СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКІ ФОЛКЛЕНДИ - Політика - dt.ua

СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКІ ФОЛКЛЕНДИ

19 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №27, 19 липня-26 липня

Уже другий тиждень Марокко перебуває в центрі уваги європейської преси. І пов’язане це не лише з о...

Уже другий тиждень Марокко перебуває в центрі уваги європейської преси. І пов’язане це не лише з одруженням марокканського короля Мохаммеда Шостого, у зв’язку з чим у країні проходили грандіозні триденні святкування. Ця подія цікавила головним чином журналістів, котрі пишуть для газетних розділів світської хроніки. А на перших сторінках більшості відомих видань красувалися фото забутого богом острівця в Середземному морі, який став каменем спотикання у відносинах Марокко з її північним сусідом Іспанією. Пристрасті довкола давніх територіальних суперечок між цими двома країнами на тлі весільної марокканської ейфорії загострилися до краю й загрожують перерости на справжній збройний конфлікт.

Практично водночас з проведенням весільної церемонії в Рабаті, марокканські солдати потай висадилися на крихітному іспанському острівці Перехіль біля узбережжя Марокко. Утім, марокканці називають острівець Лейла і вважають його своєю територією. Іспанці відразу ж послали до острова свої патрульні катери, проте озброєні до зубів марокканські солдати відмовилися залишити острів, встановивши на ньому марокканський прапор. Влада в Рабаті каже, що солдати висадилися на Перехілі для боротьби з незаконною імміграцією до Іспанії. Від такої зухвалості Мадрид розлютувався й зажадав від Рабата негайно відкликати своїх військовиків з острова. Проте, схоже, марокканці настроєні серйозно. Зважаючи на все, можна казати, що 11 липня 2002 року ввійде в історію як перше з часу Другої світової війни воєнне вторгнення на західноєвропейську землю.

Острів Перехіль (розміром із футбольне поле), розташований лише за 200 метрів від Африканського континенту й лежить у територіальних водах Марокко, уже довгий час є спірною територією. Обидві країни десятиліттями ведуть дебати про статус цього шматочка землі, де, за легендою, стояв один із стовпів Геракла. З 1668 р. він належить Іспанії, проте марокканські сільські жителі регулярно використовували острівець для випасу кіз. Сьогодні офіційні представники Рабата заявляють, що острів відійшов до їхньої країни 1956 року в результаті боротьби Марокко за незалежність.

Підкреслимо, що кордони іспанського протекторату Марокко визначаються в іспансько-французькому договорі від 1912 року. Проте в цьому документі нічого не говориться про Перехіль. Після укладання договору острів привласнили іспанці. На початку 90-х років Марокко висловило з даного приводу свій протест, оскільки Перехіль так і не було включено до остаточної редакції документа про статус Сєути, іспанської автономії в Північній Африці. Проте Іспанія продовжує вважати острів своєю територією, із чим не може погодитися Марокко.

Відносини між двома країнами затьмарені не лише конфліктом довкола острова Лейла. У цілому сторони не можуть поділити п’ять територій, зокрема іспанські анклави, так звані «автономні міста» Сєута й Мелілья. У Мадриді вважають: Рабат не досить ефективно бореться з напливом іммігрантів до Іспанії. Влада африканської країни у свою чергу незадоволена тим, що ЄС не продовжив із Марокко договору про риболовлю. Також позиції двох держав розходяться в питанні про ситуацію в Західній Сахарі та планах нафтовидобутку біля берегів приналежних Іспанії Канарських островів у північній Атлантиці.

Проблема навколо злощасного острова особливо загострилася останніми місяцями. Ситуація зайшла так далеко, що в жовтні минулого року Рабат навіть відкликав із Мадрида свого посла. І ось нині фактично сталася окупація острова.

Іспанські дипломатичні джерела вважають: захоплення Перехіля — відповідь Марокко на інцидент з островом Алусемас. Позаминулого тижня міністр закордонних справ Марокко Мохамед Бенаїсса висловив протест у зв’язку з перебуванням біля цього острова п’яти бойових кораблів ВМС Іспанії й одного вертольота. Іспанія пояснила, що техніка знаходилася біля Алусемасу в зв’язку з заключними заняттями курсантів військово-морського училища. Проте марокканці визнали ці пояснення непереконливими.

Важко повірити, що маленький мертвий шматочок суші розміром у кілька гектарів може стати причиною воєнного конфлікту. Проте, через цей найважливіший стратегічний пункт на шляху до іспанського анклаву міста Сєути Іспанія й Марокко опинилися на грані війни.

Іспанський уряд висловив владі Марокко офіційний протест у зв’язку зі збройним захопленням Перехіля. Міністр закордонних справ Іспанії назвав ці дії серйозним інцидентом, який викликає занепокоєність, а в спеціальній заяві іспанського уряду було зазначено: висадження порушує статус-кво і не вкладається в бажання Рабата підтримувати дружні відносини.

А Марокко категорично відкинуло заклики Мадрида звільнити зайняту територію. Марокканська влада повідомила, що військовики організували на острові Лейла спостережний пункт для боротьби з нелегальними іммігрантами. Ця акція, як було заявлено, — частина триваючої боротьби проти тероризму й напливу нелегальних іммігрантів до Іспанії через Гібралтарську протоку.

Зробивши необхідну паузу, ніби даючи час марокканцям отямитися, Мадрид минулого вівторка відкликав з Рабата «на невизначений термін» свого посла. Тим часом, у конфлікт втягувалися нові й нові учасники. Про свою підтримку Мадрида заявив Європейський Союз. Проте надії іспанців на те, що відмовитися від своїх планів марокканців змусить міжнародний тиск, поки що не справджуються. ЄС, хоча й повідомив Марокко, що вважає захоплення ним іспанського острова неприпустимим і може переглянути свої відносини з Рабатом, однак заявив про своє невтручання в конфлікт, оскільки вважає його справою Іспанії й Марокко. Такої самої позиції дотримується й керівництво НАТО, заявивши, що не збирається втручатися в цю суперечку на підставі статті п’ятої статуту альянсу, відповідно до якої слід надавати допомогу країні —члену альянсу, якщо її піддано нападу ззовні. На думку натовців, у даному випадку йдеться про проблему, пов’язану із двосторонніми іспансько-марокканськими відносинами.

А позицію Марокко підтримують 22 країни, які входять у Лігу арабських держав. Підкреслюючи цей факт, глава зовнішньополітичного відомства Марокко зазначив: на його думку, реакція Іспанії та ЄС на те, що відбувається, «не відповідає масштабу події».

Розвиток подій за таким сценарієм не надає оптимізму оцінкам того, що відбувається, іспанськими громадянами. Так, згідно з даними опитування, опублікованими газетою «Ель Мундо», понад вісімдесят відсотків іспанців вважають: окупація Перехіля — лише початок, і якщо уряд не вживе жорстких заходів, реальна загроза нависне над іншими островами біля берегів Північної Африки, Канарами, а потім і містами Сєута й Мелілья.

Не вельми сподіваючись на вплив дипломатичних заходів, Мадрид підкріплює їх і суто силовими діями. До острова направлено значну флотилію — крейсер, два есмінці й кілька бойових катерів. Перехіль фактично виявився блокований іспанськими військовими. Біля крихітного острова знаходяться чотири кораблі іспанських ВМС із загоном спеціального призначення на борту. П’ятий військовий корабель Іспанія надіслала для захисту Сєути й Мелільї, відділених від Піренейського півострова Гібралтарською протокою. У портах останніх уже посилено морське угруповання. Іспанці перекидають до марокканського узбережжя й бойові вертольоти «Суперпума». Песимісти на тлі курсуючих біля узбережжя Марокко іспанських бойових кораблів уже проводять паралелі з кризою між Аргентиною й Великобританією довкола Фолклендських островів.

Іспанські газети публікують порівняльні таблиці чисельності різних родів збройних сил Іспанії та Марокко. За оцінками експертів, такої напруженості у відносинах між двома країнами не було з 1975 року, коли марокканці захопили Західну Сахару — іспанську колонію.

Як з’ясувалося, військові приготування мадридців не були марними, і зрештою підтвердилася відома аксіома про те, що пугою обуха не переб’єш. Трьох марокканців, котрі залишалися до останнього часу на Перехілі, у середу вранці виселили іспанські військові.

Проте інцидент навряд чи можна вважати повністю вичерпаним. Не виключено, що за дипломатичним і воєнним конфліктом підуть іспансько-марокканські торговельні війни. Перший віце-прем’єр Іспанії Маріано Рахой уже заявив: влада Марокко має усвідомлювати, чим вона ризикує, враховуючи, що іспанські капіталовкладення в цій країні займають друге місце серед всіх іноземних інвестицій, а через іспанську територію з інших країн Європи транзитом на батьківщину проїжджають сотні тисяч марокканців.

Та й Рабат цілком може наважитися на нові агресивні кроки. Адже не марно в стан підвищеної готовності приведено всі військові гарнізони на півдні Іспанії. Таких заходів вжито також тому, що Мадрид не виключає аналогічної недружньої акції Марокко в тому самому районі стосовно островів Чафарінас, біля яких помічено пересування марокканських військ, що викликають занепокоєння. Іспанські війська висаджено на незаселених островах Алусемас і Пеньон де Велес, аби в марокканців не виникла спокуса зайняти їх.

Утім, у іспанців і без крихітного острівця в Середземномор’і вистачає головного болю в справі давніх територіальних претензій. Зокрема, Мадрид ніяк не може домовитися з Лондоном щодо майбутнього Гібралтару. Черговий інтенсивний раунд переговорів між британцями й іспанцями не дав конкретних результатів і тепер розмову продовжать восени.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво