Новий закон про дерегуляцію: на Україну чекає будівельний бум?

Будівництво в Україні завмерло. І не дивно. Якщо будівельники та потенційні покупці чекають від ринку абсолютно різних речей. Перші сподіваються, що квадратний метр неодмінно подорожчає. Другі впевнені, що ось-ось подешевшає. «І стоять вони, як два барани один навпроти одного», — сказав на котрійсь із важливих нарад великий чиновник Кабміну. На тій-таки нараді прем’єр Азаров дав команду протягом тижня завершити роботу над рамковим законом про дерегуляцію в будівельній сфері.

Як відомо, на сьогодні проблеми галузі регулюють численні закони, укази та постанови... Необхідність усе це якось систематизувати, а головне —спростити, щоб дати поштовх розвитку, обговорювали давно. Більше того, два роки тому у профільному комітеті ВР розпочалася робота над містобудівним кодексом. Втім, робочий процес завис на рівні «стабільної підготовки до другого читання». Одні парламентарії й експерти нарекли кодекс занадто громіздким. Інші — неконкретним. Одне слово, компромісу так і не знайшли.

Тим часом галузь опинилася на межі колапсу, і команда Азарова, щоб розробити рамковий закон про дерегуляцію, розблокувала процес. Він завертівся у форматі чотирикутника: Тігіпко—Тихонов — Бродський — Яцуба. І квартет, треба сказати, склався: процедуру погоджень з півтора року скорочено до двох місяців! І якщо міністр Яцуба (основний доповідач на комітеті Кабміну) назвав себе локомотивом у цій законодавчій історії, то голову Держкомпідприємництва Бродського дехто вважає людиною, котра забезпечила швидкість руху цього локомотива.

Відтак не дивно, що з проханням прокоментувати новації, а також спрогнозувати їхню долю у ВР, ми звернулися саме у ці два відомства.

Володимир Яцуба, міністр регіонального розвитку та будівництва:

— Для порятунку будівельної галузі командою Кабміну і міністерства було обрано кілька інструментів. По-перше, дерегуляція. По-друге, програма доступного житла, яка увійшла в національну програму президента. По-третє, нові технології, що дозволяють знизити ціну квадратного метра.

Над дерегуляцією сфери ми тісно співпрацювали з Держкомпідприємництва та робочою групою уряду, яку очолює Сергій Тігіпко. Справді підготовлено знаковий документ — проект закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Що одержимо?

Систему «Єдине вікно» на базі Мінрегіонбуду, яке дозволяє сконцентрувати отримання дозвільних документів на будівництво в одному місці. (Час погоджень зменшено до 60 днів замість 416; замість 93 кроків інвестора по ходу дозвільних процедур залишається — 23). Зафіксовано десятикратне зменшення кількості ліцензій на види будівельних робіт. У законі чітко визначено параметри отримання дозволів на будівництво об’єктів 1—3 категорії за декларативним принципом. Посилено відповідальність проектантів і будівельників за об’єкти 4—5 категорій (мости, тунелі, об’єкти, на яких перебувають понад 1000 осіб, і атомні станції). Урегульовано питання приведення у відповідність до реалій ДБН і будівельних нормативів. Визначено єдині й жорсткі параметри видачі технічних умов на будівництво, передачу вже готових об’єктів на баланс підприємств як комунальних, так і природних монополій. Тобто зроблено все для спрощення дозвільних процедур і наведення порядку в галузі.

У результаті люди перестануть роками сушити голову, як отримати дозвіл на будівництво. Спрощення процедур дозволить заощадити час і гроші. Що дуже важливо у плані підготовки майданчиків під будівництво. Сьогодні вона триває роками. Більше того, скорочення часу оформлення документів прямим чином зменшить витрати будівельників, а отже — і громадян, які купують у забудовників житло. Воно стане значно дешевшим. Ідеться якраз про фактичну ліквідацію корупційної складової.

Нам справді був необхідний такий механізм, який би створив сприятливі умови для інвестора (у тому числі й закордонного). До нас прийшли, а ми швидко й прозоро видали на руки необхідний пакет документів: іди, будуй. Саме такий механізм цей закон і пропонує.

Проте закон справді рамковий. Тому й містить у собі певні ризики. Я вже зустрічався з керівником профільного комітету ВР Володимиром Рибаком, а також з одним із авторів містобудівного кодексу Юрієм Сербіним. У нас схожі уявлення про перспективу цього документа. Якщо у процесі обговорення закону в комітеті та залі парламенту прозвучать конструктивні пропозиції, то закон буде доопрацьовано і доповнено.

