Після зустрічі з Клімкіним Сіярто не відмовився від намірів блокувати зближення України з ЄС

Поділитися
Після зустрічі з Клімкіним Сіярто не відмовився від намірів блокувати зближення України з ЄС Клімкін зустрівся із Сіярто у Будапешті © МЗС України
Глава МЗС Угорщини не почув аргументів українського колеги під час обговорення закону "Про освіту".

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто пообіцяв, що Будапешт блокуватиме подальше зближення України з Європейським Союзом через мовні норми українського закону про освіту.

Відповідну заяву Сіярто зробив за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним у Будапешті у четвер, 12 жовтня, повідомляє AP.

Голова МЗС Угорщини назвав відносини між Києвом і Будапештом, "найбільш складними з моменту проголошення незалежності України в 1991 році".

Сіярто продовжує стверджувати, що новий український закон істотно обмежує права національних меншин, зокрема, угорців.

У Міністерстві закордонних справ України за підсумками візиту Клімкіна до Будапешту повідомили, що очільник МЗС детально роз'яснив угорській стороні зміст освітньої реформи. Клімкін вказав на безпідставність побоювань Будапешта щодо загрози обмеження прав угорської громади в Україні.

Під час переговорів був підтверджений візит міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога до Києва 19 жовтня.

Крім Сіярто у Будапешті Клімкін зустрівся з лідером опозиційної партії "Політика може бути іншою" Бернадетт Сіл, а також дав інтерв'ю угорським медіа.

Раніше глава МЗС Угорщини Петер Сійярто виступив за перегляд Угоди про асоціацію Україна-ЄС через український закон "Про освіту", який нібито порушує принципи цієї угоди.

У свою чергу глава МЗС України Павло Клімкін заявив про те, що Київ допускає перегляд Угоди про асоціацію лише в контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України.

Як повідомив раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, експерти Ради Європи позитивно оцінили реформу освіти в Україні.

Раніше Болгарія, Греція, Румунія та Угорщина закликали Україну не вводити в дію положення закону про освіту щодо мови навчання. Вони виступили проти навчання в українських школах тільки державною мовою, а також звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через цей закон.

Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Згідно із статтею 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти почнуть вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.

Детальніше про мовні норми закону "Про освіту" та реакцію на цей закон деяких країн читайте в матеріалі Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі