«МАЖОРИТАРКА» ПРОТИ «ПРОПОРЦІОНАЛКИ»: ХТО КОГО? СЬОГОДНІ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ ПРИНЦИПИ МАЙБУТНЬОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ

Поділитися
Верховна Рада України включила до порядку денного (ще майбутніх засідань!) питання про затвердження нових законів про вибори всіх рангів — від народних депутатів України до місцевих рад і сільських (міських) голів...

Верховна Рада України включила до порядку денного (ще майбутніх засідань!) питання про затвердження нових законів про вибори всіх рангів — від народних депутатів України до місцевих рад і сільських (міських) голів. Право висловити свою точку зору щодо проектів тих законів, котрі вони не ухвалюватимуть, але за якими потрібно буде вибирати майбутні «парламенти» всіх рівнів як основу демократії, першими реалізували депутати Верховної Ради Криму. Цього тижня там відбулися слухання з виборчих систем у парламент автономії.

І дискусія, і пристрасті розпалилися справжні. Приміром, напередодні слухань нардеп Леонід Грач опублікував у місцевій газеті звернення до депутатів, у якому когось назвав «політичними повіями та сутенерами». Так Леонід Іванович помстився мажоритарній системі виборів, яка нещодавно стала ненависною, оскільки не тільки не дозволила йому залишитися в Криму, а й стала нездоланною перешкодою на шляху в Ради всіх рівнів багатьом кандидатам-комуністам, які хоча за радянських часів й обиралися саме за мажоритарною системою, та нині перемагати в ній здебільшого просто неспроможні. Депутати від інших політичних платформ виявилися і діловитішими, і конкретнішими, а тому після виборів 2002 року комуністів у всіх Радах в Україні (і не лише в Україні!) значно зменшилося. Тепер Леонід Іванович усіма доступними йому способами (і зверненням, і двома (!) проектами закону, про які ще йтиметься) бореться за пропорційну систему, за якою виборці-ветерани ностальгійно ставлять галочки проти старої доброї партії комуністів.

Та депутати Верховної Ради Криму «не зрозуміли» свого колишнього колегу. Як «діти» виключно «мажоритарки», вони образилися на колишнього спікера і відповіли йому публікацією Заяви, в якій висловлення нардепа «із незадоволеними політичними амбіціями» розцінили як «пряму образу громадянської гідності» не тільки депутатів, а й виборців.

Тут доречно сказати, що саме для Криму, як не для жодного іншого регіону, завдання вибору майбутньої виборчої системи не є простим. Крім головної дилеми — представництво з політичних або з ділових якостей, які є «розділювальною лінією» мажоритарної та пропорційної систем, — вона має вирішити ще масу колізій — проблему представництва численних національних меншин, проблему участі в органах влади корінного кримськотатарського народу, який свого часу втратив власну державність через чужу волю, та інших національних груп, колись насильно депортованих із півострова. Не менше важливі також завдання мінімізації впливу на результати виборів «адміністративного ресурсу» і «грошових мішків», оптимального формування виборчих комісій і процедури вирішення спорів та конфліктів між суб’єктами виборчого процесу. І автори поданих проектів, і депутати, які брали участь в дискусії, намагалися використовувати для аргументації насамперед багатий досвід самого Криму.

А історія його парламентаризму досить повчальна й різноманітна. Якщо не брати до уваги колишню Кримську обласну Раду, просто перетворену 1990 року на Верховну шляхом доповнення її депутатами від Севастополя, яка була обрана ще за радянською, чисто мажоритарною системою, то вибори Верховної Ради 1994 року проходили за досить складним законом. Саме тоді Крим перший в Україні застосував змішану систему виборів парламенту. Вибори відбулися за умов дії кримського закону про об’єднання громадян, за яким сформувалися місцеві кримські партії. 66 депутатів були обрані по мажоритарних округах, 4 депутати — по чотирьох одномандатних національних округах від німців, вірменів, болгар і греків, 14 депутатів — по одному багатомандатному національному виборчому округу для кримських татар і 14 депутатів — від партій по одному багатомандатному партійному пропорційному округу. Досвід діяльності тієї Ради виявився, як зазначив у своїй доповіді нинішній віце-спікер кримського парламенту Василь Кисельов, по суті негативним. Виявилося, що включення партій (хоча за великим рахунком навряд чи ті кримські «партії» можна було взагалі називати партіями!) у виборчий процес не веде автоматично до підвищення результативності та ефективності роботи, не приводить до стабільності в суспільстві. З «подачі» саме тієї Ради Крим пережив безліч потрясінь: чотири рази змінювалася його Президія, чотири рази його очолював новий голова, чотири рази змінювався кримський уряд і прем’єр-міністр. Нарешті, багато в чому завдяки його діяльності ліквідували посаду президента Криму, який так і не зміг продемонструвати свої потенційні можливості, Рада втратила право управляти урядом, який перепорядкували Києву, і право видавати закони, а її рішення відтоді називають тільки нормативно-правовими актами.

Навесні 1998 року обрали третю Верховну Раду Криму, уже за чисто мажоритарною системою, в яку тоді так і не змогли «вмонтувати» представництво кримських татар та інших депортованих, а також узагалі представництво національних меншин. До парламентських виборів 2002 року так і не були ухвалені нові закони про вибори парламенту в автономії, і вибори четвертого парламенту автономії пройшли знову-таки за мажоритарною системою, однак сам закон сьогодні визнається надто недосконалим. Приміром, механізм формування виборчих комісій, який полягав в тому, що право пропонувати склад виборчкому автономії мав виключно спікер парламенту, призвів до того, що в багатьох випадках виборчкоми виявилися недієздатними. Згадаємо й крадіжку документів у виборчкомі Криму, і блокуючі неявки на засідання, і голосування за партійним дорученням, і непокору голові, і відмову виконувати рішення суду, що, як відомо, має силу закону, і чимало іншого. Природно, що Крим зараз намагається не повторити цих численних помилок й максимально не припуститися недоліків. І як це вдасться?

Нині розглядається вісім проектів нових виборчих законів для Криму. У сукупності вони містять усі відомі світу системи та модифікації. Два варіанти закону від комуністів (автори першого Наталя Штепа і Леонід Грач, другого — Леонід Грач і Зарема Катушева) виходять з чистої пропорціоналки, хоча і є, по суті, «плюралізмом в одній голові»: у першому варіанті припускається участь у виборах як суб’єктів виборчого процесу національно-культурних об’єднань, у другому — комуністи кажуть повне й рішуче «ні» «привілеям за національною ознакою». Ця «мінливість у національному питанні» свідчить про те, що комуністи так і не змогли навіть для себе, навіть у теорії, вирішити національне питання. При цьому вже всім у Криму стало зрозуміло, що всяке заперечення ними підходів і квот «за національною ознакою» є тим самим мовчазним визнанням існування на практиці стовідсоткової квоти для росіян саме за національною ознакою, оскільки усуває від цього процесу всі інші національності і забезпечує гарантоване представництво лише росіянам, які переважають у всіх округах.

Народний депутат Юрій Ключковський, який представив свій проект закону, єдиний з усіх спробував поєднати мажоритарну систему з існуванням національних округів. Його проект передбачає наявність 91 мажоритарного округу і 9 національних округів для обрання представників від національних громад, раніше депортованих із Криму за національною ознакою, національні виборчі комісії, національні з’їзди з висунення кандидатів у депутати. Визначено квоти (деякі учасники дискусії не без підстав вважають, що це зроблено досить довільно) представництва для різних національностей: 7 — для кримських татар, 2 — для кримчаків, греків, караїмів, вірменів і німців разом узятих. Відповідно до проекту, щоб національний з’їзд міг висунути кандидатів, необхідно зібрати не менше 5 тисяч чоловік. Отже, кримчаки, караїми, а можливо, і вірмени, греки та німці випадатимуть із системи даного виборчого права. Їх чисельність (караїмів на півострові лише 800 чоловік, кримчаків — приблизно одна тисяча) не дозволяє їм брати участь у виборах. Цей проект, але тільки в принципі, підтримав на слуханнях народний депутат України Рефат Чубаров: мажоритарна система, але з національним представництвом здається йому «шляхом у правильному напрямі». «Я прибічник підходу, який був позначений у проекті пана Ключковського», — сказав Рефат Чубаров. На його думку, у своїх пошуках депутати мають спиратися на досвід таких організацій як ООН, ОБСЄ. Так, відповідно до рекомендацій ОБСЄ, держави повинні вибирати такі виборчі системи, які забезпечували б належне представництво національних меншин, у тому числі й за допомогою квот за етнічною ознакою.

«У Криму дуже важлива ефективна участь представників етнічних співтовариств у роботі директивних або представницьких товариств», — упевнений Рефат Чубаров. «Та якщо ми не в змозі прийняти змішану систему з установленням певного квотування для національних меншин, то для Криму стовідсоткова пропорційна система — більше благо, ніж мажоритарна. У такому випадку ми справді прийдемо згодом до парламентсько-президентської форми правління», — сказав він. Вибори за мажоритарною системою, вважає Чубаров, «у реальному житті часто перетворюються на конкуренцію, змагання між депутатами з однаковими правами, але різними ваговими категоріями»...

Змішані виборчі системи в різних модифікаціях передбачають проекти нардепів Анатолія Дроботова, Льва Миримського, кримського депутата Володимира Кличнікова. На їх думку, таке сполучення дозволяє уникнути хиб і сполучити переваги й мажоритарної, й пропорційної систем.

За чисту мажоритарку, проте, висловилася більшість учасників дискусії. Саме цю систему передбачають проекти законів, подані робочою групою Верховної Ради Криму, проект нардепа Юлія Іоффе, який передбачає зміни та доповнення в нині чинний закон. За мажоритарну систему висловилися і глава парламенту Борис Дейч, і глава уряду Сергій Куніцин. «Суспільство ще не дозріло для того, щоб у республіку обиралися за пропорційною системою», — сказав Борис Дейч. «Я за мажоритарку, за відповідальність депутата перед виборцями та за зв’язок виборця з депутатами», — сказав Сергій Куніцин. За його словами, сьогодні завдяки мажоритарній системі в кримському парламенті сформувалася більшість, котра являє собою «кістяк ряду політичних партій». Ця більшість, у свою чергу, сформувала депутатську групу «Стабільність», (нині до неї входять 67 депутатів), сформувала також кримський уряд, який взяв на себе відповідальність за ситуацію в республіці й стабільно працює, зазначив Сергій Куніцин. «Крим — це не самостійна держава, і те, що може бути на рівні держави, не завжди можна застосувати до автономії та до парламенту, який здебільшого працює не на професіональній основі», — вважає кримський прем’єр. Вони обидва вважають, що для повноцінного функціонування пропорційної системи суспільство ще не досить структуроване політично. Приміром, лише в одній Феодосії, як казав її мер Володимир Шайдеров, налічується 303 організації, які є потенційними суб’єктами виборчого процесу. Це настільки розмиває відповідальність партій за результати своєї роботи, що рух суспільства вперед здається взагалі неможливим. У той самий час депутати від партій, обрані за пропорційною системою, повністю залежать від своїх партій. Отже, вершителями доль усіх рішень парламенту буде не сам депутат, який керується інтересами виборців свого округу, а реском партії, який вкаже депутату, як голосувати. Особливо якщо в закон, як це зроблено в проектах від компартії, вносять положення про те, що голосування депутатів визначається рішеннями партійних органів. Це в принципі повертало б у нашу політику горезвісну колишню 6-ту статтю Конституції СРСР...

У той самий час Василь Кисельов вважає, що в нинішній мажоритарній системі є можливість забезпечувати представництво національних меншин. Уже в нинішній Верховній Раді Криму працюють 8 депутатів кримських татар, 3 греки, є вірмени, болгари та ін. У той самий час Рефат Чубаров не згодний із таким трактуванням: у даному випадку ми маємо справу справді з вісьмома депутатами, кримськими татарами за національністю. Та обрані вони не від кримських татар, а від усього округу, отже не є національними представниками, виразниками національних інтересів. У той самий час, за наявності національних округів, депутатами від них могли б, у принципі, обиратися і представники іншої національності, приміром, росіяни чи українці, євреї, вірмени чи греки в кримськотатарських округах, але в даному випадку має значення не те, якої вони національності, а те, що вони є представниками саме цієї національної сукупності виборців, які дали їм накази відповідно до своїх національних інтересів.

У проект робочої групи Верховної Ради закладений механізм протидії адмінресурсу та чимало інших компенсаційних і стримуючих противаг: виборчі округи утворюються не органами влади, а самими виборчими комісіями, які в свою чергу створюються лише суб’єктами виборчого процесу. Пропонується також визнати право висуватися кандидатами тільки за тими, хто прожив в автономії не менше п’яти років, право опротестовувати рішення виборчкому лише в Апеляційному суді автономії, а місцевих комісій — у місцевих судах, і обов’язок обраних депутатів, перед тим, як отримати другий мандат, скласти із себе перший.

Сьогодні й за настроєм суспільства, і за політичною ситуацією можна припустити, що при розгляді проектів у Верховній Раді України перевагу для Кримської автономії (на відміну від виборів самої ВР України) віддадуть саме проектам із чистою мажоритарною системою виборів, у яку внесуть чимало вдосконалень. Пропорційна система, якщо й прийде в регіони (зокрема в автономію), то лише з наступного етапу розвитку суспільства, не раніше, ніж через 6—8 років. Наскільки це виявиться ефективним і життєздатним, покаже практика — критерій будь-якої істини…

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі