НП не районного масштабу

Віталій Пересунько, перший заступник голови Бобринецької райдержадміністрації встиг попрацювати на своїй посаді всього десять днів. Після чого був звільнений за перевищення службових повноважень, порушення прав громадян, зганьблення звання державного службовця. Його виступ на зборах селян села Сугокліївка здійняв у районі хвилю протесту, яка резонувала і в області. Віталія Сергійовича не лише звільнили з посади, а й виключили з Партії регіонів, з приводу чого було прийнято спеціальну заяву обласної організації партії, де регіонали висловлюють жаль, що Пересунько був їхнім однопартійцем. З окремою заявою виступив і голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін. У районі працює робоча група під керівництвом заступника голови ОДА Богдана Андрющенка та контрольна група обласної організації Партії регіонів. Голові райдержадміністрації Ігорю Дементьєву винесено догану.

«Діяти будемо всіма законними і незаконними методами…»

Для дипломованого юриста Віталія Пересунька це була перша в житті серйозна й публічна державна посада. Питання про призначення вирішувалось не так швидко, і Віталій Сергійович, очевидно, стомлений чеканням, пішов з місця в кар’єр. Почав він із зустрічі в Сугокліївці, де виклав селянам рішучу і недвозначну програму дій. Авторами її початкуючий чиновник назвав Азарова і Рибака. Програма справді була радикальна.

— Все, что было раньше, надо забыть, — першою ж фразою заявив Пересунько селянам.

Відразу ж після виборів, буквально з 1 листопада, у Бобринецькому районі, за словами тоді першого заступника голови райдержадміністрації, мав розпочатися експеремент. 26 сільських громад, які нині існують у районі, трансформують у 10—12. Стільки ж буде створено і господарств, великих державних холдингів, кожен з яких матиме 12—14 тисяч гектарів землі.

— Повернуться колгоспи? — запитали люди.

— Что-то в этом роде, только современное, — відповів чиновник і поспішив заспокоїти селян: мовляв, європейські науковці визнали, що система управління, яка діяла при СРСР була дуже ефективною, а Європейський Союз — усього-на-всього невдала спроба застосувати той досвід. А Сталін, мовляв, просто трохи перегинав палицю… При райдержадміністрації буде створено торговий дім, який напряму торгуватиме з усім світом. Від того будуть чималі прибутки, і всі розумні люди тільки виграють. Проти ж можуть виступити тільки «глупые» фермери. А фермерський рух як такий узагалі підлягає знищенню — як неефективний у приципі. Села, утримувати які економічно невигідно, в тому числі й Сугоклііївка, просто зникнуть.

— А зачем оно, это село? — щиро дивувався Віталій Сергійович. — Мы стремимся к однопартийности, — новопризначений чиновник був гранично відвертий. — Все остальные структуры будем просто уничтожать, целеустремленно и планомерно. Своеволия не будет, мы сумеем его остановить, используя все законные и незаконные методы, — попередив селян Пересунько. І зазначив, що правоохоронні органи вже попереджені, і тим, хто виступатиме проти, поодбивають голови.

Якщо опустити філософствування Віталія Пересунька про тенденції у світовій економіці, про паразитування банків на тілі планети та деякі економічні викладки щодо казкового майбутнього району, до викладеного вище, власне й звелася нова радикальна програма дій. Говорив він виключно російською, і на запитання людей, чому до них, споконвіку україномовних, звертаються чужою мовою, відповів, що чудово знає і українську, і англійську, але говорить тією мовою, якою «приятнее».

Звісно, така програма стала неприємною несподіванкою для мешканців району, але, можливо, продовження цієї історії і не було б, усе завершилося б кулуарними балачками, якби виступ Пересунька не записав на відеокамеру (причому відкрито, з його згоди) місцевий фермер Віктор Чміленко. Диск став бестселером у районі і викликав просто шквал обурення. Фермери організували пікетування райдержадміністрації, а потім скликали загальні збори. Голова асоціації фермерів і приватних землевласників району Олексій Цокалов ділився враженнями:

— Як правило, на збори приїздять 20—30 членів асоціації. Цього ж разу зібралося десь під 300 людей. Прибули не лише фермери, а й керівники кооперативних, колективних господарств. Їх обурив виступ Пересунька і об’єднав страх втратити землю. Другого розкуркулення ми не хочемо.

