Муніципальні фінанси як річ у собі - Політика - dt.ua

Муніципальні фінанси як річ у собі

17 грудня, 2010, 18:09 Роздрукувати Випуск №47, 17 грудня-24 грудня

Структура видатків місцевих бюджетів в Україні майже завжди була оповита таємницею. З одного боку...

Структура видатків місцевих бюджетів в Україні майже завжди була оповита таємницею. З одного боку, тому що чиновники намагалися якнайглибше «закопати» об’єктивні дані й активно гралися цифрами, з іншого — тому що журналісти не горіли бажанням заглиблюватися в читання текстів рішень про місцеві бюджети і сушити голови над цифрами, які в них містяться. Хоча, якщо вчитатися і проаналізувати, вражень і відкриттів — безліч. Особливо в частині, яка стосується видатків представників місцевої влади на самих себе.

Навіщо приховувати?

Про те, наскільки складно отримати від чиновників об’єктивну інформацію про витрати коштів платників податків за конкретними напрямками, журналісти проекту «Видатки центральних і місцевих органів влади: як і навіщо приховувати?» (реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження») переконалися на власному досвіді. Міська влада Запоріжжя, Сімферополя і Дніпропетровська по-різному відреагувала на інформаційні запити, направлені журналістами, але в усіх випадках простежується чітка тенденція: чиновники схильні уникати прямих відповідей на поставлені запитання, вносити певну плутанину, відповідаючи замість одного запитання на інше, а іноді й просто приховувати важливу інформацію. У Запоріжжі міські чиновники спочатку взагалі проігнорували запит, однак через кілька днів після місцевих виборів (коли стало зрозуміло, що мером обрано представника опозиційної партії) раптом відповіли на нього. У Дніпропетровську на один відповіли відпискою, а на інший — частково і здебільшого невиразно. У Сімферополі, на подив, чітко відповіли на запитання, пов’язані із закупівлею обладнання і матеріалів для управлінь міськради, але при цьому проігнорували запитання про надання копії доповнень до рішення про міський бюджет, пославшись на те, що вони надруковані в «офіційному органі» міськради газеті «Южная столица». Але там подібної інформації немає. Хоча який сенс приховувати зміст статей міського бюджету?

У Дніпропетровську, Запоріжжі і багатьох інших містах ця інформація розміщена на офіційних сайтах міських рад. У Сімферополі ж із повним текстом рішення про міський бюджет можна ознайомитися лише в будівлі міської ради у присутності співробітників міськвиконкому, яких іще й треба застати в робочий час на робочому місці. При цьому вони можуть бути «зайняті» або взагалі відмовитися когось приймати.

Важливо зазначити, що офіційний інтернет-сайт є чудовим індикатором того, наскільки влада відкрита. Він також є показником рівня свободи політичної дискусії всередині ради. На офіційному сайті Дніпропетровської міської ради розміщено нормативно-правові документи, подібні до яких не можна знайти на офіційних сайтах Запорізької і тим більше Сімферопольської мерії: наприклад статути комунальних підприємств. Оприлюднення цих документів стало можливе завдяки постійному політичному поєдинку між фракціями міськради, міським головою та окремими місцевими політиками. У Сімферополі з його характерною «монолітністю» влади офіційний сайт міськради надзвичайно «бідний». І, схоже, найближчим часом ситуація навряд чи зміниться. Скоріше, навпаки. А от із сайта Дніпропетровської міськради важлива для громадськості інформація може зникнути остаточно — тут, за підсумками минулих виборів, лави депутатів міськради стали як ніколи «монолітними»…

Скільки «коштує» мер?

Зарплата та інші види фінансового «забезпечення» чиновників — дуже делікатна тема для столичних засобів масової інформації, а для місцевих то й узагалі практично закрита. Представники місцевої влади сприймають запитання про зарплату з подивом, у кращому разі посилаються на відповідні постанови Кабінету міністрів. Утім, посилаючись на ці постанови, можна вирахувати розмір зарплат мерів Дніпропетровська, Запоріжжя, Сімферополя та їхніх численних підлеглих.

У розумінні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування зарплата чиновника має кілька складових — оклад плюс надбавки і премії. І якщо перелік надбавок обмежений законодавством, то розмір і кількість премій може варіюватися на підставі внутрішніх правил преміювання, які діють у кожній місцевій раді. Проте головне, що рішення про призначення деяких видів надбавок і премій часто ухвалюються на око. Річ у тому, що, наприклад, у Дніпропетровській, Запорізькій і Сімферопольській міських радах відсутня система оцінювання якості роботи їх співробітників, включаючи міського голову. Отже, виміряти ефективність роботи кожного конкретного чиновника просто неможливо. А тому неможливо адекватно фінансово виміряти його заслуги.

Так, зарплата мера Дніпропетровська Івана Куліченка (оклад плюс надбавки за ранг, вислугу років, почесне звання й учений ступінь) становить трохи більше 4168 гривень. Крім того, з 2000 року депутати міськради щорічно встановлюють йому надбавку «за високі досягнення у праці» (на сьогодні близько 2 тис. грн.) і премію в розмірі 100% окладу (на сьогодні близько 3 тис. грн.). Також раз на рік він має право отримати «допомогу на оздоровлення» та «матеріальну допомогу» — ще дві місячні зарплати. У 2009 році після досягнення 30-річного стажу перебування на службі в органах місцевого самоврядування пан Куліченко отримав грошову винагороду «за безперервну сумлінну роботу в органах місцевого самоврядування» у розмірі п’яти місячних зарплат. І, найголовніше, відповідно до старанно приховуваного чиновниками міськради «Положення про умови, порядок і розміри преміювання працівників Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів» мер отримує премії до державних і професійних свят. За даними джерел «ДТ» у міськраді, розмір цих премій не менший за місячну зарплату міського голови. Слід зазначити, що мери Запоріжжя Євген Карташов і Сімферополя Геннадій Бабенко у сфері матеріального забезпечення не набагато відставали від Івана Куліченка — вони отримували ті самі премії і надбавки, хіба що розмір їх на 10—15% нижчий. Щоправда, цього року вони не стали балотуватися на посади мерів, а тому їх складно в будь-чому звинувачувати.

Водночас не можна з цілковитою впевненістю сказати, що жителі Дніпропетровська розуміють, за які «високі досягнення в праці» пан Куліченко отримує надбавки і чому в нього така висока щомісячна премія. Адже ситуація в комунальному господарстві міста аж ніяк не ідеальна, та й вибори останні він виграв з великими труднощами. На даний час керівництво Дніпропетровської міськради проводить кадрові чистки у своїх підрозділах — за останні чотири місяці кількість службовців міськради зменшилася з 769 до 678 осіб. А пан Куліченко ліквідував створені раніше три додаткові посади своїх заступників. Яким чином, усупереч рішенню про міський бюджет, цим людям нараховувалася зарплата і досі є загадкою. Щоправда, перших заступників у нього досі двоє, тобто мер (і/або депутати міськради) продовжує порушувати рішення міської ради від 19 травня поточного року, яким було затверджено граничну кількість міських чиновників. При цьому станом на листопад цього року видатки міського бюджету зросли майже на 85 млн. грн.,
а його дефіцит перевищив 11 млн. грн.

Гроші на вітер

Як з’ясувало «ДТ», крім зарплат, місцеві чиновники отримують додаткове фінансування від реалізації так званих міських програм. Програми охоплюють ледь не кожну сферу місцевого життя — від закупівлі цвяхів до масштабних проектів у сфері водопостачання. Річ у тім, що «програми» дають змогу освоювати кошти бюджету, не озираючись на КРУ. Причому схеми освоєння «через програми» від міста до міста відрізняються — у Запоріжжі реалізація програми «ефективного управління органами місцевого самоврядування» дозволяє чиновникам отримувати додаткові гроші до зарплати.

У Дніпропетровську, крім цієї простої схеми, використовується ще й більш тонка — через комунальні підприємства. Так, у Дніпропетровській міськраді засновано цілу низку комунальних підприємств (КП), які заробляють на наданні послуг фактично самим собі. Предметом діяльності КП «Будинки міської ради» (зауважте, не «будівлі», а «будинки») є «раціональна експлуатація приміщень і споруд» міської ради, «проведення їх капітальних та поточних ремонтів» і «виконання заходів протипожежної безпеки». І відповідно до статуту це комунальне підприємство за результатами такої діяльності «отримує прибуток», наприклад від здавання в оренду приміщень підрозділам міськради і навіть її виконавчим органам, віддаючи до бюджету лише 15% своїх післяподаткових доходів. Ним виконується програма «утримання будинків міської ради», фінансування якої щороку зростає: при статутному фонді близько 8 млн. грн. «Будинки міської ради» поточного року «освоюють» 6,7 млн. грн. Наступного року ця сума зросте до 17 млн. 77,6 тис. грн.
— підприємство планує збільшити свій статутний фонд за рахунок прийняття на баланс низки «будівель і приміщень». Зокрема, наступного року в будівлі міськради планують установити три нові ліфти. Вартість ліфтів та їх встановлення — близько 3 млн. грн.

Комунальні підприємства «СпецАТП» і «Автопідприємство санітарного транспорту», на балансі яких, крім численних автомобілів міської ради, перебувають ще й автомобілі міської швидкої допомоги, «освоюють» близько 3 млн. грн. коштів платників податків у рамках програми «утримання автотранспорту міськради та своєчасного надання автотранспортних послуг».

КП «Дніпропетровська міська студія телебачення Дніпропетровської міськради» фінансується в рамках програми «підтримки» і прибутку «самому собі» не приносить. Зате приносить його приватному акціонерному товариству «Телевізійна служба Дніпропетровська», в якого орендує приміщення, обладнання і, схоже, співробітників. Про те, що ця структура, не здійснюючи мовлення, витрачає 2,6 млн. грн. бюджетних коштів, каже і той факт, що за підсумками тендера на розміщення позитивних сюжетів про губернатора та його оточення було виділено з обласного бюджету саме «Телевізійній службі Дніпропетровська», а не КП, близько 150 тис. грн.

Не менш екзотично «освоює» гроші платників податків управління-апарат Дніпропетровської міськради — у рамках програми сприяння діяльності депутатів міськради її співробітники проводять «семінари, турніри з футболу, волейболу та шахів серед депутатів, торжества до дня місцевого самоврядування», створюють «фотогалерею депутатів» і купують комп’ютери. Коштує це задоволення всього лише 1 млн. грн. на рік. Наступного бюджетного року Дніпропетровська міськрада планує піти ще далі — на останній сесії міськради, що проводилася 8 грудня, депутати ухвалили рішення про створення «прибуткових спільних підприємств між міською радою та підприємствами малого і середнього бізнесу». Інвестиція міського бюджету в ці «підприємства» — 5 млн. грн.

Утім, з огляду на те, що в Дніпропетровській міськраді допускається існування управлінь без повноважень, усе викладене вище видається не таким уже й страшним. Так, із січня 2009 року по квітень 2010-го в міськраді функціонувало управління з питань підготовки та проведення Євро-2012. У його повноваження входила координація дій виконавчих органів міської ради з підготовки та проведення матчу в рамках чемпіонату Європи з футболу 2012 року. У травні 2009-го стало відомо, що цей матч проводитися в Дніпропетровську не буде, але управління ще майже рік продовжувало існувати. «Освоївши» за цей час іще близько 400 тис. грн.

Мовою контрольно-ревізійних органів це може називатися неефективним використанням бюджетних коштів. Але, на щастя чиновників, КРУ в Дніпропетровську міськраду вже два роки не зазирало. А прокуратура проблемою витрачання бюджетних коштів і поготів не переймається. Тому чиновникам удається підтримувати імідж Дніпропетровська як міста-банкрута: мало того, що представники влади рік у рік повторюють, що їм не вистачає коштів на компенсацію проїзду пільговиків, так у 2009 році навіть на будівництво та реконструкцію будівель, які перебувають в комунальній власності, було отримано кредит на суму 13,2 млн. грн.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво