ОДЕСА—БРОДИ: В ОЧІКУВАННІ ІНВЕСТОРА - Політика - dt.ua

ОДЕСА—БРОДИ: В ОЧІКУВАННІ ІНВЕСТОРА

5 грудня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №47, 5 грудня-12 грудня

Романтики української нафтової труби — прибічники європейського напрямку роботи нафтопроводу Одеса—Броди — можуть тимчасово перевести подих...

Романтики української нафтової труби — прибічники європейського напрямку роботи нафтопроводу Одеса—Броди — можуть тимчасово перевести подих. І — відсвяткувати проміжну перемогу. Після довгих місяців переговорів, що відбулися саме в період жорсткого протистояння в Україні прибічників та противників реверсу, український і польський віце-прем’єри Віталій Гайдук та Марек Поль підписали в Брюсселі Угоду між урядами України і Польщі щодо використання потужностей системи транспортування вуглеводнів Одеса—Броди та її інтеграції з польськими потужностями.

Радість прибічників європейського напрямку роботи нафтопроводу зрозуміла: Україна зробила ще один крок у бік інтеграції системи в енергетичну інфраструктуру Європейського Союзу. І... ще на один вузлик прив’язалася до Євросоюзу, адже вже наступного року Польща, Чехія, Словаччина стануть членами цього клубу.

У Брюсселі, де акцентують увагу не лише на підвищенні безпеки поставок енергоносіїв у країни Європейського Союзу, переконані, що енергетична незалежність ЄС пов’язана з каспійським регіоном. І ключ від неї (або, у кожному разі, один із них) — в Україні. Адже ахіллесова п’ята морського транспортування каспійської нафти — Босфор і Дарданелли: їх низька пропускна здатність змушує Брюссель шукати альтернативні варіанти доставки енергоносіїв.

З таких міркувань у травні Євросоюз визнав нафтопровід Одеса—Броди проектом загальноєвропейського значення. У листопаді комісар Єврокомісії з питань енергетики і транспорту Лойола де Паласіо, яка брала участь у церемонії підписання документа, вкотре повторила: «Європейська комісія рішуче підтримує цей проект».

Політична підтримка Єврокомісії проекту відбиває й реальні потреби європейських споживачів нафти: Європа чекає каспійську нафту з нафтопроводу Одеса—Броди. Чекають на неї, зокрема, і на німецьких нафтопереробних заводах. Для німецьких нафтовиків індикатором є спільне звернення до Леоніда Кучми та Герхарда Шрьодера глави німецько-українського форуму Матіаса Кляйнерта і президента УСПП Анатолія Кінаха із закликом підтримати розвиток проекту нафтопроводу Одеса—Броди як стратегічно важливої для Європи й України ланки транспортування каспійської нафти у країни Євросоюзу.

Сьогодні головну увагу зосереджено на розробці і конкретних кроках із реалізації проекту з одночасною підтримкою діалогу між виробниками та споживачами нафти. У цій схемі важливе місце посідають створена нафтотрейдерна українсько-казахська компанія і підписані в Брюсселі документи. Коментуючи угоду, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко зауважив, що вона закладає правові умови для початку будівництва ділянки нафтопроводу між Бродами і Плоцьком.

За словами Віталія Гайдука, з підписанням документа «держава створює рамкові умови для успішної реалізації проекту. Тепер ініціатива переходить до комерційних компаній». У комюніке, підписаному Гайдуком, Полем і де Паласіо, також міститься заклик до приватних компаній «приєднатися до спільного підприємства… з метою сприяння якнайшвидшому початку будівництва ділянки нафтопроводу між Бродами і Плоцьком».

Нагадаємо, що для добудови цієї ділянки компанії «Укртранснафта» і PERN («Пшиязнь») створюють спільне підприємство, яке, серед іншого, шукатиме й фінансових партнерів. Наскільки відомо, профінансувати будівництво труби раніше вже зголосилися кілька західноєвропейських і японських банків. Та, попри політичну підтримку Євросоюзу, до останнього часу від реального вкладення інвестицій у добудову нафтопроводу їх утримувала відсутність чітких (зокрема і юридичних) гарантій проекту.

В українсько-польській угоді є кілька положень, які мають переконати потенційних інвесторів у тому, що цей проект беззастережно підтримує український уряд. Так, стаття 5 визначає підприємства, відповідальні за реалізацію проекту Одеса—Броди—Плоцьк. В Україні це ВАТ «Укртранснафта», у Польщі — підприємство з експлуатації нафтопроводів «Пшиязнь». Зауважимо, що ділянка Броди—Плоцьк будуватиметься відповідно до стандартів ЄС. А це важливо, оскільки Одеса—Броди мають намір інтегрувати в енергетичний сектор Європейського Союзу.

Крім того, стаття 2 угоди передбачає, що «сторони (Київ і Варшава. — Авт.) сприятимуть, кожна на території своєї держави, реалізації проекту й докладуть усіх обгрунтованих та правових зусиль для забезпечення безпеки проекту». Інакше кажучи, Київ і Варшава зобов’язуються добудувати нафтопровід до польського Плоцька.

На сьогодні одне з ключових питань у долі нафтопроводу— якому сорту буде віддано перевагу при заповненні труби технологічною нафтою: російській urals чи легкій нафті з каспійського регіону. Попри буцімто технічний бік питання, ця проблема має стратегічний характер: від вибору сорту нафти залежить не лише напрямок роботи Одеса—Броди. Сьогодні Європа зацікавлена у поставках саме каспійської нафти, і зауваження Лойоли де Паласіо, що «залежність від одного постачальника в Центральній Європі дуже висока», не випадкове. Тому зараз у Європі й створюється новий ринок для нафти з каспійського регіону на додачу до ринку нафти російського походження.

Через це не дивно, що в угоді акцентовано: нафтопровід створюється для транспортування нафти з каспійського регіону. До речі, у спільному комюніке Віталій Гайдук, Марек Поль і Лойола де Паласіо вкотре «підтвердили зобов’язання сторін поглиблювати співробітництво щодо прискорення процесу заповнення компанією «Укртранснафта» нафтопроводу Одеса—Броди легкою нафтою з низьким вмістом сірки (технологічною нафтою)…»

Попутно нагадаємо, що недавно побудована нафтоперегінна станція «Миколаївська» дозволяє на 5 млн. т збільшити обсяги прокачування нафти «Придніпровськими магістральними нафтопроводами». Це має стимулювати росіян до використання для прокачування нафти сорту urals «Придніпровських магістральних нафтопроводів», а не дорожчого «Броди—Одеса».

До того ж, не слід забувати, що з порядку денного не знімається запуск у роботу проекту інтеграції нафтопроводів «Дружба—Адрія». У разі ратифікації українським парламентом міжурядової угоди, підписаної шістьма країнами (Україною, Росією, Білоруссю, Угорщиною, Словаччиною й Хорватією), питання реверсу відпаде саме собою. Річ у тім, що пропускна здатність на білоруській ділянці «Дружби» обмежується 9 млн. т, і, замість задекларованих ТНК для реверсу Одеса—Броди
9 млн. т, росіянам залишається
4 млн. т, оскільки 5 млн. т — це потужність першого етапу «Дружба—Адрія».

І хоча ще невідомі результати ТЕО реверсного використання Одеса—Броди і український уряд не прийняв остаточного рішення з цього питання, все вище перелічене дозволило Віталію Гайдуку заявити, що «реверсу не буде».

До речі, у Брюсселі було досягнуто домовленості, що доти, доки не буде побудовано ділянку Броди—Плоцьк, нафта надходитиме на південнопольські НПЗ залізничним транспортом. (Зауважимо, що така угода дає можливість інтегрувати українські залізничні структури з європейськими мережами.) Це дозволить працювати нафтопроводу Одеса—Броди у європейському напрямку ще до завершення будівництва Броди—Плоцьк.

Усе це, врешті-решт, і дасть змогу створити той мінімальний пакет із 4,5 млн. т нафти, необхідний для ефективної роботи нафтопроводу. На сьогодні вже є принципові домовленості з рядом виробників нафти з каспійського регіону про надання сировини для Одеса—Броди. Судячи з усього, спочатку нафта в основному буде казахського й туркменського походження. Проте вона включатиме й окремі партії азербайджанської нафти, обсяги якої збільшаться в міру зростання видобутку нафти в азербайджанському секторі Каспійського моря. Адже Європі потрібна каспійська нафта…

P.S. Цього тижня мала відбутися зустріч Леоніда Кучми та Віталія Гайдука. Проте, як стало відомо «ДТ», у розпорядку дня Президента сталися деякі зміни: замість зустрічі з українським віце-прем’єром заплановані переговори з президентом «Транснафти» Семеном Вайнштоком, який приїхав до Києва, щоб знову підняти питання про реверс.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво