СЕКРЕТАР РНБО ГРУЗІЇ ТЕДО ДЖЕПАРІДЗЕ: У ПАНКІСІЇ МИ НАВЕДЕМО ПОРЯДОК САМІ

Поділитися
Останні події в Грузії, а саме конфлікт у Панкіській ущелині, викликали в ЗМІ масу тлумачень із приводу подальшого розвитку російсько-грузинських відносин...

Останні події в Грузії, а саме конфлікт у Панкіській ущелині, викликали в ЗМІ масу тлумачень із приводу подальшого розвитку російсько-грузинських відносин. Багато важить і той факт, що грузинський парламент прийняв рішення про вихід Грузії з СНД. Прояснити нинішню ситуацію ми попросили секретаря РНБО Грузії Тедо Джепарідзе.

— Грузинський парламент прийняв рішення про те, що Грузія має вийти зі складу СНД. Які правові наслідки цього рішення? А якщо країна залишиться в СНД? Як усе це вплине на її політику, економіку?

— Рішення парламенту, до речі, не зобов’язуюче. Воно лише продемонструвало думку парламентаріїв із таких важливих питань, як вихід із СНД, відносини з Російською Федерацією, оцінка подій, пов’язаних із конфліктом у Панкіській долині. Це, звісно, дуже важливий документ. Він, фактично, ілюструє розстановку сил між різними партіями всередині Грузії. Гадаю, до цієї постанови парламенту прислухаються ті кола Російської Федерації, для яких заяву, власне, й було зроблено і які беруть активну участь у негативних процесах, пов’язаних із моєю батьківщиною. Звісно, окремі пункти цієї постанови мені не здаються прийнятними. Але, з огляду на цю ситуацію та геополітичну кон’юнктуру Грузії, кожне рішення ми повинні аналізувати з погляду реальної політики, повинні враховувати, що в цій ситуації може дати Грузії вихід із СНД. Адже входження Грузії, тієї ж таки України й інших країн в СНД — це не лише відносини з Росією. СНД як організація мало що дає комусь, навіть Росії, і ставлення росіян до неї аморфне. У різних російських документах сказано, що акцент у зовнішній політиці Росії стосовно країн СНД будуватиметься на двосторонніх відносинах. СНД більш ніж формальна організація, вона нічого не вирішує, зокрема стосовно Грузії. Інша річ, що вона дозволяє лідерам таких держав, як Україна, Грузія, Азербайджан, середньоазіатські республіки, зустрічатися, обговорювати актуальні, пекучі питання, обмінюватися думками з конкретних проблем. І хоча жодні рішення не приймаються, на двосторонніх рівнях ці обговорення мають уже якесь політичне значення. Що стосується Грузії і тих проблем, які стоять перед моєю країною, то, звісно, СНД цих проблем не вирішить. Приміром, з тієї ж абхазької проблеми все залишається тільки на папері. «Якби я був президентом... », особисто я, звісно ж, прийняв би рішення про вихід Грузії з СНД. Але, очевидно, у нас президент тому і обіймає таку високу посаду, що він ширше мислить, у нього більше інформації, він знає нюанси, про які нижчі рівні поняття не мають. На цьому етапі я інтенсифікував би двосторонні відносини з Росією, спробував би знайти якісь точки дотику, але залишатися в СНД я не став би. Проте в президента свій підхід, і я як політик і як людина, котра бере участь у процесі прийняття рішень, підтримую його.

— Зараз у ЗМІ дуже багато повідомлень про те, що в Панкіській ущелині чеченські бойовики безперешкодно перетинають кордон, мають там свої табори і що грузинські прикордонники заплющують на це очі. Як ви прокоментуєте такі заяви?

— Це та дилема, яку з завидним завзяттям російські ЗМІ, та й деякі політичні кола намагаються нав’язати світовому співтовариству, створюючи враження, що всі проблеми, які Росія має з Чечнею, виникають через Грузію і через конфлікти в Панкіській ущелині. Тож я хотів би сказати — це маніпулювання громадською думкою для створення деформованого уявлення про те, що відбувається насправді. Нещодавно у нас гостювали два американських сенатори Джон Маккейн і Фред Томпсон. І вони попросили показати їм прикордонні застави на найвіддаленіших рубежах російського сегмента. Нас супроводжував начальник прикордонного департаменту генерал Чаїдзе. Вертольоту, аби перелетіти Панкіську ущелину, знадобилося три хвилини. І Маккейн, який весь час запитував, де ж ця ущелина, вимовив: «Я стільки разів на день чув про панкіські проблеми від моїх помічників, із газет, по телебаченню, що в мене склалося враження, ніби це величезна територія площею як Каліфорнія і там якийсь анклав терористів».

Формально ми межуємо з Російською Федерацією, але насправді ми межуємо з тими автономними республіками, які колись були окуповані царською Росією, із мусульманським анклавом — це Інгушетія, Чечня, Дагестан, окрема країна Азербайджан. За повідомленнями російських експертів, у тому числі й такого відомого, як Олексій Арбатов (він голова думського комітету з оборони, і його інформації можна вірити), найбільш укріпленим сегментом російсько-грузинського кордону є чеченський — завдовжки приблизно 82 км. З того боку там три яруси укріплень — це прикордонники, спецназ і військові підрозділи або внутрішні війська. Тож, говорячи про проблеми Російської Федерації стосовно Панкіської долини, почнемо з того, що там виникли проблеми лише тому, що йде війна в Чечні. І дії там російських військових або певних кіл (я не знаю, кого саме) створили проблему і всередині Чечні, і всередині Російської Федерації, і, відповідно, нам. Коли ми говоримо про якихось чеченських елементів, я не можу сказати, що їх немає або не було в Панкісії. Звісно, вони були. І це вже загалом відомий факт, що їх просто «витиснули» на територію Грузії російські прикордонники. І потім — відомо, що в Панкіській ущелині, крім чеченських елементів (росіяни називають їх зараз терористами, бандформуваннями, світове співтовариство називало їх борцями за свободу), перебували і кримінальні елементи, що створювали нам проблеми. Тож коли навіть теоретично уявити, що грузинські прикордонники пропускають чеченців через кордон, — як же вони проникають у Чечню крізь три ешелони загороджень і оборонних редутів, споруджених російською владою?

— Чи можливе введення російських або якихось інших військ на територію Грузії для врегулювання конфлікту в Панкіській ущелині?

— Це неможливо за жодних умов. Росіяни зверталися до нас кілька разів — і коли Путін був прем’єр-міністром, і потім, коли він став президентом. Вони хотіли ввести на грузинську територію свої війська і вдарити по Чечні ззаду. Що означала б згода? Враховуючи всю політичну й географічну конфігурацію — це перехід військових дій на територію Грузії. Це було неможливо. І, природно, відмова була цілком зрозуміла, хоча це не означає, що ми з Росією не готові співпрацювати чи немає взаємодії між відповідними російськими та грузинськими відомствами. Але в жодному разі неприпустиме використання грузинської території як плацдарму для нанесення ударів по Чечні. Це виключається.

Говорячи про чеченські елементи на території Грузії, ми говоримо про наявність 400 чеченських бойовиків, тобто ми називаємо групу Гелаєва. Це не така велика цифра, щоб уводити війська на територію чужої держави. Якщо російські військові вирішать проблему в Чечні, автоматично вирішиться проблема й у Панкіській ущелині, вона зникне сама собою.

Зараз на території Панкіської ущелини перебувають внутрішні війська Грузії — це частина антитерористичної й антикримінальної операції, яку проведе Грузія сама, власними силами, на території власної держави. Окремо, але не всередині Панкіської ущелини, а поруч, в іншому регіоні, війська збройних сил проводять навчальні маневри. А що стосується натовських військ, то я вважаю це черговою дезінформацією певних джерел. Наша позиція така — ми на території Грузії наведемо порядок самі і ні до кого не звертатимемося по допомогу.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі