МУКАЧЕВЕ: БИТВА АДМІНРЕСУРСІВ - Політика - dt.ua

МУКАЧЕВЕ: БИТВА АДМІНРЕСУРСІВ

4 липня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 4 липня-11 липня

Вибори мера Мукачевого таки відбулися в установлений термін. І результат, напевно, нікого не шокував, перемога ставленика «Нашої України» Василя Петьовки стала закономірною...

Василь Петьовка
Василь Петьовка

Вибори мера Мукачевого таки відбулися в установлений термін. І результат, напевно, нікого не шокував, перемога ставленика «Нашої України» Василя Петьовки стала закономірною. А все могло бути й інакше, адже перебіг кампанії в останні дні нагадував, швидше, не політичну боротьбу, а сюжет детектива. Саме тоді стала зрозумілою млявість і пасивність, з якою обласна влада, очолювана СДПУ(о), просувала свого кандидата Ернеста Нусера.

Про суди та вибиті двері

Припущення, висловлені в попередньому номері «ДТ», що, напевно, СДПУ(о) готує якийсь «технологічний трюк» на останні дні кампанії, справдилися. У п’ятницю ввечері, 27 червня, три кандидати від «Нашої України» — Іван Балога, Олег Гаваші та Василь Петьовка (перші два мали знятися на користь третього, що, зрештою, й сталося) — отримали повістки з вимогою з’явитися до Ужгородського міського суду, де розглядатиметься справа про зняття їх із реєстрації. Цікавий нюанс — рішення про розгляд справи саме в Ужгородському суді прийняв голова апеляційного суду Андрій Стрижак, що, як кажуть, перебуває в тісних стосунках із колишнім губернатором області, двоюрідним братом В.Петьовки Віктором Балогою. А безпосередньо справу розглядав голова міського суду Василь Андрійцьо, що, як кажуть, посів цю посаду завдяки Вікторові Медведчуку. Скаргу про зняття «нашоукраїнської» трійки з перегонів написав Е.Нусер, а суть її зводилася до того, що В.Петьовка начебто перевищив власний виборчий фонд на агітацію, І.Балога подав неправдиву декларацію про доходи, а О.Гаваші проводив агітацію як державний службовець.

У перерві, наданій судом для ознайомлення відповідачів зі скаргою, стало відомо, що на адресу в. о. міського голови та начальника міліції Мукачевого надійшли анонімні листи з погрозами підірвати виборчі дільниці, якщо В.Петьовку знімуть із перегонів. Справжнє призначення цих листів стало відоме лише наступного дня.

Тим часом суд розпочав розгляд справи по суті, і вже через 15 хвилин стало зрозуміло, що доказова база, на якій побудована скарга Е.Нусера, розсипається, мов картковий дім. Усі аргументи відповідачі легко спростували, а нових фактів представник Е.Нусера не навів. Оголошення рішення суд призначив на 20.00, і саме після цього стало відбуватися найцікавіше. У зазначений час засідання не почалося, однак через півгодини до суду увійшов народний депутат України від Черкащини, колишній ужгородець, член фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич. Відтак знову виникла пауза, що затяглася майже на годину. О 21.30 до суду під’їхали чотири народних депутати від «Нашої України» й стали гримати у двері з вимогою впустити їх і пояснити, що саме там робить Н.Шуфрич. Депутати пробралися у внутрішній двір, однак для того, щоб потрапити в зал засідань, їм довелося вибити двері. Лише після цього нарешті з’явився В.Андрійцьо, щоб зачитати ухвалу. Достеменно невідомо, якими саме мотивами керувався суддя, виносячи своє рішення, у просту об’єктивність тут мало віриться: надто багато сподівань покладала СДПУ(о) на цей суд. Найімовірніше, сталося так тому, що того ж дня «нашоукраїнці», як відповідь на суд в Ужгороді, подали аналогічну скаргу про зняття Е.Нусера з реєстрації в Мукачівський суд. Ось коли стали зрозумілими слова В.Ющенка про те, що «НУ» готова до судових сюрпризів влади і діятиме аналогічно. Знаючи про адмінресурс, яким володіє «Наша Україна» в Мукачевому (майже всі гілки влади тут перебувають під контролем комерційної структури «Барва», яку очолює В.Петьовка), СДПУ(о) зрозуміла, що у випадку зняття з реєстрації «нашоукраїнської» трійки в Ужгороді те ж саме станеться з Е.Нусером у Мукачевому, тому й дала задній хід. Хоч би там як, а факт залишається фактом: В.Андрійцьо виніс рішення, яке логічно випливало із розгляду справи, а саме: визнати, що деякі зазначені у скарзі порушення справді були, однак такого незначного характеру, що рішення щодо зняття кандидатів із реєстрації має розглянути територіальна виборча комісія. Та сама, яка також повністю перебуває під контролем «Барви». Після проголошення рішення присутні стали вітати В.Петьовку з перемогою, а помічникові Н.Шуфрича, який був тут-таки, з кривою посмішкою кидали: «Передай привіт Медведчуку». Аналогічне рішення по Е.Нусеру прийняв і Мукачівський суд, що закінчився трохи пізніше Ужгородського.

Міліція — сміливі люди, але всього бояться

У цей час випуски новин центральних телеканалів транслювали сюжети із Мукачевого про побиття одного з агітаторів і причетність до цього депутатів з «НУ» (самі «нашоукраїнці» пояснили, що впіймали на вулиці й провчили провокатора, який роздавав перехожим гроші й закликав голосувати за В.Петьовку). З коментарями виступив начальник обласного УВС Петро Пилипчак, який повідомив, що за цим фактом порушено кримінальну справу, а заодно згадав про погрози терактів і пообіцяв від імені міліції зробити все необхідне, аби навести в Мукачевому лад. Уже через кілька хвилин після випуску новин в УВС з’явилися шестеро народних депутатів від «Нашої України» й стали вимагати від П.Пилипчака заяви для місцевого телеканалу про те, що в Мукачевому цілком нормальна обстановка і люди завтра спокійно зможуть голосувати. П.Пилипчак опирався до останнього, а затим відбув в ОДА, де губернатор скликав термінове засідання надзвичайної комісії. Депутати залишилися чекати його в УВС. Вони спробували відшукати першого замміністра Юрія Черкасова, який приїхав на Закарпаття за кілька днів до цього. Один із нардепів навіть з’ясував по мобільному телефону, що Ю.Черкасов усе ще перебуває у приміщенні УВС, однак його пошуки результатів не дали. Ніхто з «нашоукраїнців» навіть не міг уявити, що перший замміністра МВС, генерал-полковник міліції, начальник грізного Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Юрій Черкасов увесь цей час (понад три години!), як миша під віником, сидів, зачинений черговим УВС на ключ, у сусідньому кабінеті замначальника міліції, боячись показатися на очі нардепам. І вийшов «на свободу» лише після того, як ті поїхали в Мукачеве.

Однак повернімося до Ужгородського суду. Мукачівський виборчком, як і слід було сподіватися, зреагував на його рішення адекватно — залишив зареєстрованими всіх трьох кандидатів. Ближче до півночі двоє з них самі зняли свої кандидатури на користь В.Петьовки, тому на ранок у бюлетенях залишилися два основних конкуренти — Е.Нусер та В.Петьовка.

Місцеві журналісти, які відстежували судовий процес в Ужгороді, увечері в п’ятницю розходилися з подивом. Для чого обласній владі було взагалі розігрувати комедію зі зняттям із реєстрації — щоб ще більше підняти рейтинг В.Петьовки й опустити Е.Нусера? Адже про спробу зняття «нашоукраїнської» трійки (на відміну від такої ж спроби щодо Е.Нусера), завдяки підконтрольному «Барві» телеканалові «М-Студія», за лічені години знало все Мукачеве, і це стало для В.Петьовки додатковим піаром. Невже це все, на що здатна СДПУ(о) на своїй «вотчині» — Закарпатті?

Виявилося, що не все. Вранці перед початком виборів заступник губернатора з’являється в Мукачівську територіальну виборчу комісію з рішенням надзвичайної комісії (що засідала напередодні вночі) про перенесення виборів у зв’язку із загрозою терактів. І отримує відмову. Вибори таки починаються вчасно. А через кілька годин місто було закидане листівками, в яких ішлося, що В.Петьовка зняв свою кандидатуру й просить не голосувати за нього навіть у тому випадку, якщо в бюлетенях не значиться «вибув». Це вже скидалося на агонію. Ближче до полудня в Мукачеве з’їхалося близько двадцяти нардепів від «НУ». Вони відчули в повітрі смак перемоги, а головне — побачили, що СДПУ(о) можна бити навіть на її «вотчині». О 15.30 у Мукачевому було застосовано останній «технологічний трюк» — у міськвідділ міліції зателефонував невідомий і повідомив, що всі виборчі дільниці заміновані і будуть підірвані через зняття з реєстрації І.Балоги. Усього через дев’ять хвилин (!) після анонімного дзвінка інформація про замінування й погрози терактів у Мукачевому була оприлюднена титрами по УТ-1, а начальнику міліції за дві години до закінчення виборів дана вказівка закрити всі виборчі дільниці. Дізнавшись про це, близько п’ятнадцяти народних депутатів від «НУ» «заблокували» П.Пилипчака в Мукачівському МВВС і стали вимагати продовження виборів. Усі виборчі дільниці ще напередодні були взяті під охорону самою міліцією, тому ніякої вибухівки там бути не може, доводили депутати. Полковник у відповідь стверджував, що мусить діяти згідно з посадовими інструкціями, які в цьому випадку вимагають закриття дільниць. Тоді шестеро депутатів написали заяву про замінування будови УМВС, про що їм стало відомо з анонімних джерел. Після цього П.Пилипчак здався, вибори продовжилися…

Ми описали лише основні перипетії Мукачівської виборчої кампанії. Розповідь про подробиці всього того, що коїлося на Закарпатті минулої неділі (безпрецедентні втручання в хід виборів народних депутатів від обох сторін, роздавання грошей перехожим із закликами голосувати за того чи іншого кандидата, блокування автомобілів із виборчими бюлетенями і т.д.) зайняла б надто багато площі. Згодом КВУ назве мукачівські вибори найбруднішими за всю історію незалежної України. І це не дивно, адже минулої неділі на Закарпатті зіштовхнулися два потужних адмінресурси — обласний, очолюваний СДПУ(о), та міський, очолюваний «Нашою Україною».

У понеділок вранці територіальна виборча комісія оголосила результати голосування. У виборах взяла участь ледве половина всіх виборців (що й не дивно: спостерігаючи весь бруд кампанії, значна частина мукачівців просто не прийшла на виборчі дільниці). За В.Петьовку віддали свої голоси 15 283 чоловіки (або 47,2%), за Е.Нусера — 12 720 (або 39,2%). Розрив між «демократичним» і «провладним» кандидатом виявився набагато меншим від прогнозованого, однак про це трохи нижче. А зараз хотілося б поговорити про загальне значення виборів для мукачівців.

Все змішалося в мукачівському домі

Автор матеріалу далекий від думки, що минулої неділі на Закарпатті демократичні сили перемогли кланово-олігархічні, як це подає більшість опозиційних ЗМІ. У Мукачевому ця формула не дуже спрацьовує, швидше, тут сталося навпаки. Хоч би як парадоксально це звучало після всього того, що коїла влада на виборах, але в нашому конкретному випадку перемога «Нашої України» набагато більше скидається на перемогу кланово-олігархічних сил, а поразка СДПУ(о) — на поразку демократії. Для обґрунтування цієї думки ще раз нагадаємо читачам, ким же є основні суперники.

В.Петьовка, що переміг, — голова ТОВ «Барва» — найбільшої комерційної структури області, місцевий олігарх, двоюрідний брат керівника обласного осередку «Нашої України» В.Балоги (у перекладі «клан» саме й означає «родина»). У 1998 р. В.Балога, успішний підприємець, тодішній керівник «Барви», балотуючись на посаду мера Мукачевого, особисто агітував за Г.Суркіса та В.Медведчука, які обиралися у Верховну Раду по Мукачівському та Іршавському мажоритарних округах (В.Петьовка у великій політиці участі не брав, оскільки був маловідомим). А згодом саме завдяки їм став губернатором Закарпаття, що неодноразово підкреслював і В.Медведчук. Слід віддати В.Балозі належне: маючи досвід успішного підприємця, на тлі бездіяльного попередника Сергія Устича він зумів значно пожвавити економічні процеси в області. Зате в політиці засвоїв методи роботи СДПУ(о). Спочатку він рвійно заганяв у цю партію тисячі закарпатців, починаючи з високих посадовців і закінчуючи рядовими бюджетниками (сам губернатор був заступником голови обкому СДПУ(о), а його першим замом став сам голова обкому, теперішній губернатор Іван Різак. Ось чому минула виборча кампанія мала принциповий характер із особистісним відтінком). А згодом, після конфлікту інтересів із соцдеками, так само рвійно виганяв із СДПУ(о) закарпатців, проводячи департизацію. Партійні справи супроводжувалися активною бізнесовою «барвизацією» регіону і жорсткими наїздами на бізнес-конкурентів із застосуванням силових структур. Навіть коли був зміщений із посади губернатора й очолив обласний осередок «Нашої України», В.Балога не змінив стилю роботи, засвоєного в СДПУ(о). У Мукачевому вплив «Барви» на всі сфери міського життя дотепер залишається визначальним. У попередньому номері «ДТ» розповідало про зняття з реєстрації Мукачівським судом єдиного більш-менш серйозного суперника В.Балоги на минулих парламентських виборах. До цього можна додати судові переслідування, з накладанням величезних штрафів, єдиної міської газети, яка насмілилася критикувати кандидата в нардепи, звільнення з роботи директора освітньої установи за те, що той наважився очолити міський осередок провладної «За ЄдУ!», нарешті — відмову Мукачівської влади надати приміщення тодішньому главі адміністрації Президента Володимиру Литвину, який приїхав для зустрічі з виборцями й агітації за ту ж таки «ЄдУ». Окремі обласні газети час від часу друкують матеріали про величезні зловживання Мукачівської влади на користь «Барви», і ці публікації найчастіше так і залишаються неспростованими. Усі, хто хоч трохи розбирається в політичній ситуації Закарпаття, навіть не сподіваються, що з перемогою представника «Барви» та «Нашої України» В.Петьовки в Мукачевому проводитиметься політика чесності, прозорості, рівних можливостей у бізнесі.

Е.Нусер, який програв на виборах, — заступник голови обласної ради, у минулому — заступник і перший заступник міського голови Мукачевого. В оточенні Е.Нусера кажуть, що в нього є два основних недоліки — інтелігентність і нерішучість. «Нашоукраїнські» конкуренти, попри всі старання, так і не змогли знайти на Е.Нусера жодного компромату. За винятком одного, який повторювали за будь-якої нагоди: Е.Нусер — ставленик СДПУ(о). Іронія долі полягає в тому, що нічого спільного з «соцдеками» Е.Нусер (на відміну від його опонентів із «Барви») ніколи не мав. Як людина, абсолютно непричетна до бізнесу, Е.Нусер якраз і міг забезпечити в Мукачевому політику прозорості й рівних можливостей, про яку так часто згадує В.Ющенко. Звичайно, відбулося б це не відразу, бо поки областю керує СДПУ(о), про прозорість і рівність можливостей важко говорити. Проте СДПУ(о) не вічна, навіть попри її лозунг «Ми прийшли в політику не просто надовго, ми прийшли назавжди». По суті, Е.Нусер набагато ближчий до «Нашої України», а В.Петьовка — до СДПУ(о), і в цьому полягає ще один парадокс минулих виборів. Невеликий розрив між суперниками (у кілька разів менший, ніж прогнозували «нашоукраїнські» соціологи) зайвий раз ілюструє авторитет заступника голови облради в Мукачевому і втрачений шанс СДПУ(о). Е.Нусеру просто фатально не пощастило з політичним дахом, яким стала для нього ця одіозна партія. У цьому зв’язку ще раз спадають на думку слова екс-губернатора Закарпаття Геннадія Москаля, який висловив жаль, що вибори мера Мукачевого відбудуться не за його правління, бо тоді перемога Е.Нусера ні в кого б не викликала жодних сумнівів. Пригадуючи, як колишній голова ОДА полюбляв пішки прогулюватися опозиційним до нього Мукачевим, запросто заговорював із перехожими, і який це мало ефект для простих мукачівців, що до того звикли бачити регіональних лідерів лише по телебаченні або через вікна броньованих «Мерседесів», слова Г.Москаля видаються далеко не безпідставними.

Ще одна помилка Е.Нусера — в неправильно обраній тактиці на виборах. Навіть якби він ішов на вибори самостійно, то мав би значно більше шансів на перемогу. Однак заступник голови облради не наважився відмовитися від гри, яку йому нав’язала СДПУ(о) зі своїми специфічними методами. А якщо точніше, СДПУ(о) не дуже зважала на свого кандидата і не узгоджувала з ним своїх дій. І це не робить честі самому Е.Нусеру. Ось як прокоментував він сам (у завуальованій формі) на прес-конференції в понеділок дії свого політичного «даху»: «На виборах було багато речей, зовсім незрозумілих для мене. Єдине, що можу сказати, — у виборах брали участь не лише кандидати і їхні команди, брали участь і треті сили — уболівальники чи противники тих або інших людей. І вийшло так, що дуже багато речей, які робилися наче на мою користь, насправді працювали проти мене. Думаю, в нас мало бути хоч стільки розуму, щоб не шкодити самим собі… Щодо листівок у день виборів. Я не знаю, хто це робив, але знаю, що листівки ці дуже нашкодили мені. Про це говорили і мої довірені особи, і виборці…»

