Що їм наш Крим? Гра...

Хай там що кажуть політики, але Україна більше не поділена на два табори. Незважаючи на те, що основних кандидатів у президенти два. І не роздроблена, оскільки реальних кандидатів усього два. Або три. І на роль третього претендентів багато. Дякувати Богу, немає в суспільстві того психозу боротьби, який країна пережила під час попередньої кампанії. І, дивлячись у телевізор, суспільно активний народ дивується: про що вони говорять?

Лідер ялтинської громадської організації «Полікурівська слобідка» Григорій Тараненко, послухавши представників кримських виборчих штабів на засіданні круглого столу в Сімферополі, майже зірвався: «Те, про що пишуть у ЗМІ політики, людей не цікавить. Нам набридли всі ці технології й самореклама! Чому ви не змагаєтеся своїми програмами? Чому не говорите про те, як вийти з кризи, як виживати малому і середньому бізнесу, як зміцнити громадянське суспільство?». І присутні місцеві політики з ним погодилися. Але ж правила гри диктують не вони.

Слід сказати, що в теперішній президентській кампанії у кримських політиків узагалі своя гра. Ні, ніхто, звісно, вголос не скаже, що ці вибори — не їхня війна. Просто є своя. В очікуванні вердикту Конституційного суду, який ось-ось має визначити термін каденції нинішнього складу ВР автономії і, по суті, обумовити призначення чергових виборів, місцеві організації партій та їхній рухомий склад помітно групуються і готуються до «своєї війни».

Найпомітнішу підготовку проводить «нова кримська» — кандидат у президенти Інна Богословська. І це не фальстарт. Це тривалий забіг, викликаний необхідністю прижитися, примелькатися й запасти в душу, щоб виконати узяті на себе зобов’язання й отримати значну фракцію у ВР автономії, а також ряді ключових місцевих рад півострова, насамперед у Севастополі. І реклама блоку Богословської «Острів Крим» десь навіть переважає рекламу кандидатську.

Про блок Петра Симоненка майже нічого не чути — його заміщає розкрутка блоку Грача-Волги, націленого виключно на Крим.

Кримські соратники Юлії Тимошенко ризикнули зіграти в невеличку місцеву гру — на хвилі гострого дефіциту голосів у кримського спікера, який виник після затяжного парламентського конфлікту з однопартійцями та виходу з ПРУ депутатів із «Русского блока». Але чи то вчасно зупинилися, чи то надійшов наказ зупинитися. Врешті-решт кримські бютівці очолили кілька постійних комісій, проте в уряд входити відмовилися. І парламентську коаліцію не збагатили.

Цікаві ігри веде партія «Союз», яка так і не знайшла собі кандидата в президенти. Тому тепер Лев Миримський усім надсилатиме листи з «исконно крымскими» запитаннями. Перше адресоване Віктору Януковичу, і запитання безпосередньо пов’язані з колишніми програмними обіцянками Партії регіонів. Серед них такі: чи можливий федералізм в Україні; чи повинні розвиватися відносини з ЄС і НАТО на шкоду економічному співробітництву з Росією; як кандидат ставиться до надання російській мові статусу державної? І головне: «Що особисто Ви зробили для Криму і кримчан?» — запитує «Союз» у В.Януковича й обіцяє ознайомити виборців із відповідями кандидатів.

Але це не єдина гра Лева Юлійовича. Інтернет-видання «Центр журналістських розслідувань» провело невеличке дослідження політичного коріння кандидата Василя Противсіх і виявило там тісні переплетіння з проектами Л.Миримського. Під час кампанії 2007 року Гуменюк (Противсіх) був кандидатом у народні депутати України від блоку «КУЧМА». Номер у списку — 23, але на фото, яке публікує видання, Василь Гуменюк — у президії заходів блоку. Поруч із Л.Миримським. Власне, Льву Юлійовичу приписують авторство чималої кількості технологічних проектів. Переважно це «клони». А саме: кандидат Леонід Грач (який до виборів мав прізвище Папета), Комуністична партія (трудящих), знову ж таки — блок «КУЧМА». Появі кандидата Противсіх передувала заява партії «Союз» із закликом голосувати проти всіх кандидатів. «Єдино правильний вибір, який можуть зробити громадяни, — прийти на виборчі дільниці і проголосувати проти всіх... Чим більший відсоток набере кандидат «Проти всіх», тим із меншим правом майбутній президент країни зможе виступати від імені всього народу України», — заявляв Лев Миримський. І кандидат із таким прізвищем з’явився! А якщо порівняти деякі цитати цих двох людей, можна знайти дуже кумедні збіги. Василь Противсіх повторює слово в слово заяви Миримського, пише «Центр» і наводить приклади.

А ось кримським регіоналам напевно не до ігор. Після придушення лідером бунту Василя Кисельова та його однодумців ті, хто залишився біля керма, мають довести свою потрібність спільній справі. Тільки кермо штабу — не у місцевих, а у Василя Джарти й Анатолія Могильова. І, судячи з жорсткості висловлювань В.Джарти на адресу керівництва автономії, після вигнання Кисельова з партії проблема — з ким працювати в Криму? — стала ще нагальнішою. Кинути цю валізу без ручки аж ніяк не можна — вона з грішми. Але тягне вниз, бо народу страшно не подобається, як вони зароблялися.

Уроків попередньої парламентської кампанії, в якій лідеру ПРУ дуже заважали пустощі кримської влади, ніхто не врахував. Тоді всі чули про скандал зі спробою кримського спікера купити за бюджетні гроші «Мерседес S-500 Long», розумно продовжений Анатолієм Павловичем, коли той невідомо з яких чиновницьких доходів за півроку погасив 15-річний валютний кредит. Старт президентської кампанії перші особи автономії відзначили груповим ігноруванням світової кризи та політичного моменту в країні й вирішили податися в Лондон — для участі в роботі Міжнародної туристичної біржі «WTM-2009». У ЗМІ потрапив лист кримського прем’єра зі списком членів делегації, поданий у консульський відділ Посольства Великобританії в Україні.

Очолює список делегації з 21 особи(!) голова ВР Криму Анатолій Гриценко. Віктор Плакида вирішив вирушити в Лондон з дружиною Альоною Плакидою, яка нещодавно очолила представництво Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва в АРК. Ще одне подружжя — депутат ВР Костянтин Бахарєв і його дружина Нона Бахарєва, яка представляє... громадську організацію «Сім’я від А до Я». А компанію голові постійної комісії парламенту автономії з правових питань, правопорядку і НС Людмилі Лубіній мав скласти син Єгор Лубін. Так і відкрилося, що 22-річний син члена президії обіймає посаду головного спеціаліста главку зовнішніх зв’язків і міжрегіонального співробітництва уряду АРК. Мабуть, самого його ще рано відпускати у відповідальні закордонні поїздки. Крім того, до списку членів делегації увійшла директор ТОВ «Південний тур» Лариса Козаченко, дружина члена президії ВР Сергія Козаченка. І ще один можливий наслідок сімейно-посадових зв’язків — включення в делегацію спеціаліста відділу Міністерства курортів і туризму Світлани Суровської. Вона — донька декана юридичного факультету Кримського юридичного інституту Одеського університету внутрішніх справ, у якому на заочному відділенні навчаються... спікер і прем’єр автономії. Загалом, схоже на те, що студенти Гриценко і Плакида запросили в Лондон доньку декана свого факультету.

Але найгіршого відтінку надала скандалові пара, скажімо так, незареєстрована. Кого з депутатів консультує «помічник-консультант депутата ВР АРК Наталя Воронова», яка увійшла до складу делегації, дуже скоро й широко оповістив главк МВС.

Г.Москаль направив лист у консульський відділ посольства Великобританії з проханням призупинити оформлення і видачу віз членам кримської делегації, оскільки в інформацію про склад офіційній делегації внесено вочевидь помилкові дані про громадянку Наталю Воронову, яка не є помічником-консультантом депутата ВР Криму. І «потрапила в список завдяки близьким стосункам з міністром курортів і туризму Андрієм Сумцовим», — поділився Г. Москаль інтимною інформацією й повідомив, що міліція розпочала збір матеріалів для порушення кримінальної справи за ст.358 КК України (підробка документів).

Що планували робити на туристичній біржі члени кримської делегації — невідомо. При скрупульозному вивченні програми форуму на сайті «WTM-2009», списку гостей та запрошених, а також доповідачів на численних заходах нікого з 21 члена кримської делегації виявити не вдалося. Більше того, у програмі міністерського самміту була примітка: «до участі в події запрошуються тільки міністри/глави національних туристичних адміністрацій?і по одному їх?помічнику». Таким чином, навіть прем’єр, спікер і міністр курортів автономії не змогли б взяти участь у цьому заході — він національного рівня.

Загалом, після цих викриттів журналістів і міліції в Лондон ніхто з Криму не поїхав.
А.Гриценко пояснює: складна епідемситуація потребує присутності керівництва автономії на місці. Г.Москаль запевняє: консульський відділ посольства Великобританії відмовив у видачі віз.

Другий скандал, який супроводжуватиме кримського спікера і його рідну партію до кінця виборів, започаткувався в одній із жовтневих публікацій «ДТ» («Ціна влади» № 37 (765). Серед інших підрахунків реальних рекламних витрат тоді ще претендентів на президентську посаду, партій і окремих політиків ми навели просту арифметику з приводу реклами кримського спікера А.Гриценка. З червня на всіх основних трасах півострова і Сімферополя встановлено білборди із сюжетом «Ми кримчани», на яких у стилі батька народів зображено голову ВР автономії в оточенні дітей у національних костюмах. Плюс лого Партії регіонів. Анатолій Павлович запевняв, що оплатив рекламу з власної кишені. За нашими даними, було надруковано 50 таких постерів. З урахуванням того, що влітку місячна оренда одного білборда коштувала в Криму 1500 гривень, отримуємо: за місяць така кампанія мала поглинути 75 тисяч гривень. Таким чином, на час публікації А.Гриценко мав би вже заплатити
300 тисяч! А річний дохід голови ВР Криму, відповідно до його декларації за 2008 рік, — 240 тисяч гривень. Білборди із сюжетом «Ми — кримчани» досі на місці. Тобто шостий місяць.

Що підтверджує і перевірка главку МВС, точніше — кримського УБОЗу, яку було призначено після нашої публікації. Міліціонери нарахували на аутдорі 48 білбордів, тобто наші підрахунки були коректними. Але суми, сплачені за надані громадянинові Гриценку А.П. послуги, з нашими розрахунками аж ніяк не збігаються. Відразу скажу, що перевірка триває, порушень виявилося більше, ніж можна було уявити. І сьогодні Г.Москаль надав «ДТ» інформацію, у якій викладено лише ті факти, котрі встановлені документально.

Отже, перевірка УБОЗу виявила тільки один факт оплати за розміщення білбордів «із зображенням Гриценка А.П. з дітьми і написом «Ми — кримчани». Першого серпня 2009 року між Гриценком А.П. і ТОВ «Крим-конт» було укладено договір, на підставі якого ця сімферопольська фірма мала розмістити зазначені постери на 56 щитах на території АРК, а замовник зобов’язався заплатити за ці послуги 35 700 гривень. Сьомого жовтня було підписано акт виконаних робіт і цією ж датою оформлено оплату. Проте не всю суму, скріплену договором, а рівно тридцять тисяч. Тобто ще 5 700 Анатолій Павлович заборгував фірмі, але в неї, напевно, немає претензій, оскільки акт підписали.

Звернімо увагу на цікавий збіг: згадану статтю в «ДТ» було опубліковано третього жовтня. А сьомого Анатолій Павлович провів оплату і було підписано акт виконаних робіт. Другий момент: сума за надані послуги. 35 700 гривень ділимо на 56 щитів і ще раз — на два місяці. Таким чином, оренду одного білборда для А.Гриценка було оцінено «Крим-конт» у 318 гривень 76 копійок на місяць. При тому що в серпні ціни на оренду білбордів уже росли — високий сезон плюс переддень виборів. За даними операторів зовнішньої реклами, у серпні і на початку вересня ціни на оренду носіїв становили 1600—2000 гривень. Нижче — тільки в тих, хто орендував раніше і на тривалий термін. За що такі знижки для замовника — першої посадової особи автономії А.Гриценка, знають лише він і рекламна фірма. Ми ж наполягаємо на версії, що й ця оплата стала реальністю тільки після публікації в «ДТ».

«Проте УБОЗ поки що не знайшов відповіді на запитання, за якими договорами і за яку платню розміщувалася реклама А.Гриценка до і після дії договору з «Крим-конт», тобто у червні, липні, жовтні і вже в листопаді, — каже Геннадій Москаль. — Будемо запрошувати Анатолія Павловича й запитувати про це в нього. І не тільки про це. Перевіркою також установлено, що носії зовнішньої реклами, які належать організації Партії регіонів у Ленінському районі (а її очолює сам А.Гриценко), встановлені вздовж доріг на його території з порушенням земельного законодавства. А розпорядження на їх встановлення підписував 2004 року теж А.Гриценко, тільки в статусі глави райдержадміністрації Ленінського району».

У главку МВС також сподіваються, що Анатолій Павлович допоможе їм знайти громадянина Османова, який у Керчі уклав договір із приватним підприємством на розміщення реклами «Ми — кримчани», але вчасно її не оплатив. Борг — 1600 гривень. Міліція цього громадянина знайти не може навіть за своєю базою і підозрює, що це вигадана особа.

Тепер досить важлива деталь: на білбордах А.Гриценка є логотип Партії регіонів. Не сумніваюся, що Г.Москаль цю рекламну деталь не залишить поза увагою. І ця гра — до кінця виборів.