Підрахунок послів

Поділитися
Скільки разів під час президентства Віктор Ющенко, підкреслюючи відмінність своєї політики від політики Леоніда Кучми, повторював про відданість демократії!..

Скільки разів під час президентства Віктор Ющенко, підкреслюючи відмінність своєї політики від політики Леоніда Кучми, повторював про відданість демократії! Але судять не за словами, а за вчинками. В останні п’ять років у країні справді була свобода слова, а вибори проходили чесно і вільно. Але Ющенко — політичний син Кучми. І під час перебування на Банковій він не раз діяв за образом і подобою попередника, даючи привід говорити про «махровий кучмізм». Не утримався Ющенко і під кінець своєї каденції.

За два дні до другого туру президентських виборів глава держави зняв з посади шістьох послів. І якщо відкликання Бориса Базилевського з Ірландії пояснюється досягненням ним пенсійного віку, Інни Огнивець зі Словаччини — надміру тривалим перебуванням у цій країні, а Ігоря Полихи з Індії — сімейними обставинами, то звільнення трьох інших дипломатів видається дещо дивним. Так, до посла в Ірані Ігоря Логінова у МЗСівського (і не тільки) керівництва були серйозні претензії. Але Іван Довганич, котрий потрапив до В’єтнаму після дворічного відрядження в Ірак, у міру сил і досвіду намагався працювати в країні, до якої Київ не виявляв великого інтересу. А Ігор Лоссовський узагалі встиг попрацювати в Малайзії усього близько півроку!

Однак утаємничені в підкилимову метушню рекомендували зазирнути на сайт ЦВК і подивитися результати голосування 17 січня. Виявляється, на дільницях, сформованих на базі посольств у В’єтнамі, Ірані та Малайзії, під час першого туру президентських виборів за чинного президента не було віддано жодного голосу!

Дрібна помста, не гідна президента? В історії української дипломатичної служби вже траплялися подібні кадрові чистки. Старожили МЗС добре пам’ятають, як після президентської кампанії 1999 року були відкликані посли Костянтин Грищенко, Антон Бутейко, Володимир Хандогій та інші дипломати, котрі не забезпечили «правильного» результату голосування за Леоніда Кучму. Цього ж разу звільнення дипломатів замаскували указами про зняття послів, рішення про повернення яких в Україну було ухвалено вже давно.

Та й Віктор Ющенко не вперше без будь-яких пояснень і видимих підстав достроково припиняє відрядження посла. На початку минулого року, наприклад, з Об’єднаних Арабських Еміратів був відкликаний Сергій Пасько. Український дипломат попрацював у цій країні всього півтора року. Але в рамках своїх функціональних обов’язків він допоміг народному депутату Давиду Жванії, котрий виявився замішаним в ОАЕ в скандальній історії. Цього виявилося досить, аби підписати указ про звільнення Паська з посади посла — саме в той час Віктор Ющенко оголосив Жванії вендету. Емоції знову беруть гору?

Однак у дипломатичному корпусі, експертному середовищі є чимало тих, хто вважає, що Ющенко вчинив загалом правильно: звільнені посли не проявили корпоративної лояльності — адже призначає їх глава держави. І що з того, що під час співбесіди посли не давали обітниці особистої вірності Віктору Ющенку, а їхнє призначення тільки випадково збіглося з його президентською каденцією. Вони — посли, вищі посадові особи посольства, котрі представляють Україну і реалізовують її зовнішню політику в країні перебування. А українська зовнішня політика здійснюється під керівництвом президента. І якщо старшого дипломата не влаштовує політика чинного глави держави, то він може подати у відставку. Жоден із послів цього не зробив. Не проголосувавши ж за президента, вони тим самим показали, що не підтримують його зовнішньополітичного курсу. А отже — і керівник країни не може їм довіряти і вправі їх звільнити. Навіть за кілька тижнів до закінчення свого перебування на Банковій.

Однак багатьом, у тому числі й дипломатам, важко прийняти цю точку зору. Історія з відкликанням послів аж ніяк не прикрашає Віктора Ющенка, котрий продемонстрував дріб’язкову мстивість, не гідну політика, котрий декларує відданість демократичним цінностям. Адже він покарав людей за їхній вибір. А це характерно для диктаторських і авторитарних режимів. Показове «шмагання» тим більше обурило багатьох дипломатів, що президент останнім часом масово роздає нагороди і позачергові ранги працівникам свого секретаріату. І це при тому, що чимало заслужених дипломатів роками чекають присвоєння їм чергового рангу.

Не будемо ідеалізувати звільнених послів: невідомо, як вони проголосували б, якби були впевнені, що Віктор Ющенко вийде в другий тур. Але відкликані посли — це кар’єрні дипломати, котрі довго йшли до своєї посади кар’єрними щаблями, а не політичні призначенці, особисто зобов’язані цим Ющенкові. Звісно, посол — держслужбовець, чиновник, і він повинен за визначенням бути політично лояльним до чинного президента. Але коли працівник посольства входить у виборчу кабінку, на ньому не мундир дипломата, а костюм виборця, і голосує він не за президента, а за кандидата. І це його право і вибір, за кого віддати свій голос: Конституція гарантує йому вільне волевиявлення. А на його вибір впливає безліч чинників. Наприклад, те, як політик виконує взяті на себе зобов’язання, яким чином він реалізує зовнішньополітичний курс. Адже багато українських дипломатів, поділяючи погляди Віктора Ющенка на зовнішню політику та історію країни, не можуть йому пробачити невмілої реалізації обраного курсу, внаслідок чого було дискредитовано проблему Голодомору, «зарубано» приєднання України до НАТО тощо.

Для кар’єрних дипломатів, які підписували в 2004-му лист на захист чесних і вільних президентських виборів, ця історія стала гарним уроком: якщо послів відкликали при «демократі» Ющенку, то що буде за «ліберального економіста» Януковича? Дипломати розуміють «тонкі» натяки. А інстинкт самозбереження підкаже, як поводитися в майбутньому. Втім, в останні місяці багато старших дипломатів у країні перебування «грали» за тих чи інших кандидатів, сподіваючись отримати в майбутньому свої бонуси.

Невідомо, скільки українських послів залишиться на своєму місці після інавгурації новообраного президента. В американській дипломатії практикується, наприклад, що при зміні глави Білого дому посол пише прохання про відставку. І вже нова адміністрація вирішує, задовольняти його чи ні. Так свого часу зробив і Карлос Паскуаль, котрий прибув в Україну за часів адміністрації демократа Білла Клінтона. Республіканська адміністрація подовжила його перебування в Києві. Не в правилах української дипломатії писати прохання про відставку. Наші дипломати традиційно знаходять способи подовжити своє відрядження...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі