НАСТУПНИЙ НА «ОСІ ЗЛА»

Американська адміністрація всерйоз узялася за «вісь зла». Спочатку як слід натиснули на Сирію — і начебто досягли бажаного ефекту. Потім знову звернули увагу на Північну Корею — поки що безрезультатно. Наступним на черзі був Іран — як незаперечний лідер в американському списку «недобрих» держав. Щоправда, черговий раунд пресингу на Тегеран почався якось дивно.

Спочатку в пресі з’явилися повідомлення, що представники Ірану та США проводять якісь консультації. Причому ніхто до пуття не міг сказати, обговоренню яких саме питань присвячувалися ці переговори. Коментарі представників обох сторін були скупі й інколи суперечливі — факт консультацій то визнавався, то цілком спростовувався.

Така невизначеність, швидше за все, свідчить про одне — якщо переговори і були, то безрезультатні. Вашингтон і Тегеран залишилися, так би мовити, кожен при своєму — і що стосується ядерної програми Ірану, і в питанні боротьби з тероризмом.

Ситуація різко змінилася після терактів 12 травня в Ер-Ріяді, від яких загинули вісім американців. Дров у багаття підкинули й повідомлення про підготовку «Аль-Каїди» до літнього наступу.

І ось минулого тижня Тегеран знову піддався жорсткому пресингові з боку США. Американці оприлюднили дані ЦРУ, відповідно до яких теракти в Саудівській Аравії задумали й підготували керівники «Аль-Каїди», які знайшли притулок на території Ірану.

Іранське керівництво не стало спростовувати цих тверджень. Тегеран через свого міністра закордонних справ Камаля Харразі лише заявив, що вважає «Аль-Каїду» дуже небезпечною організацією і веде серйозну роботу з припинення її діяльності. Глава іранського зовнішньополітичного відомства стверджував, що його країна не співпрацює з Усамою, а іранські спецслужби нібито заарештували деяких його соратників, що втекли з Афганістану.

Зрештою вийшло, що начебто хтось з алькаїдівців в Ірані усе-таки є, але вони перебувають не на свободі, а у в’язниці, причому останньому твердженню іранців в американській столиці довіряти не схильні.

У повітрі вчувалася гроза. Минулої неділі в газеті «Вашингтон пост» з’явилася стаття, що викликала справжній фурор. З посиланням на представників американської адміністрації, видання повідомило, що в Білому домі найближчим часом має відбутися нарада, на якій буде розглянуто ситуацію навколо Ірану і вжито екстрених заходів, аж до повалення нинішнього іранського уряду.

Окрім контактів із «Аль-Каїдою», у Вашингтона викликають побоювання програми ядерного переозброєння та вплив іранських духовних лідерів на шиїтів — своїх братів по вірі в сусідньому Іраку. І, мабуть, така стурбованість небезпідставна. Днями американці почали телевізійне мовлення в Багдаді, намагаючись нейтралізувати вплив іранських ЗМІ, що закликають до вигнання з країни окупаційних сил і створення ісламської держави. А міністр оборони США Доналд Рамсфелд навіть присвятив цьому питанню спеціальний виступ, у якому застеріг Іран проти втручання в процес іракської демократизації. За словами глави Пентагона, будь-яким спробам встановити в Іраку теократичний режим, схожий на іранський, буде рішуче покладено край.

«Вашингтон пост» вважає, що Пентагон вирішив дестабілізувати іранський режим і планує повалити його зсередини силами більш ліберальної опозиції. Тобто головну увагу планується приділити організованому за підтримки США «народному повстанню». А вже потім, очевидно, в Іран ввійдуть і американські війська. Не випадково рівно тиждень тому понад сотня представників реформаторських кіл Ірану надіслали лист релігійному лідеру Алі Хаменеї. У посланні пишеться: той, хто виступає проти спроб президента Хатамі зробити кроки назустріч, піддає країну небезпеці. Іран може спіткати такий самий фінал, як і Ірак, а є ж можливості для розвитку ситуації за зовсім іншим сценарієм.

Іранське питання може викликати чергове протистояння між поміркованим крилом і прибічниками твердої руки у вашингтонській адміністрації. За даними американської преси, держдепартамент США згоден зі зміною курсу щодо Ірану, але сумнівається у спроможності реформаторів повалити режим зсередини, навіть за сприяння Сполучених Штатів. На грунті цього протиріччя між Пентагоном та держдепартаментом навіть виник конфлікт із питання про ставлення до «Моджахеддіне хальк», іранського опозиційного угруповання, що базується на території Іраку. Міністерство оборони США планувало використати бойовиків угруповання як потенційний військовий інструмент проти Тегерана, а дипломати виступають за його роззброєння.

До того ж і в оточенні президента США, цілком імовірно, поки що не погоджуються «вмовляти» Іран бути поступливішим із допомогою крилатих ракет і авіаносців. Принаймні офіційний речник Білого дому Скотт Маклеллан заявив, що ставлення нинішньої адміністрації до іранського керівництва залишається незмінним. І, мовляв, іранці знають про що мова і знають, що їм слід робити...

До речі, якщо Маклеллан говорив про підтримку Тегераном організації «Хезболла», то Білий дім справді дечого домігся. Щоправда, зовсім не того, чого очікував. Лідер угруповання шейх Хасан Насрулла відмовився скласти зброю, заявивши, що «партизанська війна законна» і ведеться «у відповідь на підступи Ізраїлю».

Та хоч би що говорили у Білому домі, можливість проведення військової операції проти Ірану все ж таки досить висока. Принаймні два приводи вже є — і підтримка терористів, і розробка Іраном зброї масового ураження. Для вторгнення в Ірак цих приводів вистачило з верхом. І дарма що, як передбачалося спочатку, вони виявилися «липовими»... Навряд чи й цього разу хтось в американській адміністрації потрудиться знайти вагомі аргументи для обгрунтування нападу на Іран. Вагомість у цій справі — далеко не найголовніше.

Залишається тільки сподіватися, що теперішній тиск на Іран не переросте рамок психологічного. Хоча, як засвідчили недавні події в Іраку, у Вашингтоні воліють спочатку стріляти, а потім думати.