Олена ЛУКАШ: «Відсотків вісімдесят суті вето — фаховий правовий аналіз, решта — економічні вимоги» - Політика - dt.ua

Олена ЛУКАШ: «Відсотків вісімдесят суті вето — фаховий правовий аналіз, решта — економічні вимоги»

3 грудня, 2010, 19:56 Роздрукувати Випуск №45, 3 грудня-10 грудня

Другого грудня, вже через два дні після того, як президент Віктор Янукович заявив про накладення в...

Другого грудня, вже через два дні після того, як президент Віктор Янукович заявив про накладення вето на прийнятий 18 листопада у Верховній Раді Податковий кодекс, його нова редакція, що враховувала пропозиції глави держави, була внесена, розглянута й ухвалена парламентом. У чому полягали головні зауваження президента і його оточення до документа, чим мотивувалося його вето та які принципові зміни було внесено до нового варіанта економічної конституції держави? «Дзеркало тижня» по гарячих слідах – у четвер – поставило ці запитання одному зі «співавторів» поправок — першому заступнику глави адміністрації президента Олені ЛУКАШ.

— Президент України ветував два закони, які регулюють податкові правовідносини у державі: Податковий кодекс та Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України». Верховна Рада підтримала пропозиції президента. Навіть запеклі критики його діяльності визнали принциповість та професійність підходу до найважливіших законів держави.

Єдиним критерієм вето президента були конституційні гарантії прав громадян України. Саме права та свободи, їх неухильне дотримання і повага до платників податків стали лейтмотивом вето президента. Якби їх було повною мірою дотримано в обох законах — вето б ніколи не з’явилось. Економіка не працює в умовах правового безладу, та ще й санкціонованого законом.

— Олено Леонідівно, якою є кінцева редакція кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, навкруг якої вирували найбільші емоції?

— Спрощена система оподаткування залишається у тому вигляді, в якому вона була до ухвалення Податкового кодексу. Але діалог із підприємцями про спрощену систему триватиме. Переконана, з часом ми побачимо законопроект, який врешті-решт наведе лад у цій системі, дозволить працювати тим, хто справді працює, і зробить неможливим роботу тих «спрощенців», які існують лише для легалізації контрабанди, оптимізації податків, конвертації коштів.

— До яких ще розділів ПК внесені зміни, наскільки президентське вето врахувало вимоги протестувальників?

— Якщо ви аналізували текст вето, ви неодмінно звернули увагу на те, що вимоги підприємців на майданах держави становлять усього один розділ вето. Решта одинадцять розділів вето Податкового кодексу і весь текст вето щодо другого закону — це фахові зауваження, сутністю яких є необхідність дотримання гарантованих Конституцією України прав та свобод громадян. Це ті порушення прав, яких «майдани» не піднімали, але які були набагато гіршими і страшнішими, ніж питання спрощеної системи оподаткування. Це питання презумпції невинності, гарантій судового захисту, недоторканності права власності, обмеження прав місцевого самоврядування, обмеження у здійсненні незалежної професійної діяльності, порушення засад персоналізації відповідальності, невиправдане посилення адміністративного тиску та введення фактичних позасудових процедур тощо. Питання свободи і справедливості.

— Яких питань зауваження президента стосувалися в найбільшій мірі, в чому полягає їх суть?

— Умовно кажучи, відсотків вісімдесят суті вето — фаховий правовий аналіз, решта — економічні вимоги, про які, в тому числі, говорило багато платників податків. Зауважень протестуючих із приводу більшості заветованих норм не було, вони їх просто не помітили, переймаючись власними проблемами: єдиним податком, небажанням вести бухгалтерський облік, протестом проти касових апаратів. Своє ближче до тіла, і це природно. Проте завдання президента — чути усіх: тих, хто стоїть по один бік прилавка, і тих, хто стоїть по інший. Тих, хто отримує пенсії, і тих, хто виробляє продукцію. Чути всіх, а підхід застосовувати один — рівність громадян перед законом. Саме тому норми Податкового кодексу про фактичну презумпцію вини, про можливість позасудових репресивних заходів, про відсутність відповідальності податківців перед платниками податків викликали принципове несприйняття президента. Дуже багато принципових зауважень викликав у президента і закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України». Він чомусь не аналізувався ні підприємцями, ні експертним середовищем, натомість змінював 66 актів: дев’ять кодексів та 57 законів.

— А чи не можна конкретизувати, про що йде мова?

— Аналіз текстів вето обох законів забере дуже багато часу. Я наведу декілька показових прикладів. Зокрема, у разі, якщо платник податків в адміністративному порядку оскаржує рішення податкового органу, тягар доведення помилковості такого рішення чомусь покладається на платника. Інакше кажучи, в даному випадку кодекс виходив із того, що податковий орган у відносинах із платником податків апріорі правий, а принципу презумпції невинності в державі немає. Я сплачую податки, утримую податкову службу — і я завжди винна й виправдовуюсь.

Або інше: кодекс запроваджував можливість кримінального обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків за результатами перевірки, навіть якщо правомірність результатів цієї перевірки оскаржувалася платником у суді. Уявіть собі, за фактом ухиляння від сплати податків порушено кримінальну справу, особу засуджено, а через рік отримано рішення суду про неправомірність нарахування податкових сум уже засудженому.

Далі ще веселіше: в заветованому кодексі йшлося про запровадження правила, згідно з яким сам факт звернення платника податку до суду із позовом на рішення про визначення суми податкового зобов’язання одразу викликає виникнення у нього обов’язку сплатити цю суму. Дивовижно — тільки-но я попрошу суд перевірити нараховану суму, яку боргом перед державою не вважаю, — як ця сума автоматично легалізується. Далі застава, арешт, можливе кримінальне переслідування. Звернення до суду ставало навіть небезпечним.

Право власності подекуди ігнорувалося взагалі: у кодексі передбачалася можливість встановлення платникові податків заборони вчиняти будь-які дії щодо свого майна. Будь-які. А що робити з майном, яке задіяне у виробничій або іншій господарській діяльності? Припиняти роботу? У кодексі порушувався встановлений Конституцією принцип, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Кодекс фактично покладав на платника податку відповідальність за додержання законодавства його контрагентом. Тобто відповідати потрібно було «за того хлопця».

Другий закон передбачав, що у тих справах, де податковий орган звертається до суду з відповідними поданнями, постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і не може бути оскаржена. Позбавлення можливості касації в цих категоріях справ не відповідало основним конституційним засадам судочинства в Україні — забезпеченню апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Кодекс невиправдано посилював адміністративний тиск на платників податків та нечітко визначав процедури здійснення податкового контролю. Це могло призвести до зловживань з боку контролюючих органів і, відповідно, до порушень прав платників податків. Крім того, кодекс запроваджував нові, у тому числі необгрунтовані, підстави для проведення контролюючими органами перевірок.

Кодекс надавав право податковому органу звернутися до суду з метою зупинення операцій на рахунках платника податку у разі його відмови допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки. Таким чином, до платника податків передбачалося застосовувати обмеження його прав ще до проведення перевірки та до встановлення за її результатами факту порушення таким платником податкового закону. Ця норма порушувала фундаментальні засади настання відповідальності особи за протиправні дії. На практиці вона могла бути використана як засіб обмеження підприємницької діяльності платника податків із боку контролюючих органів.

— Ви вважаєте, що такі явища вдалося упередити?

— Закони визначали відповідальність платника податку за порушення податкового законодавства, проте нічого не зазначали про відповідальність податківця.

Ще одна підтримана парламентом пропозиція президента є дуже серйозним сигналом для платників податків та для їхніх контролерів: персональна майнова відповідальність податкової служби за спричинені нею збитки платників податків. Кодексом передбачалось істотне розширення повноважень контролюючих органів і, відповідно, збільшення обов’язків у платників податків. При цьому кодекс не визначав механізму відповідальності посадових осіб контролюючих органів за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Тепер, після поправок президента, платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих органом державної податкової служби внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених органам державної податкової служби.

— Чому було накладено вето, адже існувала можливість підписання закону та внесення до нього поправок?

— Закон «Про державний бюджет на 2011 рік» повинен прийматися на новій податковій базі. На нормах Податкового кодексу. Ця позиція президента унеможливлювала зволікання з прийняттям Податкового кодексу. Внесення поправок до кодексу забрало б чимало часу (два читання) і відволікло б чимало зусиль. Така форма вдосконалення кодексу видавалася неефективною.

— А ви не боїтеся, що через поспіх ефект виявиться настільки непередбачуваним, що перекреслить політичне майбутнє його авторів?

— Приймаючи закон, завжди став себе на місце того, хто повинен йому підкорюватися. Це правило, яке завжди пам’ятає офіс президента, аналізуючи подані на підпис главі держави закони. Жодної політики — тільки право. А право громадян було порушено. Саме тому закони були заветовані. Я рада, що була долучена до роботи над вето президента до податкових законів. Мені не соромно за зроблену роботу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво