Новини України - Погляди України і Польщі на минуле не повинні визначати майбутнє їхніх відносин - експерт - Політика - dt.ua

Погляди України і Польщі на минуле не повинні визначати майбутнє їхніх відносин - експерт

22 листопада, 2017, 14:22 Роздрукувати

Країнам краще хоча б тимчасово домовитися про право "не погоджуватися" одна з одною у питанні спільної історії.

Українсько-польські відносини стали надто залежними від суперечок щодо історії. © Радіо Польща

 У середньостроковій перспективі Україна і Польща можуть дійти до певного спільного погляду на непрості сторінки історії. Але він може з'явитися лише в наслідок тривалого діалогу істориків, як це трапилося у 50-ті роки між Німеччиною і Францією.

Про це в статті для DT.UA пише науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, зауважуючи, що у свій час Київ і Варшава вчинили правильно, вирішивши "залишити історію історикам". Так з'явився формат історичного діалогу, в якому брали участь професіонали.

Україна, фактично, запозичила у Польщі модель Інституту національної пам'яті, який тепер формує "офіційний" історичний наратив, опікується архівами, збереженням місць пам'яті. Діалог між цими двома інституціями має тривати, але без спроб сторін впливати на кадрову політику одна одної.

"Тим часом поважні інституції, що опікуються національною пам'яттю з обох сторін, не повинні перебирати на себе роль міністерств закордонних справ. Історики не повинні ставати де-факто ключовими дипломатами і самостійно приймати рішення, які істотно впливають на перебіг двосторонніх відносин загалом", - наголосив експерт, зауваживши, що і дипломати теж не повинні приміряти на себе роль професійних істориків.

Сушко підкреслює, що українсько-польський історичний діалог не повинен мати вирішальний вплив на політичний рівень двосторонніх відносин. Але на дипломатичний рівень варто підняти і вирішити як політичне (а не історичне) питання збереження та вшанування місць поховань українців у Польщі та поляків в Україні.

"І хай поляки не погодяться з "окупацією" (з таблички на львівському музеї "Тюрма на Лонцького") стосовно ролі Польщі на Західній Україні у 1918—19 рр., так само як українці не погодяться з "геноцидом" стосовно Волині-1943. Однак це не може бути виправданням нездатності сторін впровадити конструктивний порядок денний двосторонніх відносин заради майбутнього, заради гідного місця обох народів у Європі та світі", - наголосив експерт.

Читайте також: Польща погодилася відновити опоганені місця пам'яті українців - Дещиця

Тим часом, у МЗС Польщі стверджують, що відновлення діалогу залежить від Києва. Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський сказав, що Польша не веде суперечки з Україною і продовжує підтримувати її європейські прагнення. Однак у відносинах двох країн намітився регрес, нагадавши про історичні суперечки і проблему через дозвіл на ексгумацію останків.

Нагадаємо, що 18 листопада на територію Польщі не пустили секретаря Державного комітету з питань увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни і політичних репресій Святослава Шеремету.

А перед тим 17 листопада, у Кракові відбулося засідання Консультативного комітету президентів Польщі і України, після якого заступник глави АП України Костянтин Єлісєєв заявив про те, що Київ і Варшава докладуть зусиль, аби "чорний список" з прізвищами персон нон грата став коротшим.

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >