Реформи в Україні - План дій Гройсмана кращий, але не достатньо рішучий - Політика - dt.ua

Новий план реформ в Україні кращий, але не досить радикальний – Atlantic Council

17 червня, 2016, 14:28 Роздрукувати

В плані Гройсмана чимало розділів, які наповнені порожніми словами про "покращення" і "стратегію" замість чіткого плану дій.

План дій Гройсмана міг би бути кращим. © Василь Артюшенко, DT.UA

 Два місяці тому український парламент призначив Володимира Гройсмана прем'єр-міністром. Тоді він пообіцяв "показати, як треба керувати країною". Його попередника Арсенія Яценюка критикували через відсутність детального плану дій. Тож новий прем'єр почав роботу саме зі створення такого плану.

Про це на сторінках Atlantic Council пише виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський, який нагадує що перший проект документу був представлений громадськості 19 травня, через місяць після призначення нового уряду. Громадянському суспільству було запропоновано висловити свої зауваження щодо проекту. І це продемонструвало більшу відкритість нового кабміну до зовнішніх порад. Автор зауважує, що 25% порад коаліції неурядових організацій під назвою "Реанімаційний пакет реформ" були внесені у фінальний документ, який 27 травня був затверджений, а 10 червня – опублікований.

На 232 сторінках плану описані ключові реформи, які гостро необхідні для того, щоб позбутися старої радянської системи адміністрування, а також рутинні урядові процеси, такі як забезпечення участі українських атлетів у змаганнях чи покращення контролю над виставками в музеях.

"Чи цей план дій відрізняється від міфічних попередніх "стратегічних" документів, які були підготовані попередніми урядами України і відправилися на одну і ту ж запилену полицю? Так, відрізняється. Але його якість не рівномірна", - пише експерт.

Автор відзначає дві позитивні зміни в документі. Перша – це виділення чітких і розумних стратегічних пріоритетів, таких як макроекономічна стабілізація, створення позитивного бізнес-клімату, встановлення верховенства права і боротьба з корупцією, а також покращення адміністрування і державних послуг тощо. В рамках цих пріоритетів передбачається 13 ключових реформ, серед яких податкова, пенсійна, реформа соціальних служб, приватизація і реформування управління державними компаніями. А також дерегуляція і децентралізація.

Друга зміна – це жорстка, проблемо-орієнтована структура всіх розділів, в якій виділені питання, цілі і ключові показники ефективності в 2016 році, а також дії, виконані раніше, кроки, заплановані на 2016 рік і в середньостроковій перспективі. Автор зауважує, що урядові плани ніколи раніше не були настільки добре підготовлені і зосереджені на конкретних проблемах і релевантних цілях.

Ці сильні сторони документу були здебільшого запропоновані групою радників на чолі з Лєшеком Бальцеровичем і Іваном Міклошем. Хоча розділи про конкретні реформи писали профільні міністерства, структуру документу забезпечили іноземці, виділивши пріоритети.

Автор зауважує, що, нажаль, документ водночас навряд чи можна назвати дійсно чітким планом. В ньому не простежується короткостроковий план ключових реформ, на яких новий прем'єр-міністр повинен зосередитися і про роботу над якими повинен відзвітувати через рік роботи на посаді. Наприклад, в 5 розділі документу прописані заходи щодо "встановлення верховенства закону і боротьби з корупцією". Але йому бракує пріоритетного статусу в порівнянні з іншими розділами плану. Хоча бізнес-спільнота неодноразово називала боротьбу з корупцією і захищеність законом як головні умови для залучення інвестицій і стимуляції економічного зростання.

Також автор звертає увагу на те, культура управління проектами ще дуже незріла в українському уряді. І більшість профільних міністрів зосереджені більше на процесі, ніж на результатах. Конфлікт реформістів і орієнтованих на процес чиновників дуже чітко простежується в документі.

Деякі розділи, приміром щодо бюджетної політики і реформ в агросекторі, містять чіткі плани дій на цей рік. Інші ж дуже схожі на подібні документи з минулого, наповнені порожніми словами про "покращення" і "розвиток стратегій". Тож варто чекати, що результати будуть дуже різними у різних галузях. І ефективність роботи уряду буде нерівномірною.

Також урядовий план дій робить дуже сильних наголос на роботу на галузевих міністрів, при цьому жертвуючи стратегічним плануванням пріоритетів. Та попри існування деяких систематичних проблем, більшість запланованих дій, прописаних в документі, скеровані в правильному напрямку. Головними принципами, які простежуються між рядками, можна назвати створення меншого, але більш ефективного державного апарату і проведення "ремонту" в пострадянській системі.

Читайте також: Україна вступила в "перепалку" зі Східним комітетом німецької економіки – Handelsblatt

"Однак назвати цей документ планом радикальних реформ тяжко. Формальна урядова програма ледве була затверджена з третьої спроби. Тож новий уряд вирішив не вписувати в план ключові, але дуже суперечливі дії", - йдеться в статті.

На думку автора, головною причиною, чому план вийшов не таким рішучим, як хотілося б, стала відсутність реальної коаліції в парламенті. І саме це також створює ризик для імплементації документу.

Тим часом, в травні агенство Fitch констатувало відсутність прогресу реформ в Україні і підтвердило дефолтний рейтинг. Як наголошується в прес-релізі агентства, "підтвердження рейтингів відображає відсутність прогресу в програмі реформ, необхідних для розблокування донорської підтримки, яка посилилася політичною гризнею (political wrangling)".

Більше про процес реформ в Україні читайте в статті Андрія Гриценка для DT.UA  "Українське економічне диво", або Куди ведуть реформи?".

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >