Нарвалися на бультер’єра… - Політика - dt.ua

Нарвалися на бультер’єра…

14 серпня, 2009, 15:37 Роздрукувати Випуск №30, 14 серпня-21 серпня

Півтора тижня ім’я мера Ужгорода не сходить із заголовків центральних ЗМІ, і це є яскравим доказом того, що банальне хуліганство за вмілої піар-обробки може дорости навіть до міжнародних масштабів...

Півтора тижня ім’я мера Ужгорода не сходить із заголовків центральних ЗМІ, і це є яскравим доказом того, що банальне хуліганство за вмілої піар-обробки може дорости навіть до міжнародних масштабів.

Подія, наслідки якої обговорює вся Україна, сталася минулого четверга у центральній частині міста в скверику, до облаштування якого особисто долучився мер. За іронією долі на початку літа Сергій Ратушняк на цьому ж самому місці вже застосував силову аргументацію щодо молодого чоловіка напідпитку, котрий із пневматичним пістолетом заважав робітникам класти бруківку. Деталі цього випадку теж потрапили в пресу, однак за тиждень про них забули. Тим часом скандал довкола останнього інциденту лише набирає обертів. Твердження активістів «Фронту змін», що мер міста накинувся на студентку-агітатора через расову нетерпимість, навряд чи варто сприймати всерйоз. До цього випадку Ратушнякові газети на комерційній основі регулярно публікували рекламні матеріали від «ФЗ», а після відмови «фронтовикам» у співпраці з боку ЗМІ, контрольованих В.Балогою, були єдиним серйозним медіаресурсом в області, через який А.Яценюк пропагував свої ідеї. Та й у ході самого інциденту не було «єврейської риторики», інакше потерпіла дівчина неодмінно згадала би про неї. На єврейську тему мера «перемкнуло» пізніше — після того, як він запідозрив, що центральні ЗМІ за чиєюсь вказівкою роблять із нього монстра, котрий без причин кидається з кулаками на дітей. Того дня мерові, найвірогідніше, банально не сподобався агітаційний намет на території оновленого скверу і він зажадав показати дозвіл на розміщення малих архітектурних форм. Проте чи то дівчина-агітатор виявила принциповість і непоступливість, чи С.Ра­тушняк був не в доброму гуморі, але в результаті «розмови» намет було перекинуто на землю, а студентка з тілесними ушкодженнями звернулася до лікарів. Штаб Яценюка (вочевидь, центральний) негайно вирішив використати інцидент як привід для блискавичної і переможної війни — перед усією Україною поставити на місце «мера-хулігана, що зарвався». Однак перед тим, як розпочинати війну, фронтовикам» варто було з’ясувати, хто такий Ратушняк, як із ним воювати і чи взагалі варто зв’язуватися.

Той, хто стежить за політикою на Закарпатті, добре знає, що стан війни для ужгородського мера — рідна стихія. За останні 15 років, відколи С.Ратушняк у політиці, йому довелося пройти, як мовиться, «і Крим, і Рим», — побувати за ґратами і посидіти в парламенті. З кінця 90-х він єдиний в області дозволяв собі різкі випади на адресу президента (а виступати проти діючого Л.Кучми — це зовсім не те, що проти В.Ющенка). Під час першого становлення на Закарпатті СДПУ(о) пережив дуже жорсткі наїзди з боку центральної влади, зокрема порушення кількох десятків кримінальних справ і виїзд до Ужгорода спеціальної слідчої групи ГПУ (саме тоді у висловлюваннях С.Ратушняка вперше з’явилася єврейська тема). Витримав тотальний пресинг із боку президентської адміністрації періоду В.Медведчука й губернатора І.Різака з його «без­предєльщиною» та бандитами. А за часів правління на Банковій В.Балоги Ужгород залишався єдиним містом на Закарпатті, непідконтрольним мукачівському сімейному клану. Хоча пресинг був дуже потужний — також із порушенням кримінальних справ і навіть блокуванням мерії правоохоронцями. Епатажні вчинки і дуже різкі висловлювання супро­воджують С.Ратушняка з самого початку його політичної кар’єри. З погляду інтелігентних людей такі речі неприпустимі, попри те у мера Ужгорода є свій електорат, завдяки якому він перемагав у всіх виборчих кампаніях, в яких брав участь (за винятком 1998 р., коли його кандидатуру за рішенням суду викреслили з бюлетенів за кілька годин до початку голосування, і в парламент пройшов Н.Шуфрич). Завдяки перманентному протистоянню з впливовими ворогами С.Ратушняк набув безцінного досвіду політичної боротьби, яку вміє вести брутально і дуже винахідливо. За всі роки він не програв жодної інформаційної війни, хоча працювати проти нього запрошували й закордонних піарників. Сьогоднішня ситуація — зайвий доказ цього. Банальне хуліганство перевести на тему всесвітнього сіонізму і домогтися, щоб про це заговорили навіть за кордоном — таке до снаги далеко не кожному. Політтехнологи «ФЗ», які сподівалися сходу поставити на місце «ужгородського цуцика», насправді нарвалися на бультер’єра, котрий сам будь-кого зажене на дерево.

Незважаючи на реакцію правоохоронних органів, яку можна назвати жорсткою, теперішня сутичка для С.Ратушняка вигідна, тим більше що після звільнення з СП В.Балоги і втрати ним вагомої частини контролю над областю ужгородський мер явно нудьгував без гідного «спаринг-партнера». Його не страшить навіть теоретична можливість арешту (таке вже було в часи СДПУ(о)), навпаки, взяття під варту «за переконання» зробило б із С.Ра­тушняка мученика в очах певної частини електорату. Про примирення зі сторонами на сьогодні не може бути й мови (як стало відомо «ДТ», на місцевому рівні активісти «ФЗ» намагалися порозумітися з мером, однак безуспішно) — С.Ратушняк уже відчув смак боротьби, більше того, вийшов на всеукраїнський рівень і навіть побачив перспективу, в порівнянні з якою О.Тягнибок нервово курить збоку.

Тим часом «ФЗ» від війни з ужгородським градоначальником лише втратить. В області організація позбулася єдиного серйозного медіаресурсу, зате отримала потужного ворога, котрий «мочитиме» її з усім завзяттям. А на всеукраїнському рівні порушену С.Ратушняком тему єврейства А.Яценюка негласно підтримають його основні конкуренти, для котрих інцидент в ужгородському скверику став справжнім подарунком.

Самому С.Ратушнякові його поведінка навряд чи серйозно зашкодить, йому доводилося виходити і з більш критичних ситуацій. Впливових ворогів у мера не додасться, вони залишилися ще з часів СДПУ(о). Зате кількість симпатиків, причому далеко за межами Ужгорода, тільки зросте. В Україні є попит на політиків такого типу, хочеться того комусь чи ні…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво