Під Боком у Бесеску

Поділитися
Слідом за греками та іспанцями, французами та італійцями на вулиці вийшли й незадоволені скороченням соціальних видатків і зарплат румуни.

Спроби урядів європейських країн з допомогою жорстких заходів вийти з економічної кризи не знаходять відгуку в громадян, змушених затягувати тугіше свої паски. Слідом за греками та іспанцями, французами та італійцями на вулиці вийшли й незадоволені скороченням соціальних видатків і зарплат румуни. Протести, почавшись під гаслами критики влади за спробу реформувати національну систему охорони здоров’я, переросли у вимоги відставки уряду Еміля Бока та президента Траяна Бесеску, проведення дострокових парламентських виборів. Це найсерйозніші масові виступи в Румунії з моменту приходу до влади Бесеску 2004 року, а внутрішньополітична криза загрожує не тільки серйозно підірвати зусилля влади, спрямовані на стабілізацію економічної та фінансової ситуації, а й призвести до відставки уряду.

Акції протестувальників тривають уже два тижні й проходять не тільки в Бухаресті, а й в інших містах. У румунській столиці мітинг навіть вилився в масові заворушення: в поліцейських летіли «коктейлі Молотова», каміння, пляшки. У відповідь жандармерія використовувала кийки, застосовувала сльозогінний газ і водомети. У Румунії ці сутички пов’я­зують із тим, що в протестах узяли участь фанати футбольних бухарестських клубів «Стяуа» і «Динамо». В основному ж учасники акцій - пенсіонери, службовці, лікарі, шахтарі. Але тривожним сигналом для влади є те, що вперше в мітингах узяли участь румунські військовослужбовці та військові пенсіонери.

Спровокувала ж стихійні багатотисячні акції протесту відставка заступника держсекретаря міністерства охорони здоров’я Раєда Арафата після його публічної пікіровки із президентом країни стосовно проекту реформ у галузі охорони здоров’я. Ця реформа - одна з умов надання подальших кредитів, висунутих Міжнародним валютним фондом. Румунський чиновник, популярний у країні після проведення успішного реформування невідкладної медичної допомоги, висловився проти політики часткової приватизації медицини: згідно з проектом закону, приватні фірми отримають доступ до державного медичного обслуговування населення. Уряд стверджує, що це вимушений антикризовий захід. На думку противників законопроекту, він може погіршити рівень життя населення й утруднити доступ незаможних до необхідного лікування.

Наступного ж дня після відставки популярного чиновника президент зажадав від уряду відкликати проект реформ, а прем’єр-міністр запропонував Арафату повернутися в уряд. Але протести не припинилися. Люди на вулицях висловлювали невдоволення скороченням зарплат, скасуванням соціальних пільг, зростанням податків, посиленням корупції. І хоча прем’єр-міністр Еміль Бок переконує своїх громадян, що бюджетні скорочення, зокрема зниження пенсій і зарплат, є невіддільною частиною заходів для порятунку економіки держави, яка перебуває в найважчій за останні 60 років економічній кризі, невдоволення румунів зрозуміти можна.

До фінансово-економічної кризи 2008 року Румунія була однією з країн у Євросоюзі, які розвивалися найбільш швидко. Однак із поглибленням кризи румунська економіка почала скорочуватися, оскільки іноземні інвестори почали виводити капітал з країни. Щоб реалізувати програми підтримки економіки, а також покрити частину дефіциту платіжного балансу та дефіциту державного бюджету, Бухарест був змушений просити в Міжнародного валютного фонду антикризовий кредит. 2009 року Румунія дійшла згоди з МВФ, Євросоюзом і Світовим банком про виділення країні допомоги в розмірі 20 млрд. євро протягом двох років. Згідно з домовленістю, кредит надавався за умови, що Бухарест скоротить витрати бюджету й підвищить податки. У результаті зарплати бюджетників скоротили на 25%, а 2011 року - ще на 5%. Пенсії зменшили на 15%, а пенсійний вік збільшили до 65 років.

Примітно, що нині Міжнародний валютний фонд рекомендує владі Румунії підвищити зарплати та пенсії в бюджетному секторі. Ця пропозиція міститься у звіті фонду про негативний вплив на економіку країни рішення про заморозку 2012 року заробітних плат і пенсій. Зокрема, експерти МВФ скептично дивляться на рішення Бухареста знизити дефіцит з 4,4 до 1,9% ВВП, оскільки обраний шлях може спричинити низку небажаних наслідків. Фонд знову наполягає на тому, щоб увагу було зосереджено на забезпеченні внутрішнього виробництва за рахунок внутрішнього ж попиту, що можливе лише через підвищення зарплат і пенсій. Нинішній уряд, зважаючи на все, до цього не готовий. Коментуючи рекомендації МВФ, прем’єр-міністр Еміль Бок заявив, що жодних послаблень у бюджетному секторі не буде, а «за одну ніч» додаткові гроші в бюджеті не з’являться.

Але обурення людей своїм рівнем життя не можна компенсувати просто відправивши у відставку міністра закордонних справ Теодора Баконскі. Той на своєму персональному блозі зробив різкі заяви на адресу протестувальників, назвавши їх «капралами і лейтенантами» екс-прези­дента Іона Ілієску. Екс-глава румунського МЗС також охрестив опозиціонерів «ледарями, озброєними дезінформацією, пропагандою ненависті», «силами минулого», що заважають створенню «проекту нової Румунії». Крім цього, Баконскі заявив, що майбутнє Румунії визначатимуть ті, хто наполегливою працею зароб­ляє собі на хліб, а не ті, кого він охарактеризував як «злих і туполобих голодранців». В умовах, коли популярність уряду падає, ці коментарі глави зовнішньополітичного відомства для Бесеску та Бока виглядали щонайменше недоречними. І от тепер у Румунії новий міністр закордонних справ - Крістіан Дяконеску, який обіймав цю посаду в 2009 році в уряді Адріана Нестасе.

У той час як влада намагається збити градус пристрастей протестувальників, опозиція у свою чергу має намір скористатися внутрішньополітичною кризою для досягнення власних цілей - відправити у відставку нинішній кабінет і сформувати тимчасовий «уряд технократів», підняти рейтинг своїх партій і домогтися проведення позачергових парламентських виборів. І ці дії політичних опонентів Бесеску також не сприяють стабілізації ситуації. Але, як показали події, в учасників акцій протесту політики з опозиційних партій довіри також не викликають: коли ті спробували приєднатися до мітингувальників, їх освистали й примусили покинути збори. На думку румунського прем’єр-міністра, це демонструє «спрямованість протестів проти системи загалом». Нині опозиційні партії проводять власні мітинги протесту, на які приходять їхні політичні прихильники.

Урядова коаліція (яка складається з Демократичної ліберальної партії, Національного союзу за прогрес Румунії та Демократичного союзу угорців Румунії) очікує, що невдовзі протестні настрої підуть на спад. Поки що ці надії не справджуються: у країні зберігається висока конфліктна напруга. Як свідчать дані опитування румунського Центру соціологічних досліджень Avangarde, 27% румунів вважають головними подразниками безупинних акцій протесту Траяна Бесеску, а 23% опитаних - уряд Еміля Бока. При цьому 37% респондентів вважають, що «єдиним способом зупинити акції протесту може стати відставка президента».

Але ні президент, ні члени уряду не збираються йти зі своїх посад. Правляча коаліція Румунії відкинула ідею проведення дострокових парламентських виборів. Адже якщо ухвалять рішення про це, то, відповідно до внутрішніх процедур, вони відбудуться лише у вересні, тоді як у листопаді мають бути проведені планові парламентські вибори. Своєю чергою представники опозиційного Соціал-ліберального союзу заявили, що об’єднана опозиція більше не братиме участі в засіданнях парламенту на знак протесту проти відмови правлячої коаліції прислухатися до протестів населення й розпустити парламент. Депутати від Соціал-демократичної, Націонал-ліберальної та Консервативної партій приходитимуть у парламент, але не голосуватимуть за жоден із проектів. При цьому опозиціонери не виключають, що депутати й сенатори здадуть мандати.

Політичні опоненти Бесеску та Бока мають усі шанси домогтися виконання багатьох своїх вимог, оскільки на тлі масштабних протестів у країні поглиблюється внутрішньополітична криза. Опозиція вже отримала дуже важливу перемогу. У той час як на вулицях румунських міст проходять акції протесту, Конституційний суд Румунії визнав такою, що не відповідає Основному закону, ініціативу про суміщення дати парламентських і загальних місцевих виборів за рахунок продовження мандатів місцевих обранців. За суміщення виборів виступала правляча коаліція. Але тепер місцеві вибори відбудуться в першу неділю червня, а парламентські - у листопаді.

Для партій, що входять до правлячої коаліції, те, що сталося, було цілковитою несподіванкою. Президент Бесеску вже назвав це рішення Конституційного суду політично мотивованим, а опозиція - «катастрофічною поразкою уряду Еміля Бока». Вердикт суду, безумовно, вплинув на позицію Траяна Бесеску, котрий заявив у телезверненні до громадян (першому публічному виступі з моменту початку протестів), що розгляне питання про розпуск уряду Бока. Схоже, кабінету недовго ряст топтати. Та чи буде цього досить, щоб утихомирити незадоволених і стабілізувати ситуацію в країні? Сам глава держави залишати свою посаду не збирається. «Президент не може піти у відставку в кризовий період, мета - провести країну через кризу», - заявив він.

Румуни ж, попри наспілі холоди, продовжують і далі ходити на Університетську площу Бухареста, вимагаючи змін.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі