китаєм проти когось абсолютно не переважує для Пекіна бажання мати добрі відносини із Заходом задля власної вигоди. Більше того, ряд економічних експертів побачили в інтеграції ШОС і в прагненні його членів допомагати один одному економічно та політично, а також у сфері безпеки — сусідньому Афганістану, дуже добрий знак і підмогу зусиллям зі стабілізації в регіоні, яких докладають тут із перемінним успіхом ось уже котрий рік США, НАТО й ООН.