ПОЗИТИВНИЙ СИГНАЛ З БАРСЕЛОНИ

За кілька днів до зустрічі в Барселоні президент Єврокомісії Романо Проді спробував упорядкувати порядок денний майбутнього саміту. Зокрема, він звернувся до лідерів країн — членів Європейського Союзу з побажанням ввести в практику виконання обіцянок, даних на попередніх самітах. До першочергових питань, які вимагають відповіді, він відніс лібералізацію енергетичного ринку ЄС, інтеграцію фінансових ринків, створення додаткових робочих місць і координацію економічної політики.

Мабуть, справді державні чоловіки прислухалися до глави виконавчого органу ЄС, тому що багато питань до кінця саміту знайшло своє позитивне вирішення. Насамперед варто сказати про головне досягнення — із мертвої точки було зрушено проблему лібералізації енергетичних ринків. Ніхто, власне, не сумнівався, що іспанський прем’єр-міністр Хосе Марія Азнар, відомий апологет європейської лібералізації, використає президентство Іспанії в ЄС і докладе максимум зусиль саме для вирішення даного питання. І ось сталося: 14 європейських держав спільними зусиллями переконали свого 15-го колегу Францію обмежити державну монополію на торгівлю газом і електрикою.

Вільна конкуренція в торгівлі газом і електрикою вже давно процвітає в багатьох країнах ЄС. Скандинавські країни, Великобританія, Австрія, Німеччина, принаймні теоретично, звільнили свої комунальні ринки для всіх видів конкуренції. Та незгода Франції, де електрику продає одноосібно державний гігант Electricite de France, а газом торгує Gaz de France, гальмувало надання рівних умов на всьому євросоюзному просторі. Рік тому здавалося, що Франція ніколи не здасть своїх позицій.

У Барселоні президент Жак Ширак і прем’єр-міністр Ліонель Жоспен, два суперники в боротьбі за президентство на майбутніх травневих виборах, побоюючись бурхливої реакції вітчизняних профспілок, зважилися лише на перший, досить обережний крок. Отже, вони погодилися, що до 2004 року лише промислові підприємства вільно вибиратимуть постачальників електрики та газу. Наступною весною розглядатиметься питання про повне відкриття ринків. До цього часу ЄС сподівається вирішити питання встановлення мінімального «енергетичного» податку для всіх країн.

Проте про допуск на внутрішній ринок Франції іноземних компаній-постачальників Ширак і Жоспен навіть чути не хотіли. І хоча експерти вважають, що такі кроки по лібералізації — справа часу, британського прем’єр-міністра Тоні Блера французька завзятість зачепила за живе. Адже французькі компанії вже сьогодні продають електрику в мільйони британських будинків, включаючи штаб-квартиру прем’єр-міністра на Даунінг-Стріт.

Взагалі для Великобританії барселонський саміт ЄС виявився одним із найневдаліших. Франція, крім усього, навідріз відмовилася зняти заборону на ввіз британської яловичини, від чого мають збитки англійські та уелські фермери. Тоні Блер не зміг переконати своїх європейських колег підтримати удар США по Іраку. У той самий час Блер вимушено погодився на участь європейської армії в миротворчих операціях у Македонії, хоча британське міністерство оборони вважає, що Збройні сили Європи ще не готові для такого завдання. На самому саміті помітили, що Блер зблизився з правоцентристськими прем’єрами — іспанцем Азнаром та італійцем Берлусконі в основному через єдність поглядів з питань лібералізації ринків і з прискорення реформ. І не встигнув він приземлитися в Лондоні, як відразу почув неприємні звинувачення від профспілок в тому, що став на сторону правих лідерів у питанні відмови щодо надання робочим ЄС великих прав. На додаток до всього баронеса Тетчер почала публікувати витримки зі своєї нової книжки Statecraft («Мистецтво управління державою»), саме тих розділів, де радить Британії негайно покинути ряди Євросоюзу і примкнути до Північноамериканського договору з вільної торгівлі НАФТА.

Однак в цілому результати саміту в Барселоні не тільки учасники, а й експерти оцінюють позитивно. З дюжини основних рішень саміту варто назвати деякі. Угода з лібералізації енергоринків проходить як головне досягнення. До 2005 року будуть інтегровані фінансові ринки ЄС, для чого поточного року намічене прийняття 7 фінансових директив. Також до 2005-го заплановане масштабне впровадження широкополосної технології доступу в Інтернет. А для кожних 15 школярів має бути забезпечений як мінімум один комп’ютер, підключений до Інтернету. Діти в школах ЄС з раннього віку будуть вивчати як мінімум дві іноземних мови. Що ж до вільного пересування робочої сили, то схема буде поліпшена за рахунок створення гнучких пенсійних схем і медичної страховки. Збільшення кількості робочих місць здійснюватиметься через реформу оподатковування та системи додаткових пільг, а також шляхом зменшення стимулів до раннього виходу на пенсію. Країни погодилися до 2010 року збільшити середній пенсійний вік із 58 до 65 років. Протягом двох наступних років буде створена загальноєвропейська зона аеронавігації «Єдине небо» для поліпшення повітряних перевезень. І нарешті, після багатьох місяців блокування було дано «зелене світло» супутниковій (сателітно-навігаційній) системі орієнтації «Галілео», яка задумана як європейська противага домінуючому становищу США в глобальних супутникових технологіях.

На барселонській зустрічі було відчутне відлуння саміту в Ліссабоні, що відбувся весною 2000 року, коли був затверджений амбіційний план реформ з лібералізації ринку товарів, робочої сили та капіталів. Що, безсумнівно, стало викликом для інтересів виробників-монополістів у державному секторі й для профспілок. Прогрес через це проходив нерівно, був перерваний застоєм під час торішнього саміту в Стокгольмі. Кінцевою метою ліссабонських рішень насправді було бажання європейського співтовариства «наздогнати і перегнати» США в галузі продуктивності праці й створення нових робочих місць і до 2010 року зробити економіку ЄС найдинамічнішою, найконкурентнішою у світі.