Немає пам’ятника на Батьківщині, або Як сплести личаки, щоб розв’язати руки

Поділитися
23 серпня міністр регіонального розвитку та будівництва України Володимир Яцуба підписав наказ «Про припинення діяльності суб’єкта господарювання НДІ теорії й історії архітектури та містобудування»...

23 серпня міністр регіонального розвитку та будівництва України Володимир Яцуба підписав наказ «Про припинення діяльності суб’єкта господарювання НДІ теорії й історії архітектури та містобудування». Підставою для ліквідації та приєднання його як структурного підрозділу до держпідприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» визначено таке: «з метою вдосконалення фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінрегіонбуду». Створено комісію з припинення діяльності НДІ теорії й історії архітектури та містобудування (далі — НДІТІАМ) і приєднання його до проектного інституту, котра у термін не пізніше як шість місяців має провести всі заходи, передбачені для цього законодавством; її очолив начальник відділу управління майном міністерства.

На запитання, що означає ліквідація НДІ з 62-річною історією, багато в чому відповідає відкритий лист президенту В.Ющенку і прем’єр-міністру В.Януковичу, що його із проханням негайного втручання підписали президент НАН України Борис Патон, голова Товариства охорони пам’яток історії та культури Петро Толочко і президент Української академії архітектури Валентин Штолько (в електронній версії «ДТ» лист наводиться повністю). Наказ міністра названо «безпрецедентною акцією чиновників». Через неї «з інтелектуальної карти України» зникне унікальна наукова установа, яких за часів СРСР було лише дві — у Москві та Києві. «Сьогодні установа залишається єдиним в Україні науковим закладом, що є системним експертом у сфері теорії й історії архітектури, перспективних проблем розвитку архітектури та містобудування, охорони культурної спадщини України… Завдяки своїм роботам НДІТІАМ став явищем культури загальнонаціонального значення. Він здобув великий міжнародний авторитет і має широкі наукові зв’язки. НДІТІАМ бере участь у складанні реєстрів пам’яток архітектури, створенні зводу пам’яток культурної спадщини, працює над розробкою меж і режимів використання історичних ареалів», — йдеться у листі світил науки, де також перелічуються успіхи інституту в проведенні міжнародних конференцій, виставок, розробці нововведень із реставрації пам’яток архітектури та підготовки наукових кадрів. І робиться припущення, чому комусь знадобилося закривати настільки славнозвісний НДІ: «Провина (інституту. — Авт.) в тому, що інститут недалекоглядно розміщений в історичному центрі столиці України. Хто знав, що настануть часи неуків, яким буде байдужою доля української національної історико-архітектурної науки. Головне для них — вузькокорисливі цілі, вилучення дорогоцінних площ у центрі міста для комерційного використання, а не турбота про Україну та її інтелектуальний розвиток».

Цей лист було оприлюднено під час прес-конференції директора НДІТІАМ Алли Виноградної в середу. Реакція представників влади, за словами Виноградної, була лише одна: «Після прес-конференції був дзвінок заступника міністра Олександри Кужель, котра сказала мені таке: ми подаємо до суду на вас, оскільки ви заплямували честь міністра. Чим? Тим, що зачитала відкритий лист президенту та прем’єру, підписаний президентом НАН Б.Патоном, головою Товариства охорони пам’яток історії та культури П.Толочком і президентом академії архітектури В.Штольком? Їх теж притягнуть до відповідальності?» Алла Виноградна переконана, що ліквідація інституту має дві причини: «Це пов’язано передусім з будівлею, а також із невдоволенням громадянською позицією, котру займають співробітники нашого інституту стосовно забудови в історичних місцях».

Семиповерховий будинок, у якому два поверхи належать НДІТІАМ, а решта — інституту, до якого його приєднують, знаходиться на вул. Велика Житомирська, 9. За версією співробітників інститутів, із якими вдалося поговорити, незабаром об’єднаний НДІ буде переведено в інший будинок по вул. Воровського. Нинішній же нібито відійде одній відомій будівельній компанії. І навіть є припущення, що перебування В.Яцуби в прохідній частині списку Партії регіонів має до цієї історії певний стосунок. Навіщо знадобилося НДІТІАМ приєднувати? Можливо, відповідь криється в тому, що саме має документи (можна сказати, раритетні — декрети і постанови союзного рівня початку і середини 60-х років минулого століття) на безстрокове користування земельною ділянкою, на якій і розміщено будівлю в центрі Києва.

Тепер щодо громадянської позиції вчених і керівництва інституту в прив’язці до нинішніх виборів, у яких міністр йде в депутати. Наказ датовано 23 серпня. До директора інституту його було доведено 27 серпня. А 24.08.07 у «ДТ» було опубліковано статтю «Кола на землі-2» — продовження теми незаконного виділення землі на території Лівадійської сільради. Раніше група місцевих депутатів від ПРУ в листі до лідера партії та прем’єра В.Януковича повідомляла про результативний тиск на них із метою отримання землі з боку молодшого брата заступника міністра юстиції В.Бондика, котрий діє нібито в інтересах родини Януковича. У статті документально було наведено схему, за якою одна зі структур свідомо довела до руйнації об’єкт, що перебував під охороною, — колишню лазню Конюшенного двору Лівадійського палацу (архітектор Монігетті), а на її місці планується спорудження шестиповерхового готелю. Серед інших експертів, які коментували ситуацію, був і старійшина НДІ теорії й історії архітектури та містобудування, начальник відділу пам’яток архітектури та містобудування Євген Тимонович, оскільки саме він рекомендував на початку 1990-х внести колишні лазні й інші будівлі Монігетті до реєстру пам’яток.

У мене немає доказів того, що, як вважають в інституті, ця публікація стала останньою краплею, котра вирішила долю НДІ. Що згаданий номер «ДТ» лежав на столі у високого чиновника, коли він у неперекладних виразах пояснював мотив своїх дій. Проте переконана: якби ще місяць тому, коли співробітники інституту, знаючи про корисливі маневри навколо НДІТІАМ, заявили про них публічно, а не просили про це не згадувати — «щоб не нашкодити», — ситуація могла б розвиватися в іншому напрямі. Принаймні вибори відшуміли б, і голос наукових авторитетів став би чутнішим і ЗМІ, і державним мужам, які реагують сьогодні тільки на політрейтинги.

Тепер — право на відповідь. Володимир Яцуба в телефонній розмові пояснив причину ліквідації інституту так: «Ми вирішили посилити його за рахунок того, що існує приблизно такий самий за напрямом інститут, у якому цій групі спеціалістів буде комфортніше виконувати свої функції. От і все».

На репліку, що в наказі обгрунтуванням названо необхідність поліпшення фінансової діяльності, а, за даними директора, інститут працює з прибутком і зарплати зростають, міністр відповів: «Ну, давайте подивимося разом, що від цього зміниться. Це планувалося ще тоді, коли Яцуба не працював. Три роки це все тягнеться. І ви поцікавтеся, хто директор? Вона що, фахівець з історії та збереження спадщини? Вона фахівець в міліцейській галузі»...

«Однак в такому разі був варіант — змінити директора, а не ліквідувати НДІ», — припустила я.

«Це функція міністерства, і я прийматиму те рішення, котре мені потрібно... Якщо ви мені дозволяєте», — відповів Володимир Григорович.

Немає запитань. Ось тільки виявляється, що через місяць, у жовтні, спливає термін контракту з Аллою Виноградною. І жодних складнощів із призначенням нового директора у міністра не було б, якщо він має претензії до нинішнього.

Виноградна також стверджує (і це легко перевірити за документами), що прийняла інститут два роки тому з півмільйонною заборгованістю платежів до бюджету. Всього за півроку заборгованість удалося ліквідувати, а через рік зарплати наукових співробітників та інженерних працівників зросли на 30—40 відсотків. «Ніякого економічного дива. І якщо говорити про мою роботу в МВС, то так, і це допомогло. Але, крім того, що я — магістр управління, у мене ще є освіта економіста-інженера. Отож, щоб зробити держпідприємство прибутковим (торік чистий прибуток становив 220 тисяч, а платежі в бюджет — понад півмільйона гривень), потрібно було тільки одне: вивести потоки з тіні. Доти всі замовлення розповзалися через фірми і фірмочки, минаючи інститут. До речі, одна з майстерень була зареєстрована прямо за адресою квартири однієї посадової особи. Всьому цьому ми поклали край, замовлення пішли в інститут, і ми повністю себе забезпечуємо, більш того — даємо прибуток», — каже Алла Виноградна.

Як з’ясувалося, відкритого листа на адресу президента і прем’єра Володимир Яцуба не читав, тому коментувати його не може. Коли було викладено суть припущення авторів листа (причина ліквідації інституту — зацікавленість будинком в історичній частині Києва), В.Яцуба сказав: «Я не знаю, кому цей будинок міг знадобитися. Я ще раз кажу — це питання розглядається три чи чотири роки, якщо не помиляюся. Можна підняти документи. Тому обговорювати, що комусь потрібне це помешкання... Я чотири місяці працюю в міністерстві». Що ж, тут усе просто: час покаже. Якщо підозри вчених небезпідставні — переміщення НДІ непоміченим уже не залишиться. Ні — авторитет В.Яцуби тільки зросте.

На дуже важливе запитання, а як саме ліцензійні повноваження, що їх має тільки цей інститут, можуть перейти до іншого держпідприємства, В.Яцуба відповів лаконічно: «Ми це все забезпечимо, не хвилюйтеся».

Дотриматися поради міністра не виходить. Візьмімо тільки один аспект. На сьогодні лише 20 відсотків історичних населених місць країни мають визначені межі історичних ареалів. Замовлення йдуть. І роботу цю може виконати тільки НДІ теорії й історії архітектури і містобудування.

Володимир Яцуба запевняє: «Всі договори буде виконано, всі, які були підписані попереднім керівництвом. Можете повідомити через свою газету: Яцуба гарантує виконання договорів, причому тими фахівцями, які були в інституті й залишаться. Люди будуть забезпечені умовами роботи, це ж державна структура».

Так, уже підписані договори можуть бути виконані (якщо буде кому, оскільки багато спеціалістів рішенням міністра обурені і можуть піти). Але укладати нові договори як мінімум півроку (термін роботи комісії) ніхто не зможе. «На деякі роботи ми виграли тендер, — розповідає Виноградна, — наприклад, останній — щодо Білої Церкви. Як тепер бути, якщо інституту не буде? З ким укладати договір місту — із начальником ліквідаційної комісії?»

Скільки часу знадобиться на зміну видів діяльності Науково-дослідного і проектного інституту містобудування, отримання ліцензій тощо, ніхто сьогодні не візьметься прогнозувати. Що відбуватиметься тим часом? «Варварська забудова історичних місць», побоюються співробітники інституту. Крім того, бюджет недоотримає відрахувань, які надходять стабільно останній рік.

Додамо також, що НДІТІАМ, крім фундаментальних досліджень, займається ще й: підготовкою номінантів об’єктів культурної спадщини України для внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; розробкою історико-архітектурних та історико-містобудівних опорних планів історичних населених місць України з визначенням меж і режимів використання їхніх історичних ареалів та окремих пам’яток; розробкою і проектуванням реконструкції й забудови історичних місць, інвентаризацією і паспортизацією пам’яток архітектури. І, нарешті, — підготовкою наукових кадрів вищої кваліфікації. «Є загроза зникнення цілого наукового напряму — теорії й історії архітектури, — каже Алла Виноградна. — Тільки в нас проводяться фундаментальні дослідження з цього напряму науки. І тільки в НДІТІАМ є аспірантура й докторантура за спеціальностями теорії та історії архітектури».

І лише цей інститут, стверджує А.Виноградна, має право надавати експертні висновки про використання будинків, котрі мають статус пам’яток архітектури. Наприклад, може та чи інша пам’ятка бути відновлена чи ні. Від цього, як розумієте, прямо залежить, чи можна тут будувати щось нове. Без узгодження з НДІТІАМ будувати поруч з охоронною зоною пам’яток теж неможливо. А якщо можна — то лише з тією кількістю поверхів, яку визначить інститут. А він її дуже часто знижує — щоб не закривався огляд пам’ятки. Одне слово, інститут видає серйозну містобудівну документацію і дуже багатьох не влаштовує. З огляду на масштаби та рівень зацікавленості в забудові історичних центрів наших міст, а також, наприклад, невгамовне бажання приєднатися до якогось палацу на Південному узбережжі Криму, значення цього інституту стає більш зримим. Як і його зникнення або навіть тимчасова паралізація.

…Гадаю, не помилюся, якщо висловлю припущення, що наші політики та чиновники, буваючи за кордоном, знаходять час для неспішних прогулянок і милування архітектурними визначними пам’ятками давнини. Цікаво, спадає їм на думку, що вся ця музика в камені збереглася не так тому, що «раніше будували на століття», як тому, що опісля не руйнували, а зберігали і продовжують суворо охороняти? І що рівень цивілізованості і європейськості визначається, зокрема, й цією обставиною, а не кількістю євро на рахунку європейського банку...

Президенту України Віктору Ющенку

Прем’єр-Міністру України Віктору Януковичу

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Просимо Вашого втручання у безпрецедентну акцію чиновників Міністерства регіонального розвитку та будівництва України по ліквідації Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування, який згідно з наказом Міністра за № 161 від 23.08.2007 р. «з метою удосконалення фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій» має зникнути з інтелектуальної карти України.

Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування (НДТІАМ) засновано у 1945 році в системі Академії архітектури УРСР. На теренах колишнього СРСР інститутів такого наукового профілю було лише два — у Москві та Києві. Сьогодні установа залишається єдиним в Україні науковим закладом, що є системним експертом у галузі теорії, історії, перспективних проблем розвитку архітектури і містобудування, охорони культурної спадщини України.

За час свого існування інститут виконав багато ґрунтовних праць, виховав десятки видатних вчених, створив унікальний науковий архів. Завдяки своїм працям НДІТІАМ став явищем культури загальнодержавного значення. Він набув великий міжнародний авторитет і має широкі наукові зв’язки.

НДІТІАМ бере участь у складанні Реєстру пам’яток архітектури і містобудування, створенні Зводу пам’яток культурної спадщини, працює над розробкою меж та режимів використання історичних ареалів населених місць України. В інституті започатковані нові напрямки прикладного характеру з реставрації пам’яток архітектури та садово-паркового мистецтва, з розвитку історико-культурних заповідників України.

Інститут має аспірантуру, де формуються кадри найвищої кваліфікації.

За свою 62-річну історію НДІТІАМ став явищем національного значення і на сьогодні залишається єдиним науковим закладом у сфері проведення фундаментальних досліджень у галузі історії та теорії української архітектури і містобудування, який опікується охороною, збереженням, вивченням і розвитком національного культурного надбання.

В останні роки інститут започаткував міжнародні виставки архітектурних проектів та матеріалів, що зберігаються у науково-методичному фонді інституту, брав участь у міжнародних та вітчизняних виставках «Архітектурно-будівельний тиждень України» в 2005, 2006, 2007 рр.

НДІТІАМ працює над створенням нормативної та законодавчої бази з проблем охорони культурної спадщини України, проводить підготовку номінації об’єктів культурної спадщини України до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини (UNESCO).

У 2007 році інститут організував і провів Всеукраїнську наукову конференцію «Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті» та міжнародну українсько-польську конференцію «Архітектурна географія бароко в Україні: регіональні особливості і спільні риси».

Фінансовий стан підприємства стабільний, є перспективи для подальшого розвитку. Замовлень НДІТІАМ має достатньо, щоб забезпечити роботою всіх фахівців інституту.

«Провина» в тому, що інститут «недалекоглядно» розміщено у історичному центрі столиці України. Хто знав, що прийдуть часи невігласів, яким буде байдужа доля української національної історико-архітектурної науки. Головне для них — вузько корисливі цілі — вилучення дорогоцінних площ в центрі міста для комерційного використання, а не піклування про Україну, її інтелектуальний розвиток. Наступ на науку України в останні роки спостерігається все частіше і частіше. Варто пригадати про фактично знищені лише деякі з дослідницьких осередків — музей історії Києва, що знаходився у Кловському палаці, музей світових релігій Національного Києво-Печерського Заповідника тощо. Складається враження, що українська культура, українська наука, а значить і сама держава під загрозою знищення, бо чим далі ми в Незалежності (від наукової культури — ?), тим більше стає масових явищ по знищенню пам’яток і закладів культури. Лише в останні літні місяці 2007 року відбувається нова хвиля нищівного тиску з боку чиновників, що хочуть відселити з історичного Подолу Державний інститут «УкрНДІпроектреставрація» та Державну наукову бібліотеку ім. академіка В. Заболотного, з Андріївського узвозу — галерею «Карась» тощо.

Просимо Вас, вельмишановні пане Президенте та пане Прем’єр-Міністре, втрутитися в ситуацію і допомогти зберегти знаковий для України інститут.

Президент Національної академії наук України академік НАН України Б.Є.Патон

Голова Товариства охорони пам’яток історії та культури, академік НАН України П.П.Толочко

Президент Української академії архітектури, доктор архітектури В.Г.Штолько

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі