ПРЕМ’ЄР ПООБІЦЯВ ЗАПОРІЖЦЯМ КОНКРЕТНІ РОЗМОВИ, ПАРТНЕРСЬКІ ВЗАЄМИНИ ТА СПРАВЕДЛИВІ ВИСНОВКИ

Виходячи із зовнішніх ознак, одноденне відвідання прем’єр-міністром України Віктором Януковичем Запоріжжя наприкінці минулого тижня цілком могло б зійти за традиційний захід. Програма робочої поїздки не виходила за рамки усталеного ритуалу — хліб-сіль в аеропорту, знайомство з деякими підприємствами, нарада з активом і «на десерт» — участь у відкритті реконструйованого легкоатлетичного манежу. Однак у плані змісту візит усе ж мав ряд особливостей, із якими ані нинішнім, ані попереднім регіональним керівникам досі не випадало стикатися.

Так уже заведено, що перебування високих гостей приймаюча сторона прагне використати не тільки для представлення своїх досягнень, а й як зручний привід для вирішення накопичених проблем. Винятків не було й цього разу. На ВАТ «Запоріжсталь», «Мотор-Січ», СП «ЗАЗ», де побував прем’єр у супроводі ряду міністрів, керівники підприємств не прогавили можливість звернутися з проханнями посприяти в отриманні поворотного ПДВ на імпорт, деяких додаткових преференцій, вирішенні питань забезпечення сировиною та здійснення експортно-імпортних операцій. Обласні власті у свою чергу ознайомили главу уряду з найактуальнішими соціально-економічними проблемами — долею Таврійського ГЗК, реконструкцією міськводоканалу, спорудженням пішохідного мосту через Дніпро, завершенням будівництва водогону в Бердянськ.

Порушення цих питань стало вже традиційним у ході кожного візиту представників центральної влади, як, утім, і відповіді на них: «дано відповідні доручення», «проблеми буде вивчено» тощо. Однак цього разу звичний сценарій було скориговано.

На нараді з активом області прем’єр зауважив, що за два з половиною місяці йому довелося почути від регіонів чимало прохань, але ніхто не запропонував, як вирішити накопичені проблеми. Усе зводиться лише до прагнення отримати додаткові кошти, а де їх узяти — нікого не цікавить. Порушувати закон перекроюванням бюджету уряд не має наміру, тому будь-яка ініціатива з місць прийметься лише в тому разі, якщо буде підкріплена конкретними пропозиціями, що визначають джерела фінансування. «Розмови будуть тільки конкретні», — зауважив прем’єр-міністр.

Така постановка питання, зрозуміло, не викликала захвату у слухачів. Але, як виявилося, це був далеко не єдиний неприємний сюрприз.

Можливо, передумови до них виникли під час відвідин «Мотор-Січі». Його керівництво симпатій до економічної інтеграції із Заходом не відчуває, побоюючись, що це викличе кризу підприємства. Про що й було повідомлено главі уряду. Судячи з усього, така заява для В.Януковича була не тільки несподіваною, а й не дуже йому сподобалася. Особливо коли врахувати, що напередодні глава уряду висловився про необхідність прискорити процес входження України у Світову організацію торгівлі. Вступати в дискусію прем’єр не став, але, як виявилося, це зовсім не означало, що сказане залишилося без уваги. На нараді з активом тему зовнішньоекономічних пріоритетів спочатку порушив міністр економіки Валерій Хорошковський:

— Часто доводиться чути про те, потрібно чи не потрібно нам вступати в СОТ. Наведу лише один факт: 95% світового товарного обороту проходить через 145 країн, що є учасниками цієї організації. Тому, гадаю, обговорення цієї теми просто безглузде.

Оцінивши наявність у Запорізькій області добре збалансованого і концентрованого промислового капіталу, міністр усе ж підкреслив, що коли найближчим часом не буде створено програму структурних економічних змін, цей потенціал перетвориться на гирі. А що стосується оцінки економічного клімату в області, то, на думку В.Хорошковського, якби він був бізнесменом, «подумав би, чи варто починати мені справу в Запорізькій області? І, швидше за все, вирішив би, що не варто».

— Рішення про вступ України в СОТ ухвалено давно, — заявив прем’єр, відповідаючи на запитання кореспондента «ДТ». — Але поки підписано тільки дев’ять із 22 необхідних протоколів. Робота йде дуже повільно, і економіка держави від цього втрачає. Ми чітко уявляємо (і це показали результати експертизи), що вступ у СОТ дасть тільки плюси товаровиробникам і країні. Оскільки наші партнери, котрі стали членами організації, переходять у геть нові умови зовнішньої торгівлі, їхні ринки для нас закриваються. Виходить, нам теж потрібно захищати свої інтереси, а не залишатися в становищі бідного родича. Найгірше — те, що, за великим рахунком, не дає нам бачення перспективи — це відсутність стратегії. Є якісь хаотичні рухи з боку в бік.

Однак загальнотеоретичними розмірковуваннями щодо економічної політики справа не обмежилася.

Виступаючи на нараді, глава облдержадміністрації Євген Карташов згадав про тісне співробітництво ОДА з профспілками, що сприяє збереженню соціальної стабільності в регіоні. Факт, начебто, цілком безневинний. Коли, звісно, не враховувати, що прем’єр навряд чи встиг забути, м’яко кажучи, непрості взаємини із шахтарськими профспілками за часів його недавнього перебування керівником Донецької області. Тому різкий відгук В.Януковича про затягнуту проблему Таврійського ГЗК, швидше за все, був не випадковим:

— Вирішення цього питання було в компетенції губернатора. А його позиція виявилася незрозумілою. Як це так: є власник шахти, котрий не може працювати без ліцензії, а у хазяїна ліцензії немає власності? Якби хтось сказав, що таке могло статися в Донецькій області, йому ніхто не повірив би.

У ході наради це було, мабуть, єдине пряме згадування прем’єр-міністра про свою малу батьківщину. Однак із контексту розмови було зрозуміло, що про неї аж ніяк не забуто.

Ділячись враженнями від відвідання «Запоріжсталі», В.Янукович зауважив, що темпи реконструкції комбінату занадто повільні, і на його прикладі «ми побачили, що в Україні не працює система обліку матеріальних ресурсів». Це і призвело до проблем з обмеженням поставок коксу. Замість необхідних 4200 тонн на «Запоріжсталь» щодоби надходить 2600 тонн. Тому довелося зупинити роботу двох доменних печей. «Нам треба об’єднуватися і домовлятися, як працювати і жити», — порадив прем’єр. І у присутніх не виникло запитання, із ким саме потрібно домовлятися? У залі перебували люди більш-менш компетентні, яким добре відомо, що віднедавна АТ «Запоріжкокс», який традиційно є одним із основних постачальників сировини на «Запоріжсталь», перейшло під контроль донецьких бізнес-структур.

А може, виступ прем’єра викликав у присутніх бажання негайно обговорити почуте, а може, просто позначилася втома... В аудиторії намітився шумок. Втім, тривав він недовго. В.Януковичу достатньо було зробити усього одне зауваження: «Якщо можна, припиніть розмови. Ми з вами не дуже часто будемо зустрічатися. На жаль, глава обласної державної адміністрації не навчив вас слухати. Тому, напевно, і проблем багато».

Судячи з різкого загострення уваги присутніх, є привід сподіватися, що проблем в області стане менше. Особливо після обіцянки прем’єра, що «взаємини будуть партнерські, а висновки — справедливі». «Ви розумієте, про що я кажу», — чи то запитав, чи то констатував В. Янукович. Швидше за все, вони зрозуміли. У крайньому разі, здогадалися...