«НОРМАЛЬНІ ГЕРОЇ ЗАВЖДИ ЙДУТЬ В ОБХІД...» - Політика - dt.ua

«НОРМАЛЬНІ ГЕРОЇ ЗАВЖДИ ЙДУТЬ В ОБХІД...»

18 квітня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 18 квітня-25 квітня

Якось один із російських дипломатів спересердя сказав, що Бухарест завжди був непростим партнером...

Якось один із російських дипломатів спересердя сказав, що Бухарест завжди був непростим партнером. У тому, наскільки справедливі ці слова, вкотре могли переконатися й українські дипломати. Останні кілька років вони ведуть із румунами переговори по договору про режим державного кордону та угоді з делімітації континентального шельфу і виняткових економічних зон. До 1 червня 2003 року цей договір мав бути підготовлений до підпису президентів. У будь-якому разі, так знову домовилися Іон Ілієску та Леонід Кучма. Та, схоже, дипломати порушать термін. Хоча більшість статей вже узгоджено, проте розбіжностей по документу не менше, ніж шість років тому, коли переговори щойно розпочиналися. І якщо не станеться дива, то навряд чи за півтора місяця, що залишилися, їх подолають.

Відпочатку Київ виступає за те, щоб залишити лінію кордону, визначену радянсько-румунським договором про режим держкордону 1961 року, виключивши із нього положення, що припадають на молдавсько-румунську ділянку кордону. Це не зовсім улаштовувало румунів. Бухарест, який і дотепер офіційно вважає, що договір 1961 року був підписаний із позиції сили, вимагав перегляду деяких його статей. Приміром, від перших днів переговорів румунська дипломатія виступала за те, щоб принцип головного навігаційного фарватеру, який діє у верхній частині Дунаю, поширився б на всю українсько-румунську ділянку річки аж до Чорного моря. (Відповідно до договору 1961 року, на нижній ділянці Дунаю лінія кордону була установлена згідно з іншими принципами міжнародного права.)

Як зазначали українські спостерігачі, за цією вимогою румунів стоїть не що інше, як приховані територіальні претензії Бухареста до Києва, що активізувалися з приходом до влади Іона Ілієску. Адже якщо піти назустріч бажанням наших румунських сусідів, то ряд островів у дельті Дунаю, які належать сьогодні Україні, перейшли б Румунії. А на це в Києві ніяк не можуть погодитися: подібна зміна кордону може створити для України небезпечний прецедент. До того ж при зміні державної приналежності островів змінюється і точка відліку виняткової економічної зони. До речі, як стверджують деякі експерти, логіку дій румунської дипломатії значною мірою підпорядковано досягненню саме цієї мети.

Втім, наприкінці минулого року, через два місяці після візиту до Києва президента Ілієску, румуни відмовилися від цієї вимоги: вони погодилися, щоб лінія кордону в нижній частині Дунаю й надалі залишалася у встановленому 1961 року режимі. Навіть експертам важко судити, чим були викликані ці зміни: чи то чинником НАТО, чи то в Бухаресті вирішили більш реалістично подивитись на свої вимоги, чи то банальною зміною тактики ведення переговорів. Та як виявилося, радість у Києві була дещо передчасною: діючи за принципом «нормальні герої завжди йдуть в обхід», румуни спробували відігратися на інших питаннях.

По-перше, Бухарест виступає проти фіксації координат останньої точки лінії кордону, яка має розмежувати територіальні води України та Румунії. У Бухаресті думають, що в майбутньому виникне необхідність її змінювати унаслідок природних змін берегової лінії.

У Києві ж із здивуванням слухають ці пропозиції румунів, оскільки вони суперечать сучасному морському праву: конвенція 1982 року передбачає, що сторони повинні чітко визначити свої кордони. Якщо ж погодитися на румунські пропозиції, то на морській ділянці українсько-румунського кордону буде створено таку «чорну діру», яка в майбутньому призводитиме до різноманітних конфліктів. (Уже бували випадки, коли румуни заарештовували українські рибальські судна за межами своїх територіальних вод.) А оскільки Румунія вже найближчими роками стане членом НАТО, то очевидно, що в ці прийдешні розбірки може бути втягнений і Північноатлантичний альянс. З усіма неприємними наслідками, що звідси випливають... До того ж варто мати на увазі, що ускладняться переговори й з делімітації континентального шельфу й виняткових економічних зон.

Друге ключове питання договору про режим держкордону, що викликає розбіжності в дипломатів, знову відноситься до нижньої частини Дунаю. Ще у вересні минулого року Іон Ілієску сказав в інтерв’ю каналу УТ-1: «У водних течій є власне життя, а відповідно й власні коливання, що призводять до природних змін». Це положення, яке Ілієску називає «технічним характером проблеми», сьогодні лежить в основі румунської позиції. Погоджуючись із тим, що в нижній частині Дунаю тепер кордон залишається незмінним, Бухарест старанно домагається того, щоб у майбутньому при зміні берегових ліній прикордонних річок уточнення нової лінії відбувалося так, аби можна було переглянути наявну лінію кордону.

Річ у тім, що через різноманітні явища, серед них і природні, береги Дунаю розмиваються і змінюють свою конфігурацію. Не останню роль у цьому процесі відіграють і роботи, що проводить Румунія у своїй частині дельти з метою меліорації, осушення боліт, забезпечення умов для навігацій. (Про це докладніше в статті Євгена Єрьоміна «Погляд на дельту Дунаю крізь призму часу», «Дзеркало тижня», 15—21 березня 2003 року.) У результаті, при черговій перевірці лінії кордону може так статися, що українські острови в дельті Дунаю можуть отримати іншу прописку. Ці побоювання, вочевидь, і стали причиною досить різкого коментарю українського зовнішньополітичного відомства: офіційний представник МЗС Маркіян Лубківський зауважив, що вирішення спірних питань «залежить не від технічних складнощів питання, а від політичної волі». Можемо припустити, що йдеться тут саме про остаточну й безповоротну відмову від прямих або завуальованих територіальних претензій до України. У протилежному випадку Києву та Бухаресту буде важко співпрацювати в ім’я Європи.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво