НАТО дасть оцінку співробітництву з Україною з урахуванням суду над Тимошенко - Політика - dt.ua

НАТО дасть оцінку співробітництву з Україною з урахуванням суду над Тимошенко

28 жовтня, 2011, 13:41 Роздрукувати Випуск №39, 28 жовтня-4 листопада

На що й звернув увагу під час свого інтерв’ю нашому виданню помічник заступника генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики безпеки Джеймс АППАТУРАЙ.

Українські чиновники в бесідах зі співробітниками штаб-квартири НАТО воліють говорити про взаємодію у сфері безпеки і не торкатися виконання Києвом першого розділу Річної національної програми співробітництва України з альянсом (РНП). Нічого дивного в цьому немає. Як випливає з розділу «Внутрішня політика», наша країна зобов’язується проводити демократичні реформи і забезпечувати верховенство права. А тут в офіційного Києва явний провал.

І хоча РНП — документ, який затверджує український президент, Київ оцінює його виконання разом із Брюсселем. А Північноатлантичний альянс — це політико-військова організація країн, об’єднаних спільними демократичними цінностями. І для політиків країн євроатлантичного співтовариства демократія не просто словосполучення. Тому військове співробітництво України з НАТО оцінюватиметься альянсом у контексті політичних подій, що відбуваються в нашій країні. На що й звернув увагу під час свого інтерв’ю нашому виданню помічник заступника генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики безпеки Джеймс Аппатурай.

— Пане Аппатурай, ви приїхали в Україну для попередньої оцінки виконання нашою країною Річної національної програми співробітництва з НАТО. За останній час у нашій країні намітилося погіршення ситуації з демократією: порушуються права та свободи громадян, переслідуються політичні опоненти влади. Йдеться, зокрема, про Юлію Тимошенко. В цьому зв’язку як ви оцінюєте роботу Києва над РНП?

— Рано давати остаточну оцінку проведенню реформ в Україні. Як ви справедливо зауважили, мій візит — це попередні підсумки. Насамперед ми повинні подати зібрану нами інформацію нашому міжнародному секретаріату. Далі її передадуть представникам країн альянсу. Вони, відповідно, мають сформувати й повідомити нам думку своїх столиць. Тільки після цього буде сформовано остаточну оцінку успішності виконання Україною РНП.

Але в цій програмі йдеться не тільки про реформи в секторі оборони та безпеки. РНП торкається також і питань демократичних цінностей, і правової реформи. Свого часу генеральний секретар НАТО через прес-секретаря організації висловив своє розчарування справою Тимошенко. Гадаю, члени альянсу висловлять свою думку з приводу виконання РНП з урахуванням суду над Юлією Тимошенко.

— Під час своїх зустрічей з українськими чиновниками ви планували обговорити стан демократії в Україні. Вам вдалося це зробити? Чи ваші співрозмовники воліли говорити про реформи в секторі безпеки?

— Ані українська сторона, ані ми не ухилялися від обговорення питань демократії, демократичних цінностей і ситуації із цими цінностями в Україні. Я ще раз представив позицію НАТО у справі Тимошенко, і в контексті виконання РНП ми обговорювали питання реформи судової системи та юстиції. У нас дуже хороші, щирі й відкриті відносини. Що, безумовно, ще раз було підтверджено під час обговорення цього делікатного питання.

— Судові справи проти представників опозиції, загальне погіршення ситуації з демократією вплинуть на рівень співробітництва Україна—НАТО?

— Я не хотів би давати ухильні відповіді, але, повторю, давати оцінку зараз не можу. Це право країн — членів альянсу ухвалювати рішення щодо того, на якому рівні перебувають відносини з Україною, як вони розвиватимуться. Проте маю зауважити, що наше практичне співробітництво розширюється. Прикладом цього може служити внесок України в операції, які проводить НАТО, а також допомога, яку альянс готовий надати вашій країні у підготовці до Євро-2012 чи у вирішенні питань, пов’язаних з утилізацією надлишків боєприпасів, стрілецької зброї та легкого озброєння. Звісно, наше практичне співробітництво відбувається в політичному контексті. І, безумовно, члени альянсу братимуть його до уваги при оцінці рівня і якості наших відносин.

— Багато членів альянсу одночасно є й членами Євросоюзу. А з боку деяких політиків низки країн — членів ЄС в останні тижні чуються заклики запровадити точкові санкції проти українських чиновників, помічених у переслідуванні опозиції. Наскільки санкції, зовнішній тиск можуть стати ефективним інструментом у поверненні України на демократичні рейки?

— НАТО і ЄС мають різні мандати. НАТО як організація не застосовує жодних санкцій: це не інструментарій, не компетенція Організації Північно­атлантичного договору. Так само альянс не висловлює своєї думки стосовно окремих дій країн — членів ЄС і НАТО.

Однак щоб мати повнішу картину того, що відбувається у вашій країні, і ще раз підтвердити зобов’я­зання НАТО з приводу підтримки України на її шляху до зміцнення демократичних цінностей, під час свого візиту до Києва я зустрічався з представниками опозиції та громадських організацій. І те, що я від них почув, безперечно, ми візьмемо до уваги при складанні нашої остаточної оцінки виконання Україною РНП.

— Після ваших зустрічей у Києві, що ви думаєте про ставлення України до виконання РНП?

— Для мене абсолютно очевидно, що для України виконання цієї програми є не тільки дуже важливим пріоритетом, а й основним форматом для розвитку подальшого співробітництва з НАТО. У нас спільні погляди на це питання, і ми раді, що змогли на цьому наголосити.

Україна для себе вирішила за краще обрати позаблоковий статус. Але це жодним чином не завадило нам продовжувати, розвивати, поглиблювати й розширювати наше співробітництво.

Безперечно, завжди є можливості для вдосконалення, і ми обговорювали досить детально всі аспекти, які вимагають більш інтенсивних зусиль хоча б у плані спільної координації при проведенні комплексних реформ. Повинен сказати, що мої співрозмовники з української сторони були досить відверті й відкриті.

— Останні внутрішньополітичні події в Україні викликали в західних партнерів Києва сумніви в щирості намірів нинішньої адміністрації дотримуватися політики європейської інтеграції. Після бесіди з українськими чиновниками ви зробили для себе висновок, куди рухається Україна — у Європейський Союз чи в Євразійський?

— Ми не обговорювали питання загальної орієнтації вашої країни, бо вважаємо, що ви самі повинні вирішувати, в якому напрямку вам рухатися. Моє враження таке, що Україна й за цієї адміністрації намагається знайти баланс між своїми національними інтересами і своїми відносинами як із сусідньою країною, так і з країнами Євро­пейського регіону. Безу­мовно, Укра­їна і її народ повинні самі вирішувати, до якої міри їм потрібен цей баланс і як його забезпечити. Але доти, доки ваша країна хотітиме співробітничати з НАТО й до тієї глибини, до якої вона хоче, альянс завжди буде готовий відповісти тим самим.

— Який нині порядок денний відносин Україна—НАТО?

— Йшлося, наприклад, про можливості нашої підтримки при проведенні Україною реформ. Також ішлося про внесок вашої країни в операції, які НАТО проводить зараз і про можливості продовження такого співробітництва в майбутньому. Ми обговорювали питання спеціального цільового фонду, потрібного для утилізації надлишків боєприпасів, стрілецької зброї та легкого озброєння, а також цільового фонду, призначеного для вирішення проблеми залишків радіоактивних матеріалів. Крім того, ми розмовляли про можливості нашого співробітництва в контексті підготовки до Євро-2012 і забезпечення потрібного рівня безпеки при проведенні цього заходу.

Також ми обговорювали й європейські питання безпеки. Такі аспекти, наприклад, як контроль над звичайними озброєннями та протиракетна оборона. Але, хочу підкреслити, що коли йшлося про ПРО, ми просто обмінювалися своїми поглядами, інформацією. Мови не було про практичне співробітництво в цій галузі.

— А хто був ініціатором обговорення теми ПРО?

— Ініціатором був я. Але хотів би звернути увагу, що розмова відбувалася в контексті майбутнього саміту НАТО в Чикаго й тих основних тем, які там обговорюватимуться. ПРО — одне із цих питань. Саме в цьому контексті я інформував своїх українських колег про позицію НАТО.

— Українські офіційні особи стверджують: попри те, що Україна стала позаблоковою державою, якість співробітництва з НАТО поліпшилася порівняно з часом президентства Віктора Ющенка. Це справді так?

— З практичного погляду, за нового президента кількість запланованих спільних заходів не зменшилася. Іншими словами, ми можемо сказати, що нова адміністрація в цьому послідовна. У деяких питаннях, можливо, навіть відбувся розвиток нашого співробітництва. Але ми ніколи не проводили порівняльного аналізу того, як це співробітництво розвивалося при двох різних адміністраціях.

— Україна реформує власні збройні сили в контексті більшої сумісності зі збройними силами країн — членів Північно­атлантичного альянсу. Як ви можете оцінити готовність української армії до спільних дій з підрозділами НАТО?

— Україна, безперечно, продемонструвала і можливості, і бажання робити це. Звичайно, ми допомагаємо Україні збільшити свої ресурси і сили, які вона надає для операцій Північно­атлантичного альянсу, і забезпечити в ньому достатній рівень оперативної сумісності із силами НАТО, з якими вона братиме участь у цих операціях. Незаперечно й те, що не всі підрозділи Українських збройних сил перебувають на однаковому рівні оперативної сумісності або готовності діяти разом із силами НАТО. Потрібна ще дуже серйозна робота в тому, що стосується й належного фінансування, і забезпечення процесу професіоналізації Збройних сил України.

— Країни, що входять в ОДКБ, активно домагаються визнання цієї організації з боку НАТО. Чи збирається альянс якимось чином взаємодіяти з «Ташкентським пактом»?

— Представники НАТО брали участь у тих міжнародних заходах, на яких були присутні й представники ОДКБ. Таких заходів було всього один чи два. Але що стосується НАТО як організації, то в ній немає консенсусу щодо формалізації відносин з ОДКБ. Не думаю, що в найближчому майбутньому такого консенсусу буде досягнуто.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво