ПРИВИД МІЖНАРОДНОГО СУДУ - Політика - dt.ua

ПРИВИД МІЖНАРОДНОГО СУДУ

3 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 3 жовтня-10 жовтня

Після підписання цього літа Леонідом Кучмою та Іоном Ілієску вигідного для Києва українсько-руму...

Після підписання цього літа Леонідом Кучмою та Іоном Ілієску вигідного для Києва українсько-румунського договору про режим держкордону у відносинах України і Румунії залишилася ще одна неврегульована проблема, пов’язана з правовим облаштуванням морських кордонів двох країн, — делімітація континентального шельфу і виключних економічних зон. Переговори обіцяють бути тривалими і непростими, і перед обома країнами зримо маячить привид Міжнародного суду в Гаазі.

Так, ще недавно міністр закордонних справ Румунії Мірча Джеоане заявив, що у питанні морської делімітації позиції Києва та Бухареста далекі від прийнятного компромісу. А Іон Ілієску, у свою чергу, попереджав, що коли Румунія не знайде вирішення проблеми розподілу з Україною шельфу в Чорному морі, Бухарест звернеться в Міжнародний суд у Гаазі.

Сторони справді були «далекі від прийнятного компромісу», оскільки стояли на діаметрально протилежних позиціях щодо острова Зміїний. Тоді як Київ вважав, що Зміїний — острів, Бухарест твердо дотримувався погляду, що це — скеля, непридатна ні для життя, ні для ведення господарської діяльності. А отже — не має права на континентальний шельф і виключну економічну зону. Керівник румунської делегації на переговорах Крістіан Дяконеску торік категорично заявив, що в будь-якому разі і за будь-яких варіантів Румунія не погодиться на те, щоб острів із територією 17 га домінував над берегом у 300 км.

Настільки жорсткий підхід Бухареста щодо Зміїного визначається декількома чинниками. По-перше, близькістю острова до берега Румунії, внаслідок чого український і румунський континентальні шельфи перетинаються. По-друге, тим, що на континентальному шельфі острова Зміїний сьогодні розвідано нафтогазові родовища, які лежать на глибині близько двох кілометрів. Їх запаси, за даними геологів, становлять близько 10 млн. т нафти і 10 млрд. куб. м газу.

Боюся наврочити, але складається враження, що Румунія поступово змінює свою позицію щодо острова Зміїний і шукає прийнятних для себе та Києва варіантів розв’язання проблеми. Підставою для такого оптимістичного твердження слугує те, що на останньому раунді україно-румунських переговорів, проведених наприкінці вересня в румунському місті Констанца, румунські дипломати ставили перед своїми українськими колегами запитання: яку площу континентального шельфу і виключної економічної зони матиме острів Зміїний?..

На перший погляд, така трансформація позиції офіційного Бухареста видається трохи дивною, особливо з огляду на недавню войовничу риторику румунських політиків та дипломатів. Але очевидно, що причина цього лежить у Міжнародному суді. Точніше, у прагненні його уникнути.

Безумовно, звернення в Міжнародний суд у Гаазі — це цивілізований спосіб вирішення спірного питання, але дорогий. До того ж він не дає стовідсоткової гарантії, що рішення буде однозначно на твою користь: міжнародні суди відомі своєю непередбачуваністю. Тим часом уже сьогодні можна припустити, що Міжнародний суд не прийме рішення однозначно на користь тієї чи іншої країни. Судячи з усього, саме це і змушує румунську дипломатію шукати компроміси, вигідні Бухарестові і здатні заощадити час та гроші.

Крім того, не варто забувати, що українська влада в останні рік-два всерйоз узялася за облаштування Зміїного. На початку минулого року уряд прийняв програму з розвитку інфраструктури і ведення господарської діяльності, розраховану на 2002—2006 роки. Нею передбачено виділення для облаштування острова 163 млн. доларів.

Вже сьогодні на Зміїному функціонують пошта, магазин, причал, маяк. Напередодні Першотравневих свят почали садити дерева, яких доти на острові не було. Особливо слід відзначити, що на острові навіть є власна, а не привізна вода. Щоправда, як стверджують ті, хто її пробував, у неї присмак нафти. Інакше кажучи, Зміїний має всі зафіксовані в міжнародній конвенції з морського права ознаки острова.

Однак, пам’ятаючи, як складно проходили переговори щодо договору про режим держкордону, будемо обережні у своїх прогнозах стосовно наміченого прогресу в обговоренні проблеми делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон. Не слід забувати — румунські дипломати досі відмовляються визнати і зафіксувати в протоколах за результатами переговорів те, що Зміїний — острів. Крім того, спірним залишається і питання, як проходитиме серединна лінія — між двома берегами (як того домагається Бухарест) чи між румунським берегом і Зміїним (як наполягає Київ).

Не встигли українські дипломати зрадіти наміченому прогресу на переговорах із румунами, як виникли серйозні проблеми на кордоні з Росією. Як стало відомо «ДТ», останнім часом на Таманському півострові авральними темпами йде насипання дамби з метою з’єднати приналежну Україні косу Тузла (Серединна) із Таманню. Внаслідок цих поспішних робіт росіян українська коса змінює свою «прописку» на російську, у результаті чого зміщається лінія україно-російського державного кордону. Нагадаємо — такі односторонні дії росіян щодо зміни державного кордону суперечать нормам міжнародного права і, зокрема, статті п’ятій україно-російського договору про державний кордон.

Крім того, це суперечить Конституції України. Так, стаття 13 Основного Закону гласить, що «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами власності українського народу», а в статті 73 ідеться про те, що «виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України». Але, як засвідчив процес підготовки документів щодо створення Єдиного економічного простору, положення української Конституції мало хвилюють росіян, які, напевно, вважають, що кордонів у ЄЕП узагалі не повинно бути.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво