«НАТО БУЛА УТВОРЕНА З МЕТОЮ ОБОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ЦІННОСТЕЙ, ЯКІ ДУЖЕ БЛИЗЬКІ ЕСТОНЦЯМ» - Політика - dt.ua

«НАТО БУЛА УТВОРЕНА З МЕТОЮ ОБОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ЦІННОСТЕЙ, ЯКІ ДУЖЕ БЛИЗЬКІ ЕСТОНЦЯМ»

6 вересня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 6 вересня-13 вересня

Виходячи з концепції національної безпеки, керівництво Естонії проголосило НАТО основним гарант...

Виходячи з концепції національної безпеки, керівництво Естонії проголосило НАТО основним гарантом свого суверенітету, тому вступ до альянсу у зовнішньополітичній діяльності країни залишається і надалі серед пріоритетних завдань.

У 2001 р. на шляху просування до НАТО Естонія, Латвія та Литва досягли певної координації зусиль завдяки політичній домовленості про їхній одночасний вступ до альянсу. Тепер Естонія чекає на Празький саміт, що відбудеться восени цього року, і не лишилося сумнівів щодо офіційного запрошення її до НАТО.

Отже, пропонується інтерв’ю з міністром оборони Естонії — Свеном Міксером, членом Естонської центристської партії, до недавнього часу парламентарія, якому, між іншим, всього 28 років. До речі, для естонців молодість політиків стала свого роду традицією — середній вік першого уряду відновленої естонської держави становив 25—28 років — й запорукою того, що вони назавжди відкинули тягар помилок минулого!

— За офіційним соціологічним опитуванням, що відбулося у жовтні 2001 р., ідею вступу до НАТО підтримало понад 60 відсотків громадян Естонії. Зростання витрат на оборону та їх утримання на нинішньому рівні підтримало 69 відсотків тих, хто відповів. В чому ж секрет такої популярності НАТО серед населення Естонії?

— Я б не сказав, що є будь-який секрет. Таємниці немає! — відповідає міністр оборони Естонії Свен Міксер. — Немає таємниці у тому, що Естонія — маленька країна з невеликим населенням. І вочевидь — незважаючи на те, що ми будемо виділяти досить великий відсоток нашого валового внутрішнього продукту на бюджет оборони, цього буде недостатньо, щоб утворити повноцінну самостійну оборонну систему. І тому цілком логічним є висновок, що ми маємо бути частиною більш великої колективної системи оборони. НАТО — найбільш потужна колективна оборонна система у світі. І особливо суттєвим для нас є те, що НАТО була утворена з метою оборони та захисту цінностей, які дуже близькі естонцям. Саме тому, як гадаю, ідея вступу до НАТО так популярна серед естонських громадян.

— Пане міністре, які ж шанси бути запрошеною до вступу в НАТО має Естонія на Празькому саміті у листопаді нинішнього року?

— Я думаю, що на сучасний момент шанси досить великі. Я налаштований дуже оптимістично, переконаний, що Естонія отримає запрошення у Празі. Ми вже працюємо над цим кілька років. Ми проводили соціологічні опитування з основних документів щодо вступу до НАТО, щодо процедур НАТО, щодо змін у державному бюджеті, які нам довелося ухвалити минулого року у парламенті. Зокрема йдеться про документ — «Структура Сил оборони й завдання розвитку на період середньої тривалості», що розраховано до 2015 р. Нам довелося достатньо напружено працювати для того, щоб рухатися в цьому напрямку. І досі в нас все непогано складалося — сигнали, які ми отримували з європейських столиць країн — членів НАТО, також були дуже позитивними. Отже, ми оптимістично чекаємо на Празький саміт. Однак ми усвідомлюємо, що багато роботи доведеться виконати й саме після Празького саміту. Бо запрошення — це певний контрольний проміжний пункт у процесі, що розвивається.

— Країни другої хвилі розширення НАТО долають великий й складний підготовчий шлях. Але, за висновками експертів, нинішні претенденти на членство в альянсі мають переваги щодо своїх попередників — Чехії, Угорщини та Польщі. Враховуючи досвід останніх, Естонія сконцентровано працювала протягом трьох останніх років над втіленням спеціально розробленого ще у 1999 р. Плану дій щодо досягнення членства в НАТО. Отже, з якими основними проблемами стикалися протягом цього періоду естонці?!

— Вимоги щодо вступу в НАТО показують, — говорить голова оборонного відомства Естонії Свен Міксер, — з одного боку, маємо продемонструвати відданість цінностям демократії, що це є демократія, що це є працююча демократія, з іншого боку — країна має показати, що вона робить якийсь конкретний внесок у роботу НАТО. В Естонії спостерігається певна злагода між політичними партіями — широкий політичний консенсус. Ми зафіксували у державній концепції безпеки зобов’язання зростання витрат на оборону до 2 відсотків внутрішнього валового продукту, починаючи з цього року, й утримання даного рівня на майбутнє. Ми визначили наш оборонний внесок до статті 5 Статуту НАТО. А також визначили інші наші можливості, засоби, які ми можемо у разі необхідності надати у розпорядження НАТО, наприклад, спостереження за повітряним простором.

Звичайно, нам довелося розглядати ці питання з погляду певних обмежень, які є у нашому бюджеті. Але ми, звичайно, усвідомлюємо, оцінюємо ті переваги, які НАТО може надати Естонії.

— Війна проти тероризму, якій надали поштовх події 11 вересня минулого року у Нью-Йорку, за оцінками політологів, значно покращила американсько-російські відносини, стосунки Росії та НАТО. А на якому етапі нині перебувають естонсько-російські відносини?

— Ми дуже задоволені покращенням відносин НАТО і Росії. І як майбутній член НАТО ми сподіваємося, що тільки-но Естонія вступить до НАТО, відносини Естонії й Росії будуть стабілізовані й набудуть ще більшого позитивного забарвлення! І подібне ми спостерігали на прикладі відносин Росії й Польщі, після вступу останньої до НАТО.

Позитивні зрушення у розвитку двосторонніх відносин Росії та Естонії накреслилися ще на початку цього року, коли відбулася зустріч двох міністрів закордонних справ. І я можу на сьогодні оцінити взаємовідносини двох країн як стабільні й дуже прагматичні. Зараз ці відносини у розвитку.

— Нещодавно Україна заявила, що кінцевою метою її євроінтеграційної політики є вступ до цієї організації як основи загальноєвропейської структури безпеки. Отже, пане міністре, виходячи вже з цих реалій, прокоментуйте, будь ласка, співробітництво у військово-політичній сфері між Естонією, яка незабаром буде членом НАТО, та Україною, яка ставить це членство за стратегічну мету?

— В Естонії ми завжди дотримуємось принципу, що кожна країна має законне право визначати, які військові союзи пасуватимуть їй більше. У нашому нинішньому сусідстві перебувають різні країни, наприклад Фінляндія, Швеція, які не приєдналися, Норвегія, яка є членом НАТО, країни — аспіранти НАТО... Знаючи вимоги щодо вступу до НАТО, ми вже давно рухаємось у цьому напрямку.

І як тільки Україна остаточно визначиться зі своїми намірами, ухвалить остаточно ідею вступу до НАТО, вочевидь, деякі проблеми будуть надзвичайно специфічними для неї. Наприклад, Естонія ще 10 років тому розпочала розбудову збройних сил практично з нуля, тоді як Україна, велика за територією й за населенням країна, з моменту відновлення незалежності, мала досить велику й потужну військову машину, яка, на мій погляд, не є сумісною із стандартами НАТО й, поза сумнівом, має розвиватися у зовсім іншому напрямку.

Ми готові підтримувати будь-яку країну у будь-яких починаннях доти, поки вони не вступають у протиріччя з інтересами нашої держави. Я бажаю Україні всього найкращого у всіх її добрих починаннях.

І ще хочу наголосити: військове співробітництво Естонії протягом останнього часу було сконцентровано майже виключно на країнах-сусідках, і взаємовідносини України та Естонії, логічно, не були настільки тісними. Проте вважаю, що у нас є гарна перспектива для розвитку плідних взаємовідносин.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво