Родинний політспектакль

На місцевих виборах-2010 Тернопіль став якщо й не політичною столицею України, то принаймні її вузловою станцією. Облрада, обрана торік на позачергових виборах, працюватиме ще 2,5 року. І тому точка кипіння політбаталій припала на обласний центр. Неофіційна передвиборна агітація в цьому місті розпочалася задовго до дати, передбаченої законодавством. Ще в перші дні серпня з’явилися серії білбордів із зображенням майбутніх кандидатів — представника ВО «Свобода» Сергія Надала і лідера християнських демократів міста Юрія Олійника. Незадовго — явилося людям обличчя представника Партії регіонів Петра Гоча в супроводі голови облдержадміністрації Михайла Цимбалюка та народного депутата-регіонала Ореста Муца. Містяни придумали для цієї трійці влучну назву — «Братання гуцула з лемками». На схилі вересня Тернопіль майорів іще неідентифікованою політрекламою десятка претендентів на головну посаду в місті. Жорстка «конкуренція облич» чітко позиціювала Тернопіль на політичній карті України.

16 кандидатів на посаду міського голови Тернополя, зареєстрованих міською ТВК, — здобуток великий, однак не рекорд у західних регіонах. У Львові, наприклад, змагається 21 особа, у Хмельницькому — 22... Велика шеренга кандидатів свідчить, з одного боку, про демократичну розкутість, а з іншого — про нестачу яскравих політичних особистостей у Тернополі. Заодно вона розкриває нездоланне прагнення українців, тим паче галичан, родичатися, ставати сватами і кумами.

У місцевій інтернет-газеті «Про все» недавно з’явилася зовсім не буденна інформація про трьох кандидатів на перше крісло в місті, яку поширили друковані ЗМІ. Якщо вірити написаному, два фаворити виборчої гонки (за різними соцопитуваннями) — діючий мер Роман Заставний («За Україну!»), екс-заступник начальника ДПА в області Сергій Надал («ВО «Свобода») та директор торгово-розважального центру «Подоляни» Василь Чубак (Партія промисловців і підприємців України) — куми. Вони публічно критикують один одного, але між собою уклали неписану угоду: у разі перемоги одного з кумів та формування промерської більшості в міськраді два інших стають його заступниками. Цікаво, що з часу появи публікації минуло вже майже два тижні, але жоден із кандидатів досі не вимагає спростування наведених фактів.

До самого висунення у Тернополі зберігалася інтрига — хто ж балотуватиметься на мера від ВО «Батьківщина», яка ще має запас популярності в західних областях. В кулуарах всеукраїнського штабу розглядалася кандидатура відомого в Україні генерал-лейтенанта міліції, екс-начальника УМВС в Тернопільській області Віталія Максимова, який на президентських виборах, за прикладом свого шефа Юрія Луценка, агітував за Юлію Тимошенко. Саме він, завдяки багатій службовій інформації та емоційній вдачі, мав виконувати роль бомбардувальника кумів, напускати у ЗМІ хмари компромату на них. Але пан Максимов відмовився від участі у виборах. Очевидно, як не безгрішний, він сам міг легко стати об’єктом нищівної критики з боку конкурентів.

Новий закон про місцеві вибори, на жаль, не зобов’язує територіальні комісії оприлюднювати списки кандидатів у депутати та на посади міських, селищних і сільських голів. У Тернополі партійні списки, імена претендентів на посаду мери розміщені лише на сайті газети міськради «Тернопіль вечірній». З мажоритарниками виборці отримали можливість ознайомитися безпосередньо на дільниці.

Отож, за 60 депутатських мандатів у Тернопільській міській раді змагаються 43 партії та 706 кандидатів у 30 мажоритарних округах, що означає по 22— 25 у кожному. Конкуренція явно перегріта.

Однак перегони між партіями у Тернополі розпочалися на скандальній ноті, з розколу в міській організації «Батьківщини». Одна частина місцевих біло-сердечних, що нею керують голова Сергій Кирик та його заступник Олексій Сандій, скликала партійну конференцію ще 26 вересня, на якій затвердила власний список кандидатів у депутати міськради. Міська ТВК зареєструвала саме цей перелік осіб. Виникло більше запитань, ніж відповідей. З офісу міської організації «Батьківщини» дивним чином пропали печатка, партійна документація та блоки живлення комп’ютерів.

На удар, завданий міській «Батьківщині», голова обласної організації народний депутат Василь Деревляний зреагував різко і боляче. «Їхня конференція—нелегітимна, і ось чому. Делегатів висувають первинні партійні осередки на зборах. А ці збори відбулися без кворумів. І сформований на цій конференції список кандидатів у депутати — незаконний. Отак нинішня влада через своїх людей хоче знищити демократичні сили, і насамперед «Батьківщину», — заявив нардеп журналістам. Зареєстрована для участі у виборах «Батьківщина», не маючи достойної кандидатури на посаду мера, вирішила підтримати представника «Української партії», директора товариства «Ант» (реалізація пива «Оболонь») Михайла Ратушняка.

Заслуговує на увагу «якість» кількох виборчих партійних списків, особи з яких, згідно з соціологічними дослідженнями, мають шанси потрапити до міської ради. «Наша Україна» і «Сильна Україна» переповнені директорським корпусом, у ВО «Свобода» не бракує приватних підприємців та банкірів. Партія регіонів гідно представлена двома родинами. Народний депутат, голова регіонального відділення ПР Орест Муц відрядив у кандидати сина, невістку, швагра, а голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, задля скромності, делегував лише сина. У шерензі кандидатів у депутати міськради від партії «За Україну!», яка вийшла з «Нашої України», ніби з міської піни Афродіта, — начальники управлінь та відділів, які раніше були членами Соцпартії, «Пори», «Нашої України». Найбільш кумедний факт — під останнім номером фігурує секретар міськради, колишній бютівець Тарас Білан, який сподівається на перемогу в мажоритарному окрузі. Міська влада, очолювана нинішнім головою Романом Заставним, не стала класти всі яйця в один кошик. Вона відрядила частину своїх людей у «Фронт змін». І тому в списку цієї партії — два заступники міського голови, один начальник управління, ще п’ятеро — директори комунальних підприємств і керівники лікарень. Ці депутати балотуються і в мажоритарних округах. У разі перемоги Романа Заставного на посаду міського голови саме з депутатів від «Нашої України», «За Україну» та «Фронту змін» формуватиметься кістяк промерської більшості. Вибір «Свободи», «Батьківщини», Партії регіонів, швидше за все, диктуватимуть ситуативні інтереси. Коли ж тернополяни віддають перевагу іншому кандидату, то можливі найбільш несподівані конфігурації більшості в міськраді.

За тиждень до виборів інтрига зберігається. Бо ще жоден із кандидатів у мери не заявив, що знімає кандидатуру на користь іншого. А може, Тернопіль — справді один великий родинний спектакль?