Міліція з народом - Політика - dt.ua

Міліція з народом

21 січня, 2011, 16:23 Роздрукувати Випуск №2, 21 січня-28 січня

У спробах провести всеукраїнський референдум із питання дострокового припинення повноважень Верховної Ради та президента немає ні чогось дивного, ні чогось серйозного.

У спробах провести всеукраїнський референдум із питання дострокового припинення повноважень Верховної Ради та президента немає ні чогось дивного, ні чогось серйозного. Позбавлена реальних важелів впливу на ситуацію, опозиція намагається робити хоч щось, навіть коли наперед розуміє безперспективність своїх дій. І централізовано спускає відповідні розпорядження в регіони.

На початку грудня збори громадян із питання всеукраїнського референдуму відбулися і в Ужгороді, на них створили ініціативну групу з двадцяти чоловік. Як повідомила прес-служба обласної «Батьківщини», 4 січня відповідний пакет документів, як того вимагає закон, було віднесено в Ужгородську міськраду для реєстрації. Мер міста Віктор Погорєлов (якого, до речі, «Батьківщина» всіляко підтримувала на виборах) у реєстрації цілком прогнозовано відмовив «через невідповідність поданих документів вимогам закону». На цьому спроби провести в Ужгороді референдум могли благополучно закінчитися, й через тиждень про них ніхто б і не згадав. Однак історія отримала несподіване продовження. Одразу після різдвяних свят до членів ініціативної групи стала навідуватися міліція. Правоохоронці ходили попарно, в мундирах, у цивільному чи «вперемішку». Обійшли майже всіх 20 чоловік, яким ставили однакові запитання.

— До мене додому прийшли ввечері, — розповіла DT.UA мешканка Ужгорода, член ініціативної групи з проведення референдуму. — Відрекомендувалися міліціонерами, один залишився на подвір’ї (у нас приватний будинок), інший зайшов до хати. Мав при собі ксерокопії з підписами членів ініціативної групи. Перепитав моє прізвище, після чого став цікавитися, чи справді відбулися збори щодо референдуму, де й коли проводилися, хто на них був присутній, чи справді на ксерокопії мій підпис. Почувши, що все так і було, запитав, чи можу пояснення з приводу цього викласти в письмовому вигляді. Від письмового пояснення я відмовилася, сказавши, що маю право ходити на збори, висловлювати на них свою думку про політичну ситуацію в країні, а писати пояснення — не зобов’язана. Після цього вони пішли…

— До мене теж приходили два міліціонери, — розповіла редакції інша ужгородка, також член ініціативної групи. — Один у цивільному, інший — у міліцейському мундирі. Мали ксерокопії з підписами, почали розпитувати про збори — коли відбулися, де саме, скільки людей було. Деякі питання були з провокативним підтекстом: «А точно збори проводилися? Бо люди кажуть, що нічого не було… Хто ще був? Можете назвати прізвища?..» Просили дати письмове пояснення, але я відмовилася. Потім дізналася, що міліція приходила майже до всіх членів ініціативної групи.

Крім власне правоохоронців, активно цікавилися політичними процесами й «певні цивільні особи». Так, цього тижня в офіси опозиційних партій Ужгорода навідувалися «прості люди з вулиці» й настирливо розпитували, де можна записатися на поїздку до Києва 22 січня для участі в акціях протесту, до якого автобуса й коли треба з’явитися. Доказів, що це представники силових структур, звісно, немає, однак висновок, що таким нехитрим способом певні контори намагаються вирахувати маршрутні потоки опозиції до столиці, напрошується однозначно.

У самій міліції свою участь в опитуванні членів ініціативної групи щодо референдуму заперечують. У Центрі громадських зв’язків ГУМВС у Закарпатській області DT.UA повідомили: «Жодних вказівок щодо вияснення в громадян якихось політичних відомостей не було. Якщо міліціонери й проводили квартирні обходи, то це пов’язано з розслідуванням розбійного нападу, який стався в м.Іршава 11 січня».

І це при тому, що самі опитані категорично стверджують: жодних інших запитань, окрім про збори та їх учасників, їм не ставили, обходи розпочалися ще 10 січня, тобто за день до розбою (який, до речі, стався за 85 кілометрів від Ужгорода), а сама міліція, судячи з усього, не має наміру з’ясовувати, що ж це за «невідомі особи» в міліцейських мундирах і з отриманими невідомо звідки прізвищами членів ініціативної групи ходять до людей, розпитуючи про речі, котрі не мають нічого спільного з криміналом.

Насправді мета таких обходів цілком зрозуміла: по-перше, з’ясувати, чи справді збори громадян були (якщо ні — з’явиться хороший привід звинуватити опозицію у фальшуванні документів та в популізмі), по-друге, після спілкування з міліцією дехто може замислитися, чи варто ходити на політичні зібрання, ставити свій підпис і таке інше, коли це обіцяє мороку з правоохоронцями.

А той факт, що «політичні опитування» не тільки не належать до компетенції міліції, а й прямо суперечать «Закону про міліцію», згідно з яким працівникам органів внутрішніх справ заборонено втручатися в політичну діяльність, — міліцейське керівництво не турбує. Подумаєш, і не таке проходили…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво