При обговоренні "плану Мореля" між Києвом і Москвою виникли глибокі розбіжності

Під час зустрічі 2 жовтня у Парижі глав України, Росії, Німеччини та Франції обговорювалися тези плану Мореля, який передбачає прийняття спеціального закону для проведення виборів на неконтрольованих територіях Донбасу.

Як пише в статті на DT.UA Сергій Рахманін, після цього план Мореля обговорювався на засіданнях тристоронньої контактної групи в Мінську, точки дотику в цьому питанні шукались непросто.

За інформацією автора, Росія на переговорах наполягала на тому, щоб вибори в особливих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛ) проходили на мажоритарній основі. Київ виступав за змішану систему. Компроміс у цьому питанні поки не знайдений.

Москва виступала за заборону балотуватися на виборах особам, які не проживали на території ОРДЛ протягом останнього року. Київ наполягав на скасуванні цієї дискримінаційної умови. Він вимагав надання тимчасово переміщеним особам (ТПО) активного виборчого права на територіях, контрольованих Києвом. І пасивного виборчого права (права висуватися) особам, які не проживали на території ОРДЛ в останній рік. Ця українська позиція, за наявною у DT.UA інформацією, була підтримана Берліном і Парижем.

Але, як зазначає автор статті, незрозуміло, як організувати голосування для ТПО. У місцях компактного проживання фактичних біженців можна організувати виборчі дільниці, але залишається питання, за кандидатів якого округу вони повинні голосувати, якщо приїхали з різних місць.

Москва також наполягає на створенні закордонного виборчого округу для ТПО у Росії, наприклад, у Ростові-на-Дону. Київ категорично проти цього, компроміс поки не знайдений.

Незрозуміла роль ЦВК у формуванні місцевих виборчих комісій і контролі над процесом. Для цього необхідно відновлення реєстру виборців та надання гарантій безпеки. Протилежна сторона до цього поки не готова.

Протилежна сторона пропонує вибірковий підхід для доступу українських ЗМІ, Київ рішуче заперечує проти цього. Контраргумент Москви - неможливо забезпечити безпеку кожного журналіста, будь-який ексцес може зірвати процес. Зустрічний аргумент Києва - якщо неможливо забезпечити безпеку, як можна говорити про демократичні вибори? Берлін і Париж висловилися в підтримку української позиції.

Відкритим залишається питання забезпечення безпеки на виборах. Адже українську міліцію (поліцію) ніхто туди не пустить. Франція запропонувала тимчасово в день виборів запустити деякі норми "закону про особливості", який повинен набрати чинності тільки після виборчої кампанії. Цю ідею підтримали росіяни, які вважають, що це дасть змогу легалізувати так звану "народну міліцію", але Київ виступив рішуче проти. Берлін і Париж наполегливо рекомендують Києву подумати ще.

Найскладніше питання стосується амністії. Росія пропонує амністувати всіх автоматично. Україна наполягає на судовому розгляді в кожному окремому випадку. Без вирішення цього питання проведення виборів, швидше за все, неможливе. Невідомо, хто виявиться більш поступливим. Або чию саме незговірливість ОБСЄ і Берлін визнають порушенням мінських домовленостей, підкреслює автор.

Як повідомляло DT.UA "план Мореля" передбачає вибори в Донбасі за спеціальним законом.

У відповідності з "планом Мореля", основними елементами майбутнього закону про вибори на контрольованих територіях повинні служити:

- визначення території та округів; пояснення щодо громад на лінії зіткнення, як це опрацьовано в рамках Робочої групи з політичних питань;

- виборча система: мажоритарна система, відповідно до рішення ТКГ від 22 травня; як варіант, - запровадження змішаної, частково пропорційної системи для Донецька і Луганська;

- тривалість мандата, як варіант, - до наступних місцевих виборів в Україні, тобто до
2017 р.;

- реєстрація кандидатів і вимоги до них, як варіант, - ценз осілості тривалістю п'ять років, не включаючи останніх двох років, крім тих, хто обирається на пости голів місцевих рад;

- обов'язки з проведення виборів, як варіант, - тимчасові територіальні виборчі комісії складатимуться з представників зон, що охоплюються цим законом, дотримуючись наведених вище критеріїв реєстрації; включаючи представників місцевих відділень партій, зареєстрованих до 2014 року, і відбуватимуться під головуванням члена Центральної виборчої комісії;

- роль і участь політичних партій, як варіант, - партії, які мали місцеві осередки, зареєстровані у виборчих округах, охоплених законом до 2014 року, можуть брати участь у виборчій кампанії; будь-який запит недопуску щодо цих партій буде передано до відповідної тимчасової територіальної комісії, яка ухвалюватиме остаточне рішення;

- роль засобів масової інформації, як варіант, - комітет зі спільної акредитації, включаючи й керівників тимчасових територіальних виборчих комісій, розглядатиме акредитацію представників національних засобів масової інформації і ухвалюватиме остаточне рішення;

- графік виборів, у зв'язку з набранням чинності законом (потребує складання);

- спостереження з боку БДІПЛ з повним доступом на виборчі дільниці, до процесу підрахунку голосів і центру підведення підсумків;

- оприлюднення результатів Центральною виборчою комісією" (пунктуацію документа збережено).