Розбалансувати, тобто вбити цей революційний закон, помістивши туди щось відмінне від уже схваленої робочою групою і комітетом Кабміну та особисто прем’єром концепції, ніхто не дозволить. Надто багато людей вклали в цей документ свою душу і знання.

Галина Яцишина, перший заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва:

— Закон справді чітко структурує і спрощує всі дозвільні процедури. Розбиває їх на чіткі видимі етапи. Наприклад, планувальний етап. Тут беруться за основу генплани. Впроваджується поняття зонінгу. При цьому генплани, які вже є у містах і населених пунктах, не відкидаються, а враховуються й доопрацьовуються, щоб стати містобудівною основою. Більше того, відповідно до закону, на етапі проектування інвестор зовсім не зобов’язаний чекати проекту від держави, а зможе вкласти свої гроші і зробити проект. Швидко та якісно.

На етапі будівництва справді важливий аспект — категорійність об’єктів. Проте декларативний спосіб для 1—3 категорій не звільняє будівельників від необхідності дотримуватися норм і правил. Виключається етап одержання дозволів, але не право містобудівної інспекції перевірити дотримання норм. Прийом в експлуатацію. Об’єкти також розбиті на категорії. 1—3 категорії — декларація інспекції і місцевої ради про готовність об’єкту. Крапка. І жодного свавілля з боку комунальників, енергетиків...

Крім того, законом упроваджується поняття єдиного містобудівного кадастру. Кадастр буде в широкому доступі й дозволить місцевим радам контролювати процес. Також структурується вся будівельна документація.

Закон з самого початку був справді рамковим. Але в процесі написання виникла потреба деяких уточнень та доповнень. У результаті вийшов непоганий закон, структурно схожий на містобудівний кодекс. Але значно менший за обсягом і набагато простіший для сприйняття. Сьогодні це альтернатива містобудівному кодексу.

Безумовно, є ризики внесення змін до закону на етапі розгляду його в парламенті. Проте ми всім миром працювали над цим важливим документом. Тому і Держкомпідприємництва, і Мінрегіонбуд, і віце-прем’єри Тігіпко та Тихонов мають намір відстежувати кожен його рух.

Є ще один ризик — корупція. Тому паралельно наш комітет готує закон про посилення відповідальності посадових осіб державних органів. Яким порушення у сфері дозвільної системи і регуляторної політики караються спочатку штрафом, а потім — звільненням. Закон уже підтримано на рівні робочої групи Тігіпка і Мін’юсту.

Більше того, ми зовсім не випадково виступили і відстояли пропозицію підняти більшість регуляторних моментів із рівня відомчих наказів на рівень Кабміну. Будь-який документ у даному разі буде прозорим.

Коли почне працювати закон? Щоб це сталося швидше, по-перше, його треба прийняти; по-друге, виконати умови перехідних положень — ухвалити низку підзаконних актів. Хочу вам сказати, що ми не тільки допомагатимемо Мінрегіонбуду їх розробляти, а й оперативно просуватимемо.

У результаті ми знімаємо серйозні адміністративні бар’єри в будівельній сфері. І чекаємо підвищення активності будівельників, а також виробників будівельних матеріалів. Ми сподіваємося на інвестиції. Впевнені у зниженні цін на житло. Адже за два місяці оформлення ліцензій та дозволів інвестор апріорі витратить менше, ніж за півтора року. Прийняття цього закону дозволить нам відстежити позитивні і негативні моменти, які він принесе в галузь. А отже, внести правильні поправки в містобудівний кодекс і нарешті його прийняти.

P. S. Те, що Держкомпідприємництва на чолі з Бродським готує свій антикорупційний закон про жорсткість покарань чиновників — похвально. Але не факт, що він пройде ВР. А якщо і пройде, то не факт, що не буде відстрочений, як відомий антикорупційний пакет законів. Тому що компроміс у корупційній країні один: збереження системи і свого місця в ній. Тому ми можемо написати сотні суперзаконів, але як вони виконуватимуться?.. Чи тепер, аби виконати закон про дерегуляцію, чиновник братиме з будівельника за швидкість оформлення документів?

Тому хочеться ще раз нагадати панам міністрам і прем’єрам: без запуску антикорупційного механізму всі реформи і закони — блеф. У будь-якій сфері. І це сьогодні доводять підприємці на Майдані, які мусять платити податки і при цьому щодня читати новини про те, як ідуть справи у президента в Межигір’ї, скільки бюджетних мільйонів пішло бізнесові першого віце-прем’єра Клюєва і скільки мільярдів — Фірташу.