Саломе Зурабішвілі: Грузія зацікавлена в українському капіталі

Поділитися
Для Тбілісі Україна — не просто партнер і союзник на пострадянському просторі. Це країна, із допомогою котрої Грузія має намір інтегруватися в Європейський Союз і Північноатлантичний альянс...

Для Тбілісі Україна — не просто партнер і союзник на пострадянському просторі. Це країна, із допомогою котрої Грузія має намір інтегруватися в Європейський Союз і Північноатлантичний альянс. Утім, як випливає з інтерв’ю міністра закордонних справ Грузії Саломе ЗУРАБІШВІЛІ, грузинське керівництво бачить у нашій країні й серйозного інвестора. І заради того, аби український капітал пішов у Грузію, Тбілісі навіть готове піти на певні преференції компаніям з України при приватизації грузинських підприємств.

— Недавно у Львові Віктор Черномирдін заявив, що Росія не має наміру приносити свої вибачення за голодомор і геноцид українського народу в 30—40-і роки. І далі додав: «Якщо ви хочете висунути комусь претензії, висуньте їх Грузії. Батько народів був звідти». Отже, позиція російського уряду недвозначна. У цій ситуації до яких кроків вдасться Грузія? Вона прислухається до поради російського дипломата?

— Як країна, дружня Україні, ми готові в будь-який момент вибачитися. Але етнічне походження тоталітарних лідерів не має значення. Ми знаємо, хто і яка система відповідальні за все те, що сталося. Прикро, але ця заява засвідчує: Росія залишилася в цій старій системі й дивиться на світ її очима. Але найголовніше — такі заяви не впливають ані на нас, ані на вас.

— Останнім часом росіяни беруть дуже активну участь у приватизації в Грузії. Чи викликає побоювання в грузинського уряду така експансія? Адже посилення позицій російського капіталу у вашій країні може мати й негативні наслідки, оскільки дає Москві додатковий важіль впливу на Тбілісі.

— Для нас головне не відмовити росіянам, а залучити інвесторів із інших країн. У першу чергу Туреччини, України, Румунії, тобто країн чорноморського регіону, і в другу — європейських країн, а також держав Середньої Азії. Вони дуже зацікавлені у вкладенні капіталів у Грузію. Приміром, у порти й нафтотермінали. Крім того, Казахстан збирається вкладати гроші в туризм...

Щодо Росії, то, гадаю, у неї є два способи підтримувати відносини з Грузією. Перший — із допомогою військових баз, конфліктів і дестабілізації на території Грузії. Другий спосіб, сучасніший, — економічний. Під час переговорів із росіянами ми зачепили цю тему й пояснили, що більше їм не потрібно будувати з нами стосунки з допомогою військових баз. Навпаки, ми вітаємо участь російської сторони в приватизації, оскільки це сприятиме розвитку грузинської економіки.

Вважаємо, енергетична залежність Грузії від Росії небезпечніша для нас, ніж російський капітал, який входить у нашу країну. Головне — диверсифікація, щоб у нас був присутній не лише російський капітал, а й електроенергія надходила до нас не тільки з РФ. Але, природно, виходячи з умов, у яких перебуває Грузія, Росія залишається для нас одним із головних економічних партнерів.

— Якщо говорити про об’єкти в Грузії, найбільш цікавих для приватизації іноземним капіталом, то, крім уже приватизованого росіянами комбінату «Чіатурмарганець», це порти й газотранспортна система. При їхній приватизації так само, як і інших промислових підприємств, які заходи збирається вживати Тбілісі, аби російський капітал не був єдиним іноземним капіталом у Грузії? Чи готовий грузинський уряд прийняти політичне рішення й надати певні преференції, приміром, компаніям з України?

— Наш принцип приватизації полягає в проведенні відкритого тендера, у якому кожен може взяти участь. Але, як і в будь-якій країні, уряд має право, у вигляді винятку, приймати певні рішення. Нині триває дискусія про приватизацію газотранспортної системи й, напевно, буде ухвалено рішення не передавати її російським компаніям.

— Інакше кажучи, уряд надаватиме компаніям, у тому числі й українським, певні преференції?

— У конкретних випадках, звісно, грузинська сторона буде зацікавлена в тому, щоб у Грузії було більше українського капіталу.

— Чи грузинські газопроводи взагалі приватизуватимуться?

— Рішення поки що не прийнято.

— Чому Грузія вирішила відновити таке об’єднання, як ГУУАМ? Яка від нього користь Грузії?

— Рішення було прийнято разом з українською стороною, під час зустрічей двох президентів. До останнього часу ГУУАМ був віртуальною організацією, хоча й заснованою на реальних, спільних інтересах. Держави, які входять у це об’єднання, стоять на шляху економічного розвитку. І з огляду на це ми маємо спробувати оживити ГУУАМ. На нашу думку, ця організація потрібна для розвитку економічних проектів і захисту економічної безпеки. Йдеться про енергетичні та транспортні проекти, здійснювані в цьому регіоні, який зв’язує Євросоюз із середньоазіатськими державами.

— Які це проекти?

— Є конкретні проекти між Грузією й Азербайджаном, між Грузією й Україною про тарифи на залізниці, у сфері енергетики. Зокрема, Євроазіатський нафтотранспортний коридор.

— Що для Грузії головне в ГУУАМ?

— Спільні економічні інтереси між країнами. До того ж згадана організація може відстоювати свої інтереси за межами об’єднання, як це робить Вишеградська четвірка. Наприклад, ГУУАМ може відігравати роль на переговорах із ЄС. У кожного з нас свій шлях до Євросоюзу. Але ГУУАМ дозволяє об’єднати зусилля, що дає можливість прискорити цей процес. І це робить її привабливішою.

— Ви казали про те, що Україна повинна бути регіональним лідером. У чому, на вашу думку, має полягати роль лідера? І чому саме Україна?

— У кожному регіоні повинен бути лідер. Він — двигун розвитку. У чорноморському регіоні за економічним потенціалом найрозвиненіша країна — Україна. До того ж це демократична країна, що перебуває на передньому фронті.

— На території Грузії — Аджарії й Абхазії — розташовані кілька об’єктів, що належать Україні ще з радянських часів. Як вирішується питання відновлення власності щодо цих об’єктів? Адже деякі з них, що належать Україні, приміром, в Абхазії, уже почали приватизувати росіяни.

— Природно, ми визнаємо українську власність, зокрема й на території Абхазії, підписавши відповідну угоду. Нині ми працюємо над тим, щоб остаточно визначити, які конкретно об’єкти належать Грузії у вашій країні, а які Україні — у нашій. Стосовно ж приватизації в Абхазії, то це політичні ігри. Щойно в нас — України та Грузії — починає відбуватися активізація відносин, сепаратистські режими відразу намагаються створити певну проблему. Насправді не може йтися про приватизацію, оскільки це незаконно.

— Борис Тарасюк заявив про готовність України направити спостерігачів у зону абхазького конфлікту. Наскільки реальна українська участь у врегулюванні заморожених конфліктів на території Грузії?

— Якщо говорити про процес врегулювання в абхазькому регіоні, то нині дуже активно обговорюється питання про направлення поліцейських сил ООН у зону конфлікту. І для нас була б бажана участь українців у них. Недавно в Женеві ухвалено рішення, що в Німеччині відбудеться конференція з економічної реабілітації абхазького регіону. Хотілося б, щоб Україна взяла в цьому активну участь. Є Група друзів генсека ООН по Грузії. Не виключено, що найближчим часом йтиметься про розширення кола її учасників. І ми були б раді знову бачити в її складі Україну.

Щодо Південної Осетії, то тут ми ведемо мову про активізацію ролі ОБСЄ й участі спостерігачів від неї в цьому регіоні. Ми розраховуємо на підтримку України не лише в самій організації, а й на її особисту участь у самому процесі врегулювання конфлікту.

— Але українські можливості в урегулюванні конфліктів дуже обмежені: і абхазька сторона, і південноосетинська не приймає послуги Києва, вважаючи, що Україна настроєна надто прогрузинськи...

— Якщо казати про Абхазію, ми, приміром, не розуміємо, чому в України має бути менше можливостей, менше важелів впливу, ніж, скажімо, у Франції чи Німеччини. Як один із наших найближчих партнерів і сусідів ваша країна зацікавлена в стабілізації цього регіону, в участі у відбудові цього регіону. Та й місцеве населення, абхази, також не проти, аби було відбудовано, наприклад, залізницю. І Україна могла б стати активним учасником цього процесу.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі