Передвиборний місяць сумнівів і болю

Поділитися
Фінішну пряму французьких виборів окропили кров’ю.

Десять кандидатів вийшли на фінішну пряму французьких президентських виборів, перший тур яких відбудеться вже 22 квітня. За спектром представлених у списку політиків Франція правомірно може претендувати на звання країни з найдемократичнішою системою виборів, де взяти участь у боротьбі за президентську посаду можуть представники будь-яких поглядів - від троцькістів до націоналістів. Тут і чинний президент Ніколя Саркозі, і мало кому відомий борець зі світовим урядом Жак Шемінад, який пропонує створити транстихоокеанський і євразійський союзи, щоб покласти край гегемонії Сіті та Волл-стріт. Вибір на будь-який смак. Але в результаті переможцем стане тільки один, і напевно тільки після другого туру шостого травня. Cьогодні ж, перед вирішальним боєм, кожен із них вважає (й намагається переконати виборців), що саме він має шанси - якщо не на перемогу, то принаймні на друге місце в першому турі. Кожен каже, що спроможний вирятувати Францію від її насущних проблем. І кожен, напевно, по-своєму має рацію. Тільки французькі проблеми виявилися складнішими, ніж самі політики могли припустити. Трагічні події на півдні Франції привнесли у виборчу кампанію нові акценти, роблячи прийдешній місяць навіть для лідерів перегонів періодом сумнівів, емоцій і переживань, а виборцям ускладнюючи й так непростий вибір.

Ніхто не очікував, що 24-річний француз алжирського походження здатний завдати глибокої рани в саме серце французької національної єдності. Звичайний хлопець, який, за словами друзів, проводив час у нічних клубах, ніколи не цікавився нічим, крім дівчаток, автомобілів та спорту, бере в руки зброю і холоднокровно розстрілює спочатку французьких солдатів - за те, що його батьківщина послала свій контингент в Афганістан, а потім атакує дітей єврейської школи - за те, що Ізраїль знову бомбить палестинські території. Він ні в чому не розкаюється й каже, що зумів поставити на коліна Францію. І потім, поранивши ще кількох поліцейських у процесі облоги його квартири в Тулузі, гине під час спроби вирватися з засади, яка тривала понад 30 годин.

Уже потому з’ясувалося, що Мухаммед Мера двічі їздив в Афганістан і Пакистан, де нібито вивчав ази бойової майстерності в таборах Аль-Каїди, щоб потім приєднатися до талібів для участі в «джихаді». Та, опинившись без діла, він потім також двічі намагався стати в ряди французької армії і вступити у знаменитий Іноземний легіон, однак і тут не пройшов за здоров’ям - залишився звичайним автомеханіком. При цьому спецслужби визнають, що юнак був у них під наглядом із 2008 року, але про підготовку ним вбивств вони навіть подумати не могли. У Франції тепер кажуть, що виростили власного Брейвіка і сприймати те, що сталося, мусять так само, як норвежці, люди нордичного характеру. Але Франція інакша, тут усе набагато складніше, заплутаніше й неоднозначніше. Мухаммед Мера - продукт сучасної Франції, країни, яка в результаті колоніальної політики стала притулком для мільйонів вихідців із мусульманських країн. Але для таких, як Мера, вона не стала батьківщиною, і дух толерантності таким, як він, чужий. До того ж Франція - країна з найчисельнішою в Європі єврейською громадою, це держава, в якій проблеми міжнаціональних та міжрасових відносин і політика влади щодо національних меншин були завжди складними й неоднозначними.

Трьох дітей і молодого рабина з єврейської школи в Тулузі ховали 21 березня в Єрусалимі, одночасно відбувалося прощання з трьома загиблими від рук терориста солдатами французької армії в Монтобані. Головні кандидати на президентську посаду 2012 року Ніколя Саркозі, соціаліст Франсуа Олланд, а також лідер правого Національного фронту Марін Ле Пен у зв’язку з цими трагічними подіями перервали свої виборчі кампанії і прибули на церемонію прощання до військової частини. У цей момент Саркозі намагався не здаватися кандидатом від «Союзу за народний рух», а поводитися як лідер нації, якій сьогодні як ніколи потрібна єдність. «Загиблі - це наші солдати, загиблі - наші діти. Ця людина хотіла поставити республіку на коліна. Республіка не піддалася, республіка не поступилася, республіка не виявила слабкості. Республіка виконала свій обов’язок», - заявив Саркозі.

Проте ще раніше президент Французької республіки зустрівся у своїй резиденції на Єлисейських полях у Парижі з главою Ради єврейських організацій Франції Рішаром Праск’є та главою Французької ради мусульманського культу Мухаммедом Мусауї. Саркозі повідомив, що «тероризму не вдасться розколоти нашу національну спільність. Ми не повинні скочуватися до дискримінації та помсти. Перед обличчям таких подій Франція може залишитися великою тільки в національній єдності».

Утім, більшість спостерігачів погоджуються, що корінь трагедії лежить не лише в площині міжнаціональних, міжобщинних чи міжрелігійних відносин. Тут можливий вплив нинішніх виборів, а також помста екстреміста всьому суспільству та владі. Це випробування і для французького народу, і для кандидатів на посаду президента, про яких тепер судитимуть за реакцією, за їхніми емоціями, за їхньою позицією в минулому і їхньою позицією тепер.

Лідер «Демократичного руху» Франсуа Байру, який на нинішніх виборах може відібрати в чинного президента частину голосів, сказав, що сучасне французьке суспільство уражене ненавистю та насильством, які стали сьогодні благодатним ґрунтом для вирощування таких холоднокровних убивць. Він не став переривати свою кампанію, оскільки вважає, що в такій ситуації французам потрібні лідери з ясним мисленням. За його словами, Франція зіштовхнулася з кризою не тільки в економіці, а й із кризою соціальної солідарності та моральною дезінтеграцією суспільства. «Суспільство хворе», - заявив кандидат, звинувачуючи в цій заразній хворобі тих політиків та «темні сили», які на догоду своїм політичним інтересам і цілям розколюють нації. Очевидно, що натяк прозвучав на адресу Саркозі, який виступав до трагедії за обмеження міграції, а ще раніше «прославився» насильницькою висилкою ромів із Франції та забороною на мусульманські хустки. Теракти в Тулузі й Монтобані - ще одне свідчення провалу політики влади зі створення диверсифікованого етнічно і культурно, але об’єднаного загальними принципами суспільства.

Байру зразу ж отримав відповідь із табору Саркозі: міністр закордонних справ Ален Жюппе заявив, що Байру хоче заробити собі очки на трагедії, і закликав кандидатів не додавати «мерзенності до жаху, який коїться». Втім, головний дипломат Франції ніяк не відреагував на «зовнішньополітичне» підґрунтя терактів. Тим часом Саркозі й Олланд нагадали виборцям, що питання виведення французького контингенту з Афганістану стоїть на порядку денному в обох. Олланд у разі своєї перемоги готовий повернути французів на батьківщину вже до кінця поточного року, Саркозі обіцяє зробити це 2013 року. На думку експертів, Саркозі також здатний розіграти тему терактів і міжетнічних проблем у своїй кампанії, якщо узгодить їх із питанням забезпечення внутрішньої безпеки та боротьбою зі злочинністю. Для цього всього лише потрібно буде з ідейного терориста Мухаммеда Мера зліпити небезпечного «злочинця-рецидивіста» (до речі, останні два дні агентство «Франс-прес» так його й іменує, цей же лексикон вживають і представники поліції). Саркозі також може використати цей випадок для переведення дискусії про мігрантів у Франції в галузь економіки. Тим самим він може відібрати голоси в традиційно більш радикального Народного фронту, який видається нині толерантнішим у питанні мігрантів. У програмі його лідера Марін Ле Пен (сьогодні їй віддали б голоси 17%) важливіше місце посідають питання гарантування робочих місць для французів та проблеми єврозони в умовах негативного впливу глобалізації. Втім, уже після трагедії в Тулузі вона також заявила, що Франція мусить боротися з ісламським фундаменталізмом, тим більше що такий досвід у країни є. Це й продемонстрував французький спецназ у четвер у Тулузі. Відразу після загибелі терориста Саркозі виступив зі зверненням до нації, весь смисл якого можна звести до одного - таким, як Мера, пощади не буде.

Реакція кандидатів лівого табору на трагедію, що сталася, була менш визначеною. Як відомо, соціалісти домагаються для інородців у Франції ширших прав, включно з політичними, наприклад голосування на муніципальних виборах. Олланд лише заявив, що його політика «інтелігентніша». Зокрема, він не має наміру обмежувати приїзд чоловіків чи дружин іноземців, котрі вже живуть у Франції, а також економічно активну міграцію. Тоді як Саркозі озвучив ідею квотування кількості мігрантів та обмеження їх пересування, аж до виходу країни з Шенгенської зони.

Ще один лівий кандидат, який активно набирає сьогодні очки, - представник Лівої партії Жан-Люк Меланшон. Він вирішив активізувати свою кампанію, незважаючи на теракти, і за рейтингами вийшов уже на 10% голосів. Ці відсотки Меланшон відібрав переважно в соціаліста Олланда, який тепер практично втратив усю свою перевагу перед Саркозі (вони обидва мають по 27%). Олланд навіть може виявитися другим після першого туру, і тепер йому, незмінному лідерові перегонів останніх місяців, необхідно терміново змінювати свою передвиборну тактику.

Слід зазначити, що з перших чисел березня нинішній президент Франції офіційно вступив у передвиборні перегони й зробив це агресивно та різко, напавши на Олланда зразу на кількох напрямах. Очевидно, трагедія в Тулузі буде лише вимушеною паузою в цій війні, яка не всім французам подобається і яка в міру наближення виборів стає дедалі бруднішою. Як жартують у Франції, тут уже давно діє такий принцип: у першому турі виборець голосує за того кандидата, якого справді хотів би бачити президентом, але в другому, як правило, проти того з двох, кого не хотів би бачити на вищій посаді наступних п’ять років. Якщо це правило спрацює й цього разу, то шанси Ніколя Саркозі перемогти в другому турі шостого травня мізерні.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі