Оптимізація versus Конституція, або Як перемогти свій страх - Політика - dt.ua

Оптимізація versus Конституція, або Як перемогти свій страх

11 лютого, 2011, 16:43 Роздрукувати Випуск №5, 12 лютого-18 лютого

Про це вже мало хто пам’ятає, але на початку своєї каденції чинна влада не приховувала намірів перетворити рідну Донецьку область на своєрідну лабораторію, де дорогий серцю електорат у ролі білих мишей першим випробує на собі запропоновані правлячою командою реформи.

© kmu.gov.ua

Про це вже мало хто пам’ятає, але на початку своєї каденції чинна влада не приховувала намірів перетворити рідну Донецьку область на своєрідну лабораторію, де дорогий серцю електорат у ролі білих мишей першим випробує на собі запропоновані правлячою командою реформи. Цю грубувату концепцію ретушували гарними словосполученнями: «пілотні проекти», «якісні інновації».

Через рік це обернулося тим, що тисячі жителів Донбасу чекають весни не як звичайні люди — з надією і нетерпінням, а в страху. Лікарі і вчителі бояться залишитися без роботи, їхні пацієнти і учні ризикують залишитися без лікарів і вчителів. Навесні донецькі чиновники обіцяють запустити масштабну «оптимізацію мережі бюджетних закладів». І якщо в інших регіонах поки що з’являються тільки окремі повідомлення про ймовірне закриття шкіл, лікарень та інших соціальних закладів, то в Донецькій області інформація йде потоком, а сам процес «оптимізації», як з’ясувалося, тихенько тривав задовго до того, як став предметом громадської дискусії.

Перших кроків влади в цьому напрямі виявилося достатньо, щоб запротестували терплячі понад усяку міру і не привчені бунтувати донеччани. Люди мовчали, коли під час кризи за рахунок їхніх зарплат власники промислових гігантів скорочували витрати. Підприємницькі бунти, спровоковані Податковим кодексом, регіон зачепили мало, оскільки приватних підприємців набагато менше порівняно з найманими робітниками, і питому вагу в місцевій економіці вони мають невелику. Шахтарські профспілки і ліві партії каналізували в безпечну для влади форму протестний потенціал гірників і пенсіонерів. Відомі численні випадки, коли затримують зарплати працівникам комунальних підприємств, але комунальники не те що страйкувати — говорити про це бояться.

Проте головний «плохиш» у книжці «Пригоди Електроніка» стверджував, що в кожного є своя кнопка. Донецькі чиновники, самі того не бажаючи, цю кнопку дослідним шляхом знайшли. Страх перед владою виявився слабкішим, ніж страх за майбутнє своїх дітей. Щойно почали закривати школи, люди перестали анонімно ремствувати і бунтувати на кухнях. Вони почали протестувати відкрито.

Один з останніх таких випадків стався 8 лютого. Близько 150 батьків учнів школи №136 Будьоннівського району Донецька вийшли на акцію протесту проти ліквідації навчального закладу. Застосована владою схема «оптимізації» була такою ж, як і в усіх аналогічних випадках: райвно заборонило набирати перші й десяті класи, а заодно звеліло всім пакувати валізи й готуватися до розподілу по сусідніх школах. Заборону було оголошено явочним порядком — батьків майбутніх першокласників, які водили дітей у підготовчий клас, в один далеко не чудовий день просто не пустили на поріг. І тільки потім пояснили, у чому, власне, справа.

Раніше, до речі, губернатор Донецької області Анатолій Близнюк обіцяв, що в кожному конкретному випадку питання оптимізації навчальних закладів та інших бюджетних закладів «погоджуватимуться з територіальними громадами». Як виконується ця обіцянка, бачимо на конкретному прикладі: тільки директор згаданої школи Тетяна Трусова визнала, що з нею попередньо проводили «співбесіду» у райвно. Учням і педагогам влада вирішила зробити сюрприз.

Батьки і школярі за підтримки правозахисників улаштували мітинг і зажадали зустрічі з районною владою. Педколектив розділився: одні приєдналися до протестувальників, інші відмовчувалися, треті з приреченими обличчями відстоювали необхідність «оптимізації». «Нас закривають штучно, а колективу просто затуляють роти. Начальник райвно (Будьоннівського районного відділу освіти м. Донецька Валентина Шохіна. — Є.Ш.) залякала адміністрацію школи до такого стану, що її представники від нас просто ховаються. І ніхто не може показати жодного документа, на підставі якого школу закривають. Ми не можемо добитися правди», — розповіла журналістам педагог Світлана Овчарук.

Історія 136-ї школи загострила обстановку в тихому спальному районі настільки, що голова Будьоннівської райради Віктор Карцев на зустріч із жителями прибув у супроводі співробітників міліції. Районна влада змушена була йти на поступки — набір у перші класи поновили...

Трохи раніше в Донецьку протестували батьки учнів шкіл №2, №111 і №77. Другі навіть пробилися на прийом до голови Донецької обласної ради Андрія Шишацького і змусили його дати обіцянку, що кожен конкретний випадок оптимізації навчальних закладів розглядатиметься на рівні не місцевої, а обласної влади.

Аналізуючи ці інциденти, слід зазначити, що процеси оптимізації, попри всі заяви керівників, проходять дуже непрозоро і абсолютно безсистемно. Донецька обласна держадміністрація вустами начальника управління освіти Юрія Соловйова оголосила про намір закрити в 2011 році 26 шкіл (2,5% від загальної кількості). Аргументи офіційних інстанцій — мала наповнюваність і великі бюджетні витрати на напівпорожні навчальні заклади. «Після того як сказали про двадцять шість шкіл, ми попросили: дайте список! Не дають. Чи не хочуть, чи тому, що цього списку просто немає», — зазначає донецька правозахисниця, керівник регіонального осередку товариства «Просвіта» Марія Олійник.

Про безсистемність свідчать і інші подробиці: наприклад, у згаданій 136-й школі нещодавно зроблено солідний ремонт, виконаний у складчину донецьким муніципалітетом і батьками. Який сенс закривати навчальний заклад, куди роком раніше «вгатили» 400 тис. грн. бюджетних грошей? Це не рахуючи «атракціону небаченої щедрості» від найзнаменитішого випускника цієї школи — очільник українських комуністів Петро Симоненко пожертвував 40 тис. грн. на ремонт спортзалу. Крім того, педагоги, яким пощастило одним оком глянути на накази районних відділів освіти на тему «оптимізації», стверджують, що ніяких посилань на конкретні документи вищих інстанцій ці накази не містять. Що, природно, викликає підозри, що все це затіяно лише для того, аби віддати в приватні руки землі та будинки, на які накинули оком бізнесмени. Багато хто згадує прецеденти з дитячими садками: закриті в період демографічного спаду дошкільні заклади стали власністю комерційних структур, і тепер багато хто відчуває труднощі з улаштуванням дитини в садок.

Чого чекати — не ясно. Через треті руки стало відомо, що, виявляється, існує якась «Регіональна дорожня карта щодо оптимізації мережі бюджетних установ і витрат місцевих бюджетів на їх утримання», затверджена обласною владою ще в жовтні минулого року. Проте публікувати цей документ і влаштовувати громадське обговорення своїх планів облдержадміністрація, схоже, не має наміру. Настільки не має наміру, що навіть суміжним відомствам цієї інформації не дає. Редакція DT.UA надіслала відповідний запит у Донецьку ОДА, але відповіді поки що також не дочекалася.

Тому відомості про те, яких змін зазнає мережа бюджетних установ у Донецькій області, доводиться збирати по зернинці. Крім згаданих навчальних закладів, за словами місцевих депутатів, які не відносяться до правлячої партії, відомо про наміри закрити три школи в Ясинуватському районі Донецької області. Тільки у відповідь на пряме запитання кореспондента DT.UA голова облради Андрій Шишацький повідомив, що Донецька ОДА запропонувала «оптимізувати» школу-інтернат у Часовому Яру і скоротити кількість лікувальних закладів комунальної форми власності в медичних стаціонарах. У м. Родинському закрили психіатричне відділення в місцевій лікарні. Утім, із психіатрами у влади завжди були напружені стосунки. Спроби закрити «жовті будинки» розпочиналися ще два роки тому (див. «ДТ» №5 від 9 лютого 2008 року).

Взагалі про оптимізацію медицини говорять дуже неохоче. Надто вже багато всіляких розумників, які можуть згадати про те, що Конституція забороняє скорочувати мережу лікувальних установ.

Нарешті, оголосили про злиття двох великих вишів — Донецького національного технічного університету і Держуніверситету інформатики та штучного інтелекту. Після показової розправи над ДонНУ конференції трудових колективів одностайно підтримали пропозиції МОН і обласної влади.

Якщо заглибитися в недавню історію, то «оптимізація» насправді триває давно. З центральної частини Донецька вже виселили шахову школу й наказали готуватися «на вихід» обласному художньому музею. І нинішню оптимізацію оголошено неминучою як схід сонця. «Оптимізація — буде!» — коротко й чітко відповів на претензії жителів губернатор Анатолій Близнюк. «Найважливішим аргументом оптимізації є демографічні зміни. У Донецьку в 90-х роках ми мали 127 тис. школярів, а в 2010-му — вже 65 тис., тобто кількість школярів скоротилася вдвічі. Хочемо ми цього чи не хочемо, але це об’єктивність, яку ми маємо визнати», — підтримав його заступник донецького градоначальника Валентин Лактіонов.

Почесний обов’язок ухвалювати вибухонебезпечні рішення поклали на нижчу інстанцію місцевого самоврядування — районні ради. «Оптимізаційні» сесії відбудуться в березні.

P.S. «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена», — Конституція України, ст. 49.

«Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах», — там само, ст. 53.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво