Підполковник перейшов дорогу генералу

Влада Душанбе, починаючи з 24 липня, провела масштабну військову операцію на сході країни, кількість жертв якої, за різними оцінками, за останні дні сягає сотні осіб, у тому числі мирних жителів. Приводом до таких жорстких дій уряду Емомалі Рахмона стало вбивство 21 липня в цьому прикордонному з Афганістаном районі начальника управління держкомітету національної безпеки (ДКНБ) у Гірсько-Бадахшанській автономній області Абдулло Назарова. За офіційною версією, генерал загинув від рук банди контрабандистів, боротися з якими його було направлено на таджицько-афганський кордон. За іншою версією, не офіційною, але поширеною в місцевих ЗМІ, А.Назаров сам причетний до незаконної транскордонної торгівлі, «контролював» її за завданням центру, а в день загибелі сильно посварився з місцевими авторитетами, вимагаючи збільшення своєї частки від продажу. Інший варіант цієї версії зводиться до того, що генерал того дня був п’яний і безглуздо загинув, посварившись із місцевими контрабандистами.

Однак усі версії так чи інакше пов’язують загибель генерала спецслужб із 47-річним Айомбековим Толібом Абдурахмоновичем, місцевим уродженцем. Сам Айомбеков - військовослужбовець таджицької армії у званні підполковника, більше того, до трагічних подій був начальником штабу військової частини №2703 у Гірському Бадахшані, заступником командира прикордонного поста «Ішкашим». Але при цьому, за даними таджицьких спецслужб, саме він уже кілька років займається контрабандою тютюнових виробів, дорогоцінних каменів (переважно смарагдів і рубінів), зброї, алкогольних напоїв і наркотиків з Афганістану, де також має мережу своїх агентів у прикордонних районах. У роки громадянської війни в Таджикистані 1992-
1997 рр. був одним із впливових польових командирів Об’єднаної таджицької опозиції. Це дало йому змогу і зараз мати при собі кілька десятків бойовиків.

За офіційною версією, саме після того як Айомбеков відмовився видати владі безпосередніх винуватців злочину, а його люди захопили в заручники слідчих генеральної прокуратури, влада спрямувала на Хорог армію, посилену бронетехнікою та авіацією. При цьому 24 липня бої розгорнулися прямо в житлових кварталах міста, а регулярним таджицьким військам протистояли, по суті, ополченці з місцевих жителів, які за давньою традицією (адже поруч неспокійний Афганістан) мають зброю. За уточненими даними, на момент написання статті в результаті операції загинуло шестеро бойовиків і 15 мирних жителів. Втрати армії, за інформацією агентства «Фергана», перевищують 50 осіб, оскільки в операції брало участь багато новобранців. Проте за офіційними даними, загинули 12 військовослужбовців, понад 20 дістали поранення. Вбито 30 бойовиків, іще 40 затримано. Загинув син Айомбекова, двох причетних до вбивства генерала Назарова заарештовано.

Надмірне застосування сили та бойової потужності армії для проведення операції із затримання злочинців влада пояснила тим, що їй протистояло ціле кримінальне співтовариство. Крім Айомбекова, ним керували ще троє місцевих кримінальних авторитетів - вихідців із середовища ісламської опозиції нинішньому режиму, чий бізнес, як легальний, так і нелегальний, становить основу економіки регіону. Проте сам Айомбеков, який, імовірно, був поранений і тепер переховується в Афганістані, припустив в інтерв’ю Радіо «Свобода», що така масштабна «зачистка» потрібна була владі, щоб одним махом розправитися з найактивнішими польовими командирами і посилити контроль над Гірським Бадахшаном. Регіоном, жителі якого відрізняються від таджиків східної частини країни вірою - вони мусульмани-ісмаїліти - і вороже налаштовані до керівництва в Душанбе. Приміром, влада заздалегідь попередила іноземців у Хорозі про те, що в місті проводитиметься спецоперація, але не повідомила цього місцевим жителям. Місцеве населення схильне вірити, що вбивство Назарова було лише приводом, а операцію спланували заздалегідь. Її реальна мета полягала в ліквідації основних каналів контрабанди з Афганістану (або принаймні переведенні їх під контроль Душанбе) та фізичному усуненні опозиційних режиму осіб. Так, уже після завершення активної фази бойових дій було вбито очільника хорозької ланки опозиційної партії Ісламського відродження Таджикистану Сабзалі Мамадризоєва. 25 липня влада висунула ультиматум - скласти зброю, однак населення почало здавати її тільки після звернення імама ісмаїлітів Ага Хана IV. Президент Таджикистану Емомалі Рахмон гарантував безпеку особам, які добровільно склали зброю.

Із 30 липня почалося виведення військ з житлових кварталів Хорога, але кілька сотень військових залишаться в регіоні до кінця серпня. Очікується, що в останніх числах місяця місто відвідає президент Рахмон, і дехто схильний бачити в його візиті (та зачистці міста, що передувала йому) прелюдію до виборів наступного року. Однак таджицькі експерти кажуть, що в цілому операцію в Гірському Бадахшані не можна назвати успішною, що вона призведе лише до посилення внутрішньополітичної напруженості в країні.

За кордоном по-різному поставилися до залучення армії таджицькою владою. Росія висловила занепокоєння, а сили ОДКБ вирішили не втручатися, заявивши, що це внутрішня справа країни. Разом з тим 1 серпня США (не посилаючись на останні події) вказали на прогрес в антитерористичних зусиллях Таджикистану. А президент Барак Обама особисто заявив новому послу Таджикистану в США Нуріддіну Шамсову, що Вашингтон продовжить співробітництво з його країною у боротьбі з тероризмом та незаконним обігом наркотиків. Влада сусіднього Афганістану також провела операцію в північних прикордонних районах з нейтралізації бойовиків та осіб, причетних до контрабанди в Таджикистані. Серед затриманих виявилися офіцери афганської армії.