ПОЛЬЩА ОБІЦЯЄ ПІДТРИМАТИ ЄВРОСОЮЗІВСЬКІ УСТРЕМЛІННЯ УКРАЇНИ. ЗНОВУ - Політика - dt.ua

ПОЛЬЩА ОБІЦЯЄ ПІДТРИМАТИ ЄВРОСОЮЗІВСЬКІ УСТРЕМЛІННЯ УКРАЇНИ. ЗНОВУ

10 травня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №17, 10 травня-17 травня

29—30 квітня у Варшаві відбулося 5-те засідання Польсько-Української постійної конференції з питан...

29—30 квітня у Варшаві відбулося 5-те засідання Польсько-Української постійної конференції з питань європейської інтеграції, яка є продовженням циклу двосторонніх зустрічей, присвячених обмінові досвідом обох країн у сфері інтеграційних процесів. Згідно з офіційним повідомленням прес-служби польського МЗС, ця зустріч, на якій головували держсекретарі з питань євроінтеграції польського й українського дипломатичних відомств Данута Хюбнер та Олександр Чалий, мала стати «оглядом практичного стану польсько-української співпраці у всіх галузях, пов’язаних із процесом європейської інтеграції, приготувань Польщі до інтеграції з ЄС і наслідків, які це матиме для стосунків з Україною, а також надання допомоги в пристосуванні України до норм і критеріїв ЄС».

Двосторонні польсько-українські зустрічі, присвячені цій проблематиці, розпочалися у квітні 1999 року з ініціативи тодішнього міністра закордонних справ РП Броніслава Геремека. На попередніх засіданнях конференції розглядалися гармонізація правових систем, транскордонна співпраця, досвід у сфері впровадження адміністративної реформи та регіональна політика ЄС. Однак згодом у проведенні зустрічей виникла затяжна пауза — 5-те засідання конференції організували після майже дворічної перерви. Данута Хюбнер висловила припущення, що причиною цього могло стати те, що «форма співпраці була недосконалою».

Як зазначалося у прес-релізі українського посольства: «Основним завданням дводенного засідання є пошук шляхів забезпечення синхронізації вступу Польщі до ЄС і набуття Україною статусу асоційованого члена в Євросоюзі». На відкритті пленарного засідання Данута Хюбнер сформулювала зацікавлення Польщі досить чітко: «Ми турбуємося, щоб наше членство в ЄС не позначилося негативно на економічному співробітництві з Україною».

По завершенні робочого засідання конференції було підписано спільний протокол. На прес-конференції після підписання протоколу Д.Хюбнер підтвердила попередні декларації польської сторони, що: «Польща докладе усіх зусиль, аби майбутній східний кордон Європейського Союзу не ділив, а об’єднував наші країни».

В цілому ж протокол містить визначені конференцією завдання, які стоять перед Польщею як майбутнім членом Європейського Союзу та Україною — майбутнім сусідом ЄС, у перспективі ймовірного розширення ЄС. Учасники засідання підтвердили, що тематика європейської інтеграції має стати пріоритетом двосторонніх відносин.

Згідно з офіційними повідомленнями, протоколом також передбачено: «вжиття заходів з метою активізації співпраці між Україною та Вишеградською групою в напрямі європейської інтеграції; активізацію діяльності, спрямованої на передачу Україні польського досвіду у сфері системних соціально-економічних перетворень; вжиття заходів для налагодження тісної співпраці між законодавчими органами України та Польщі на рівні Комісії з питань європейської інтеграції, а також польсько-української та українсько-польської міжпарламентських груп Верховної Ради України та Сейму РП для прискорення процесу наближення українського законодавства до норм ЄС; рішення про укладення в рамках положень Шенгенської угоди домовленості про створення максимально ліберальних умов майбутнього візового режиму для перетинання українсько-польського державного кордону фізичними особами». У завершальному документі 5-го засідання конференції також ідеться про необхідність: «забезпечення завершення процесу укладення протоколу про доступ до ринків товарів та послуг, що буде реальною підтримкою вступу України до Світової організації торгівлі (WTO) та створить сприятливі умови для польсько-українського торгового обміну».

Неважко побачити, що в цій частині протокол становить лише перелік «добрих намірів», оскільки в тій чи тій формі все це декларувалося й раніше — проблема лише в тому, як цього досягти на практиці. Як, скажімо, переконати Вишеградську групу, якщо ні Чехія, ні Угорщина не збираються ставати «адвокатами» інтересів України. До того ж, після конфліктів, викликаних впровадженням «карти угорця» та заявами прем’єра Віктора Орбана про необхідність скасування Чехією декретів Бенеша, незрозумілою залишається перспектива самої Вишеградської групи. Питання візового режиму для східних сусідів також ще не закрите в розмовах Польщі з ЄС. А щодо польського досвіду у сфері соціально-економічних перетворень, то його успішність у самому польському суспільстві зараз піддається серйозній ревізії. І якщо в цілому успішні соціально-економічні зміни в Польщі очевидні, то щодо сфер, згаданих Д.Хюбнер на прес-конференції, можна мати серйозні застереження. Сумнівно-корисним може бути польський досвід у галузі «енергетичної безпеки», оскільки наш західний сусід майже повністю залежний від поставок російського газу. Спроби «диверсифікації» джерел постачання енергоносіїв, які зробив попередній уряд, підписавши «газові» угоди з Данією та Норвегією, сьогоднішнім Кабінетом міністрів уже практично зведені нанівець. Соціальна політика Польщі також належить до найбільш критикованих «досягнень» 3-ї РП. Не забуваймо, що середній показник безробіття у Польщі — близько 18%, а для 10 млн. поляків (із 38 млн. населення) різного роду «соціальні допомоги» становлять єдине або основне джерело існування.

Серед «конкретних» пропозицій, які містить протокол, є: «сприяння розвитку панєвропейського транспортного коридору № ІІІ (Берлін — Дрезден — Вроцлав — Львів — Київ ), а також міжнародного транспортного коридору «Чорне море — Балтійське море» (Одеса/Іллічівськ — Гданськ/Гдиня). Сторони розглядатимуть це як діяльність, спрямовану на збільшення перевезень, адаптацію транспортної інфраструктури до міжнародних стандартів та інтеграцію транспортних систем України й Польщі у транспортну систему Європейського Союзу». Крім того, як заявив журналістам
О. Чалий, польська сторона взялась посприяти в організації зустрічі глав МЗС країн — кандидатів до ЄС у Києві в 2003 році.

Під час свого варшавського візиту О.Чалий також зустрівся із держсекретарем Міністерства економіки Польщі А.Шараварським та головою комісії в закордонних справах Сейму РП, членом польської делегації в ПАРЄ Є.Яскернею.

На зустрічі з А.Шараварським члени української делегації наголошували, що вступ України до СОТ є не тільки необхідною умовою набуття нею асоційованого статусу в ЄС, а й пріоритетним завданням зовнішньоекономічної політики України. Саме для цих процесів, як і для розвитку українсько-польського економічного співробітництва, багато важить узгодження тарифних пропозицій та підписання двостороннього протоколу щодо доступу Польщі до ринку товарів та послуг в Україні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво