Придністров’я: новий формат, старі табу - Політика - dt.ua

Придністров’я: новий формат, старі табу

4 листопада, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №43, 4 листопада-11 листопада

Для прибічників реінтеграції Молдови за планом Ющенка є три хороші новини. Перша: після законотво...

Для прибічників реінтеграції Молдови за планом Ющенка є три хороші новини. Перша: після законотворчих демаршів Кишинева і більш ніж прозорих натяків Тирасполя дотримуватися російських пропозицій переговори з придністровського врегулювання реанімовано. Друга: попри оперативне втручання російської дипломатії, що урочисто вручила на вересневих консультаціях в Одесі свої пропозиції, за основу переговорів було взято саме українські ініціативи. Третя: один із пунктів плану — участь у переговорах представників ЄС і США — фактично реалізований. Сприятливий вплив формату «5+2» (Молдова, Придністров’я, Україна, Росія, ОБСЄ плюс Євросоюз і Сполучені Штати як спостерігачі) посередники відчули вже в перший день переговорів: у присутності Адріана Якобовіца де Сегеда і Стівена Манна представникам Кишинева й Тирасполя довелося вгамувати свій запал і відмовитися від ненормативної в дипломатичних колах лексики. «Сварки цього разу не було», — більш ніж лаконічно охарактеризував атмосферу, яка панувала на переговорах, один із учасників.

Прикметно, що ще на початку жовтня міністр закордонних справ Придністров’я Валерій Лицкай з цілковитою упевненістю заявляв, що предметом відновлених переговорів стане російський проект врегулювання, який на 75% складається з відомого плану Козака і на 15—20% — Ющенка. У своєму чотиримісячному творінні російська дипломатія запропонувала створити на основі двох республік нову державу — Молдавію. Експерти побачили в російських пропозиціях спробу поєднати два береги Дністра конфедераційними узами, ОБСЄ вустами чинного голови охрестила їх радикальними.

У самій Москві пропозиції щодо Придністров’я не схильні називати російським проектом врегулювання. У заявах кремлівських ньюсмейкерів вони фігурують не інакше як доповнення до плану Ющенка. Прикметно, що ці ж таки «доповнення» Путін встиг особисто обговорити з Хав’єром Соланою. Під час візиту Юрія Єханурова до Брюсселя верховний комісар зронив вельми симптоматичну фразу: «Президент Ющенко підготував дуже конструктивний план. Ваші російські друзі внесли туди свої корективи, і ми очікуємо, що проблему буде вирішено».

Прямо виступити проти ініціатив українського президента Кремлю було не з руки: як-не-як, їх схвалили західні друзі Путіна. А ось подати свої напрацювання у вигляді «коректив» до плану Ющенка — саме раз.

Чи схвалюють російські доповнення у Києві — зрозуміти не так уже й просто. «Певною мірою це розвиток плану нашого президента», — обмежився у відповіді на запитання «ДТ» спецпредставник України з придністровського врегулювання Дмитро Ткач. Дипломат вважає, що російські пропозиції — не що інше, як реакція Москви на прийнятий молдовським парламентом закон «Про основи спеціального юридичного статусу Придністров’я». У Кишиневі схильні вважати, що російські ініціативи висунуті саме всупереч українському плану. Водночас молдовські дипломати запевняють, що Кишинів не враховуватиме російських пропозицій, навіть якщо йтиметься про реальні економічні санкції з боку Москви (за нашою інформацією, деякі стратеги молдовської політики не вважали за потрібне навіть ознайомитися з дипломатичним творінням росіян). До того ж у молдовській столиці впевнені, що прихильники каральних заходів у Держдумі РФ просто дезінформовані. Останнім часом Воронін і Ко не втомлюються повторювати, що за РМ числиться справді величезний борг за газ — 662, 6 млн. дол., проте на Молдову з цієї суми припадає тільки 120 млн. дол., 541 млн. — це борги Придністров’я.

Молдовських політиків сьогодні більше турбує те, що українські колеги в придністровському питанні занадто багато уваги приділяють консультаціям із росіянами. Українські ж дипломатичні джерела запевнили автора цих рядків, що перше звіряння годинників із порядку денного відбулося напередодні нинішнього раунду переговорів. До речі, представників РМ на московські консультації також запрошували — ті не приїхали (а даремно: саме на них росіяни зголосилися обговорити подальшу долю свого миротворчого контингенту в Придністров’ї). Понад те, є інформація, що узгоджувати позиції з росіянами українців попросив... чинний голова ОБСЄ Дімітрій Рупель.

Чи то після цих консультацій, чи то ще раніше в деяких наших перемовників склалося враження, що Москва втратила політичний інтерес до Придністров’я. Нібито готова вона змиритися і з виведенням російських військових. Правда, після остаточного врегулювання. Усе, чим переймаються в Кремлі на цей момент, — максимальна економічна і культурна присутність у Придністров’ї. Припустімо, так усе і є насправді. Але що тоді, цікаво, мав на увазі посол Росії в Республіці Молдова Микола Рябов, який заявив у рамках саміту ГУАМ у Кишиневі, що Європа знає приклади визнання малих держав?

Втім, здогадатися не так уже й важко. За деякими даними, у Москві, затамувавши подих, очікують початку переговорного процесу з визнання сербського краю Косово. Якщо вірити главі місії ООН у Приштині Сорену Йєссен-Петерсену, вони мають розпочатися наприкінці нинішнього року. Проте українські дипломати вже сьогодні усвідомлюють: визнання Косово надасть додаткових аргументів Тирасполю.

Не виключено, що рішення стосовно Косово буде прийняте в той момент, коли учасники переговорного процесу з придністровського врегулювання розпочнуть обговорення майбутнього статусу бунтівної республіки. Саме на цьому етапі, як свідчать наші дипломатичні джерела, можуть бути розглянуті і російські доповнення до плану Ющенка.

Ну, а поки що списи доводиться ламати навколо інших питань. Одне з них — проведення виборів до Верховної Ради ПМР. Як українські дипломати, так і представники ОБСЄ переконували придністровців відкласти свято волевиявлення до тих часів, коли будуть готові рекомендації спеціально створеної Міжнародної оцінної місії (МОМ). Зазвичай такий процес забирає до восьми місяців. Придністровці ідею не сприйняли: свою відмову аргументували тим, що перенесення грудневих виборів викличе «дестабілізацію політичної ситуації в республіці». Коли стало зрозуміло, що придністровці не відступлять, українці в дуеті з росіянами запропонували, аби місія працювала у два етапи: в день виборів 11 грудня (виключно для вивчення ситуації) і після них. Представники ОБСЄ, ЄС, США сприйняли пропозицію про перший етап роботи як спробу трансформувати МОМ у повноцінну місію спостерігачів, що просто легітимізує вибори. Варто зауважити, що у виникненні ситуації з «подвійними» виборами винні й самі автори українського плану: перш ніж визначати конкретні терміни, необхідно було поцікавитися технічними й організаційними можливостями ОБСЄ. Сьогодні вже зрозуміло, що раніше осені 2006 року демократичні вибори у Придністров’ї під міжнародним контролем провести не вдасться.

Інше важливе питання — проведення моніторингу оборонних підприємств Придністров’я. Тут не дійшли згоди самі сторони: тоді як молдовани з піною на устах відстоювали необхідність інспектування «підозрілих» об’єктів протягом 12 місяців, придністровці достатнім терміном вважають дію місії ОБСЄ протягом трьох місяців. Причому якщо спочатку тираспольські перемовники ще готові були йти на якісь поступки, після чергової вилазки в адміністрацію Смірнова (всього якихось 10—15 хвилин їзди від місця переговорів) категоричним тоном було заявлено: згода «політичного керівництва» є тільки на три місяці. У результаті зійшлися на терміні від 3 до 12.

Не менше жорстко придністровці обстоювали свої позиції і в питанні утилізації боєприпасів: Тирасполь укотре намагався довести, що в 19 650 тоннах полягають гарантії придністровської безпеки. Щоправда, пояснити «чому 19 650 тонн є гарантією, а 14 450 тонн — ні?» представники самопроголошеної республіки так і не змогли. До речі, у цьому питанні Україна виступила вже в тандемі зі Сполученими Штатами, марно намагаючись перевести проблему утилізації в русло стамбульських домовленостей. Росіяни наполягли на тому, щоб обговорення було винесене на порядок денний окремої робочої групи. Але, схоже, до спадщини 14-ї армії у Придністров’ї учасники переговорів доберуться ще не скоро.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво