Ознайомча поїздка. Нетаньягу і Обама придивлялися один до одного і примірялися до близькосхідного врегулювання

Перший візит до Сполучених Штатів ізраїльського прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу підтвердив стратегічне партнерство та історичну відповідальність Вашингтона у питанні безпеки єврейської держави, які мають тривалу традицію. Однак схоже, що ні президент Барак Обама, ні прем’єр Біньямін Нетаньягу не змогли зробити конкретних кроків у напрямі вирішення поточних проблем.

Бачення лідерів двох дер­жав розійшлося, коли президент Обама відмовився встановлювати для Ірану чіткий термін, протягом якого той мав відмовитися від ядерної зброї, і підкреслив необхідність створення палестинської держави. Прем’єр-міністр Нетаньягу не згоден із Обамою з цих двох найважливіших питань, що породжує нову еру у відносинах Ізраїлю та Америки. Як зазначає впливова ізраїльська газета Ha’aretz: «Сьогодні багатьом здається, що відносини між адміністрацією Обами і урядом Нетаньягу приречені на очевидну конфронтацію. Таке відчуття, що йдеться про двох боксерів. У лівому кутку рингу — важкоатлет у червоно-синьому, тобто американський уряд — дуже ліберальний, лівий і налаштований антиізраїльськи. У правому кутку — легкоатлет, закутаний у біло-блакитне. Тобто — уряд Нетаньягу—Лібермана—Бен-Арі, правоконсервативний, не готовий навіть сприйняти ідею про дві держави для двох народів».

Власне, ізраїльський прем’єр прибув до Вашингтона, щоб попередити: ядерний Тегеран робить неможливим будь-який прогрес на шляху до миру. Американський же президент намагався донести до свого високого гостя, що мирна угода палестинців з Ізраїлем знижує ризики і сприяє денуклеризації Ірану.

Створення палестинської дер­жави, яка живе в мирі зі своїм ізраїльським сусідом, протягом останнього десятиліття є ключем до переговорів. Поняття двох держав, закладене ще в угоді Осло в 1993 році, було прийняте адміністрацією президента Джорджа Буша у 2002 та 2003 роках і включене до «дорожньої карти», розробленої «близькосхідною четвіркою» (США, ЄС, ООН і Росією). Угода в Анаполісі 2007 року також закладала в оcнову для миру рішення про дві держави. Але уряд Нетаньягу не поспішає його приймати.

Можна сказати, що на шляху до миру в регіоні стоять кілька нездоланних перешкод, які по-різному бачать із Вашингтона і Єрусалима. Перша — розподіл між євреями й палестинцями, згідно з планом ООН 1947 року, території колишньої Палестини. Відповідно до цього плану, Ізраїлю відводилося 55% Палестини. Але в нинішніх реаліях, якщо навіть і повернутися до кордонів 1967 року, палестинцям аж ніяк не світить те, від чого вони добровільно відмовилися понад 60 років тому.

Друга перешкода — повернення палестинських біженців, які внаслідок конфлікту стали вимушеними переселенцями. Згідно з підрахунками ООН, у 2006 році налічувалося 1 мільйон 835 тисяч зареєстрованих палестинських біженців у Йорданії та 435 тисяч і 405 тисяч у Сирії й Лівані. Можна, звісно, дискутувати, чому за стільки десятиліть арабські країни не вишукали можливості чи не захотіли інтегрувати цих людей до своїх соціумів. Проте якби серед ізраїльського керівництва знайшовся самовбивця, готовий перемістити біженців на територію Ізраїлю, то це б не лише докорінно змінило демографічний баланс у регіоні, а й, по суті, призвело б до знищення самої ізраїльської дер­жави, в якій і так арабське населення сьогодні становить понад один мільйон чоловік.

Цікава реакція арабської преси на візит ізраїльського прем’єра до Сполучених Штатів. Так, найвпливовіша єгипетська газета Al-Ahram наводить слова сина президента Єгипту, секретаря правлячої Національної демократичної партії Гамаля Мубарака: «Політика на Близькому Сході повинна відповідати зобов’язанням зацікавлених сторін у питанні досягнення миру в регіоні. Ключові принципи побудови миру, у тому числі створення двох держав (палестинської та ізраїльської), усім добре відомі, але для відновлення довіри необхідна серйозна готовність усіх зацікавлених сторін виконати свої зобов’язання. Для США існує необхідність брати участь у мирному процесі, який протягом останніх восьми років перебував у стані застою. Після появи нової американської адміністрації позиція і заяви, зроблені президентом США Бараком Обамою, сприяють очікуванню участі США у мирному процесі. Якщо палестинці не отримають певних надій, якщо не визначиться перебіг процесу, що вестиме до можливості жити в умовах миру і безпеки, — то це не буде позитивним і обнадійливим початком».

Це, можна сказати, була ознайомлювальна зустріч лідерів США та Ізраїлю, після якої Тель-Авів має визріти до того, щоб запропонувати нову формулу розвитку мирного процесу на Близькому Сході. Оскільки слід визнати, що колишня формула, запропонована арабським світом — «мир — в обмін на території», — безнадійно застаріла, а пропонована нинішня — «два народи — дві держави» — має пройти серйозне тестування реаліями сьогоднішньої ситуації на Близькому Сході.

У цій ситуації, можливо, було б доцільніше висунути більш рівноцінну для обох сторін протистояння формулу — «мир — в обмін на мир», другим етапом реалізації якої справді може стати формула «два народи — дві держави». Але це можливо тільки після успішної реалізації першого етапу, який передбачає рівність підходів до всіх сторін, котрі беруть участь у близько­східному конфлікті.

Ізраїльські газети наголошували на відмінностях у поглядах Барака Обами і Беньяміна Нетаньягу, які простежувалися під час зустрічі. А газета Yedioth Ahronoth зазначила, що президент Обама й ізраїльський прем’єр-міністр були не згодні майже у всьому. В опозиційній партії «Кадіма» вважають, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу веде свою країну до зіткнення зі США і не скористався можливістю побудувати довірчі відносини між ним та президентом Бараком Обамою.

Як стверджує загальноарабська газета Al-Quds Al-Arabi, що видається в Лондоні: «Новий етап перебуває у процесі кристалізації, і його конкретику можна буде побачити лише після промови президента Обами під час його візиту до Єгипту на початку наступного місяця. Арабський регіон входить у найнебезпечніший період розвитку подій у своїй історії. Американська адміністрація готується до реалізації нової мирної ініціативи, відмовившись від усіх попередніх пунктів, запропонованих ізраїльському уряду, таких як право на повернення палестинських біженців, висуваючи натомість ідею облаштування їх у країнах, в яких вони проживають, і визнаючи Ізраїль як єврейську державу».

Очевидно, що ще ніколи після зустрічі американських та ізраїльських лідерів не виникало стільки розбіжностей, як після візиту прем’єра Нетаньягу до Вашингтона. Адже до того американці завжди ставилися до ізраїльтян як до молодших, проте авторитетних партнерів. Але в Ізраїлі не врахували одного факту. І президент Білл Клінтон, і президент Джордж Буш намагалися досягти прогресу у близькосхідному конфлікті фактично наприкінці своїх термінів. Президент Барак Обама, взявши до уваги причини їхніх прорахунків, почав це робити на самому початку свого президентства. І, на відміну від своїх попередників, зовсім не готовий задовольнятися негативним результатом своїх зусиль. Таким чином, можна говорити про настання нової ери у відносинах США та Ізраїлю.

Бо якщо попередники Обами намагалися насамперед зважати на ізраїльські інтереси, то новий президент США прагне відстоювати глобальний підхід до Близького Сходу, який полягає у зближенні Америки з арабським світом, хай навіть ціною ослаблення зв’язків з Ізраїлем. Своїм візитом Біньямін Нетаньягу, схоже, провокує завершення «медового місяця» між США й Ізраїлем, що тривав протягом багатьох десятиліть.

Якщо Нетаньягу й далі демонструватиме свою незгоду в питанні створення палестинської держави, то в очах президента Барака Обами він постане як руйнівник його програми сприяння всеосяжному регіональному мирові на Близькому Сході. І тут для нього головне — не зайти надто далеко, щоб не підштовхнути своєю незгодою Сполучені Штати до відмови від традиційної відданості справі забезпечення безпеки Ізраїлю.

Проте не виключено, що за час свого перельоту через океан прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу ретельно зважив усі наслідки можливого провокування протистояння з президентом Бараком Обамою. Тому по прильоті в аеропорт Бен-Гуріон і прозвучала його заява про згоду з президентом у тому, що необхідно розпочати переговори про мир із палестинцями та іншим арабським світом. «Ізраїль готовий до переговорів без попередніх умов», — підкреслив Нетаньягу. Можливо, це і є найбільшим позитивом зустрічі лідерів двох країн-союзників.