Пушкін та інше їхнє все - Політика - dt.ua

Пушкін та інше їхнє все

23 грудня, 2011, 17:01 Роздрукувати Випуск №47, 23 грудня-29 грудня

Частота пакування дорогих кримських сувенірів схиляє до думки, що у перших осіб держави день народження — не раз на рік.

© Ольга Дегтяренко, ZN.UA

Масштаби невгамовного апетиту українських хазяїв життя досягли тієї межі, коли народ на форумах замість саркастичних побоювань у стилі рек­ламного «ти ж луснеш, крихітко», починає обіцяти примусову допомогу в лікуванні проявів гіперфагії, боячись за наслідки для країни. Взагалі-то, щось там у них, нагорі, відбувається. «Хап­ки» такого розміру, як нам продемонстрували минулого тижня «мисливці й рибалки» з громадської організації «Кедр» (ад­реса прописки — «Межигір’я», зас­новники Юрій Бойко, Володимир Де­міш­кан, Сергій Тулуб), які роздобули майже дев’ять тисяч гектарів у Великій Алушті, зазвичай спостерігаються в період зміни влади, під шумок виборчих кампаній. Це таке своєрідне сезонне загострення у держчиновників різного рівня, викликане професійною фобією — «а раптом востаннє». Ще бувають рецидиви, які геть-чисто звільняють від страху за вчинене, коли йдеться про хабар для перших осіб. Однак частота пакування дорогих кримських сувенірів схиляє до думки, що у перших осіб держави день народження — не раз на рік. А край новим замовленням покладе лише тотальне розпилювання між своїми всього, що ще належить державі і народу.

Полювання

Афера з відписуванням величезного наділу в гірсько-лісовому Криму, на території Великої Алушти, приватному мисливському клубу, зареєстрованому у формі громадської організації мисливців і рибалок, готувалася заздалегідь. Що­прав­да, й серед бажаючих був не один. Завдяки публічним протестам місцевих алуштинських мисливців, які з літа бунтують на своїх зборах, вимагаючи, відповідно до закону, відводу в користування місцевих же мисливських угідь, тема потрапила у кримські ЗМІ. Тому, коли ВР Криму раптом так прорахувалася, що при визначенні нової площі держпідприємства «Мисливське господарство «Алуш­тинське» вона (площа) «всохла» на 10 тисяч гектарів, варто було очікувати: щось буде, і не місцевого масштабу. Інакше б виверт із втратою такої площі угідь і в такому місці пройти не міг.

13 червня цього року на позачергове пленарне засідання ВР Криму було винесено проект постанови про добровільну відмову від користування угіддями, наданими раніше держпідприємству «Мисливське господарство «Алуштинсь­ке» площею 11 473 гектари. Голова Рес­комітету з лісомисливського господарства Криму Ігор Кацай тоді пояснював, що в такий спосіб буде зекономлено бюд­жетні гроші, яких не вистачає на догляд за угіддями. Передбачалося, що виведені з держпідприємства тисячі гектарів буде надано в користування мисливським організаціям. Але — не прос­тим. Як стверджували на своїх зборах алуш­тинські мисливці, що також претендують на угіддя, готувалася схема з передачею в оренду «несправжнім мисливцям», а щойно зареєстрованій організації, в зас­новниках якої значиться Андрій При­путніков — власник найбільшої будівельної компанії «Професіонал», колишній член президії ВР Криму і зять першого спікера автономії Миколи Багрова.

Важливий момент: під час коригування площі угідь, які залишилися в користуванні держпідприємства, стався дивний арифметичний кульбіт. Площа «Алуштинського» у старій постанові становила 46,1 тис. гектарів. «Добро­вільну відмову», як пам’ятаєте, депутатам надали на 11,5 тис. гектарів. Однак у постанові ВР Криму після внесених поправок тепер значиться площа у 24 667 гектарів.

Куди поділася «недостача» в 10 тисяч гектарів? Голова Рескомзему Ігор Кацай тоді непереконливо пояснював: відбулося звичайне «уточнення площ» у зв’язку із забудовою: «У 96-му була одна ситуація, через дев’ять років — зовсім інша. Не можуть бути мисливські угіддя там, де будинки, де цілі селища. Ця площа в 10 тис. гектарів якраз стосується уточнення площ мисливських угідь. Ми просто упорядковуємо».

Але хоч пішки обійди, хоч із космосу дивися — жодних нових селищ і міст у цій частині гірсько-лісового Криму не знайдеш. Навіть самозахоплень репатріантів.

Зате суміжно, є підстави вважати (картографічний матеріал, на жаль, на момент публікації був недоступний), тепер будуть угіддя знаменитих мисливців з «Межигір’я».

Громадська організація «Товариство мисливців і рибалок «Кедр», яка отримала в довгострокове користування строком на 25 років мисливські угіддя загальною площею 8 836 гектарів на територіях Маломаякської, Ізобільненської сільрад і Партенітської селищної ради, як уже повідомлялося, була зареєстровано 12 листопада 2008 року за тією самою поштовою адресою, що й скандальна резиденція Віктора Януковича в Нових Петрівцях. Засновниками громадської організації виступили три фізичні особи: Бойко Юрій Анатолійович (міністр палива та енергетики України, з лугансь­кою, до слова, адресою), Деміш­кан Во­лодимир Федо­рович (голова Держслужби автомобільних доріг України), а також губернатор Черкаської області Тулуб Сер­гій Бори­сович. У цьому зв’язку обґрунтування передачі 9 тис. гектарів саме цій немісцевій мисливсь­кій організації набуває додаткового смислу: «Ухвалення цього проекту дасть можливість здійснювати держконт­роль за дотриманням вимог щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, мисливських угідь, ведення мисливського господарства».

Однак не всі депутати ВР Криму, мабуть, про це знали і, пішовши на поводу в Олександри Кужель, котра зажадала інформації про засновників організації, якій без конкурсу й інвест­зобов’язань привалить таке щастя, не проголосували за проект. Спікер Конс­тантинов, умить змінившись на обличчі, тричі (!) був змушений ставити на голосування питання і оголошувати незаплановану перерву. Виховна бесіда з депутатами проходила у вигляді наради фракції регіоналів. Депутати все усвідомили й постанову затвердили.

«Тут явно корупційний момент є, — заявила Олександра Кужель, пообіцявши звернутися до Генпрокуратури. — Я тут у кулуарах чула, що ви кажете, що тут стоїть Сім’я, і треба обов’язково голосувати. Припиніть обслуговувати од­ну сім’ю! Всі за це відповідатимуть!».

«Не треба нас лякати. Ми всі тут лякані, йолки-палки», — не втримавшись, відповів їй спікер Володимир Константинов.

І його зрив можна зрозуміти — такий конфуз трапився! Ще товариші по партії подумають, що керівництво автономії не контролює ситуації…

Тема, звичайно, не затихне: О.Ку­жель повідомила DT.UA, що має намір оскаржити постанову ВР Криму в адмін­суді, оскільки під час її ухвалення було порушено регламент (проект, датований 20 грудня, по суті, був внесено в зал 21 грудня, без обговорення в комісіях). Але, певно, всі папірці будуть у порядку: задля такого важливого замовлення Сім’ї комісії і вночі, і вдосвіта могли попрацювати. Тепер дехто знічев’я розмірковує: це ж скільки грошей клубу «Кедр» доведеться витратити на зведення паркана навколо нових угідь та утримання охорони, якщо справу буде налагоджено, як у Сухолуччі. В нас же ще й море — без допомоги флоту ніяк не обійтися…

Приватизований Пушкін

Про володіння, які в Гурзуфі вважають належними сім’ї прем’єра Миколи Азарова, «ДТ» пише з 2004 року. Ще відтоді, коли напередодні президентських виборів на Південному березі пішов масовий процес тіньової приватизації держоздоровниць, які перебували у веденні сумнозвісної Дусі — Держ­управління справами президента часів І.Бакая і кримської влади. Тоді благодійний фонд ветеранів податкової служби «Профе­сіонал», зв’я­зок з яким екс-глави цього відомства М.Азарова та бізнесу його сім’ї виписаний уже в доброму десятку журналістсь­ких розслідувань, задешево став власником спочатку будинків і споруд санаторію «Пушкі­но», а через пару місяців — і ці­­лісного майнового комплексу Між­народного молодіжного центру «Гурзуф».

Після помаранчевої революції, у листопаді 2005 року БФ «Професіонал» усе нажите нелюдською працею в царині допомоги ветеранам податкової служби добро, включаючи колишні кримські оздоровниці, договором благодійної пожертви передає іншому благодійникові — Все­українському благодійному фонду «Га­рант». Усі залишилися при своєму — і керівники, і бенефіціари. І місцезнаходження офісу БФ у Києві на вул. Басей­ній, 7-б, співпадало з юридичною адресою ЗАТ «Група «Развитие», яка належить синові М.Азарова, і турфірми «Бла­говіст-Тур-Україна», яку заснувала дружина прем’єра Людмила. В інтернет-довідниках фірма значиться як «генеральний розпорядник номерного фонду санаторно-курортного комплексу «Пуш­кіно» м. Гурзуф у Криму, а також санаторію «Сонячна галявина» в Карпатах м. Свалява».

