На батьківщині Афродити говорять про мир

Поділитися
Легендарний острів Кіпр, якому боги дарували таку насичену подіями, але непросту історію, сьогодні знову на порозі грандіозних змін...

Легендарний острів Кіпр, якому боги дарували таку насичену подіями, але непросту історію, сьогодні знову на порозі грандіозних змін. 3 вересня почалися мирні переговори, результатом яких може стати возз’єднання острова. За майже чотири десятиліття, які минули після розколу Кіпру на грецьку і турецьку частини, нинішній етап мирного процесу політики і дипломати називають найбільш багатообіцяючим, «здатним увінчатися рішеннями, ухваленими для всіх кіпріотів». Причому найдивніше те, що сильні світу цього — США, Росія, а також Греція і Туреччина — дозволили кіпріотам самостійно домовитися про майбутнє своєї спільної батьківщини. Посередником виступає лише ООН, що як на теперішні часи видається ледь не анахронізмом, але, проте, може у разі успіху стати певною реабілітацією для найбільшої міжнародної організації. На тлі драматичних подій на Кавказі стати прикладом зовсім іншого, мирного, розв’язання проблеми так званих невизнаних республік. Крім того, від вирішення кіпрського питання великою мірою залежить майбутнє Євросоюзу — об’єднання острова може змусити єврочиновників у Брюсселі замислитися про нове розширення організації на схід за рахунок Туреччини, яка багато в чому саме через Кіпр не могла домовитися з ЄС про своє майбутнє членство в організації.

У Нікосії в день офіційного оголошення про старт переговорів лідери греків-кіпріотів Дімтріс Хрістофіас і турків-кіпріотів Мехмет Алі Талат оголосили про початок нової ери. Цій події передували місяці кропіткої роботи дипломатів і експертів, які намагалися виробити прийнятну платформу для проведення історичного діалогу. Посланник генерального секретаря ООН Пан Гі Муна на Кіпрі Олександр Даунер, колишній міністр закордонних справ Австралії, заявив журналістам: «Я сповнений оптимізму, оскільки бачу: сторони, які домовляються, налаштовані на успішне завершення переговорів. Але в мене немає ілюзій, що це буде дуже просто».

Перших домовленостей про початок переговорів було досягнуто наприкінці березня, після чого в грецькій частині острова пройшли вибори. Главою грецької Республіки Кіпр став Дімітріс Хрістофіас, керівник кіпрської партії АКЕЛ — Прогресивної партії трудящих, яка споконвічно стоїть на марксистсько-ленінських позиціях, але де-факто обстоює соціал-демократичні ідеї. Він став першим комуністом — главою держави, яка входить у ЄС. Проте не його ліві погляди сьогодні привертають увагу. Він, уродженець північного, окупованого турками, Кіпру, все життя прожив як вигнанець на своїй батьківщині. Тема возз’єднання Кіпру стала головною темою його виборчої кампанії.

До речі, він народився в тому ж місті Кірінія, що і його візаві — лідер невизнаної Турецької Республіки Північного Кіпру Мехмет Алі Талат. За їхнім власним визнанням, це дозволило обом за півроку стати друзями. Сторони пішли на відчутне зниження напруженості в зоні конфлікту. Вони поступово стали зносити укріплення, які, на кшталт Берлінської стіни, кілька десятиліть розділяли столицю острова Нікосію, відкрили нові пункти переходу кордону, який охороняють миротворці ООН. Проте далі цей процес не йде, оскільки Туреччина не поспішає скорочувати свій військовий контингент у регіоні, і для турецького населення саме він залишається гарантією того, що інтереси громади будуть ураховані в ході переговорів. У свою чергу греки-кіпріоти почувають за спиною підтримку усього Євросоюзу, частиною якого Кіпр став 1 травня 2004 року. Напередодні цієї події греки-кіпріоти на референдумі відкинули план тодішнього генсека ООН Кофі Аннана, що передбачав возз’єднання острова, але, як тоді говорили, більшою мірою відповідав сподіванням турецької громади, яка гаряче підтримала його.

Нинішня ініціатива теж розроблялася під наглядом ООН. Проте, на відміну від 2004 року, коли і греки і турки перебували під жорстким тиском світового співтовариства, яке намагалося допомогти виробити план примирення за півтора місяця, сьогодні вирішили просуватися малими кроками, зокрема шляхом різноманітних ініціатив між громадами, на-
приклад, у питанні безпеки дорожнього руху, співробітництві представників поліції й інших служб. Сьогодні за столом переговорів будуть обговорюватися набагато складніші питання. Зокрема політичного устрою країни, який базувався б на міжнародному праві, резолюціях Ради Безпеки ООН і виявився б прийнятним для Європейського Союзу. Поки лідерам вдалося викласти свої вихідні позиції, які збігаються далеко не в усьому. Одним із найбільш принципових питань є те, що греки Кіпру домагаються возз’єднання в рамках двозонової двообщинної федерації з єдиним міжнародним статусом, громадянством і суверенітетом. Зокрема це передбачають резолюції ООН. Водночас Мехмет Алі Талат на переговорах наполягав на тому, що на острові повинна існувати окрема турко-кіпрська держава.

Як стало відомо, вже в перші години переговорів сторонам вдалося домовитися, що лідери громад зустрічатимуться як мінімум раз на тиждень, тоді як робочі групи продовжать узгодження позицій на постійній основі. Крім того, офіси двох лідерів будуть пов’язані телекомунікаційною магістраллю, що дозволить їм особисто спілкуватися в будь-який момент. Утім, регламент і процедура діалогу усе ще в розробці. Вирішено також, що ухвалена угода буде затверджуватися на всенародному референдумі, який вперше пройде одночасно в обох частинах острова. Хрістофіас і Талат також обговорили можливість того, щоб президентами об’єднаної республіки могли бути представники обох громад — як греки, так і турки, і в основу їхньої зміни може бути покладений принцип ротації, хоча поки невідомо, яким буде термін повноважень. Також є попередня домовленість, що на Кіпрі існуватимуть два пар-
ламенти, правда, поки не вирішено, як відбуватимуться вибори і здійснюватиметься координація дій між законодавцями.

Найгостріша дискусія, як очікують, розгорнеться навколо перерозподілу землі і в питанні вирішення суперечок щодо власності, яку десятки тисяч греків-кіпріотів втратили внаслідок вторгнення турецьких військ у 1974 році. Обидві сторони передбачають розгляд цих питань останніми, беручи до уваги їхню складність. Проте з джерел, близьких до переговорів, стало відомо, що туркам-кіпріотам, які становлять 18% від кіпрського населення, все-таки доведеться скоротити розмір території острова, яку вони займають — із сьогоднішніх 37% до менш ніж 30%. Крім того, турецькі війська повинні будуть залишити окупований район Фамагусти, рівнину Мессаорія на схід від Нікосії і на заході регіон Морфу, де вирощують цитрусові. На думку грецької сторони, такий крок турецької сторони дозволить повернутися до своїх домівок на півночі багатьом грекам-кіпріотам і трохи знизити напругу в питанні власності.

Нагадаємо, у 2004 році греко-кіпрська сторона домагалася зменшення утримуваної турками-кіпріотами території до 24%. Тодішній лідер Північного Кіпру Рауф Денкташ наполягав, що територія, яка утримується турко-кіпрською стороною, повинна становити не менш ніж 29%. У результаті було також вирішено, що частину території британських військових баз повернуть Республіці Кіпр, а територія турків-кіпріотів становитиме 28,5%. Турко-кіпрська сторона не хотіла обговорювати територіальне питання навіть на рівні двообщинних робочих груп, що збиралися останні п’ять місяців. Греко-кіпрська половина робочої групи з питань території підготувала карти і конкретні пропозиції, тоді як турки-кіпріоти відмовилися це зробити і ніяк не прокоментували пропозиції греків-кіпріотів. Турецько-кіпрська сторона обстоює таку позицію: питання про будь-які територіальні поступки повинні вирішуватися Анкарою, оскільки воно пов’язане із виведенням частини турецьких військ, які окуповують ці землі. Турки-кіпріоти заявляють, що обговорення територіального питання слід відкласти до тих пір поки, не будуть розглянуті інші ключові питання, такі як питання поділу влади, що зробить турків-кіпріотів рівними партнерами греків-кіпріотів в управлінні країною. Греко-кіпрська сторона також запропонувала перетворити Карпасію і півострів Акамас у національні парки, які перебуватимуть під контролем федерального або центрального уряду. Офіційної відповіді турецько-кіпрської сторони поки не надійшло.

Своєю чергою, турки бачать проблему й в упередженому ставленні до них греків, і це може створити додаткові складнощі на переговорах, коли йтиметься, наприклад, про спільне громадянство і рівні права, адже найімовірніше жителі невизнаної республіки отримають зрештою кіпрські паспорти. Поки з документами невизнаної республіки вони вільно можуть їздити лише в Туреччину.

Попри всі перелічені проблеми, лідери двох громад налаштовані оптимістично і кажуть, що можуть завершити переговори під кінець року, а в 2009-му підписати всеосяжну мирну угоду про об’єднання.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі