Мюнхенська конференція з безпеки - Пропозиції по досягненню миру в Україні повторюють риторику Росії - Новини політики - Політика - dt.ua

Представлений в Мюнхені мирний план для України дублює тези Кремля – Atlantic Council

14 лютого, 14:44 Роздрукувати

Проблема, яку потрібно вирішити, – це агресія Москви в Україні – шляхом відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, починаючи з Донбасу, пишуть експерти.

Група американських, європейських та російських колишніх урядових чиновників і експертів скористалася Мюнхенською конференцією з безпеки, щоб виступити з заявою, в якій міститися 12 рекомендаційних кроків для забезпечення більшої безпеки України та євроатлантичного регіону. Протягом багатьох років Кремль намагався змінити спрямованість дискусії про Україну. У відповідь 23 колишніх американських дипломатів, урядовців і експертів вказали на помилки мирного плану.

Експерти Eurasia Center у Atlantic Council пишуть, що більшість з дванадцяти рекомендацій, якщо вони будуть сумлінно виконуватися всіма сторонами, мають конструктивний характер і можуть стати заходами зміцнення довіри, а також полегшувати труднощі та страждання населення окупованої території Донбасу або прифронтової зони на сході країни. Деякі з рекомендацій є проблематичними. Що ще більш важливо, в цьому списку описується проблема, яка повинна бути вирішена. З точки зору Кремля. Можливо для того, щоб переконати представників російської еліти підписати ці рекомендації.

Підписалися чиновники та експерти в Мюнхені позначили проблему в першому реченні: "конфлікт в Україні та навколо неї". Такий опис приховує реальні проблеми та робить неможливим пошук відповідного рішення, зазначають експерти Eurasia Center.

"Конфлікт всередині та навколо України" почався, коли російські війська в російській формі без розпізнавальних знаків окупували український півострів Крим і Москва "анексувала" його. Потім Москва почала гібридну війну в Донбасі та використовувала свою пропаганду, щоб виставити це громадянським конфліктом в Україні. Без кремлівського керівництва, фінансування, зброї (включаючи важке озброєння), боєприпасів та, в деяких випадках, регулярних підрозділів російської армії, не було б "конфлікту всередині та навколо України".

Коротко кажучи, проблема, яку потрібно вирішити, – це агресія Москви в Україні – шляхом відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, починаючи з Донбасу, пишуть експерти. У ширшому сенсі, проблема полягає в тому, щоб переконати Москву, що вона не має права диктувати політику своїм сусідам.

Автори заяви у Мюнхені мають рацію, що війна Кремля проти України вимагає політичного рішення. Однак це рішення вимагає чесної оцінки, а також політики та цілей. Москва своїх цілей не приховувала. Високопоставлені російські чиновники заявляють, що у них повинна бути сфера впливу, і для її досягнення вони будуть використовувати всі необхідні засоби, включаючи військову силу.

З перших пострадянських днів Москва експлуатувала внутрішні розбіжності у своєму так званому "ближньому закордонні", щоб проєктувати вплив на уряди в Кишиневі, Баку, Тбілісі та Єревані через "заморожені конфлікти" в сепаратистських регіонах. Коли такі заходи не працювали, Москва використовувала війська регулярної армії, як 2008 року в Грузії та Україні у 2014 році, щоб перешкодити цим країнам скористатися повнотою суверенітету.

За великим рахунком, Захід дозволив Москві проводити недружню політику відношенню до сусідів до агресії 2014 року в Україні. Потім, до неприємного здивування Москви, Захід почав підтримку: викинув Москви з "Великої вісімки", вводить серйозні економічні санкції, забезпечує навчання і навіть озброєння для України. Всі ці кроки, які, за твердженням Москви, сприяють зростанню міжнародної напруженості, насправді є попередніми умовами для розв'язання реальної проблеми безпеки, що загрожує Україні та Європі.

Більшість з рекомендацій мають конструктивний характер і послужать заходами зміцнення довіри, одночасно полегшуючи страждання, які цей конфлікт між Росією та Україною заподіює жителям Донбасу. Ймовірно, саме тому деякі чиновники та експерти підписали цей документ. Але інші рекомендації викликають занепокоєння і навіть перегукуються з кремлівськими тактичними пропозиціями чи пропагандистськими темами. Вони можуть створити обстановку, в якій західним політикам буде легше послабити санкції, які досі руйнували амбіції Кремля в Україні. Самі по собі рекомендації не призведуть до врегулювання в Донбасі або до безпечної Європи.

Atlantic Council пропонує зосередитися на проблемних рекомендаціях.

В сьомій рекомендації йдеться про вивчення зон вільної торгівлі між Україною, Європейським Союзом і Росією. Не ясно, як це буде працювати. Україна хотіла б підписати Угоду про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з ЄС, так і угоду про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом (ЄАЕС). Москва, проте, наполягла на тому, щоб Україна приєдналася до митного союзу ЄАЕС, чого вона не могла зробити, бо DCFTA вже вважався таким. Ця рекомендація може стати корисним кроком вперед за умови, що Москва тепер готова розробити угоду про вільну торгівлю з Україною і ЄС, яке не зажадає від Києва відмови від DCFTA з ЄС.

Восьма рекомендація підхоплює дружню Кремлю ідею ослаблення деяких санкцій для часткової реалізації Мінських угод. Цей пункт ігнорує той факт, що найважливішим елементом Мінська є перемир'я, яке може статися завтра, якщо Москва накаже своїм офіцерам і маріонеткам в Донбасі. Ба більше, ця рекомендація підірвала б позицію Євросоюзу про те, що весь Мінськ повинен бути реалізований для скасування санкцій.

Ця рекомендація ігнорує той факт, що штрафи, понесені Кремлем за агресію на Україні, допомогли Києву звести конфлікт до нічиєї.

Безпека для України та Європи в цілому буде ослаблена тільки ослабленням санкцій до того, як Кремль припинить окупацію Донбасу і Україна відновить контроль над своєю кордоном.

Одинадцята рекомендація закликає до "виборчої взаємодії" між ЄС і Росією, "у тому числі за допомогою реалізації Мінських угод". Є деякі питання про те, де взаємодія має сенс, враховуючи поточну напруженість. Однак інші кроки, спрямовані на відновлення бізнесу у звичайному режимі, повинні бути обумовлені конкретною реалізацією Мінських угод. Така участь не повинна намагатися, передчасно, підірвати санкції ЄС.

Рекомендація дванадцята, яка закликає до "нового загальнонаціонального діалогу про ідентичність", є сумнівним втручанням у внутрішні справи України. Це показує риторику Москви про поділ Україні, який привів до "громадянської війни" в Донбасі. Реальність така, що історичний розкол в Україні значно скоротився за тридцять років незалежності, особливо за шість років, що минули після того, як Росія захопила Крим. Російськомовні українці воюють в Донбасі, і путінська агресія зробила їх новою національною гордістю в Україні.

Заклик до Росії з дванадцятої рекомендації вражає своєю неповагою до України, куди вторглася Росія. Польща є другом України, а Угорщина - ні, але Україна не повинна ні з ким домовлятися про свою ідентичність. Її можна попросити виконати міжнародні та правозахисні стандарти Організації з безпеки та співробітництва в Європі, з якими Київ уже погодився. Яким західним інтересам це відповідає?

Читайте також: Заходу потрібно діяти швидко, щоб допомогти Україні – Atlantic Council

Рекомендація номер десять закликає до "нового діалогу між євроатлантичними країнами про створення національної безпеки". Звичайно, вже є великі міжнародні угоди, підписані Москвою і покликані забезпечити мир, безпеку і стабільність в Європі та за її межами: Гельсінський Заключний акт 1975 р.) та Паризька хартія (1990). Ці угоди, які гарантували суверенітет і територіальну цілісність держав підписали його, були послідовно порушені Москвою.

Початок такого діалогу міг б стати невеликим уклоном Росії перед Заходом. Але у Вашингтоні та інших західних столицях не повинні забувати, що ідеалом Кремля є Ялтинський саміт, 75-я річниця якого щойно пройшла, де прекрасні ідеали та розпливчасті зобов'язання не заважали Москві нав'язувати власну волю своїм східноєвропейським сусідам понад чотири десятиліття. Поки західні учасники нового діалогу хочуть прийти до конкретних зобов'язань і встановлюють чіткі червоні лінії, спираючись на економічну і військову потужність, такий діалог може бути корисним, коли Кремль, нарешті, вирішить покласти кінець своєї невдалої агресії проти України. Діалог не повинен заохочувати чиновників у Москві, які все ще намагаються домінувати над Україною.

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1281, 8 лютого-14 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >