Щоб перемогти на сотому, Януковичу слід застосувати «технологію сотого»

Колись червона Кіровоградщина ще під час попередніх парламентських виборів рішуче зменшила свою червоність до розміру бютівського символу-серця. Можна сказати, це зображення й далі лишається політичною емблемою області: в Центрі України у першому турі президентських виборів перемогла нинішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Якщо в цілому по Україні Янукович випереджає її на десять із половиною відсотків голосів, то в Кіровограді ЮВТ обскакала ВФЯ майже на 13 відсотків (по області — майже на вісім). А у 102-му окрузі, вотчині сумнозвісного нардепа Віктора Лозінського, взагалі — майже на 18, набравши без кількох сотих 40 відсотків голосів виборців, навіть трохи більше, ніж в інших округах області.

На окрузі Лозінського голосують за Юлю

Сам цей факт вражає. Бо те, що стало відомо широкому загалу влітку минулого року після жахливого вбивства селянина Валерія Олійника — факти середньовічної сваволі, жорстокості, приниження, залякування, маніпулювання і районними державними інституціями, і органами місцевого самоврядування, — аж ніяк не могло поєднуватися хоча б із мінімальними демократичними стандартами, взагалі з уявленнями про гідне людське існування. Здається, тут мала настати неминуча політична смерть тієї сили, з якою пов’язане одіозне ім’я екс-депутата БЮТ. Натомість логічно було б припустити, що коли не більшість, то значна частина виборців могла б проголосувати за Олега Тягнибока, на сайті політичної сили якого першими з’явилися повідомлення про страшні події на Голованівщині. Тим більше що ці райони вважаються найбільш зорієнтованими на національно-демократичні сили. Але лідер «Свободи» не набрав у цьому окрузі (як і в цілому по Кіровоградщині) ані одного відсотка голосів.

Ситуацією відверто планували скористатися й регіонали, і для них результат виявився чималою несподіванкою. Заступник голови обласної організації Партії регіонів Валерій Манухін пояснив її тим, що виборці цих районів і далі залишаються заляканими, недарма ж, мовляв, колишнього начальника Голованівського райвідділу міліції Михайла Ковальського, який брав участь у смертельних «розвагах» нардепа і який перебував під арештом, за місяць до виборів випустили на волю, взявши підписку про невиїзд. Є й такі, що вважають: Лозінський переховується у рідних краях і продовжує тримати ситуацію у своїх руках. Якщо це так, то куди ж тоді дивляться правоохоронні органи, які ось уже скоро півроку ніяк не можуть запопасти опального нардепа?

Гірка правда полягає у тому, що Віктору Олександровичу не обов’язково сидіти десь у лісі: він може перебувавти де завгодно, а тут, на Голованівщині і в окрузі на керівних впливових посадах залишилися його люди. Вони ж тримають під контролем і районні ЗМІ. Кадрові перестановки, зроблені тоді під гарячу руку, зовсім не змінили ситуації. До того ж кілька великих агрофірм в окрузі контролюють народні депутати від БЮТ, і, кажуть, напередодні виборів вони не поскупилися на певну доплату селянам.

Певну роль зіграло й те, що на попередніх президентських виборах Лозінський був «багнетом» Януковича і теж дозволяв собі, м’яко кажучи, занадто багато. За іронією долі, довіреною особою Януковича на цьому окрузі став екс-голова облдержадміністрації Василь Моцний, якого Віктор Ющенко зняв із посади якраз після трагедії, спричиненої Лозінським та компанією. Василь Кузьмович має чималий авторитет, але саме на Голованівщині міг зіграти свою роль той факт, що між Моцним і керівником Побузького феронікелевого комбінату Новиковим свого часу не склалися теплі стосунки, а авторитет і вплив останнього у цьому краї дуже великий.

Хоч би там як, але результати голосування на 102-му окрузі засвідчують, як мінімум, сумну тенденцію: моральні пріорітети українського виборця, відчуття людської гідності вочевидь поступаються його тривіальним інтересам.

А ось очільник Юлиного штабу Валерій Кальченко задоволений результатами виборів у області, про що й заявив на прес-конференції. Хоча Олександрійський округ, у якому він був довіреною особою Тимошенко, єдиний в області, де прем’єр зібрала менше (на п’ять з гачечком відсотків) голосів, ніж її конкурент. Але туди, за словами Володимира Яворівського, хоч семиголового змія постав, нічого не дасть. Бо в Олександрії частину одного з провідних і містоутворюючих підприємств орендували структури, підконтрольні члену фракції БЮТ Костянтину Живаго. Термін оренди закінчився, підприємство розвалене, і навіть перспектива його не окреслена, мільйонні борги зависли. Звернення олександрійців до рідної прем’єрки трансформувалися у логічну й розумну постанову Кабміну, прийняту ще позаторік у вересні. Але досі жоден пункт тієї постанови не виконаний, — інтереси депутата-бізнесмена переважили інтереси кількох тисяч олександрійців, та, врешті, й інтереси держави.

Цього разу хлопці «недостаралися»…

Сумна слава сотого округу, який п’ять років тому став символом беззаконня і сваволі, мабуть, ще довго асоціюватиметься з назвою нашого обласного центру. Відтоді номери округів змінювали, але все знову повернулося на круги своя, і сотий округ — знову в Кіровограді. Взагалі, час попередніх президентських виборів на тлі нинішнього спокою видається просто сном жахів.

Під час попередніх президентських виборів кандидата у президенти Віктора Януковича в Кіровограді представляла дружна група відчайдухів-бізнесменів, які напряму пов’язували перемогу свого кандидата із можливістю збереження, а то й примноження приватизованого різними способами нерухомого майна колишньої комунальної власності та збереження прав на вигідну оренду багатьох прибуткових об’єктів. Тому й із ціною не рахувалися. Такого глуму, який чинився над виборчим процесом у Кіровограді під час першого і другого турів попередніх президентських виборів (через те суд визнав їхні всуціль сфальсифіковані результати недійсними), мабуть, не було більше ніде.

Проти восьми з десяти членів територіально-виборчої комісії було порушену кримінальну справу за трьома статтями КК України (від 7 до 12 років позбавлення волі). Ще на початку літа 2007 року тодішній прокурор області Олександр Гардецький публічно оголосив, що в незалежній Україні вперше завершено розслідування настільки масштабної за розмахом фальсифікації справи. Було опитано понад чотири тисячі свідків, у частини з яких відібрали зразки почерків та підписів (адже підробленими виявилися протоколи всіх 129 дільничних комісій). Довелося провести близько 300 почеркознавчих та технічних експертиз документів. Справа налічувала 60 томів, а обвинувальний висновок — 400 сторінок. Оголошено було також, що її направлено до суду.

На жаль, відтоді — жодних публічних повідомлень щодо цієї резонансної справи.

Коротко і влучно висловився про тодішню роботу команди Януковича литвинівець Ігор Шаров (його брат Юрій був одним із лідерів групи): «Хлопці перестаралися!» Тож не дивно, що куратор області від ПР Сергій Ларін доклав чимало зусиль, аби не просто змінити імідж команди, а саму команду. Він досяг домовленості про співпрацю з одним із найвпливовіших бізнесменів Кіровоградщини Павлом Штутманом, який контролює кілька великих підприємств, і, можливо, не зовсім демократично, з погляду внутріпартійної демократії, але швидко було змінено керівництво міської організації Партії регіонів. Тепер її очолює директор ЗАТ «Гідросила-груп» Юрій Титов. Зрозуміло, стрункі ряди Кіровоградського осередку поповнилися не лише цим симпатичним керівником, а й багатьма працівниками підприємства, на яке він має вплив.

І цього разу багато журналістів сприймали штаб кандидата Віктора Януковича як взірець цивілізованості: тут було організовано прес-центр «Чесні вибори», у день виборів з ранку до пізньої ночі надавалася не лише свіжа інформація, а й можливість користуватися оргтехнікою, Інтернетом. Організував штаб і свій екзит-пол, правда, його цифри трохи відрізнялися на користь свого кандидата від офіційних результатів голосування. Врешті, на підсумковій прес-конференції керівник обласного штабу Сергій Ларін заявив, що вони сподівалися на кращий результат, хоча, порівняно з парламентськими виборами 2007 року, Партія регіонів поліпшила свій показник на вісім тисяч голосів. Небагато, з огляду на затрати: безплатна роздача пов’язок під час карантину, регіональні дід Мороз і Снігуронька з подарунками на головній площі міста, організація народного свята на Різдво.

На чиї ж голоси можуть розраховувати кандидати-лідери у другому турі? Кіровоградщина відзначилася нетрадиційно низькою явкою на вибори. 60 відсотків у Кіровограді і 63 по області — такого під час виборів не було за всі роки новітньої України. Загострене протистояння кандидатів, яке стало відчутним відразу після першого туру, очевидно, сприятиме тому, що якась частина цих людей усе-таки з’явиться на виборчі дільниці. Хоча, звісно, такої активності, як п’ять років тому, коли голосували 75 відсотків виборців, очікувати не слід. Тут аби кандидатам вдалося заманити на дільниці хоч якусь частину своїх «ледачих» виборців.

Януковичу на Кіровоградщині можуть допомогти хіба голоси Петра Симоненка та Мороза. Останній у колись лояльній для себе області втратив катастрофічно багато і опустився до якихось піввідсотка. Симоненко тримається ще на рівні чотирьох-п’яти. Виборці Сергія Тігіпка, яких на всеукраїнському рівні зараховують до електорату Януковича, на Кіровоградщині здебільшого (через відсутність проросійських настроїв) голосуватимуть або за Тимошенко, або проти всіх. Сергій Леонідович у Кіровограді набрав рекордну кількість голосів — тільки якихось 0,22 відсотка не дозволили йому стати в обласному центрі другим. Його штаб у місті очолював колишній бютівець, екс-депутат обласної ради Віктор Андреєв, який два роки тому вийшов із партії і фракції на знак протесту проти масштабного незаконного розподілу земельних ділянок, затіяного депутатами міської та обласної рад, що представляють різні партії, у тому числі і БЮТ. Хочеться вірити, що його моральний авторитет зіграв тут певну роль.

Проти всіх закликали голосувати і очільники обласного штабу «Фронт змін» Андрій Табалов та Ірина Малик. Звісно, це не означає, що всі шість відсотків виборців, які віддали свої голоси за Арсенія Яценюка, проголосують саме так. Але і вони, і виборці Гриценка, Ющенка та Тягнибока явно не голосуватимуть за Януковича. Тож останньому, аби перемогти на Кіровоградщині, слід застосувати хіба що «технологію сотого округу», що використовувалася на попередніх виборах, — масштабну фальсифікацію. Але нині це вже неможливо?