На збори запросили керівників райдеражміністрації, районної ради, прибув також заступник голови облдержадміністрації Богдан Андрющенко. На всі закиди Пересунько відповідав, що висловлював власні міркування і нічого поганого на думці не мав. Збори прийняли звернення до керівників держави з вимогою негайно звільнити Пересунька з посади, а при призначенні нового керівника вимагали врахувати думку активу району і не присилати їм нового «кота в мішку». «Переслідування учасників зборів, — сказано у зверненні, — з боку державних, правоохоронних чи фіскальних органів розцінюватимемо як підтримку владою протиправних дій Пересунька». Учасники зборів застерегли за собою право на самозахист, включаючи акції непокори щодо Бобринецької РДА.

Звідки дрівцята?

В області прізвище Пересунько добре відоме. Щоправда, місцевий політикум знає іншого Пересунька — Сергія Івановича. Ще з перших рухівських часів, коли Леонід Кравчук відкрив дорогу до посад представникам нової політичної сили, Сергій Іванович проявляв неабияке прагнення до того, аби обійняти якусь посаду в обласній владі. Тоді не вигоріло, але політика, можна сказати, стала його професією. Прибившись до соціал-демократії, став народним депутатом Верховної Ради третього скликання. Пізніше очолив партію «Соціал-демократичний союз», що вступала в різні блоки. З партією «Єдність» Олександра Омельченка та з Блоком Лазаренка до Верховної Ради (у списках) намагався потрапити вже й молодший Пересунько — Віталій Сергійович. Але невдало.

Старший Пересунько відомий також тим, що свого часу ініціював створення інституції, яка б кодексувала наше законодавство і професійно адаптувала б його до європейських стандартів. Кучма ніби й згодився, але чомусь справа не пішла. Прославився Сергій Іванович також своїми візитами до Саддама Хусейна, всіляко пропагуючи співробітництво із цим диктатором.

Позаторік Сергій Іванович здивував земляків (які про нього як про політика вже й забувати почали) білбордами зі своїм зображенням на тлі мапи, де було написано щось на кшталт «Малоросія» — певна річ, із відповідний закликом. ВО «Свобода» тоді подало на Пересунька до суду, і білборди швидко зникли. Кажуть, то був якийсь російський проект, де просто використали обличчя Сергія Івановича (на його місці міг опинитися будь-хто).

Очевидно, син, здобувши, як і батько, юридичну освіту, вирішив зробити своєю професією політику. Та, мабуть, не розрахував своєї «крутизни» чи не зрозумів політики партії. Або, навпаки, — таке принаймні припускають фермери, зрозумів її дуже добре і трохи поквапився з оприлюдненням. Бо ж з якого це доброго дива тверезий чоловік у робочий час, при посаді, представник влади і посилаючись на владу, говорить подібні речі?

Та перший дзвіночок у Бобринці продзвенів раніше, тільки його не почули. Чи зробили вигляд. Бо ж тоді ніби ніякої загрози не було. У РДА для співбесіди викликали голів сільрад і, за словами Олексія Цокалова, з кабінету, де проходила співбесіда, вони виходили вже членами Партії регіонів. Такі речі чомусь нас не змушують протестувати. Про це, до речі, ні слова не сказано і в заяві обласної організації ПР. То це такими методами збирали 25 тисяч членів партії в області? Саме таку цифру днями озвучив в одній з передач обласного телебачення заступник голови обласної організації ПР Микола Ковальчук. Скільки вже у нас було провладних партій, які формувалися подібним чином? Де вони сьогодні? Близька історія нічому не вчить? Далека, судячи з виступу Віталія Пересунька, теж.