Саміт СНД: боржомські сни в казанську ніч

Поділитися
ГУАМ, Співдружність за демократію та розвиток, Співтовариство демократичного вибору, Співдружніс...

ГУАМ, Співдружність за демократію та розвиток, Співтовариство демократичного вибору, Співдружність демократій Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону — вельми поважний перелік назв регіональних ініціатив постреволюційної української зовнішньої політики, позначених критично допустимою концентрацією слів з основою «демократос». У такому переліку легко заплутатися, а надто якщо вписати в нього ще й СНД разом із ЄЕП. Очевидно, пояснити логіку і внутрішню діалектику таких геополітичних конструкцій — означає пояснити логіку поточної зовнішньої політики України на пострадянському просторі. 26—27 серпня нинішнього року в Казані відбулися черговий саміт глав держав — учасниць СНД і засідання Ради глав держав — учасниць Угоди про формування ЄЕП. Україна на саміті зайняла активну й діяльну позицію, не сумісну з роллю скромного асоційованого члена СНД, яким вона є юридично: п’яти ключових пропозицій на-гора плюс акцентована віра в можливість оживити й осучаснити «останній оплот російського домінування на пострадянському просторі». А буквально за два тижні до Казанського саміту президенти України і Грузії виголосили в Боржомі Спільну заяву про створення Співдружності демократій Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, або Співтовариства демократичного вибору, куди декому з країн — членів СНД шлях апріорі відрізаний, а Росії відводиться роль спостерігача. Ось і постає питання: чи може на березі морів рости дрімуча пуща, і чому її не варто вирубувати?

Призабута романтика Біловезької Пущі

Коли рік тому в Астані на саміті глав держав — учасниць СНД головував президент України Леонід Кучма, хто б міг подумати, що на запланованому за рік саміті в Казані потрібно буде писати не лише інше прізвище президента України на документах та табличках — потрібно буде мати справу з якісно іншим зовнішньополітичним самопозиціюванням України. Тандем молодих «кольорових демократій» у складі України та Грузії різко порушив в’язкий, нафталіновий спокій есендівських коридорів. Якщо рік тому на саміті говорили про зерно, валютне регулювання, транспортні проекти і, як завжди, для порядку — про реформування структури СНД, то нинішнього року питання неефективності Співдружності було поставлене руба. У цілому підсумки саміту можна класифікувати на три групи — інституційні, нормативно-правові, геополітичні. Інституційні охоплюють усі прийняті рішення і взяті до розгляду проекти з реформування структур СНД. Рада глав держав—учасниць прийняла рішення про підвищення відповідальності Економічної ради СНД і Комісії з економічних питань при Економічній раді за реалізацію рішень вищих органів СНД із поглиблення економічного співробітництва. Рада глав держав-учасниць також прийняла рішення про посилення прогностичної та аналітичної складової у діяльності Міждержавного статистичного комітету. Певна логіка у цих косметичних ремонтах є. Розширення компетенції Економічної ради лежить у площині все ще живої ідеї формування зони вільної торгівлі. І все ж таки косметичність, а не фундаментальність ремонтів очевидна. Нормативно-правову складову офіційних підсумків Казанського саміту становлять 20 документів та шість рішень, підписаних президентом Російської Федерації В.Путіним, який головував на саміті.

Якщо інституційні та правові підсумки Казанського саміту СНД формалізовані, а тому очевидні, то геополітичні підсумки завжди прочитуються між рядками декларацій. Україна доклала чимало зусиль до геополітичного переформатування СНД. Українська сторона виступила з п’ятьма базовими ініціативами: щодо реадмісії, щодо демаркації кордонів, створення транспортних коридорів для транспортування енергоносіїв, формування зони вільної торгівлі, поліпшення соціального захисту громадян СНД. При цьому Україна спробувала розділити з Росією контроль над порядком денним саміту, а за цим криються далеко не банальні дипломатичні виверти, а реальні геополітичні амбіції. Однак пропозиції України не вплинули суттєво на хід саміту, їх лише взято до предметного розгляду органами СНД. Таким чином, Росія не поспішила впустити Україну у свої есендівські володіння. Як усього лише асоційований член СНД, як держава, що взяла курс на інтеграцію в євроатлантичні структури, як креатор регіональних організацій в обхід Росії, Україна повинна була б тихо зайняти своє скромне останнє місце в ряді 12 держав-членів, саме те місце, яке їй належить відповідно до порядку розсадження глав держав в СНД за російським алфавітом. Такі зовнішньополітичні апетити України, очевидно, повинні мати пояснення. Казанський саміт ознаменувався виходом із СНД Туркменистану. Достатньо було цієї цілком прогнозованої втрати, щоб розмови про скорий кінець СНД зазвучали знову на повну силу. Проголошення 2006 року роком СНД на тлі такого тотального песимізму звучить як вишукана іронія. СНД знову нагадала важку валізу з багажем сумнівної вартості, яку і покинути шкода, і нести важко. Рішення прийняте середньоарифметичне — треба спробувати повикидати з неї найбільш непотрібне.

Взагалі, важко позбутися враження, що Україні СНД потрібна більше, ніж самій Росії. Ймовірно, пояснення багатьом зовнішньополітичним ірраціональностям можна віднайти у внутрішньополітичному житті країни. У випадку з Україною парламентські вибори 2006 року здатні внести ясність у ситуацію. Загальновідомий той факт, що міжнародно-правові зобов’язання у світовій політиці важать у багато разів менше, ніж національні економічні інтереси. Певний масив міжнародно-правових актів зазвичай може ефективно виконуватися тоді, коли він приймається під парасолькою якоїсь організації. З ліквідацією СНД конкретний масив дво- та багатосторонніх міжнародно-правових актів втратить «дах», що цілком логічно може породити спокусу ревізії досягнутих за інших геополітичних реалій домовленостей, зокрема щодо кордонів. У разі односторонньої денонсації Україною Угоди про створення СНД Росія буде менш зв’язаною на міжнародно-правовому рівні. Будь-які зайві ризики і конфлікти у відносинах із нею для України до парламентських виборів є, очевидно, вкрай обтяжливими.

Тож особливої ностальгії за призабутою романтикою Біловезької Пущі у тисячолітній Казані, здається, ніхто не відчував, а надто євроатлантично спрямована, демократично натхненна Україна. Політично-виборчі калькуляції примусили Україну бути прагматичною і завбачливою. І якщо саміт СНД — це приклад голого геополітичного прагматизму, то проект Співтовариства демократичного вибору змушує згадати про інший полюс мотивацій — ідеалізм.

Безкраї простори трьох морів

Стратегічна важливість Балто-Чорноморського та Чорноморсько-Каспійського регіонів для України з її найвищим у Європі транспортним коефіцієнтом — факт загальновідомий. Каспійські енергоресурси й міжнародні транспортні проекти — ось два діаманти для України в короні трьох морів. На цій основі свого часу постало ГУАМ. Після Кишинівського саміту ГУАМ у травні нинішнього року міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявляв, що організація може бути перейменована у Співдружність за демократію та розвиток. Зрештою, ГУАМ залишилось собою, а в серпні в Боржомі президенти України та Грузії виголосили спільну Заяву про створення Співдружності демократій Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, або Співтовариства демократичного вибору. У 1999 р. десять держав світу, серед яких — США та Польща, ініціювали створення Співдружності демократій, щоб «підтвердити свою вірність фундаментальним принципам демократії». У 2002 р. в Кореї на другій конференції Співдружності було прийнято так званий Сеульський план дій, присвячений перспективам міжнародного регіонального співробітництва у справі утвердження демократії, на нього є посилання у Спільній заяві двох президентів. Зрозуміло, що такі міжнародні проекти реалізуються в межах простору геополітичного впливу США, а тому важко не вдатися у міркування на тему їхнього антиросійського або ж антиесендівського спрямування. Співтовариство демократичного вибору принципово відрізняється і від СНД, і від ГУАМ, але цей проект черговий раз демонструє амбітні плани України щодо власного регіонального лідерства. Ймовірно, регіональне лідерство саме в такому форматі, який передбачає Співдружність демократій, на сьогодні єдино доступне для України. Адже потрібно врахувати два моменти. По-перше, в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні є досхочу претендентів на регіональне лідерство і без неї, досить згадати Румунію та Польщу. По-друге, не декларативне, а реальне регіональне лідерство — велика розкіш, яку може собі дозволити лише економічно сильна країна.

Отож запланований на осінь нинішнього року в Києві перший саміт Співтовариства демократичного вибору претендує на небувалий геополітичний обшир: серед претендентів на місця у «списку обраних» фігурують країни ГУАМ, Вишеградської групи, країни Балтики, Болгарія, Румунія, Туреччина, а також ЄС, США та Росія в ролі спостерігачів. Очевидно, проект Співтовариства демократичного вибору є проривом до безкрайнього євроатлантичного простору через акваторії трьох близьких Україні морів, але дорогою головне — не втопитися.

Отже, попри всі ці геополітичні розрахунки, Україна не поспішає вирубувати густу Пущу на березі Моря. Антагоністичність подій у Боржомі та в Казані чітко простежується, всупереч усім дипломатичним реляціям. З одного боку, на Казанському саміті СНД, організації забальзамованої пострадянськості, вічно створюваної зони вільної торгівлі та авторитарних режимів, організації, де майже оминають слово «демократія», Україна напрочуд ініціативна; а з іншого — за два тижні до цього у Боржомі вона спільно з Грузією виступає з проектом Співдружності демократій, організації євро-американської спрямованості, політичної заангажованості та демократичних режимів, і перший саміт цього «демократичного дива» має відбутися саме в Україні. Такою є діалектика геополітичного антагонізму регіональної зовнішньої політики України. Нафтогазова прагматика та аргумент національних інтересів не нейтралізують цей антагонізм — що ж, зачекаємо до виборів.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі