РОЗШИРЕННЯ В РЕЖИМІ ЕКОНОМІЇ

Оголошення Єврокомісією фінансового плану ЄС на початковий період свого майбутнього розширення ознаменувало перехід цього складного затяжного процесу в завершальну стадію. До цього члени-кандидати витратили роки на те, щоб привести своє законодавство, ступінь розвитку демократії та вільного ринку у відповідність із стандартами Європейського Союзу. І тепер за неповні два роки, що залишилися до офіційної дати вступу в Союз нових членів, призначеної на 2004 рік, залишилося узгодити останнє питання — фінансове. Втім, це питання настільки важке і болюче, що деякі взагалі сумніваються в принциповій можливості його повного узгодження.

Отже, за пропозицією комісії, 15 старим членам Євросоюзу потрібно виділити 40 мільярдів євро (35 мільярдів доларів) як фінансову допомогу 10 новим членам у початковий період із 2004 по 2006 рік. Цю пропозицію повинні обговорити національні парламенти, після чого потрібно її офіційне схвалення Євросоюзом (за пропозицією Іспанії, яка нині головує в ЄС, не пізніше червня нинішнього року), а потім піде ратифікація рішення знову ж на національному рівні.

Бурхливе обговорення цього питання розпочалося відразу ж після оприлюднення плану. На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ членів ЄС запропоновані розміри фінансової допомоги новоприбулим членам Союзу були визнані надмірними. Франція та Німеччина зажадали скорочення суми як мінімум на 25 відсотків, а Голландія, Швеція та Великобританія назвали таку щедрість надмірною, особливо в нинішнє лихоліття, що й так вимагає обмеження дотацій на сільське господарство нинішнім членам ЄС.

Саме питання дотування сільського господарства і є найболючішим під час обговорення фінансових проблем розширення Євросоюзу. На ці цілі нині йде майже половина річного бюджету ЄС — 44 мільярди євро. Ще 34 мільярди євро призначаються на програми регіонального розвитку більш бідних країн, що разом становить 80 відсотків загального бюджету. Вступ нових членів ЄС, бюджет яких ледь дотягує до 40 відсотків середнього 15 старих членів, загострить цю ситуацію до межі. Адже в одній лише Польщі налічується 4 мільйони фермерів, кожний із яких претендує на прямі грошові дотації. За програмою, запропонованою Єврокомісією, нові фермери можуть розраховувати на неї лише в розмірі 25—35 відсотків від розміру дотацій, отриманих старими фермерами, із перспективою вирівнювання в правах не раніше ніж через десять років. Проте з цією пропозицією категорично незгодні як самі поляки, які заявили, що розчаровані й стурбовані в зв’язку з таким несправедливим рішенням, так і нинішні члени ЄС. Зокрема, Швеція, Голландія та Великобританія зажадали, щоб фермери з нових членів ЄС узагалі не одержували прямих дотацій, а виділені кошти йшли виключно на реформування та модернізацію їх зовсім відсталого, громіздкого й малоефективного сільського господарства.

Не занадто раділи пропозиції Єврокомісії й інші дев’ять країн із «першої хвилі» розширення ЄС — Угорщина, Словенія, Чеська Республіка, Естонія, Словаччина, Латвія, Литва, Кіпр і Мальта. Проте, за словами представників Єврокомісії, фінансова ситуація усередині ЄС залишає надто мало місця для маневру. Бюджет на поточну п’ятирічку ЄС затвердив 1999 року, і витрати на розширення були закладені в нього в розрахунку лише на шість країн-першочерговиків. Цим бюджетом на потреби нових членів ЄС 2004 року передбачене виділення 2,7 мільярда євро, у 2005 — 3,3 мільярда й у 2006 — 3,9 мільярда. Тому дотягти до намічених 40 мільярдів євро буде досить складно. Про ще щедріше фінансування «новачків» питання можна буде ставити лише після прийняття нового бюджету на наступну п’ятирічку. Проте й тоді Єврокомісія не рекомендує надавати новим членам прямі фінансові дотації, порівнянні за розміром з тими, які отримують нинішні члени ЄС, тому що це послабить необхідність реформування та реструктуризації неконкурентоспроможних галузей народного господарства, що послужить загрозою економічній, соціальній та політичній стабільності Європейського Союзу.

за матеріалами зарубіжної преси