Рінат Ахметов: «Вибори повинні відбутися восени»

Головною загадкою минулого тижня стали причини поспішної згоди прем’єр-міністра Віктора Януковича на проведення дострокових парламентських виборів. Яких тільки версій такого кроку ми не чули! Серед них: «На Януковича натиснув Ахметов, що вимагає покласти край кризі, яка згубно впливає на капіталізацію бізнесу»; «Янукович злякався силового варіанту, одним із пунктів якого могло бути ухвалення рішення РНБО про відставку уряду й призначення В.Гайдука в.о. прем’єра»; «Ющенко пообіцяв Януковичу, що партія, котра набере більшість на виборах, формуватиме коаліцію і він, президент, подасть на затвердження парламенту запропоновану коаліцією кандидатуру прем’єра»; «Янукович із Ющенком домовилися про створення коаліції в новому парламенті і про те, що кадрова квота соціалістів відійде «На­шій Україні»; «На Януковича натиснув Солана під час годинної телефонної розмови минулої п’ятниці».

Одне слово, версій багато. Втім, як і контрверсій: «Ахметов заробляє в рік приблизно стільки, у скільки його оцінили журналістські рейтинги «цілком», тому виводитиме він свої підприємств на IPO тепер чи через рік — для нього не принципово»; «Гайдук категорично проти силових варіантів, і він швидше піде з посади секретаря РНБО, ніж дозволить використовувати цей майданчик для явного свавілля»; «європейські політики, які розчарувалися в Ющен­ку, невисоко цінують Януковича і насторожено ставляться до Тимо­шенко, беруть участь у процесі подолання кризи як посередники, а не як куратори чи лобісти інтересів котроїсь зі сторін»; «під час зустрічей із Януковичем Ющенко не обговорював питання перерозподілу бізнес-потоків і поствиборного прем’єрства взагалі. Можливо, це робили члени команд, але не перші особи, чиє слово може сприйматися як гарантія».

Шукати відповідь на запитання «Чому Янукович погодився на вибори?» примушують ще три моменти. По-перше, після призначення Медведька першим заступником генпрокурора, збереження посади за Пшонкою і надання права Кузьміну курирувати в Генпроку­ратурі слідство стало зрозуміло, що Піскун для коаліції безпечний. По-друге, згода прем’єра піти на дострокові вибори була якоюсь раптовою і без належного піару, відтак здавалася капітуляцією, а не зваженим рішенням. По-третє, такий крок Януковича став, у прямому сенсі, несподіванкою для переважної більшості членів коаліції.

У зв’язку з відсутністю прем’єр-міністра в країні, на прохання «ДТ», мотиви рішення, прийнятого лідером коаліції, пояснює Рінат Ахметов:

«У цій ситуації не треба шукати підводних течій — їх немає. Ми всі перебували в «залі очікувань» і були готові виконати будь-яке рішення Конституційного суду. Але стало зрозуміло, що цього рішення не буде. І не з нашої вини. Слід було вирішити, як діяти далі: чи посилювати кризу, а отже — розколювати країну, чи, розуміючи сумнівність указів, погодитися на дострокові вибори і тим самим повернути стабільність і зберегти цілісність України. Абсолютно усвідомлено ми прийняли рішення погодитися на проведення виборів. Про жодні гарантії і посади не
йшлося. Це взагалі не обговорювалося.

Відповідальне політичне рішення, на яке ми пішли, зробивши крок назустріч, приймалося не для того, щоб із нами розмовляли мовою ультиматумів. Дуже помилилися ті, хто сприйняв наше бажання зберегти цілісність України як слабкість. Ми готові до дострокових виборів, але ми хочемо чесних виборів. Провести їх у липні неможливо. Наша партія не зацікавлена в тому, щоб легітимність результатів дострокових парламентських виборів була поставлена під сумнів із самого початку. Крім того, ми не повинні позбавляти шансу «міноритарні» політичні партії. Незалежно від кольору, ті, кому не вистачило відсотка для подолання бар’єру в 2006-му, повинні отримати можливість поборотися за голоси виборців. У стислі терміни і влітку це зробити практично неможливо. Тому вибори повинні відбутися восени. Після того, як парламент внесе необхідні зміни до виборчого законодавства».