Та про все це протягом минулих років писалося десятки разів. Кримінальна справа за фактом незаконної приватизації ММЦ «Гурзуф», якій передувало вливання в нього близько 20 мільйонів бюджетних гривень, а продано комплекс був за сім мільйонів, розтанула. Не новина й те, що Микола Азаров постійно заперечує будь-яку причетність (свою або членів сім’ї) до цієї власності або земельних наділів. А востаннє навіть приголомшив, повідомивши, що його земля в Криму знаходиться десь у дикому місці: «Я можу сказати й вас заспокоїти: ніяких санаторіїв, ніяких земель на території санаторіїв ні мені, ні моєму синові, ні дружині не належить. Є шматочок землі невеликий, у дикому, по-моєму, місці» (відео можна побачити тут).

Думаю, Микола Янович каже чисту правду. За документами на фізосіб Аза­рових цілком розумно було б не оформляти нічого. І навіть на юросіб. Навіщо, якщо жадане можна просто обнести парканом! Музей Пушкіна в будинку Рі­шельє в Гурзуфі чий? Наш із вами, тобто державний. І до пам’ятника-парку, який створювався протягом двох століть, законом також передбачено беззастережний дос­туп (за винятком держрезиденцій та інших режимних місць). А спробуйте пройти туди — не вийде. Хвіртка одна — через прохідну комплексу оздоровлення й відпочинку «Перлина Криму» (так перейменовано приватизовані санаторій і ММЦ). Знімальній групі «Центру журналістських розслідувань» охоронці на вході навіть папір показали — вхід у музей тільки з дозволу керівництва комплексу. «Нам навіть прокуратуру заборонили пускати», — змовницьки повідомив один з охоронців. Окрім людей у цивільному, територію охороняють і співробітники внутрішніх військ МВС. Деякі з них ходять по набережній з… лопатами. «Допома­гаємо на будівництві», — кивнувши у бік паркана «Перлини», повідомив, прямуючи туди, один з бійців.

На території пам’ятника-парку повним ходом іде будівництво, поки-що на рівні нульового поверху. Чи той це комплекс «Пушкін-плаза», ескіз якого ще донедавна можна було знайти на сайті «Групи «Развитие», — невідомо. Будівельники кажуть, що будують басейн. А гарна картинка із сайта зникла. Та й само ЗАТ «Група «Развитие», як з’ясувалося, перебуває в стадії ліквідації! Наприкінці вересня цього року Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку анулювала свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ЗАТ «у зв’язку з ліквідацією акціонерного товариства».

Добитися на рівні Криму відповіді на запитання: чи погоджено будівництво в парку й що, власне, і ким будується, виявилося неможливим. «Гурзуфський пам’ятник-парк — національного значення, отже, всі погодження й дозволи проходили на рівні Києва, у Держслужбі з охорони культурної спадщини», — сказав відповідальний співробітник РМ Криму. Голова ВР автономії Володимир Константинов на запитання журналістів про неможливість доступу до музею Пушкіна в Гурзуфі послався на повне незнання теми й пообіцяв з’ясувати.

Та от чого не може не знати керівництво Криму, так це кількості грошей, проведених через УКБ при Раді міністрів Криму для зміцнення окремо взятої ділянки берега та набережної Гур­зуфа. За два роки з коштів субвенції з держбюджету на розвиток Криму на берегоукріплювальні роботи в парковій зоні Гурзуфа було виділено 126 мільйонів гривень. Якщо почитати страхи, написані в обґрунтуванні фінансування будівельних робіт в одного з постачальників (фірма севасто­польського депутата-регіонала Григо­рова «Стандарт-Строй»), якщо терміново не провести роботи зі зміцнення 600 метрів берега, то можна подумати, що і цих грошей замало — інакше завалиться й газопровід, і електростанція, і постраждає велика кількість людей. Строк підряду закінчується, а жодних фундаментальних робіт у цьому місці протягом року не спостерігалося, і вкладення саме в зміцнення берега практично непомітні. Зате пляжі «Перлини Криму» помітно відрізняються — їх засипали червоним щебенем, іржаві поручні й старий навіс замінили новими. До зміцнення й упорядкування пляжів комунальних, як обіцяв журналістам мер Гурзуфа, ні на початку літа, ні наприкінці сезону, руки так і не дійшли. До слова, всупереч законодавству, доступ до моря в районі «Перлини Криму» перекрито. І не тільки влітку, а й узимку.

І що тут скажеш? Прокуратура, яка, можливо, й повинна б опротестувати і незаконно ухвалені рішення щодо виділення землі, і зупинити сумнівні тендери, і відкрити доступ до Пушкіна і моря, — є. Але не в нас із вами. А в них.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво