Найєм назвав три недоліки президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд

Народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Мустафа Найєм вважає головними недоліками законопроекту "Про Вищий антикорупційний суд", внесеним до Верховної Ради президентом, недостатню роль міжнародних експертів у формуванні суддівського корпусу, можливість затягування процесу створення суду і нечітко виписані норми визначення підсудності.

"З позитивного - добре, що змогли за рік підготувати. Ще один позитив - у розробці документа брали участь європейські експерти спільно з Георгієм Вашадзе. На цьому все. Тому що судячи з тексту, розробники виявилися такими ж хорошими теоретиками, які погано представляють наші реалії та практику застосування, як юристи Адміністрації президента - відмінними практиками, що прекрасно орієнтуються у вітчизняних реаліях", - написав політик на своїй сторінці у Facebook.

Коментуючи процедуру добору суддів, впровадження якої пропонується законопроектом, Найєм зазначив, що, незважаючи на те, що Венеціанська комісія рекомендувала надати незалежним міжнародним експертам вирішальну роль у цьому процесі, законопроект відводить їм лише дорадчу функцію.

"Згідно з проектом, Для відбору суддів Антикорсуду буде сформовано Громадську раду міжнародних експертів, до якої увійдуть кандидати, запропоновані міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання і протидії корупції відповідно до міжнародних договорів. Що важливо, склад цієї Ради визначатиме Вища кваліфкомісія суддів, а не Громадська рада доброчесності, дію якої для Антикорупційного суду скасовано... Але якщо Рада експертів вирішить, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям, то... нічого страшного. Це рішення може бути скасовано рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за яке проголосує 11 з 16 її членів", - зазначив депутат.

На його думку, процес формування суду може затягнутися і буде завершений вже після президентських виборів 2019 року.

"Суд може формуватися протягом року з моменту підписання законопроекту. Щоб він став повноважним, потрібно щоб були обрані мінімум 2/3 суддів від його складу. Нагадаю, закон про Антикорсуд ми чекали рік. Якщо його прийняття буде таким же неспішним, у нас є всі шанси побачити підпис президента вже в березні. А це означає, що фактично Антикорупційний суд запрацює тільки після президентських виборів 2019 року", - пояснив Найєм.

Депутат також вказав на ризики фактичного блокування роботи суду через недостатньо точно виписані в законопроекті принципи визначення підсудності корупційних злочинів.

"Навіть коли ми наберемо кращих суддів без єдиного вето на рішення міжнародних органів, законопроект дозволяє завалити суд справами не тільки від НАБУ і САП, але і від Нацполіції, СБУ та податкових органів. При цьому закон прописаний таким чином, що теоретично справи щодо топ-чиновників, для яких і був задуманий антикоррупційний суд, можуть розглядатися не тільки цим судом", - підсумував Найєм.

Як відомо, Мустафа Найєм був одним із співавторів проекту закону про антикорупційний суд (№6011), який депутати виключили з порядку денного, щоб у президента була можливість внести до Ради свій варіант законопроекту.

Як повідомлялося раніше, 22 грудня у Верховній Раді зареєстрували внесений президентом Петром Порошенком законопроект "Про Вищий антикорупційний суд".

За день до цього Верховна Рада відкликала законопроект №6011 про антикорупційні суди авторства групи парламентарів, зареєстрований у лютому 2017 року і включений до порядку денного сесії.

Детальніше про антикорупційні ініціативи президента читайте у статті Олександра Леменова "Антикорупційні суди "по-новому": рецепт Порошенка" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".