Як гукнулося…

Окремо хочеться сказати про обласну владу. Її завдання було чітке й зрозуміле: поставити в Мукачевому свою людину, що автоматично означало б край монополії однієї бізнес-структури, яка свого часу працювала під покровительством СДПУ(о), а зараз — «Нашої України». Це завдання було їй під силу, адже влада мала найсильнішого кандидата. За півтора місяця до виборів соцопитування свідчили, що Е.Нусер — одноосібний лідер. Треба було лише розвинути його потенціал, нейтралізувати обласним адмінресурсом міський адмінресурс або принаймні не нашкодити. Натомість те, що вчинила ОДА, не піддається ніякій логіці. Вона спокійно спостерігала, як усі дільничні виборчкоми в Мукачевому створюються під В.Петьовку, як «Барва» успішно розкручує свого далеко не найкращого кандидата, як на нього працює весь міський адмінресурс. У відповідь на злагоджені дії «Нашої України» СДПУ(о) надала своєму кандидатові таку «підтримку», яка йому лише нашкодила. Крім того, як повідомляло «ДТ» в попередньому номері, саме несприйняття на Закарпатті СДПУ(о) змусило об’єднатися навколо В.Петьовки обласних лідерів, які рік тому навіть не віталися один із одним. На додачу до всього, наприкінці кампанії влада затіяла комедію з судом, чим зробила В.Петьовці подарунок, на який той навіть не сподівався. Мати всі можливості для перемоги і так ганебно програти, залишивши друге за значенням місто регіону своїм заклятим опонентам, — для цього треба володіти особливим хистом. Хоча, зрештою, чогось несподіваного тут немає. Якщо Е.Нусера до перемоги просуває Н.Шуфрич, який у 1998 р. став депутатом завдяки тому, що фаворита кампанії Сергія Ратушняка за кілька годин до початку виборів зняли з реєстрації, у березні минулого року вибори в Ужгороді з ганьбою програв, а після його перемоги в Черкасах опозиційна преса писала, що виборців купили за 10—20 гривень, — то на що можна було сподіватися в Мукачевому? СДПУ(о), напевно, просто не вірила, що вибори можна вигравати якось інакше. Своїми діями вона зробила заступникові голови облради величезну ведмежу послугу, фактично вкрала у нього перемогу.

Днями Е.Нусер звернувся із заявою до суду про визнання виборів недійсними. Однак навіть якщо таке справді станеться (у що не дуже віриться), перемога все одно залишається за «Нашою Україною», адже виконувати обов’язки міської влади у кожному разі буде команда «Барви», весь міський адмінресурс залишається в неї, а грошей у цієї структури вистачить ще не на одні вибори.

Після виборчої кампанії в області різко посилилися чутки про зміщення І.Різака з посади губернатора. Утім, насправді такий фінал йому навряд чи світить, адже СДПУ(о), як відомо, цінує людей не за конкретні результати роботи, а за особисту відданість. По приклади далеко ходити не треба. У березні минулого року голова Мукачівської РДА, член СДПУ(о) Віктор Дядченко, з іменем якого пов’язують економічний колапс району, повністю завалив парламентські вибори (з великим відривом у районі перемогла «Наша Україна»). Тодішній губернатор Г.Москаль рекомендував йому написати заяву на звільнення за власним бажанням усього за кілька днів до того, як районні депутати висловили В.Дядченку недовіру (хоча й під диктовку «Барви», але цілком заслужено). З приходом на посаду губернатора І.Різака головою Мукачівської РДА знову стає В.Дядченко. Такий крок СДПУ(о) викликав нерозуміння і обурення по всій області.

З іншого боку, на зміщенні І.Різака відтепер навряд чи наполягатиме «Наша Україна», і в цьому полягає третій парадокс минулих виборів. З обласною владою, яка об’єднує проти себе навіть заклятих ворогів і робить усе для того, щоб понизити рейтинг свого кандидата, «Наша Україна» виграє на Закарпатті будь-які вибори.

Минулого тижня матеріал у «ДТ» на тему Мукачівських виборів закінчувався припущенням, що СДПУ(о) отримає на Закарпатті, яке називає своєю вотчиною, прилюдного ляпаса від «Нашої України». Так воно й сталося, і, що найцікавіше, соцдеків побили їхньою ж зброєю — адмінресурсом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво